Вирок № 58059452, 02.06.2016, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/4759/15-к

Номер провадження 1-кп/623/29/2016

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2016 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого - судді Адамова І.М., з участю секретарів Лисенко О.В., Вовк І.В., прокурора Молодовського І., захисника ОСОБА_1, обвинуваченого ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізюм кримінальне провадження №120152203200002245 від 21 серпня 2015 року за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Ізюм Харківської області, громадянина України, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, з повною загальною середньою освітою, не одруженого, ніде не працює, раніше судимого: 1) 26.05.2000 року Ізюмським районним судом Харківської обл. за ст. 206 ч. 2 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.45 КК України з іспитовим строком на 2 роки та штрафом 170 гривень;

2) 05.08.2002 року Ізюмським міським судом за ст.ст.185 ч.2, 185 ч.2, 70, 71 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі постанови Балаклійського районного суду Харківської обл. від 12.01.2005 року умовно-достроково звільнений 20.01.2005 року від відбування покарання з Жовтневської виправної колонії № 17 Харківської області на не відбутий строк 1 рік 2 місяці 18 днів;

3) 18.07.2005 року Ізюмським міським судом за ст.ст.190 ч.2, 185 ч.3, 71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі;

4) 14.11.2005 року Ізюмським міським судом Харківської обл. за ст. ст. 185 ч.2, 70 ч. 4 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі постанови Балаклійського районного суду Харківської обл. від 07.12.2007 року умовно-достроково звільнений 17.12.2007 року від відбування покарання з Жовтневської виправної колонії № 17 на не відбутий строк 10 місяців 15 днів;

5) 07.05.2008 року Ізюмським міським судом Харківської обл. за ст.ст.185 ч.2, 186 ч.2, 187 ч.1, 309 ч.1, 315 ч.1, 307 ч.2, 70, 71 КК України до 5 років 6 місяців позбавленні волі з конфіскацією майна;

6) 11.11.2008 року Дзержинським районним судом м. Харкова за ст.ст.185 ч.2, 185 ч.3, 70 ч.1, 70 ч.4 КК України до 5 років 6 місяців позбавленні волі, на підставі постанови Балаклійського районного суду від 03.05.2012 року умовно-достроково звільнений 11.05.2012 року від відбування покарання з Жовтневської виправної колонії № 17 на не відбутий строк 1 рік 3 місяці 6 днів;

7) 09.01.2014 року Ізюмським міськрайонним судом Харківської обл. за ст.ст.185 ч.2, 185 ч.3, 263 ч.1, 311 ч.1, 309 ч.2, 70, 71 КК України до 4 років позбавленні волі, на підставі постанови Балаклійського районного суду від 12.08.2015 року умовно-достроково звільнений 20.08.2015 року від відбування покарання з Жовтневської виправної колонії № 17 Харківської обл. на не відбутий строк 11 місяців 22 дні, проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2, будучи раніше судимим за навмисні злочини та умовно-достроково звільнившись з місць позбавлення волі, на шлях виправлення не встав і знову вчинив тяжкий злочин при наступних обставинах.

21 серпня 2015 року, приблизно о 15 годині 30 хвилин, ОСОБА_3, знаходячись поблизу прилеглої території магазину продовольчих товарів ФОП «ОСОБА_4» - кафе розташованого по АДРЕСА_3, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, під час конфлікту з ОСОБА_5, який також знаходився у стані алкогольного сп'яніння, на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків, з метою з'ясування відносин та захисту присутніх з ними знайомих дівчат від неналежної поведінки потерпілого у ході застілля, маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень останньому, наніс не менше трьох ударів руками в область обличчя і один удар в область лівої ключиці, заподіявши при цьому, тілесні ушкодження у вигляді синців і саден на обличчі, синця в області лівої ключиці, крововиливу м'яких тканей голови в лівій тім'яно-потиличній області, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, забитої рани нижньої губи зі сторони передвір'я рота, яке кваліфікується як легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я, в результаті чого, ОСОБА_5 впав на землю, а ОСОБА_2, продовжуючи свій злочинний намір, наніс йому зі значною силою один удар правою ногою в область лівої половини живота, заподіявши при цьому, відповідно до висновку судово-медичної експертизи трупа №357-ИЗт/15 від 14 жовтня 2015 року тілесне ушкодження у вигляді тупої травми живота у виді прижиттєвого розриву селезінки, що супроводжувалось масивною кровотечею в черевну порожнину, яке кваліфікується як тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя, внаслідок чого, 21 серпня 2015 року о 16 годині 45 хвилин в реанімаційному відділенні Ізюмської ЦМЛ і настала смерть ОСОБА_5

