Ухвала суду № 58070305, 11.05.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" травня 2016 р. м. Київ К/800/11637/15

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,

за участю секретаря Загороднього А.А.

та представників сторін:

позивача - Печерного С.Л.,

відповідача - Мороза О.Г.,

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників (далі - Управління)

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.08.2014

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.02.2015

у справі № 826/7985/14

за позовом публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" (далі - Товариство)

до Управління

про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

У червні 2014 року Товариство звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 28.05.2014 № 0000504102 та № 0000514102.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.08.2014, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.02.2015, позов задоволено. Судові рішення зі спору мотивовані тим, що відповідач не підтвердив належними засобами доказування невідповідності коду УКТ ЗЕД товару, зазначеного у податкових накладних за операціями з товариством з обмеженою відповідальністю «Статус-Софт консалтинг» (далі - ТОВ «Статус-Софт консалтинг»), коду УКТ ЗЕД, вказаному у вантажних митних деклараціях при імпорті цього товару.

Законність ухвалених у справі судових актів перевіряється у порядку глави 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) у зв'язку з касаційною скаргою Управління, в якій воно просить скасувати ухвалені у справі судові акти та відмовити у задоволенні даного позову. Мотивуючи касаційні вимоги, скаржник зазначає, що неправильне зазначення у податковій накладній такого обов'язкового реквізиту, як код товару згідно з УКТ ЗЕД, виключає наявність підтверджувальної сили первинного документа у такої накладної у зв'язку з її невідповідністю вимогам закону.

У запереченні на касаційну скаргу Підприємство зазначає про правильність і обґрунтованість висновків судів попередніх інстанцій та просить залишити оскаржувані судові акти без змін, а скаргу - без задоволення.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне частково задовольнити розглядувані вимоги Управління з урахуванням з такого.

Попередніми судовими інстанціями під час розгляду справи встановлено, що Управлінням було проведено позапланову документальну виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах його філії - Управління магістральних газопроводів Товариства з ТОВ «Статус-Софт консалтинг» за договором від 31.07.2012 № 1207000994 за період з 01.03.2012 по 01.03.2014. За наслідками цієї перевірки відповідачем складено акт від 12.05.2014 № 18/28-10-41-2/30019801 та прийнято:

податкове повідомлення-рішення від 28.05.2014 № 0000504102, згідно з яким платникові збільшено грошове зобов'язання з ПДВ на 2 236 137 грн. за основним платежем із застосуванням 1 321 791,50 грн. штрафних санкція;

податкове повідомлення-рішення від 28.05.2014 № 0000514102 про зменшення платникові від'ємного значення об'єкта оподаткування податку на прибуток за 2013 рік на 2 302 433 грн.

Підставою для прийняття зазначених актів індивідуальної дії слугував установлений перевіркою факт невідповідності реквізиту «код товару згідно з УКТ ЗЕД» у податкових накладних, виписаних постачальником (ТОВ «Статус-Софт консалтинг») за операціями з поставки платнику товару (кульових кранів), коду УКТ ЗЕД, зазначеному у вантажних митних деклараціях при оформленні операцій з ввезення цього товару на митну територію України.

Аналізуючи наведені в акті перевірки доводи Управління, суди встановили, що за наслідками проведення платником конкурсних торгів на закупівлю обладнання позивачем та ТОВ «Статус-Софт консалтинг» як переможцем конкурсу з найкращою ціновою пропозицією було укладено договір від 31.07.2012 № 1207000994, згідно з яким названий постачальник зобов'язаний поставити і передати у власність позивача крани кульові загальною вартістю 28 710 000 грн. (у тому числі 4 785 000 грн. ПДВ).

На підтвердження фактичного виконання цих операцій платником подано видаткові накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення про оплату покупцем придбаного товару в безготівковому порядку, сертифікати відповідності на товар.

Реальність розглядуваних операцій перевіркою під сумнів не ставилася.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 ПК право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу вимог пункту 198.6 статті 198 ПК не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, наявність у платника належним чином оформленої податкової накладної за операцією з поставки товару є однією з визначальних умов формування податкового кредиту ПДВ.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Слід зазначити, що доповнення пункту 201.1 статті 201 ПК підпунктом «і» згідно із Законом України від 07.07.2011 № 3609-VI «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України» було ініційоване законодавцем для забезпечення можливості відстежувати рух імпортованих товарів на усьому ланцюгу поставки у межах митної території України у рамках заходів з податкового контролю та з метою перевірки дотримання учасниками постачання правил оподаткування товару (зокрема, щодо оподаткування товару ПДВ виходячи з ціни, не нижче митної вартості, для уникнення необґрунтованих втрат з бюджету) на усіх етапах постачання.

