Постанова № 58068153, 24.05.2016, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2016 року м. Київ 810/1288/16

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панова Г.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Бориспільміськбуд

до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі

Головного управління ДФС у Київській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Бориспільміськбуд (далі-позивач, ТОВ Бориспільміськбуд) з позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області (далі відповідач, податковий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № НОМЕР_1 від 01.04.2016.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що не погоджується з висновками Акта від 03.03.2016 № 46/10-13-22-02-21/34536374 «Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Бориспільміськбуд» (код за ЄДРПОУ 34536374) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 по 31.12.2014» на підставі якого прийнято спірне податкове повідомлення рішення і вважає висновки зазначеного Акта необґрунтованими, оскільки операції між позивачем та контрагентами ТОВ «Сібол» і ТОВ «Фобос-О» мали реальний характер і належним чином оформлені як документами первинного бухгалтерського обліку так і іншими документами.

В ході судового розгляду 12.05.2016 представник позивача підтримав доводи, викладені у позовній заяві, надав додаткові докази на підтвердження правової позиції, а також зазначив, що відповідачем не наведено жодного доказу на підтвердження нереальності господарських операцій за договорами, укладеними між позивачем та контрагентами у період, що перевірявся.

Від відповідача до суду надійшли письмові заперечення від 10.05.2016 на адміністративний позов, в яких відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити повністю з аналогічних мотивів, які викладені в Акті перевірки від 03.03.2016 № 46/10-13-22-02-21/34536374, а саме, оскільки ТОВ «Фобос-О» та ТОВ «Сібол» мають ознаки фіктивності.

В судове засідання 24.05.2016 представники сторін не зявились. Сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, що підтверджується наявною у справі розпискою (том VIII, а.с. 105).

Позивач подав суду заяву від 12.05.2016 про здійснення судового розгляду в порядку письмового провадження (том ІІІ, а.с. 7).

Від відповідача будь-яких заяв, клопотань про відкладення розгляду справи або оголошення перерви до суду станом на 24.05.2016 не надходило.

Згідно з частиною шостою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи викладене, суд здійснив розгляд даної справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши матерілаи справи судом встановлено, що у період з 23.12.2015 по 25.02.2016 посадовими особами ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області проведено планову виїзну перевірку ТОВ Бориспільміськбуд з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 по 31.12.2014.

За результатами перевірки відповідачем складено Акт перевірки від 03.03.2016 № 46/10-13-22-02-21/34536374 (далі Акт перевірки).

Висновком зазначеного Акта було встановлено, порушення позивачем положень:

1. п.п. 198.2, п.п. 198.3 п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України 02.12.2010 р. № 2755-VI зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 6315927,00 грн. в тому числі по періодам: січень 2013 року на суму 6917,00 грн., лютий 2013 року на суму 251275,00 грн., березень 2013 року на суму 197735,00 грн., квітень 2013 року на суму 193778,00 грн., травень 2013 року на суму 130285,00 грн., червень 2013 року на суму 976370, 00 грн., липень 2013 року на суму 366807,00 грн., вереснь 2013 року на суму 1315790,00 грн., жовтень 2013 року на суму 414290,00 грн., листопад 2013 на суму 639817 грн., грудень 2013 на суму 1067488 грн., січень 2014 на суму 695375 грн.

2. пп.168.1.1 п.168.1 ст.168 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755- VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого встановлено заниження суми податку на доходи фізичних осіб за 2014 рік в розмірі 918,00 грн.

3. ч.1 п.1 ст.7, п.1, п.2, п.5 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування», в результаті чого встановлено заниження суми єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування за 2014 рік в розмірі 2577,00 грн.

Висновку щодо заниження позивачем податку на додану вартість відповідач дійшов у звязку з наступним.

Так, на сторінці 17 підрозділу 3.2.2. «Податковий кредит» Розділу 3.2. «Податок на додану вартість» Акта перевірки відповідач зазначив, що перевіркою відображених у рядку 10.1 Декларацій «Придбання з податком на додану вартість на митній території України товарів (послуг)...» показників за перевіряємий період у загальній сумі 46040347 грн. встановлено, що на формування цих показників мало вплив здійснення операцій по придбанню матеріалів (бетону, щебня, металу, палива) послуг по транспортуванню, послуг з будівельно-монтажних робіт, та ін.