Обвинувачений ОСОБА_2 винним себе не визнав та пояснив у суді, що дійсно після вживання спиртних напоїв він і ОСОБА_5 вийшли з кафе і той став його лупцювати в ніс, по обличчю та по нозі, а він від нього відмахувався, а потім вони помирилися та разом зайшли до кафе, де ОСОБА_5 ще випив спиртного та впав на підлогу. Присутні дівчата разом з ним надавали допомогу ОСОБА_5 і викликали швидку допомогу. Ніяких ударів він ОСОБА_5 не завдавав. Також обвинувачений ОСОБА_2 вказав у суді що працівники міліції застосовували до нього заходи фізичного впливу та вимагали зізнатися у вбивстві ОСОБА_7, протиправно заволоділи його особистими речами.

Не зважаючи на невизнання ОСОБА_2 своєї провини, його вина у скоєнні вказаного правопорушення підтверджується наступними доказами.

Потерпіла ОСОБА_8 у суді пояснила, що ОСОБА_2 не знала і по суті справи нічого пояснити не може. ОСОБА_5 її син проживав в м. Ізюм був інвалідом 3 групи, отримував пенсію, а вона проживала у селі куди син приїздив та допомагав їй по господарству. Потерпіла підтримала свій цивільний позов у 20000 гривень матеріальної шкоди, моральну шкоду оцінила у розмірі 50000 гривень. У подальшому у судове засідання надала заяву про розгляд справи без її участі(а.с.185 том 1).

Свідок ОСОБА_9 пояснив у суді, що 21.08.2015 року він разом із своїм знайомим ОСОБА_10 знаходився на площадці кафе по АДРЕСА_3. Там бачив бійку між хлопцями, ОСОБА_2 наніс декілька ударів ОСОБА_5 у область голови та тулубу, не менше трьох разів, при цьому ОСОБА_5 лише відмахувався та похитнув від ударів ОСОБА_2, однак не бав чи падав той чи ні так заважала огорожа. Одна з дівчат завела побитого ОСОБА_5 у кафе, вмила його - у нього була кров на обличчі у ОСОБА_2 була кров на руці і вони сіли за стіл, після чого свідок почув гуркіт. Коли він повернувся, то побачив, що побитий лежить на підлозі. Після цього викликали швидку, побитого забрали.

Свідок ОСОБА_10 пояснив у суді, що 21.08.2015 він разом з друзями відпочивав у кафе на АДРЕСА_3. Бачив як хлопці почали сваритися вийшли на вулицю, після чого почалась бійка між ними. Чітко бачив як ОСОБА_2 ударив іншого хлопця кулаком в голову і той впав, однак він бачив не всю бійку із-за огорожі. Одразу після бійки ОСОБА_5 стало погано, дівчата поклали його на землю, почали поливати його водою. Свідок разом з друзями казав, щоб викликали «швидку допомогу». Коли приїхала «швидка», побитого хлопця забрали, а потім приїхала міліція.

Свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_12 у суді пояснили, що 21.08.2015 вони разом із ОСОБА_5, ОСОБА_2 та іншими перебували у кафе на АДРЕСА_3, розпивали спиртне. ОСОБА_5 був дуже п'яний, вчинив сварку та пропонував ОСОБА_2 вийти на вулицю, що б побитися, так як приревнував ОСОБА_11 до ОСОБА_2. ОСОБА_2 і ОСОБА_5 вийшли на вулицю, їх не було біля двох хвилин, після чого вони зайшли разом у кафе. У ОСОБА_5 губа була у крові та була розбита брова. У ОСОБА_2 зовнішніх тілесних ушкоджень не було. ОСОБА_5 сів за стіл, налив собі півстакана горілки, закурив та впав. Лежав нічого не говорив. До бійки ОСОБА_5 не скаржився на здоров'я. Саму бійку вони не бачили. Крім того ОСОБА_12 пояснила що в міліції у неї вимагали говорити правду.

Свідок ОСОБА_13 у суді пояснила, що у серпні 2015 р. по АДРЕСА_3, де вона торгувала пивом як бармен, прийшла компанія та сіла за стіл. Через музику їй погано було чути, що саме там відбувається, але вона чула що у них був конфлікт, внаслідок чого ОСОБА_13 закликала їх до порядку. Потім вона побачила, що ОСОБА_5 зайшов у кафе, сів за стіл, після чого встав та впав. ОСОБА_2 прибігав до барної стойки за водою, щоб поливати ОСОБА_5.

Свідок ОСОБА_14 у суді пояснив що як фельдшер приїхав за викликом у кафе, де посеред палатки без тями лежав чоловік на спині біля лужі води, була кров, його винесли на носилках та відвезли до лікарні.

Свідки ОСОБА_15 та ОСОБА_16 у суді пояснили, що в ході затримання ОСОБА_2 складався протокол і були вилучені у присутності понятих особисті речі обвинуваченого ОСОБА_2, ніяких погроз ні йому ні свідкам вони не допускали.

Свідок ОСОБА_17 у суді пояснив що ніяким чином не погрожував ОСОБА_2, приводив того до себе в кабінет де ОСОБА_2 був п'яний та розповів що пару разів ударив ОСОБА_5.

Свідки ОСОБА_18 та ОСОБА_19 у суді підтвердили що були присутніми у якості понятих при вилученні у обвинуваченого ОСОБА_2 особистих речей, котрі поклали в пакет та опечатали, а вони розписалися.

З протоколу огляду місця події від 21.08.2015 року та ілюстративної таблиці до нього вбачається, що біля входу до кафе в м. Ізюм по вул. Фрунзе 75 , а також всередині маються сліди у вигляді нашарувань рідини бурого кольору, змиви з яких вилучені з місця події.

З висновку Ізюмської ЦМЛ № 119 від 21.08.2015року щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, вбачається, що у ОСОБА_2 станом на 23 год. 45 хв. 21.08.2015 встановлено наявність алкогольного сп'яніння.

З протоколу огляду трупа ОСОБА_5 від 21.08.2015 року, проведеного із залученням судово-медичного експерта у приміщенні моргу Ізюмської ЦМЛ , вбачається що на вказаному трупі виявлено наступні тілесні ушкодження: синці на лобній частині голови з правого боку та на зовнішньому краю лівої брови, на підборідді скрізна рана нижньої губи, на голові в лівій тім'яно-потиличній області припухлі м'які тканини (шишка).

З висновку судово-медичної експертизи трупа № 357-ИЗт/15 від 14.10.2015, вбачається що під час СМЕ трупа ОСОБА_5 встановлено наявність у останнього тупої травми животу у вигляді прижиттєвого розриву селезінки, що супроводжувався масивною кровотечею у черевну порожнину (1750 мл), встановлено синці та садна на лиці, забита рана нижньої губи, синець у області ключиці, синець м'яких тканин голови у лівій тім'яно-потиличній області.

Зазначені ушкодження виникли від дії тупих твердих предметів, могли відбуватись під час подій, що мали місце 21.08.2015.

Судячи з ушкоджень, наявних на трупі ОСОБА_5, йому був нанесений удар зі значною силою у область лівої половини живота, у результаті чого виник розрив селезінки та кровоподтечність брижі товстого кишечника у цій області, було нанесено не менше трьох ударів у область обличчя та один удар у область лівої ключиці.

Стосовно живих осіб, розрив селезінки за ступенем тяжкості тілесних ушкоджень відноситься до тяжких тілесних ушкоджень як небезпечне для життя, забита рана нижньої губи - це легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я, інші ушкодження у вигляді синців та садна є легкими тілесними ушкодженнями.

Встановити послідовність заподіяння ушкоджень ОСОБА_5 за судово-медичним даним не вбачається можливим.

Травматичний розрив селезінки супроводжувався масивною кровотечею у черевну порожнину, призвів до крововтрати, що і стало безпосередньою причиною смерті ОСОБА_5

Смерть останнього настала за минуванням 01 години після отриманих тілесних ушкоджень, о 16-45 годині 21.08.2015року.

Після отримання ушкоджень ОСОБА_5 міг вчиняти цілеспрямовані дії.

Ці ушкодження заподіяти собі сам ОСОБА_5 не міг, не міг їх і отримати у результаті падіння з висоти власного зросту.

Між ушкодженнями, заподіяними ОСОБА_5 у вигляді травматичного розриву селезінки та настанням смерті є прямий причинний зв'язок.

Найбільш вірогідним є розташування нападника та потерпілого один навпроти одного, а при нанесенні удару зі значною силою у область животу - зліва від потерпілого, який на той час міг знаходитись і в горизонтальному положенні.

Під час судово-токсикологічної експертизи крові трупа ОСОБА_5 виявлено етиловий спирт у кількості 2,57 проміле, що згідно офіційної таблиці щодо живих осіб відповідає сильному алкогольному сп'янінню;

Доводи вказаного висновку підтвердив у суді експерт ОСОБА_20 та пояснив, що розрив селезінки можливий від удару зі значною силою як рукою так і ногою, при цьому нападник був спереду потерпілого і їм могла бути звичайна людина - фізично розвинена, після спричинення удару потерпілий міг пересуватися, сидіти та вживати спиртні напої, крім того ні захворювання потерпілого, ні його падіння з висоти свого тіла не могло привести до розриву селезінки;

- з висновку судово-медичної експертизи № 297-ИЗ\15 від 22.08.2015року, проведеної стосовно ОСОБА_2, вбачається що у останнього встановлено наявність тілесних ушкоджень у вигляді синцю та садна у області носа, садно на лівій голені, садно на лівій поверхні правої кисті, що отримані ним внаслідок дії тупих твердих предметів та при удари об такі. Вказані ушкодження могли бути отримані при обставинах, що мали місце 21.08.2015. За ступенем тяжкості, вказані ушкодження є легкими;

- з протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 22.08.2015 року, вбачається що у ОСОБА_2 в присутності понятих ОСОБА_18 та ОСОБА_19 вилучено та поміщено у опечатані пакети: годинник з металу сірого кольору, ланцюжок з металу сірого кольору, шнурки з кросівок чорного кольору у кількості 2 шт., футболка чорного кольору та брюки спортивні чорного кольору, чоловічі кросівки чорного кольору, 43 розміру;

- з висновку судової експертизи волокнистих матеріалів та виробів з них від 25.09.2015 за № 8701, вбачається що серед волокон-нашарувань, виявлених на взутті підозрюваного ОСОБА_2 є зеленувате гладке матоване хімічне волокно, яке має спільну родову належність з такими ж волокнами, що входять до складу трикотажу фуфайки( у постанові вказана як футболка) ОСОБА_5

- з висновку судово-психіатричної експертизи №792 від 21.09.2015 року вбачається що ОСОБА_2 скоїв правопорушення у стані осудності та на теперішній час є осудним.

До посилань обвинуваченого ОСОБА_2 на те, що він не завдавав ніяких ударів ОСОБА_5, а навпаки тільки захищався від ударів того, суд ставиться критично, вважає їх неспроможними та надуманими, такими що суперечать доказам по справі, а саме.

Свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_9 у суді стверджували, що бачили як хлопці про щось спорили, потім на вулиці відбувалася бійка і ОСОБА_2 наніс декілька ударів ОСОБА_5, від яких той похитнув і впав, всю бійку не бачили із за огорожі, а потім прийшли до палатки де біля столу ОСОБА_5 упав і його всі відливали водою.

Свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_12 у суді підтвердили, що ОСОБА_2 та ОСОБА_5 посварилися за вживанням спиртних напоїв і пішли з кафе «розбиратися» між собою та повернулися буквально за дві хвилини у них були незначні пошкодження. А потім ОСОБА_5 стало зле і він впав, а вони викликали швидку допомогу.

Вказані показання свідків об'єктивно підтверджуються висновком судово-медичної експертизи трупа № 357-ИЗт/15 від 14.10.2015, з якого вбачається що під час СМЕ трупа ОСОБА_5 встановлено наявність у останнього тупої травми животу у вигляді прижиттєвого розриву селезінки, що супроводжувався масивною кровотечею у черевну порожнину (1750 мл), встановлено синці та садна на лиці, забита рана нижньої губи, синець у області ключиці, синець м'яких тканин голови у лівій тім'яно-потиличній області. Зазначені ушкодження виникли від дії тупих твердих предметів, могли відбуватись під час подій, що мали місце 21.08.2015. Судячи з ушкоджень, наявних на трупі ОСОБА_5, йому був нанесений удар зі значною силою у область лівої половини живота, у результаті чого виник розрив селезінки та кровоподтечність брижі товстого кишечника у цій області, було нанесено не менше трьох ударів у область обличчя та один удар у область лівої ключиці. Цей висновок експертизи підтвердив експерт ОСОБА_20, який категорично стверджував у суді, що тільки від удару зі значною силою могла бути розірвана селезінка що привело до крововтрати, а наслідком чого була смерть потерпілого. Крім того з висновку судової експертизи волокнистих матеріалів та виробів з них від 25.09.2015 за № 8701, вбачається що серед волокон-нашарувань, виявлених на взутті підозрюваного ОСОБА_2 є зеленувате гладке матоване хімічне волокно, яке має спільну родову належність з такими ж волокнами, що входять до складу трикотажу фуфайки( у постанові вказана як футболка) ОСОБА_5 Хоча жоден зі свідків фактично не бачив нанесення ОСОБА_2 удару ногою по тулубу потерпілого ОСОБА_5, тем не менше наявність на взутті підозрюваного ОСОБА_2 волокна, яке входить до складу трикотажу фуфайки( у постанові вказана як футболка) ОСОБА_5, дає підстави суду про висновок завдання саме обвинуваченим удару ногою по тулубу потерпілого.

Вказане свідчить про те, що саме ОСОБА_2 і ОСОБА_5 вчинили бійку між собою, обидва були у стані сп'яніння, при чому ОСОБА_5 був у стані сильного алкогольного сп'яніння, від ударів ОСОБА_2 ОСОБА_5 упав і саме ОСОБА_2 завдав ОСОБА_5 потужного удару ногою в ліву половину живота що привело до розриву селезінки потерпілого, крововтрати та смерті потерпілого.

Суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_5 був у стані сильного алкогольного сп'яніння, у ході застілля вів себе розв'язно, принижував дівчат - вилив лимонад на ОСОБА_12 та ображав ОСОБА_11, тому обвинувачений ОСОБА_2 з метою з'ясування відносин та упередження поганої поведінки потерпілого, вийшов з ним за територію магазину, де вони побилися, при чому умисел ОСОБА_2 був спрямований на заподіяння невизначеної шкоди здоров'я потерпілого. Тім не менш відповідальність у такому разі настає за тілесне ушкодження, яке було фактично заподіяне.

