Ухвала суду № 58070401, 26.05.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2016 року м. Київ К/800/9433/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Цуркана М.І. (головуючий), Єрьоміна А.В., Кравцова О.В.,розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Сарненської міської ради Рівненської області, Товариства з обмеженою відповідальність «РІФ», Товариства з обмеженою відповідальність «Бернд Бруггеман Україна», Управління Держземагентства в Сарненському районі Рівненської області, третя особа - Публічне акціонерне товариство «Перший інвестиційний банк», про визнання незаконним договору купівлі-продажу, визнання незаконним та скасування державного акта про право власності на земельну ділянку, що переглядається за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2015 року,

у с т а н о в и л а :

У січні 2013 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до Сарненської міської ради Рівненської області (далі - Рада), ТОВ «РІФ», ТОВ «Бернд Бруггеман Україна» та Управління Держземагентства в Сарненському районі Рівненської області (далі - Держземагентство), третя особа - ПАТ «Перший інвестиційний банк», про визнання незаконним договору купівлі-продажу, визнання незаконним та скасування державного акта про право власності на земельну ділянку.

Зазначала, що є власником адміністративної будівлі цеху мінеральної води, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. При цьому, земельна ділянка, на якій знаходиться будівля, зареєстрована на праві власності за ТОВ «Бернд Бруггеманн Україна» (внесена до його статутного капіталу товариством «РІФ»).

Посилаючись на те, що з набуттям права власності на споруду, до позивача перейшло і право користування земельною ділянкою, яке є непорушуваним, просила визнати незаконним та скасувати рішення Ради від 22 липня 2005 року № 1238 «Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення ТОВ «РІФ» (далі - рішення № 1238), визнати незаконним сам договір купівлі-продажу, укладений між Радою та ТОВ «РІФ» 17 серпня 2005 року, а також визнати незаконними і скасувати рішення Ради від 26 лютого 2008 року № 808 «Про видачу державного акту про право власності на земельну ділянку ТОВ «Бернд Бруггеманн Україна» (далі - рішення № 808), та сам державний акт серії НОМЕР_1, виданий 27 березня 2008 року Відділом земельних ресурсів у Сарненському районі Рівненської області.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Постановою Сарненського районного суду Рівненської області від 25 грудня 2014 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено.

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2015 року постанову суду першої інстанції скасовано в частині відмови в задоволені позову про визнання незаконним договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 17 серпня 2005 року, визнання незаконним та скасування державного акту про право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1, виданого 27 березня 2008 року, а провадження у справі в цій частині закрито.

Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2015 року рішення суду першої інстанції змінено в частині зазначення підстав для відмови у задоволенні позову про визнання незаконним та скасування рішень Ради № 1238 та № 808.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10 липня 2015 року відмовлено у відкритті касаційного провадження на постанову Сарненського районного суду Рівненської області від 25 грудня 2014 року та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2015 року (К/800/24071/15).

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10 липня 2015 року відмовлено у відкритті касаційного провадження на ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2015 року (К/800/24072/15).

30 вересня 2015 року ОСОБА_4 подала до Верховного Суду України заяву № 1537/0/31 (том 3 а.с. 118) про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 10 липня 2015 року про відмову у відкритті касаційного провадження на постанову Сарненського районного суду Рівненської області від 25 грудня 2014 року та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2015 року (К/800/24071/15) та заяву № 1538/0/31 (том 3 а.с. 183) про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 10 липня 2015 року про відмовлено у відкритті касаційного провадження на ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2015 року (К/800/24072/15).

Ухвалою Верховного Суду України від 16 жовтня 2015 року відкрито провадження у цій справі для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 10 липня 2015 року (том 3 а.с. 215). В абзаці 1 мотивувальної частини ухвали зазначено: «Вищий адміністративний суд України ухвалою від 10 липня 2015 року у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2015 року у вищезазначеній справі відмовив».

У відповідь на запит Верховного Суду України від 14 січня 2016 року № 21-5560а15 Вищий адміністративний суд України листом від 20 січня 2016 року (том 3 а.с. 221) направив матеріали касаційної скарги К/800/24072/15 ОСОБА_4 на ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2015 року.

Постановою Верховного Суду України від 10 лютого 2016 року ухвалу Вищого адміністративного суду України від 10 липня 2015 року скасовано, а справу передано до суду касаційної інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просила ухвалу апеляційного суду скасувати, а справу направити для продовження розгляду.

Заслухавши доповідача, здійснивши перевірку доводів касаційної скарги, матеріалів справи, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає.

Судами встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу від 3 жовтня 2008 року, укладеного між ОСОБА_6 (продавець) та ОСОБА_4 (покупець), 16 жовтня 2008 року КП «Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації» за ОСОБА_4 зареєстровано право власності на адмінбудівлю цеху мінеральної води «Г-2», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Також встановлено, що рішенням Ради від 22 липня 2005 року № 1238 вирішено продати ТОВ «РІФ» у власність земельну ділянку несільськогосподарського призначення площею 1,2254 гектара для будівництва, обслуговування та реконструкції цеху мінеральної води у АДРЕСА_1, а 17 серпня 2005 року між Радою та ТОВ «РІФ» укладено договір купівлі-продажу цієї земельної ділянки.

Рішенням Ради від 26 лютого 2008 року № 808 вирішено видати ТОВ «Бернд Бруггеманн Україна» державний акт про право власності на спірну земельну ділянку, у зв'язку з її внесенням до статутного капіталу товариством «РІФ». На підставі цього рішення 27 березня 2008 року Відділом земельних ресурсів у Сарненському районі Рівненської області видано державний акт серії НОМЕР_2 про право власності ТОВ «Бернд Бруггеманн Україна».

Частково скасувавши рішення суду першої інстанції та закривши провадження у справі в частині позовних вимог про визнання незаконним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 17 серпня 2005 року, визнання незаконним та скасування державного акту про право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1, апеляційний суд виходив з того, що вони не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України, здійснюючи перегляд справи в межах касаційної скарги, вважає, що висновок апеляційного суду правильний.

За правилами пункту 1 частини першої статті 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з пунктом сьомим частини першої статті 3 КАС України суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

З наведеного вбачається, що цей позов може розцінюватися як адміністративний лише за формальними ознаками. Однак, за суттю спірних відносин він є приватноправовим.

Так, відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

З матеріалів справи вбачається, що питання, пов'язані з належністю речових прав на будівлю, яка знаходиться на спірній земельній ділянці, були предметом численних судових спорів.

Тому спір, в частині визнання незаконним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 17 серпня 2005 року та скасування державного акту про право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 не може вирішуватись в порядку адміністративного судочинства, метою якого є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин, а не приватноправових.

Запропонований спосіб не зможе розв'язати юридичний конфлікт щодо речових прав на земельну ділянку.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків не спростовують та не дають підстав вважати оскаржуване рішення таким, що прийняте з порушенням норм матеріального чи процесуального права.

За правилами частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді М.І.Цуркан

А.В.Єрьомін

О.В.Кравцов