Проведена перевірка відображеного показника на підставі таких документів: регістри синтетичного обліку - головна книга, оборотно-сальдові відомості по рахункам № 63 «Розрахунки з постачальниками», № 685 «Розрахунки з іншими кредиторами» № 31 «Поточні рахунки», №372 «Розрахунки з підзвітними особами, №64 «Розрахунки по податкам та платежам тощо; регістри аналітичного обліку - договори про фінансово- господарську діяльність, банківські виписки, товарні накладні, акти виконаних робіт, податкові накладні, реєстри отриманих податкових накладних та інші встановлено завищення задекларованих субєктом господарювання показників рядку 10.1 Декларацій «придбання товарів з ПДВ, які підлягають оподаткуванню за ставкою 20% на загальну суму 6315927 грн, в т.ч. по періодам: січень 2013 року на суму 6917 грн; лютий 2013 року на суму 251275 грн; березень 2013 року на суму 197735грн; квітень 2013 року на суму 193778 грн; травень 2013 року на суму 130285 грн; червень 2013 року на суму 976370 грн; липень 2013 року на суму 366807 грн; вересень 2013 року на суму 1315790 грн; жовтень 2013 року на суму 414290 грн; листопад 2013 року на суму 639817 грн; грудень 2013 року на суму 1067488 грн; січень 2014 року на суму 695375 грн.

У подальшому, як вбачається зі змісту Акта перевірки (сторінка 17-29 Акта), податковий орган наводить зміст договорів, які були укладені між ТОВ Бориспільміськбуд та ТОВ «Фобос-О», а також ТОВ Бориспільміськбуд і ТОВ «Сібол».

При цьому, на сторінці 24 Акта перевірки відповідач зазначає, що при проведенні аналізу даних АІС «Податковий блок», встановлено, що діяльність ТОВ «Фобос-О» має ознаки «фіктивності», а саме:

стан 11. Припинено, але не знято з обліку (КОР не пусті);

свідоцтво платника ПДВ скасовано 04.04.2014;

кількість працюючих - дані в АІС «Податковий блок» відсутні, основні фонди - відсутні.

Враховуючи викладене податковий орган робить висновок, що не можливо встановити реальність наданих послуг, виконаних робіт.

У свою чергу, на сторінці 29 Акта перевірки, відповідач вказує, що до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області надійшла Постанова від 17.03.2015 року старшого слідчого в особливо важливих справах третього відділу фінансових розслідувань ГУ ДФС у м. Києві, підполковника податкової міліції ОСОБА_1 за матеріалами кримінального провадження №32014100000000055 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.03.2014, за ознаками злочинів, передбачених ч.З ст.212 КК України, щодо проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «Бориспільміськбуд» (код ЄДРПОУ 34536374) з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських відносин з ТОВ «Сібол» (код за ЄДРПОУ 37265968) за період з 01.01.2013 року по 31.12.2014року.

Відповідно до матеріалів кримінального провадження службові особи ТОВ «Сібол» надають послуги з мінімізації податкових платежів, створення фіктивних податкових кредитів і незаконного відшкодування ПДВ, організовують схеми діяльності з метою отримання надприбутків при ухиленні від сплати податків.

Також до Держаної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області надійшла службова записка від оперативного управління від 16.02.2016, де зазначено наступне: вході відпрацювання ТОВ «Сібол» встановлено, що ДПІ у Печерському районі складено акт, та згідно висновків якого встановлено відсутність у ТОВ «Сібол» необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у звязку з відсутністю необхідних трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів, а також неможливість фактичного здійснення господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів.

Враховуючи вилкданене, відповідач дійшов висновку про порушення позивачем п.п. 198.2, п.п. 198.3 п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України 02.12.2010 р. № 2755-VI зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 6315927,00 грн.

На підставі Акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення від 01.04.2016 № НОМЕР_1, відповідно до якого ТОВ Бориспільміськбуд збільшено суму грошового зобовязання за платежем податок на додану вартість на суму 6315927,00 грн. та визначено штрафні (фінансові) санкції на суму 1578982,00 грн.

Непогоджуючись з висновками відповідача та прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає про таке.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент вининення спірних правовідносин) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунком 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Отже, з аналізу зазначених норм вбачається, що визначальним для формування податкового кредиту є наявність податкових накладних та відповідність податкової накладної порядку їх заповнення, а також подальше використання товарів (основних) фондів в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника.

При цьому, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (п. 200.1 статті 200 Податкового кодексу України).

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (п. 200.2 статті 200 Податкового кодексу України).

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.3 статті 200 Податкового кодексу України).

Як вбачається зі змісту Акта перевірки, податковим органом не конкретизовано в чому саме полягає порушення підприємством п.п. 198.2, п.п. 198.3 п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, водночас враховуючи ті відомості на які посилається податковий орган в Акті, можна дійти висновку, що відповідач ставить під сумнів реальність проведених господарських операцій позивача з контрагентами ТОВ «Фобос-О» та ТОВ «Сібол».

Проте, такий висновок податкового органу є необгрунтованим і спростовується матеріалами справи з огляду на наступне.

Як вбачається з наявного у матеріалах справи ОСОБА_2 з ЄДРПОУ (том І, а.с. 71-79), основними видами діяльності позивача є: будівництво житлових і нежитлових будівель, будівництво інших споруд, н.в.і.у.; підготовчі роботи на будівельному майданчику; інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у.; діяльність у сфері архітектури.

Судом встановлено, що ТОВ Бориспільміськбуд і ТОВ «Фобос-О» співпрацювали на договірних засадах.

Так, 04.02.2013 між позивачем (замовником) та ТОВ «Фобос-О» було укладено договір № 04/02-2013 щодо виконання робіт будівельною технікою та автотранспортом на обєкті: «Будівництво житлово-офісно-торговельно-розважальному комплексу по вул. Анрі Барбюса 52/1 в Печерському районі м. Києва» (том І, а.с. 85-87).

На підтвердження виконання вказаного договору позивачем були надані суду податкові накладні: від 28.02.2013 № 27051, від 31.03.2013 № 30033, від 24.04.2013 № 23076, від 30.04.2013 № 29102, від 30.04.2013 № 29103, від 13.05.2013 № 12055, від 22.05.2013 № 21012, від 20.06.2013 № 19006, від 22.06.2013 № 21002 (том І, а.с. 99-107).

Окрім документів первинного бухгалтерського обліку на підтвердження реальності проведених господарських операцій підприємством також надані суду: розрахунок вартості роботи будівельної техніки та автотранспорту (Додаток №1 до договору №04/02-2013 від 04.02.2013) (том І, а.с.88), довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за червень 2013 року (том І, а.с. 89), Акт № 5 за червень 2013 року від 30.06.2013 р. (том І, а.с. 90), довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за квітень 2013 року (том І, а.с. 93), Акт № 3 за квітень 2013 року від 30.04.2013 року (том І, а.с. 92), довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за квітень 2013 р.(том І, а.с. 91), Акт №4 за квітень 2013 року (том І, а.с. 94), довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за березень 2013 (том І, а.с. 95), Акт №2 за березень 2013 року (том І, а.с. 96), довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за лютий 2013 року від 28.02.2013 (том І, а.с. 97), Акт № 1 від за лютий 2013 року від 28.02.2013 (том І, а.с. 98).

24.01.2013 між позивачем (замовником) та ТОВ «Фобос-О» було укладено договір № 25/01-2013 СП щодо виконання будівельно-монтажних робіт по влаштуванню металопластикових конструкцій (вікна/двері), підвіконників та відливів на обєкті: «Житловий будинок № 7 в 2 мікрорайоні житлового масиву «Позняки» у Дарницькому районі м. Києва» (том І, а.с. 108-112).

На підтвердження виконання зазначеного договору позивачем були надані суду податкові накладні: № 30094 від 31.01.2014, № 30070 від 31.12.2013, № 29072 від 30. 11.2013, № 30148 від 31.10.2013, № 29167 від 30.09.2013, № 27098 від 28.02.2013, № 12012 від 13.02.2013, № 11007 від 12.02.2013 (том І, а.с. 125-132).

Крім того, позивачем також були надані суду: довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за лютий 2013 від 28.02.2013 (том І, а.с. 113), Акт № 1 за лютий 2013 року від 28.02.2013 (том І, а.с. 114), довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2013 року від 31.12.2013 (том І, а.с. 115), Акт № 3 за грудень 2013 року від 31.12.2013 (том І, а.с. 116), довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за листопад 2013 року від 30.11.2013 (том І, а.с. 117), Акт № 2 за листопад 2013 року. від 30.11.2013 (том І, а.с. 118), довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за вересень 2013 року від 30.09.2013 (том І, а.с. 119); Акт № 1 за вересень 2013 року від 30.09.2013 (том І, а.с. 120), Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за жовтень 2013 року від 31.10.2013 (том І, а.с. 121), Акт № 1 за жовтень 2013 року від 31.10.2013 (том І, а.с. 122), довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за січень 2014 року від 31.01.2014 (том І, а.с. 123), Акт № 1 за січень 2014 року від 31.01.2014 (том І, а.с. 124).

10.12.2012 між позивачем (замовником) та ТОВ «Фобос-О» було укладено договір № 10/12-2012 щодо виконання будівельно-монтажних робіт по влаштуванню металопластикових конструкцій (вікна/двері), підвіконників та відливів на обєкті: «Житловий будинок №14-а по вул. Ушинського в м. Києві» (том І, а.с. 133-137).