Крім того суд також перевіряв доводи обвинуваченого ОСОБА_2 щодо застосування до нього працівниками міліції заходів фізичного впливу і погроз, а також порушення порядку вилучення особистих речей і переконався що посилання ОСОБА_2 є надуманими та такими що суперечать доказам кримінального провадження, а саме

Свідки ОСОБА_18 та ОСОБА_19 у суді підтвердили що були присутніми у якості понятих при вилученні працівниками міліції у обвинуваченого ОСОБА_2 особистих речей, які поклали в пакет, опечатали, а вони розписалися.

Свідки ОСОБА_15 та ОСОБА_16 у суді пояснили, що в ході затримання ОСОБА_2 складався протокол і були вилучені у присутності понятих особисті речі обвинуваченого ОСОБА_2, ніяких погроз ні йому ні свідкам вони не допускали. Свідок ОСОБА_17 у суді пояснив що ніяким чином не погрожував ОСОБА_2, приводив того до себе в кабінет де ОСОБА_2 був п'яний та розповів що пару разів ударив ОСОБА_5. Свідки ОСОБА_18 та ОСОБА_19 у суді підтвердили що були присутніми у якості понятих при вилученні у обвинуваченого ОСОБА_2 особистих речей, котрі поклали в пакет та опечатали, а вони розписалися. За ухвалою суду від 23 лютого 2016 року була призначена прокурорська перевірка фактів недозволених методів досудового розслідування працівниками Ізюмського ВП. За результатами його була винесена постанова про закриття кримінального провадження від 6 травня 2016 року за відсутності у діянні працівників Ізюмського ВП ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.365 КК України.

Ствердження свідка ОСОБА_12 у суді про те, що працівники міліції погрожували їй є неспроможними з тих причин, що вона сама пояснила у суді, що працівники міліції вимагали від неї говорити правду і більш ніяких погроз та вимог не застосовували, що само по собі суд не може розцінити як тиск на свідка.

За таких обставин суд розцінює показання свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_9 правдивими, як такі що об'єктивно співвідносяться з матеріалами кримінального провадження та бере їх за основу. Разом з тим показання обвинуваченого ОСОБА_2 суд розцінює як намагання ввести суд в оману, уникнути своєї відповідальності та пом'якшити міру покарання.

Аналізуючи зібрані по справі докази, суд знаходить, що дії обвинуваченого ОСОБА_2. слід кваліфікувати за ч.2 ст.121 КК України, умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого.

Як особистість, ОСОБА_2 офіційно не працює, не одружений, на обліку у нарколога та психіатра не перебуває, за місцем відбування покарання характеризується позитивно, раніше неодноразово судимий, про що свідчать, копії: паспорту, ідентифікаційного номеру, довідки з воєнкомату, довідки лікарів, вироку та ухвали суду, довідка з ДАІ, інформація з реєстру прав власності на нерухоме майно та характеристика з місця відбування покарання, довідка про звільнення, вимога щодо судимості та його свідчення(а.с.215том 1, 52- 70).

Обставиною, що обтяжує покарання, при відсутності обставин, що пом'якшують покарання, суд визнає скоєння правопорушення у стані алкогольного сп'яніння.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_2, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного, його вік, конкретні обставини справи скоєння правопорушень, вказані дані про його особу, родину та стан його здоров'я, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, ставлення обвинуваченого до скоєного, при цьому відмічає, що він раніше неодноразово судимий (сім разів), з них чотири рази звільнявся від відбування покарання умовно-достроково, скоїв новий умисний злочин на наступний день після умовно-дострокового звільнення від відбування покарання,судимість не знята і не погашена в установленому законом порядку, також суд враховує дані про особу потерпілого, його негативну поведінку напередодні скоєння відносно нього злочину, тому суд вважає, можливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню нових злочинів призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі.

Оскільки ОСОБА_2 скоїв злочин в період умовно-дострокового звільнення від відбування призначеного судом покарання за вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 09.01.2014 року, суд знаходить необхідним у відповідність до вимог ст.ст.81, 71 КК України до покарання, призначеного за новим вироком, частково приєднати не відбуту частину покарання за попереднім вироком у вигляді позбавлення волі строком на 6 місяців.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу обвинуваченому ОСОБА_2 слід залишити у вигляді тримання під вартою.

З протоколу затримання ОСОБА_2 вбачається він затриманий 22.08.2015 року о 00-25 годині, однак у судовому засіданні встановлено, що неточні відомості тому що фактично він був затриманий о 17-00годині 21.08.2015 року тому суд приходить до висновку про те, що строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_2 слід рахувати з дня його фактичного затримання з 17-00 години 21 серпня 2015 року, при цьому строк відбування покарання слід рахувати з 21.08.2015 року по 2.06.2016 року, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Потерпіла ОСОБА_8 заявила цивільний позов про стягнення з обвинуваченого матеріальної шкоди у розмірі 20 000 гривен та моральної шкоди у розмірі 50 000 гривень. Суд вважає за необхідне позов задовольнити частково з урахуванням того, що будь-якого документального підтвердження матеріальних витрат, пов'язаних з вчиненим правопорушення суду потерпілою не надано, тому в задоволенні цієї частини позову слід відмовити. Що до стягнення моральної шкоди суд враховує, що протиправними діями обвинуваченого що привели до гибелі сина потерпілої, їй були завдані душевні страждання, розмір яких судом визначається залежно від характеру правопорушення, глибини її фізичних та душевних страждань, ступені вини обвинуваченого, поведінки потерпілого ОСОБА_5, тому з урахуванням розумності і справедливості суд вважає необхідним в цій частині позов задовольнити частково, та стягнути з обвинуваченого на користь потерпілої ОСОБА_8 моральну шкоду у розмірі 10 000 гривень, в іншій частині позову відмовити. (а.с.5 том 1).

Витрати на проведення судової експертизи волокнистих матеріалів та виробів з них №8701 від 25.09.2015 року у розмірі 1476 гривень суд покладає на обвинуваченого.

Питання щодо речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 374, 394 КПК України, суд,-

З А С У Д И В :

Визнати винуватим ОСОБА_2 у пред'явленому обвинуваченні та призначити йому міру покарання за ч. 2 ст. 121 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років.

За сукупністю вироків, у відповідність ст. ст. 71 КК України, до призначеного покарання за новим вироком, суд частково приєднує не відбуту частину покарання за вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 09.01.2014 року у вигляді позбавлення волі строком 6 місяців та остаточно призначає ОСОБА_2 покарання у вигляді позбавлення волі строком на 8 (вісім) років 6 (шість) місяців.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу обвинуваченому ОСОБА_2 слід залишити у вигляді тримання під вартою.

Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_2 слід рахувати з дня його фактичного затримання з 17-00 години 21 серпня 2015 року, при цьому строк відбування покарання з 21.08.2015 року по 2.06.2016 року слід рахувати з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_8 моральну шкоду у розмірі 10 000 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави витрати за проведення судових експертиз по кримінальному провадженню у розмірі 1476 гривень.

Речові докази, які знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Ізюмського МВ ГУМВС України в Харківській області (квитанція №671 від 15.10.2015 року): брюки, чорного кольору, чоловічі спортивні кросівки, чорного кольору, 1 пара чоловічих гумових тапок, чоловічі джинсові шорти, чоловіча футболка, що належать ОСОБА_5 - повернути його матері ОСОБА_8, в разі відмови отримати - знищити; чоловічу футболку чорного кольору, чоловічі спортивні кросівки 43 розміру, що належать підозрюваному ОСОБА_2 - повернути ОСОБА_2; волокна-нашарування, виявлені на взутті підозрюваного ОСОБА_2 , 2 змиви речовини бурого кольору, серветку з нашаруванням речовини бурого кольору - знищити.

На вирок можуть бути подані апеляції в апеляційний суд Харківської області через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому і прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Копію вироку не пізніше наступного дня після його ухвалення надіслати учаснику судового провадження, яка не була присутня в судовому засіданні - потерпілій ОСОБА_8.

Суддя: І.М. Адамов