Відповідно до частини першої статті 74 Митного кодексу України імпорт (випуск для вільного обігу) - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари після сплати всіх митних платежів, встановлених законами України на імпорт цих товарів, та виконання усіх необхідних митних формальностей випускаються для вільного обігу на митній території України.

В силу частини п'ятої статті 255 названого Кодексу митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених цим Кодексом відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується органом доходів і зборів шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.

В силу вимог частини другої статті 36 Митного кодексу України країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених цим Кодексом.

Наведені приписи дають підстави для висновку про те, що «товарами, ввезеними на митну територію України» у розумінні пункту 201.1 статті 201 ПК є товари, ввезені на митну територію України у режимі імпорту, що засвідчено отриманою митною декларацією. Якщо предметом поставки є товар, що ввезений на митну територію України та не був підданий достатній переробці, на кожному етапі виписування податкової накладної продавець повинен відображати код УКТ ЗЕД цього товару, що має відповідати коду імпортованого товару згідно з УКТ ЗЕД за митною декларацією, на підставі якої товар було випущено у вільний обіг.

Оскільки, як встановлено судами та не заперечується сторонами, предметом розглядуваних поставок виступав товар іноземного походження, який не піддавався переробці на митній території України, то зазначення у податковій накладній коду цього товару згідно з УКТ ЗЕД, який відповідає відомостям, вказаний у вантажній митній декларації при його оформленні, є обов'язковим на усіх етапах постачання.

Втім у справі, що переглядається, судами не перевірено дотримання платником наведених законодавчих вимог. В основу рішень про задоволення даного позову судами попередніх інстанцій покладено висновок про недоведеність Управлінням неспівпадіння кодів УКТ ЗЕД у податковий накладних та у митних деклараціях.

Відповідно до пункту 4 статті 7 КАС одним із принципів здійснення правосуддя в адміністративних судах є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.

Принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі розкритий в частинах четвертій та п'ятій статті 11 названого Кодексу, якими встановлено, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Отже, керуючись наведеним принципом адміністративного судочинства, суди не повинні обмежуватися заявленими сторонами доводами та поданими ними доказами, а мають здійснювати активну роль у встановленні об'єктивної істини, вживаючи усіх можливих заходів для перевірки та встановлення усього кола обставин, що входять до предмета доказування у справі, та сприяти сторонам у поданні та витребуванні необхідних для цього доказів. Саме дотримання цього принципу судом в судовому процесі забезпечує прийняття законного і обґрунтованого судового рішення відповідно до статті159 КАС за результатами розгляду адміністративної справи.

В акті перевірки наведено номери та дати складення вантажних митних декларацій, за якими спірний товар (крани кульові) імпортувався на митну територію України. А відтак для правильного вирішення цього спору судам слід було витребувати ці вантажні митні декларації у учасників провадження (у інших осіб, у яких ці декларації знаходяться) та порівняти зазначений у них код імпортованого товару згідно з УКТ ЗЕД з даними відповідного реквізиту у спірних податкових накладних і за наслідками встановленого зробити об'єктивний висновок про підтвердженість (або непідтвердженість) сформованого платником податкового кредиту за розглядуваними операціями.

Оскільки прийняття рішення зі справи вимагає додаткового встановлення обставин цього спору, що відповідно до частини першої статті 220 КАС перебуває поза межами повноважень суду касаційної інстанції, ухвалені у справі судові акти підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції для усунення вказаних недоліків у відповідній частині та прийняття правильного і обґрунтованого рішення по суті спору з урахуванням вказівок і висновків касаційного суду, викладених в цій ухвалі.

У той же час колегія суддів погоджується з безпідставністю зменшення Товариству від'ємного значення об'єкта оподаткування податку на прибуток згідно з податковим повідомленням-рішенням від 28.05.2014 № 0000514102 на підставі акта перевірки від 12.05.2014 № 18/28-10-41-2/30019801. Адже умови формування від'ємного значення у відповідній сумі податковим органом під час перевірки не оцінювалися; власне установлені перевіркою порушення при формуванні податкового кредиту з ПДВ за господарською операцією з постачання товару не можуть бути безпосередньою підставою для виключання з податкового обліку платника витрат за цією операцією, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податку на прибуток, з огляду на різний порядок оподаткування ПДВ і податку на прибуток.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 223, 224, 227, 230, 231 КАС, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників задовольнити частково.

2. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.08.2014

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.02.2015 у справі № 826/7985/14 скасувати в частині визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 28.05.2014 № 0000504102.

В цій частині справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

3. В решті постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.08.2014 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.02.2015 у справі № 826/7985/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.О. Бухтіярова І.В. Приходько