Рішення № 58060176, 02.06.2016, Печенізький районний суд Харківської області

Справа № 633/56/16-ц

Номер провадження 2-о/633/2/2016

У Х В А Л А

про залишення заяви про встановлення факту,

що має юридичне значення, без розгляду

2 червня 2016 року Печенізький районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Танасевич О.В.,

при секретарі - Панченко С.В.,

за участю представника заявника - ОСОБА_1,

заінтересованих осіб - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Печеніги, Харківської області цивільну справу в порядку окремого провадження за заявою

ОСОБА_5,

заінтересовані особи - Перша харківська державна нотаріальна контора, Харківська міська рада, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

про встановлення факту постійного проживання заявника разом зі спадкоємцем на час відкриття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду перебуває зазначена цивільна справа за заявою ОСОБА_5, який просить встановити факт його постійного проживання разом з його матір'ю - ОСОБА_6, на день смерті останньої за адресою: АДРЕСА_1.

В ході судового розгляду заяви за ініціативою суду були залучені до участі у справі в якості заінтересованих осіб: діти ОСОБА_6: ОСОБА_2 та ОСОБА_3, а також Харківська міська рада.

Заінтересовані особи - Перша харківська державна нотаріальна контора та Харківська міська рада, у судове засідання не з'явились, про дату та час розгляду справи повідомлялись своєчасно та належним чином. Перша харківська державна нотаріальна контора надала суду заяву про розгляд справи за відсутності їх представника (а.с. 88), Харківська міська рада про причини неявки не повідомила, з заявами про відкладення розгляду справи не зверталась.

2 червня 2016 року через канцелярію від ОСОБА_2 надійшло клопотання про залишення заяви ОСОБА_5 щодо встановлення факту, який має юридичне значення, без розгляду. В обґрунтування заінтересована особа ОСОБА_2 та її представник - ОСОБА_4 посилались на положення частини шостої статі 235 Цивільного процесуального кодексу України, роз'яснення, які містяться у постановах Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» та № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення». Зазначали, що після смерті ОСОБА_6 спадщину прийняли спадкоємці першої черги за законом: її чоловік - ОСОБА_7, та діти - ОСОБА_2 і ОСОБА_3, які належним чином оформили право на спадкове майно. Крім того, за життя ОСОБА_7 склав заповіт, яким зробив розпорядження щодо всього належного йому майна, заповівши його своїй донці - ОСОБА_2 Пояснювали, що на теперішній час у Фрунзенському районному суді міста Харкова триває судовий розгляд цивільної справи за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним.

Представник заявника ОСОБА_5 - ОСОБА_1, та заінтересована особа - ОСОБА_3, у питанні залишення заяви про встановлення факту, який має юридичне значення, покладались на розсуд суду.

Заслухавши думку осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши докази в їх сукупності, суд вважає заяву ОСОБА_2 такою, що підлягає задоволенню, при цьому виходить з наступного.

Як убачається з матеріалів справи ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1, виданим 26 січня 2016 року (а.с. 5, оригінал документу з метою огляду суду заявником не надавався), та узгоджується з відомостями, що містяться у постанові про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 12 березня 2016 року (а.с. 41). У цій постанові зазначено, що 10 березня 2016 року ОСОБА_5 звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини та отримання свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_6 Крім того, у листі Першої харківської державної нотаріальної контори № 1447/04-16 від 21 квітня 2016 року зазначено, що 26 лютого 2014 року з заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 звернулись її чоловік - ОСОБА_7, та діти - ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (а.с. 61). Крім того, 11 грудня 2014 року рішенням Фрунзенського районного суду міста Харкові у справі № 645/7376/14-ц було визнано право власності на 1/6 частку квартиру АДРЕСА_1 у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 за кожним з її спадкоємців першої черги за законом, яке на теперішній час набрало законної сили та ніким не оскаржується.

Виходячи з вищенаведеного, суд вбачає спір між заявником та заінтересованими особами, які є дітьми ОСОБА_6, тобто її спадкоємцями першої черги за законом, про право власності на квартиру АДРЕСА_1, що унеможливлює розгляд вимоги про встановлення факту, який має юридичне значення, в порядку окремого провадження.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 2 постанови № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права і обов'язки інших осіб за наявності інших спадкоємців і спору між ними, встановлення такого факту здійснюється за правилами позовного провадження.

Відповідно до частини шостої статті 235 Цивільного процесуального кодексу України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 209, 210, частиною шостою статті 235 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_5, заінтересовані особи - Перша харківська державна нотаріальна контора, Харківська міська рада, ОСОБА_2, ОСОБА_3, про встановлення факту постійного проживання заявника разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, - залишити без розгляду.

Роз'яснити ОСОБА_5 право звернутись до суду на загальних підставах з позовом про встановлення факту, який має юридичне значення.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Харківської області через Печенізький районний суд Харківської області протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо вона не скасована, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: