Ухвала суду № 58060698, 26.05.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження: № 22ц/790/2562/16 Головуючий 1 інст. -Чередник В.Є.

Справа № 640/1853/14-ц Доповідач - Карімова Л.В.

Категорія: інші

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного

суду Харківської області в складі:

головуючого - Карімової Л.В.,

суддів колегії: Бурлака І.В.,

Яцини В.Б.,

за участю секретаря Баранкової В.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за

апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Київського районного суду міста Харкова від 29 лютого 2016 року у справі за скаргою ОСОБА_3 про визнання бездіяльності в.о. начальника Київського відділу Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції неправомірною та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

6 листопада 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду в порядку вимог ст.ст. 384-387 ЦПК України зi скаргою на бездіяльність в.о. начальника Київського відділу державної виконавчої служби (ВДВС) Харківського міського управління юстиції (МУЮ)Товмасян А.Е. Подалі 02.02.2016 р. ОСОБА_3 подав доповнення до скарги і просив визнати неправомірною бездіяльність начальника Київського ВДВС Харківського МУЮ та зобов'язати цю посадову особу перерахувати на депозитний рахунок Дзержинського ВДВС Харківського міського управління юстиції суму стягнення з боржника ОСОБА_5 в poзмipi 46555 грн. 65 коп. для виплати стягувачу ОСОБА_3 по виконавчим листам від 11.01.2016 р. Київського районного суду м. Харкова.

Зазначав, що неправомірні дії в.о. начальника Київського ВДВС Харківського міського управління юстиції Товмасян А.Е. призвели до невиконання рішення суду про стягнення на його користь грошової суми з боржника ОСОБА_5, оскільки належна відповідачу квартира, на яку не було своєчасно накладено арешт за ухвалою суду про забезпечення позову, через недбалість суб'єкта оскарження, призвело до неможливості Дзержинським ВДВС Харківського МУЮ у наступний час провести стягнення на його користь за ршенням суду. У зв'язку з чим йому спричинена матеріальна шкода неправомірною бездіяльністю Київського ВДВС.

Представник Київського ВДВС Харківського МУЮ доводи скарги не визнав, посилаючись на те, що у несвоєчасній передачі виконавчого документа - ухвали суду про забезпечення позову - повинна секретар, яка була KpiM того, вважав, що вказана ухвала надіслана судом не потериторіальності, отже i не могла бути прийнята службою та в будь-якому paзi була б повернута.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 29 лютого 2016 року ( з урахуванням ухвали цього ж суду від 01 березня 2016 року про виправлення описки)

скаргу ОСОБА_3 задоволено частково: визнано неправомірною бездіяльність в.о.начальника Київського ВДВС Харківського МУЮ щодо організації роботи відділу та контролю за дотриманням працівниками відділу виконавчої дисципліни, а саме своєчасної реєстрації ухвали Київського районного суду м. Харкова від 19.01.2015 р. та передачі її на виконання державному виконавцю. У задоволенні вимог про зобов'язання начальника Київського ВДВС Харківського МУЮ перерахувати на депозитний рахунок Дзержинського ВДВС сумму стягнення з боржника ОСОБА_5 в poзмipi 46555 грн. 65 коп. для виплати стягувачу ОСОБА_3 по виконавчим листам від 11.01.2016 р. Київського районного суду м. Харкова- відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, порушення ним норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказану ухвалу суду в частині відмови у задоволенні його вимог про зобов'язання начальника Київського ВДВС Харківського МУЮ перерахувати на депозитний рахунок Дзержинського ВДВС сумму стягнення з боржника ОСОБА_5 в poзмipi 4655 грн. 65 коп. для виплати стягувачу ОСОБА_3 по виконавчим листам від 11.01.2016 р. Київського районного суду м. Харкова та задовольнити ці вимоги у повному обсязі.

Вислухавши пояснення ОСОБА_3, перевіривши відповідно до ч.1 ст. 303 ЦПК України матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду iз скаргою, якщо вони вважають, що ршенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи на виконанні у Київському ВДВС Харківського МУЮ знаходилось виконавче провадження №46270605 з приводу виконання ухвали Київського районного суду м. Харкова у справі № 640/552/15-ц про накладення арешту на належну ОСОБА_5 квартиру АДРЕСА_1.

До відділу вказана ухвала суду надійшла 21.01.2015 р. За вх. № 541/07-28 згідно відомостей журналу реєстрації вхідних документів про відкриття виконавчого провадження, однак тільки 29.01.2015 р. передана на виконання старшому державному виконавцю КононенкоА.О., яким в цей же день було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та постанову про накладення арешту на майно боржника ОСОБА_5, а саме вищевказану квартиру.

18.02.2015 р. старшим державним виконавцем Кшвського ВДВС ХМУЮ ОСОБА_7 у звязку з неможливютю накласти арешт на вищевказане майно було винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу, оскільки було встановлено, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на вказану квартиру зареєстровано за новим правонабувачем.

Проведеною перевіркою начальником ВДВС були встановлені порушення вимог «Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби з боку секретаря-друкарки відділу ОСОБА_8, яка подалі була звільнена з роботи.

У зв'язку з порушенням вимог п.9 Положення про районний, районний у мicтi, міський (міста обласного значення), міськрайонний, міжрайонний відділ державної виконавчої служби та вимог ст. 83 ч.1 Закону України «Про виконавче провадження» судом першої інстанції був встановлений факт бездіяльності в.о. начальника Київського ВДВС Харківського МУЮ щодо організації роботи відділу та контролю за дотриманням працівниками виконавчої дисципліни, а саме своєчасної реєстрації ухвали Київського районного суду м. Харкова від 19.01.2015 р. та передачі її на виконання державному виконавцю.

Відмовляючи у задоволенні скарги ОСОБА_3 щодо зобов'язання начальника Київського ВДВС Харківського МУЮ перерахувати на депозитний рахунок Дзержинського ВДВС суму стягнення з боржника ОСОБА_5 в poзмipi 46555 грн. 65 коп. для виплати стягувачу ОСОБА_3 по виконавчим листам від 11.01.2016 р. Київського районного суду м. Харкова, суд зазначив, що ці вимоги скарги є безпідставними та не відповідають чинному законодавству.

Колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції в оскаржуваній частині ґрунтується на вимогах закону.

Відповідно до ст.ст. 8, 83 Закону України «Про виконавче провадження» контроль за своєчасністю, правильністю, повнотою виконання рішень державним виконавцем здійснює начальник відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, та керівник вищестоящого органу.

Керівник органу державної виконавчої служби при здійсненні контролю за діями

Державного виконавця під час виконання рішень, якщо поем суперечать вимогам Закону,

вправі своєю постановою скасувати постанову, акт, інший процесуальний документ, внесений державним виконавцем у виконавчому провадженні або зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, передбаченому цим Законом.

Як вбачається з наданих матеріалів справи та не заперечувалося скаржником у суді першої та апеляційної інстанції видані 11.01.2016р. Київським районним судом м. Харкова виконавчі листи № 2/640/931/15 про стягнення з ОСОБА_5. на користь ОСОБА_3 грошових сум знаходяться на примусовому виконанні Дзержинського ВДВС Харківського МУЮ.

Оскільки нормами вищевказаного Закону не передбачений обяв'язок начальника відділу державної виконавчої служби здійснювати будь-які процесуальні дії по виконавчому провадженн., яке знаходиться на виконанні в іншому відділі ВДВС, висоги ОСОБА_3 щодо зобовязання начальника Київського ВДВС Харківського МУЮ перерахувати на депозитний рахунок Дзержинського ВДВС сумму стягнення з боржника ОСОБА_5 в poзмipi 4655 грн. 65 коп. для виплати стягувачу ОСОБА_3 по виконавчим листам від 11.01.2016 р. Київського районного суду м. Харкова протиречать Закону України «Про виконавче провадження», тому судом першої інстанції обґрунтовано відмовлено у задоволенні цих вимог скарги.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 на те, що неправомірною бездіяльністю

Начальника Київського ВДВС Харківського МУ, йому була спричинена матеріальна шкода не можуть бути задоволені при розгляді зазначеної справи.

Відповіддно до вимог ч.2 ст. 87 Закону України «Про виконавче провадження» збитки, завдані державним виконавцем фізичним чи юридичним особам під час проведення виконавчого провадження, підлягають відшкодуванню в порядку, встановленому законом.

Як роз'яснено у п.20 постанови №6 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року « Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень

у цивільних справах» предметом судового розгляду у справах за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути лише рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

Суди розглядають справи за такими скаргами в передбаченому розділом VII ЦПК порядку незалежно від наявності у сторін спору про право, який підлягає розгляду в позовному провадженні.

У разі заявлення у скарзі вимог про право в їх прийнятті має бути відмовлено на підставі пункту 1 частини другої статті 122 ЦПК, статті 383 ЦПК.

Оскільки ОСОБА_3 звернувся до суду із зазначеною скаргою на дії начальника органу виконавчої служби, а не з позовом про стягнення на його користь збитків, завданих державним виконавцем (посадовою особою) під час проведення виконавчого провадження, і такі позовні вимоги судом першої інстанції не розглядалися, доводи апеляційної скарги на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, є безпідставними.

В частині задоволення скарги ОСОБА_3 ухвала Київського районного суду м. Харкова від 29 лютого 2016 року не оскаржується та апеляційним судом не переглядається.

Керуючись ст.ст. 303,304, п.1 ч.2 ст. 307, п.1ч.1 ст. 312, ст.ст. 313-315,317,319, 324 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу відхилити.

Ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 29 лютого 2016 року в оскаржуваній частині залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання цією ухвалою законної сили.

Головуючий:

Судді: