Ухвала суду № 58069369, 01.06.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

01 червня 2016 року

справа № 808/3770/15

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Лукманової О.М.

суддів: Божко Л.А. Прокопчук Т.С.

при секретарі: Сонник А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Миколаївської митниці ДФС на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 03 листопада 2015 року у справі № 808/3770/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кліон» до Миколаївської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації,-

в с т а н о в и л а:

У липні 2015 року ТОВ «Кліон» (далі по тексту – позивач) звернулось до суду з позовом до Миколаївської митниці ДФС (далі по тексту – відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № 504050002/2015/000005/2 від 14.05.2015 року, визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 504050002/2015/00014 від 14.05.2015 року.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 03.11.2015 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції Миколаївська митниця ДФС подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити. Свої вимоги обґрунтувала тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянт зазначив, що при винесенні ним оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови в прийнятті митних декларацій він керувався прописаним у Митному кодексі України правилом визначення митної вартості переміщених товарів, де визначено, що якщо з наданих декларантом митної вартості товарів не можливо встановити дійсність задекларованої митної вартості то митний орган вправі застосувати інші методи визначення митної вартості, окрім методу за прописаною вартістю у контракті або договорі. Апелянт вказував, що ним при митному оформленні товару виявлено розбіжності у поданих до оформлення документів, та документів, які були надані додатково, не встановлено строк та повноту оплати за поставлений товар. Апелянт вказав, що позивачем, не було надано необхідних документів для підтвердження заявленої у митній декларації митної вартості та в поданих документах були розбіжності у даних щодо розрахунку ціни, різні умови формування ціни товару, тому митницею було вирішено застосувати інший метод визначення митної вартості ніж був застосований декларантом. Апелянт зазначив, що він своїм рішенням правомірно визначив митну вартість товару, оскільки заявлена позивачем митна вартість по відпрацюванню бази даних була нижча, ніж митна вартість подібних товарів, оформлених митними органами України у попередні періоди на митну територію України.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ «Кліон» при поданні до митного органу митної декларації, обґрунтовано застосувало перший метод, як основний метод визначення митної вартості товарів за ціною договору. Суд першої інстанції зазначив, що всі інші передбачені митним законодавством методи визначення митної вартості товарів застосовуються у разі, якщо не можливо застосувати перший метод, зазначав, що Миколаївська митниця ДФС не мала підстав змінювати митну вартість імпортованого товару, оскільки позивачем було надано повний пакет документів на підтвердження визначеної ним у митній декларації вартості товару, розбіжності, на які вказує відповідач мають технічний характер та щодо них позивачем надано обґрунтовані пояснення, документи дають змогу ідентифікувати товар та об’єктивно визначити його ціну по договору.

Матеріалами справи встановлено, що між ТОВ «Кліон» (покупець) та фірмою Pelagia AS, Норвегія (постачальник) укладено контракт № 162S/2014Р від 19.12.2014 року на поставку замороженої риби різних видів та морепродуктів (товари). Згідно інвойсу постачальника від 10.02.2015 року №10030527 товар постачався за ціною 1,07 доларів США за 1 кг, на загальну суму 653449,00 доларів США, на умовах поставки CIF Nikolaev, Ukraine (Інкотермс 2010).

05.05.2015 року між фірмою Pelagia AS (продавець) та ТОВ «Кліон» (покупець), було укладено додаткову угоду до контракту №162S/2014P від 19.12.2014 року, змінено ціну товару з 1,07 доларів США за 1 кг на 1,00 долар США за кг. У зв’язку з додатковою угодою постачальником видано Інвойс №10030527 -1 від 05.05.2015 року.

Встановлено, що для здійснення митного оформлення першої партії товару 12.05.2015 року позивачем по електронній системі «MD Office™. MDDeclaration» до Миколаївської митниці ДФС було подано митну декларацію по формі МД-2 №504050002/2015/102837, відповідно до якої була заявлена митна вартість товарів у розмірі 1029493,10 грн. (тобто 20,59 грн. або 1,00 доларів США за 1 кг), у тому числі транспортні витрати. Позивач при поданні митної декларації визначив митну вартість партії товару за основним (першим) методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Митна вартість згідно ч. 10 ст. 58 МК України включила вартість товару згідно рахунків та вартість інших витрат, які підлягають включенню в митну вартість товару, у позивача не було. При визначенні митної вартості товару позивачем було обрано перший метод та у ВМД вартість була визначена декларантом в розмірі відповідно до ціни угоди, виходячи з ціни, встановленої сторонами у контракті на умовах поставки CIF Nikolaev, Ukraine Інкотермс-2010.

Встановлено, що разом з ВМД №504050002/2015/102837 позивачем подано до митного органу: контракт №162S/2014P від 19.12.2014 року з додатковими угодами від 14.01.2015 року, від 26.03.2015 року, від 20.04.2015 року, від 05.05.2015 року; інвойс №10030527 -1 від 05.05.2015 року; інвойс №10030527 від 10.02.2015 року; калькуляцію постачальника від 10.02.2015 року; прайс-лист від 08.02.2015 року; сертифікат страхування від 10.02.2015 року; ветеринарне свідоцтво від 18.03.2015 року серія Ш-29 №059400; сертифікат походження від 13.02.2015 року №400717; експортну декларацію постачальника №110190/2015/004291 від 12.02.2015 року.

Митний орган при перевірці поданих документів дійшов висновку, що документи не містять всіх даних для визначення митної вартості товару, тому запропонував подати додаткові документи: виписки з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/ або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

На виконання вимог Миколаївської митниці ДФС позивачем надано пояснення, та додаткові документи, що на думку позивача усувають розбіжності. 13.05.2015 року ТОВ «Кліон» надано експертний висновок Запорізької торгово-промислової палати №ОИ-225 від 06.05.2015 року; доручення постачальника від 04.01.2015 року; лист позивача від 13.05.2015 року № 06/02-372 з поясненнями розбіжностей; лист постачальника від 11.05.2015 року з поясненнями розбіжностей та про відсутність каталогів; лист постачальника від 11.05.2015 року з даними бухгалтерського обліку.

14.05.2015 року Миколаївською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товарів за шостим методом № 504050002/2015/000005/2 із застосуванням резервного методу у відповідності до статті 64 Митного кодексу України, мотивуючи своє рішення відповідач зазначив, що в поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, неможливо встановити митну вартість товару. 14.05.2015 року сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні та пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 504050002/2015/00014.

Коригуючи митну вартість товару, відповідач використав наявну у нього інформацію щодо раніше визнаних/визначених митних вартостей за другорядними методами з розрахунку 1,128 доларів США за 1 кг, згідно ВМД № 504050002/2015/102630.

Позивач не погодився з прийнятим рішенням, але з метою випуску у вільний обіг товару скористався правом наданим ч. 3 ст. 52 МК України та оформив 14.05.2015 року нову ВМД по формі МД-2 № 504050002/2015/102889 та сплатив ввізне мито і гарантію у розмірі різниці між заявленою митною вартістю та митною вартістю визначеною митницею, сума грошової застави – 42128,97 грн.

Відповідно до ст. 49, ч. 1 ст. 50, ч. 2 ст. 52, ст. 53 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов’язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об’єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов’язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації. У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з ч. 2-4 ст. 57, ч. 1-2 ст. 58 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов’язковою при її обчисленні.

Встановлено, що Миколаївською митницею ДФС при коригуванні митної вартості товарів за вантажно-митною декларацією №504050002/2015/102837, використовувалась інформація щодо раніше визнаних/визначених митних вартостей за другорядними методами згідно за оформленням подібного товару, за раніше поданими ВМД, зокрема, № 504050002/2015/102630 від 30.04.2015 року.

В матеріалах справи наявна копія вантажно-митної декларації № 504050002/2015/102630 від 30.04.2015 року, яка була взята митним органом для коригування митної вартості товарів, якою підтверджується, що ТОВ «Кліон» ввозило на територію України від експортера Baltmarine Terminal LTD, Riga, Latvia, рибу свіжеморожену піддану заморозці (мінус 18 градусів Цельсію), призначену для людського споживання, не патрану, з головою, не консервовану, без будь-якої кулінарної обробки, без додавання будь-яких харчових добавок та приправ, без суміші: оселедець цілий, розмірний ряд 350+, на умовах поставки CIF Миколаїв, Україна. Декларація була подана тим же поставщиком ТОВ «Кліон», де декларант самостійно визначив митну вартість по шостому, резервному методу, як 1,128 доларів США за 1 кг.

Вантажно-митна декларація № 504050002/2015/102630 від 30.04.2015 року була подана позивачем та самостійно визначено шостий метод, оскільки на час розмитнення покупець не мав від Pelagia AS всіх необхідних документів для митного оформлення за першим методом, були відсутні прас-лист та калькуляція.

За вантажно-митною декларацією №504050002/2015/102837 від 12.05.2015 року та взятою митницею для порівняння № 504050002/2015/102630 від 30.04.2015 року є різними умови поставки.

Згідно умов поставки Інкотермс 2010 CIF, включає у себе страхування та фрахт (... назва місця призначення) продавець зобов’язується доставити товар названому перевізнику або у названий пункт, крім цього, продавець зобов'язаний оплатити витрати, пов'язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Це означає, що покупець бере на себе всі ризики втрати чи пошкодження товару, як і інші витрати після передачі товару перевізнику. Тобто, як пункт доставки товару має значення при визначенні вартості товару так і пункт відправлення має значення та формує вартість перевезення товару до названого пункту, у даному випадку до м. Миколаїв України. За умовами постанови товару за декларацією, що була використана для коригування митної вартості, товар поставлявся з м. Рига Латвійська Республіка, натомість за умовами поставки товару 12.05.2015 року, товар поставлявся з м. Флоро Королівства Норвегія.

Умова поставки за вантажно-митною декларацією №504050002/2015/102837 від 12.05.2015 року та взятою митницею для порівняння № 504050002/2015/102630 від 30.04.2015 року є різними, різними є зобов’язання покупців та продавців по ним, різними є витрати по умовам поставки, що впливає на митну вартість.

Коригуючи митну вартість, Миколаївська митниця ДФС вказувала на розбіжності відносно оплати за товар, неподання банківських платіжних документів. Термін сплати за інвойсом № 10030527-1 від 05.05.2015 року складає 45 календарних днів з дати виставлення рахунку, тобто до 18.06.2015 року з дати виставлення інвойсу. Додатковими угодами від 15.06.2015 року термін сплати подовжено на 120 календарних дні з дати виписки інвойсу, які були надані при митному оформленні. Тобто на час розмитнення товару 12.05.2015 року ТОВ «Кліон» не мав банківських платівок і не міг їх надати через не здійснення ним оплати, що є погодженим з продавцем. В матеріалах справи є докази оплати товару у листопаді 2015 року (платіжне доручення № 2473 від 20.11.2015 року, платіжне доручення № 2487 від 23.11.2015 року, платіжне доручення в№ 2536 від 27.11.2015 року).

Колегія суддів зазначає, що позивачем при поданні 12.05.2015 року митної декларації, митна вартість була визначена на підставі контракту на поставку свіжозамороженої риби різних видів та морепродуктів безпосередньо з виробником, інвойсу до такого контракту, позивачем для митного оформлення було надано всі документи, які обґрунтовують заявлену митну вартість товару. Позивачем були усунуті технічні помилки, які не впливали на ідентифікацію товару та не могли унеможливити визначення митної вартості товару за ціною контракту.

Колегія суддів враховує наявний експертний висновок Запорізької торгово-промислової палати від 06.05.2015 року № ОИ-225, згідно якого ринкова вартість оселедця мороженого цілого, розмірний ряд 350+, країна походження Новергія, за період 01.03.2015 року по 06.05.2015 року, на умовах поставки CIF Миколаїв Україна, склала 0,820 доларів США – 1,116 доларів США за кілограм, тобто у ціновій варіації яку у митній декларації заявив позивач.

Вирішуючи спір по суті, колегія суддів виходить з положень ч. 2 ст. 71 КАС України та вважає, що відповідачем не доведено правомірність своїх рішень та вважає, що у відповідача не було підстав застосовувати другорядний метод визначення митної вартості товарів.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, постанову суду першої інстанції слід залишити без змін, як таку, що прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Миколаївської митниці ДФС - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 03 листопада 2015 року у справі № 808/3770/15 – залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.М. Лукманова

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: Т.С. Прокопчук