На підтвердження виконання зазначеного договору позивачем були надані суду податкові накладні: № 27018 від 28.01.2013, № 29012 від 30.01.2013, № 30040 від 31.01.2013, № 14002 від 15.02.2013, № 21011 від 22.02.2013, № 27049 від 28.02.2013 (том І, а.с. 142-147).

ТОВ Бориспільміськбуд також були надані: довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за січень 2013 року від 31.01.2013 (том І, а.с. 138), Акт № 1 за січень 2013 року від 31.01.2013 (том І, а.с. 139), довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за лютий 2013 року (том І, а.с. 140), Акт № 2 за лютий 2013 року від 28.02.2013 (том І, а.с. 141).

04.01.2013 між позивачем (замовником) та ТОВ «Фобос-О» було укладено договір № 04/01-2013 щодо виконання робіт будівельною технікою та автотранспортом на обєкті: «Будівництво житлово-офісно-торговельно-розважальному кзмплексу по вул. Анрі Барбюса 52/1 в Печерському районі м. Києва» (том І, а.с. 148-150).

На підтвердження виконання зазначеного договору позивачем були надані суду податкові накладні: № 29104 від 30.04.2013, № 26050 від 27.05.2013, № 17007 від 18.04.2013, № 30032 від 31.03.2013 (том І, а.с. 158-161).

Крім цього, на підтвердження реальності проведених господарських операцій за вказанм договором підприємством надано: розрахунок вартості роботи будівельної техніки та автотранспорту (Додаток №1 до договору №04/01 -2013 від 04.01.2013) (том І, а.с. 151), довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за березень 2013 року від 31.03.2013 (том І, а.с. 152), Акт № 1 за березень 2013 року від 31.03.2013 (том І, а.с. 153), довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за квітень 2013 року (том І, а.с. 154), Акт № 2 за квітень 2013 року (том І, а.с. 155), довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за червень 2013 року (том І, а.с. 156), Акт № 3 за червень 2013 року (том І, а.с. 157).

04.01.2013 між позивачем (замовником) та ТОВ «Фобос-О» було укладено договір № 04/01-2013СП щодо виконання будівельно-монтажних робіт по влаштуванню металопластикових конструкцій (вікна/двері), підвіконників та відливів на обєкті: «Житловий будинок №8 в 2 мікрорайоні житлового масиву «ГІозняки» у Дарницькому районі м. Києва» (томс І, а.с. 162-166).

На підтвердження виконання вказаного договору позивачем були надані суду податкові накладні: № 29067 від 30.05.2013, № 27009 від 28.05.2013, № 30031 від 31.03.2013, № 27050 від 28.02.2013, № 13003 від 14.02.2013 (том І, а.с. 173-177).

Також, підприємством надані: довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за лютий 2013 року від 28.02.2013 (том І, а.с. 167), Акт № 1 за лютий 2013 року від 28.02.2013 (том І, а.с. 168), довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за березень 2013 року від 31.03.2013 (том І, а.с. 169), Акт № 2 за березень 2013 року від 31.03.2013 (том І, а.с. 170), довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за червень 2013 року (том І, а.с. 171), Акт № 3 за червень 2013 р. (том І, а.с. 172).

05.06.2013 між позивачем (замовником) та ТОВ «Фобос-О» було укладено договір № 09/06-2013СП щодо виконання робіт по влаштуванню пальового поля з буроінєкційних паль діам. 620 мм. на обєкті: «Будівництво житлово-

іфісно-торговельно-розважальному комплексу по вул. Анрі Барбюса 52/1 в Печерському

іайоні м. Києва» (том І, а.с. 178-183).

На підтвердження виконання зазначеного договору позивачем були надані суду податкові накладні: № 5008 від 06.06.2013, № 6005 від 14.06.2013, № 11010 від 12.06.2013, № 13007 від 14.06.2013, № 34 від 01.07.2013, № 35 від 01.07.2013, № 2018 від 03.07.2013 (том І, а.с. 201-207).

Позивачем щодо цього договору також надано: довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за червень 2013 року (томІ, а.с. 184), Акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2013 року (том І, а.с. 185-188), довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за липень 2013 року від01.07.2013 (том І, а.с. 189), Акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за липень 2013 року від 01.07.2013 (том І, а.с. 190-92), довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за липень 2013 року від 03.07.2013 (том І, а.с. 193), Акт №3 приймання виконаних будівельних робіт за липень 2013 року від 03.07.2013 (том І, а.с. 194-196), довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати№ 2 за липень2013 року від 01.07.2013 (том І, а.с. 197), Акт № 2 приймання виконаних будівельних робіт за липень 2013 року від 01.07.2013 (том І, а.с. 198-200).

25.11.2013 між позивачем (замовником) та ТОВ «Фобос-О» було укладено договір № 32/11-2013СП щодо виконання будівельно-монтажних робіт по влаштуванню металопластикових конструкцій (вікна/двері), підвіконників та відливів на обєкті: «Будівництво житлового будинку по вул. Радунській в м. Києві» (том І, а.с. 208-212).

На підтвердження виконання зазначеного договору позивачем були надані суду податкові накладні: № 30072 від 31.12.2013, № 30092 від 31.01.2014 (том І, а.с. 219-220).

Крім того, на підтвердження реальності проведених господарських операцій за цим договором позивачем також надано: Додаткова угода № 1 від 03.10.2013 до договору № 32/11-2013 СП від 25.11.2013 (том І, а.с. 213-214), довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за січень 2014 року від 31.01.2014 (том І, а.с. 215), Акт № 1 за січень 2014 року від 31.01.2014 (том І, а.с. 216), довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2013 року від 31.12.2013 (том І, а.с. 217), Акт №1 за грудень 2013 року від 31.12.2013 (том І, а.с. 218).

11.11.2013 між позивачем (замовником) та ТОВ «Фобос-О» було укладено договір № 30/11-2013СП щодо виконання будівельно-монтажних робіт по влаштуванню металопластикових конструкцій (вікна/двері), підвіконників та відливів на обєкті: «Житловий будинок по вул. Вірменська в Дарницькому районі м. Києва» (том І, а.с. 221-225).

На підтвердження виконання зазначеного договору позивачем були надані суду податкові накладні: № 29071 від 30.11.2013, № 30071 від 31.12.2013, № 30093 від 31.01.2014 (том І, а.с. 232-234).

ТОВ Бориспільміськбуд також були надані: довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за січень 2014 року від 31.01.2014 (том І, а.с. 226), Акт № 1 за січень 2014 року від 31.01.2014 (том І, а.с. 227), довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за листопад 2013 року 30.11.2013 (том І, а.с. 228), Акт № 1 за листопад 2013 року від 30.11.2013 (том І, а.с. 229), Акт № 1 за грудень 2013 року від 31.11.2013 (том І, а.с. 230), довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2013 року від 31.12.2013 (том І, а.с. 231).

05.03.2013 між позивачем (замовником) та ТОВ «Фобос-О» було укладено договір № 05/03-2013СП щодо виконання будівельно-монтажних робіт по влаштуванню металопластикових конструкцій (вікна/двері), підвіконників та відливів на обєкті: «Житловий будинок, що розташований за адресою: м. Вишгород, вул. Симоненко 4а. Друг черга (другий пусковий комплекс)» (том І, а.с. 235-239).

На підтвердження виконання зазначеного договору позивачем надана суду податкова накладна: № 30034 від 31.03.2013 (том ІІ, а.с. 1).

Також позивачем надано: довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за березень 2013 року від 31.03.2013 (том І, а.с. 240), Акт № 1 за березень 2013 року від 31.03.2013 (том І, а.с. 241).

25.07.2013 між позивачем (замовником) та ТОВ «Фобос-О» було укладено договір № 25/07-2013/СП щодо виконання робіт по влаштуванню монолітних конструкцій на обєкті: «Будівництво житлово-офісно-торгівельно-розважального комплексу по вул. Анрі Барбюса, 52/1 в Печерському районі м. Києва, 4 черга» (том ІІ, а.с. 2-7).

На підтвердження виконання зазначеного договору позивачем надана суду податкова накладна: № 29166 від 30.09.2013 (том ІІ, а.с. 28), а також: довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за вересень 2013 року від 30.09.2015 (том ІІ, а.с. 8),

Акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2013року від 30.09.2013 (том ІІ, а.с. 9-11), Акт № 2 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2013 року від 30.09.2013 (том ІІ, а.с. 12-18), Акт № 3 приймання виконаних будівельнихробіт за вересень 2013 року від 30.09.2013 (том ІІ, а.с. 19-24), Акт № 4 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2013 від 30.09.2013 (том ІІ, а.с. 25-27).

Щодо господарських операцій між ТОВ Бориспільміськбуд та ТОВ «Сібол» судом встановлено, що 26.03.2013 між позивачем (замовником) та ТОВ «Сібол» було укладено договір № 07/2013 (том ІІ, а.с. 33-38) щодо поставки обладнання: дизельна електростанція ОПОН-12 в кількості 1 шт.; автошина 235-25TL 612 DENMAN в кількості 2 шт; автошина 550/65R25 MICHELIN кількості 2 шт; гайка обсадної труби в кількості 80 шт; різьба обсадної труби в кількості 32 шт; зуб забірника в кількості 12 шт; коронки забірника в кількості 12 шт; обсадні труби ф620 мм L= 7 м в кількості 7 шт; обсадні труби ф620 мм L= 3 м в кількості 1 шт; обсадні труби ф620 мм L= 2 м в кількості 1 шт; вібропогружатель ВГ в кількості 1 шт; забурник діам 620 мм в кількості 1 шт.

На підтвердження виконання зазначеного договору позивачем надані суду податкові накладні: № 19033 від 20.05.2013, № 15009 від 16.05.2013, № 54 від 01.04.2013, № 1026 від 02.04.2013, № 29106 від 30.05.2013 (том ІІ, а.с. 48-52).

Крім того, в обгрунтування доводів відносно реальності проведеної з ТОВ «Сібол» операції за цим договором позивачем надані суду: специфікація на продукцію № 1 від 26.03.2013 (Додаток №1 до договору поставки № 07/2013 від 26.03.2013), специфікація на продукцію № 2 від 16.05.2013 (Додаток № 1 до договорупоставки №07/2013 від 26.03.2013), специфікація на продукцію№ 3 від 30.05.2013 (Додаток №1до договору поставки №07/2013 від 26.03.2013) (том ІІ, а.с. 40-42), видаткова накладна № 1104 від 01.04.2013, видаткова накладна № 2204 від 02.04.2013, видаткова накладна № 1605 від 16.05.2013, видаткова накладна № 2105 від 21.05.2013, видаткова накладна № 3005 від 30.05.2013 (том ІІ, а.с. 43-47).

12.06.2013 між позивачем (замовником) та ТОВ «Сібол» було укладено договір № 12/06-2013/СП щодо виконання робіт з влаштування пальового поля на обєкті: «Будівництво житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземним паркінгом по вул. Коперника, 7 в м. Києві» (том ІІ, а.с. 53-58).

На підтвердження виконання зазначеного договору позивачем надана суду податкова накладна № 29072 від 30.06.2013 (том ІІ, а.с. 64), а також довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за червень 2013 року (том ІІ, а.с.59-60), Акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2013 (том ІІ, а.с. 61-63).

Також, 03.06.2013 між позивачем (замовником) та ТОВ «Сібол» було укладено договір № 09/2013 щодо поставки плит опалубку TR 270*60 в кількості 10 шт. та TR 270*120 в кількості 9 шт. (том ІІ, а.с. 65-69).

На підтвердження виконання зазначеного договору позивачем надана суду податкова накладна № 2049 від 03.06.2013 (том ІІ, а.с. 72), а також специфікація на продукцію № 1 від 03.06.2013 (Додаток №1 до договору поставки № 09/2013 від 03.06.2013) (том ІІ, а.с. 70), видаткова накладна № 4620 від 04.06.2013 (том ІІ, а.с. 71).

22.05.2013 між позивачем (замовником) та ТОВ «Сібол» було укладено договір № 08/2013 щодо поставки редуктора обертання КДК в кількості 1 шт. (том ІІ, а.с. 73-78).

На підтвердження виконання зазначеного договору позивачем надана суду податкова накладна № 2048 від 03.06.2013 (том ІІ, а.с. 81), а також специфікація на продукцію № 1 від 22.05.2013 р. (Додаток №1 до договору поставки № 08/2013 від 22.05.2013) (том ІІ, а.с. 79) і видаткова накладна № 3613 від 03.06.2013 (том ІІ, а.с. 80).

14.03.2013 між позивачем (замовником) та ТОВ «Сібол» укладено договір № 06/2013 щодо поставки безперервного шнеку діам. 630, L=16 м. (том ІІ, а.с. 82-87).

На підтвердження виконання зазначеного договору позивачем надана суду податкова накладна № 14008 від 15.03.2013 (том ІІ, а.с. 90), а також специфікація на продукцію (Додаток № 1 до договору поставки № 06/2013 від 14.03.20130 (том ІІ, а.с.88) і видаткова накладна № 1803 від 18.03.2013 (том ІІ, а.с. 89).

12.06.2013 між позивачем (замовником) та ТОВ «Сібол» укладено договір № 10/06-2013/СП щодо виконання робіт з влаштування буроінєкційних та буро набивних паль620 мм. на обєкті: «Будівництво житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземним паркінгом по вул. Коперника, 7 в м. Києві» (том ІІ, а.с. 91-96).

На підтвердження виконання цього договору позивачем надані суду податкові накладні: № 2970 від 30.06.2013, № 2971 від 30.06.2015, № 30206 від 31.07.2015, № 29261 від 30.09.2013, № 29260 від 30.09.2013, № 29259 від 30.09.2013, № 30269 від 31.10.2013, № 29111 від 30.11.2013, № 29112 від 30.11.2013, № 30125 від 31.12.2013, № 30124 від 31.12.2013, № 30129 від 31.12.2013, № 30128 від 31.12.2013, № 30185 від 31.01.2014, № 30184 від 31.01.2014, № 30183 від 31.01.2014 (том ІІ, а.с. 214-229).

Окрім документів первинного бухгалтерського обліку, позивачем на підтвердження реальності проведеної операції за вказаним договором також надано суду: довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за червень, липень, вересень, грудень 2013 року та січень 2014 року, Акти приймання виконаних будівельних робіт за червень, липень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2013 року та січень 2014 року (том ІІ, а.с. 97-213).

Крім того, позивачем в ході судового розгляду даної справи також було подано до суду додаткові докази, які підтверджують реальність проведених господарських операцій із ТОВ «Фобос-О» та ТОВ «Сібол» в розрізі кожного договору, а саме: довідки про вартість виконаних будівельних робіт, Акти передачі матеріалів замовника, видаткові накладні, платіжні доручення, товарно-транспортні накладні, Акти приймання виконаних будівельних робіт (том ІІІ, а.с. 39-226; том ІV-VIII).

При цьому, суд звертає увагу, що всі вказані вище податкові накладні складені з дотриманням положень статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Українi, а також відповідно до вимог Податкового кодексу України i містять відомості щодо змісту та обсягу проведених операцій, які узгоджуються мiж собою.

Крім того, як встановлено судом, всі наведені документи містять підписи і скріплені печатками підприємств.

Тобто, позивачем надано суду як первинні бухгалтерські документи так і документи, які складені на виконання даних операцій, які підтверджують факт здійснення господарських операцій щодо придбання товарів та послуг у контрагентів. При цьому, суд звертає увагу на те, що податковий орган при дослідженні зазначених документів ані в Акті перевірки, ані в ході судового розгляду не ставив під сумнів достовірність даних, які містять вказані документи, а також не зазначав про невідповідність первинних бухгалтерських документів вимогам чинного податкового законодавства, зокрема, відсутності у них обов'язкових реквізитів.

Слід зазначити, що як вбачається зі змісту Акта перевірки податковий орган аналізував зміст укладених між позивачем і його контрагентами договорів та документи первинного бухгалтерського обліку, водночас дійшов висновку про нереальність операцій виключно використовуючи дані АІС «Податковий блок» щодо ТОВ «Фобос-О» та відносно ТОВ «Сібол» відомості, які надійшли до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області у формі службової записки від 16.02.2016, а також постанову від 17.03.2015 старшого слідчого в особливо важливих справах третього відділу фінансових розслідувань ГУ ДФС у м. Києві, підполковника податкової міліції ОСОБА_1 за матеріалами кримінального провадження № 32014100000000055 щодо проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «Бориспільміськбуд» (код ЄДРПОУ 34536374) з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських відносин з ТОВ «Сібол» (код за ЄДРПОУ 37265968) за період з 01.01.2013 року по 31.12.2014.

Проте, податковим органом не було надано суду жодного належного та допустимого доказу на підтвердження ознак «фіктивності» підприємств-контрагентів позивача. Крім того, в Акті перевірки посилання на наявність таких доказів немає.

Відповідачем також не виконані вимоги ухвали суду від 18.04.2016 щодо надання належним чином засвідчених копій документів та матеріалів, які використані в ході перевірки і на які посилається податковий орган в Акті перевірки.

Відповідно до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно з частиною першою та четвертою статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Враховуючи викладені положення норм чинного процесуального законодавства, суд вважає, що постанова про проведення перевірки у кримінальному провадженні № 32014100000000055 та службова записка від 16.02.2016 на які посилається відповідач в Акті не можуть бути належними доказами у даній адміністративній справі на підставі яких можна дійти висновку саме про фіктивність підприємств.

При цьому податковим органом не надано суду жодного вироку у вказаному кримінальному провадженні, в якому б була надана правова оцінка обставинам фіктивності підприємств-контрагентів позивача.

Також суд звертає увагу, що Акт перевірки на підставі якого прийнято спірне податкове повідомлення-рішення складений із порушенням вимог Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, який затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 року № 727 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26.10.2015 за № 1300/27745).

Так пункт 3 Порядку встановлює, що Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб'єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Водночас, Акт перевірки не відповідає таким вимогам, бо не містить систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень, із посиланням на документи саме первинного бухгалтерського обліку, а тому, твердження щодо наявності ознак «фіктивності» підприємств жодним чином не обґрунтовані із посиланям на конретні документи.

У свою чергу, судом встановлено, що на момент укладання угод та їх виконання між позивачем з підприємствами, згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб (том І, а.с. 81-82, том ІІ, а.с. 29), вони належним чином були зареєстровані, і здійснювали господарську діяльність саме в сфері будівництва житлових і нежитлових будівель та мали відповідні ліцензії для здійснення господарської діяльності у будівництві. Зокрема, ТОВ «ФОБОС-О» мало ліцензію № 075026 від 25.07.2012 року (том І, а.с. 84), а ТОВ «СІБОЛ» - № 601821 від 23.12.2011 (том ІІ, а.с. 31-32). Також підприємства були зареєстровані платниками податку на додану вартість (том І, а.с. 83, том ІІ, .а.с 30). Отже, як позивач, так і підприємства-контрагенти укладали угоди та складали первинні бухгалтерські та інші документи в межах власної господарської діяльності.

Крім того, з наявних у матеріалах справи відомостей з ЄДРПОУ щодо ТОВ «Фобос-О» та ТОВ «Сібол» (том ІІ, а.с. 232-237) вбачається, що на час проведення перевірки та слкдання Акта перевірки контрагенти позивача припинені, що підтверджується відповідним реєстраційним записом від 05.11.2014 № 11031170015036031 та від 16.12.2014 № 1103117001536028.

Водночас, судом з метою вжиття всіх заходів щодо встановлення обєктивної істини у даній справі були викликані у судові засідання для надання пояснень засновники ТОВ Фобос-О» - ОСОБА_3 та засновника ТОВ «Сібол» - ОСОБА_2 Але вказані особи, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду у судові засідання не зявлялись.

Відтак, у ході судового розгляду справи позивачем спростовано висновки відповідача щодо відсутності реальних операцій, шляхом надання належних та допустимих доказів, які підтверджують факт здійснення господарських операцій за вказаними договорами.

Суд при розгляді даної срави враховує також практику Європейського суду з прав людини, який у своєму рішенні від 22.01.2009 р. ("Булвес" АД проти Болгарії") зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз. На думку Європейського Суду такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності. Платник податку не має абсолютно ніяких повноважень відслідковувати, контролювати і забезпечувати виконання постачальником його обов'язків із складення та подання декларації з ПДВ, а також обов'язку зі сплати ПДВ (п.43, п.69 зазначеного вище рішення Європейського Суду).

Отже, Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через можливі порушення вимог податкового законодавства з боку його контрагентів.

Відповідно до статей 11 і 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідач, у свою чергу, жодних доказів на підтвердження правомірності прийнятого податкового - повідомлення рішення суду не надав. У запереченнях на позов виклав аналогічні обставини, які викладені в Акті перевірки і будь-яких інших доводів не навів, а також твердження позивача відповідач належним чином не спростував.

З огляду на зазначене, судом встановлено, що висновки викладені в Акті перевірки не відповідають дійсності, не мають доказової сили за відсутності доведення факту нереальності господарських операцій та є лише носіями певної інформації, яка є суто субєктивною думкою податкових органів.

Частина 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23.07.2002 у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції суд визначив, що …адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління .

Відповідачем, як субєктом владних повноважень, обовязку доказування правомірності спірного рішення не виконано та не доведено належними та достатніми доказами тих висновків, які викладені в Акті перевірки.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи, що відповідачем не доведено в ході судового розгляду, що операції між позивчем та ТОВ «Фобос-О» і ТОВ «Сібол» не мають реального характеру, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та скасування податкового повідомлення рішення № НОМЕР_1 від 01.04.2016.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, витрати позивача, повязані зі сплатою судового збору у сумі 118423,64 грн. згідно з платіжним дорученням від 12.04.2016 № 2524, підлягають відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 128, 158 - 163, 167 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області від 01.04.2016 № НОМЕР_1.

3. Стягнути з Державного бюджету України за рахунок асигнувань Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Бориспільміськбуд сплачений ним судовий збір у розмірі 118423 (сто вісімнадцять тисяч чотириста двадцять три) грн. 64 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Панова Г. В.