Рішення № 58056604, 24.05.2016, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/859/16 Головуючий у суді І-ї інстанції Циганаш І. А.

Доповідач Белінська І. М.

РІШЕННЯ

Іменем України

24.05.2016 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

Белінської І.М. - головуючої,

Кривохижі В.І.,

Чельник О.І.,

секретар - Постоєнко А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6 до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» в особі її Кіровоградської дирекції, про стягнення страхового відшкодування, регламентної виплати та моральної шкоди за апеляційними скаргами приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» та ОСОБА_6 на рішення Ленінського районного суду м.Кіровограда від 20.01.2016 року,

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2015 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6 звернулися до суду з позовом до ПрАТ «Страхова компанія «Уніка» про стягнення страхового відшкодування, регламентної виплати та моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог позивачі посилалися на те, що у серпні 2013 року автомобіль марки Опель Вектра (д/н НОМЕР_1) під керуванням ОСОБА_6 потрапив у дорожньо-транспортну пригоду. У зазначеному автомобілі, крім водія, перебував ОСОБА_5, якому внаслідок ДТП заподіяно шкоду здоров?ю. ОСОБА_5 був доставлений до лікарні, де йому надали невідкладну допомогу та провели операції. У результаті завданої шкоди йому було призначено ІІ групу інвалідності та призначено програму реабілітації. Частина лікування була оплачена ОСОБА_6, іншу частину ОСОБА_5 оплачував самостійно.

Зважаючи на те, що вказаний автомобіль був застрахований у ПрАТ «Страхова компанія «Уніка» відповідно до договору-полісу обов?язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, ОСОБА_5 звернувся до страхової компанії з вимогою відшкодувати шкоду заподіяну його життю та здоров?ю внаслідок ДТП та вимагав здійснити йому страхові виплати на загальну суму 70 772,00 грн.

ПрАТ «СК «Уніка» листом від 15.05.2015 року №3441 відмовила ОСОБА_5, посилаючись на відсутність підстав для здійснення таких виплат.

ОСОБА_6 також звертався до ПрАТ «СК «Уніка» з вимогою про виплату йому грошових коштів (регламентної виплати) у розмірі 20 000,00 грн., які він добровільно та за погодженням з ОСОБА_5 сплатив за лікування останнього, проте страхова компанія відмовила ОСОБА_6 посилаючись на те, що ОСОБА_6 не погодив вказані виплати із страховиком (а.с.4).

Зважаючи на викладене, позивачі просили стягнути з відповідача: на користь ОСОБА_5 страхові виплати за шкоду заподіяну його життю та здоров?ю внаслідок ДТП на загальну суму 70 772 грн. з яких: 43 848,00 грн витрат на лікування; 21 924,00 грн. за загальну втрату працездатності; моральну шкоду у розмірі 5000,00 грн.; та на користь ОСОБА_6 грошові кошти (регламентну виплату) у розмірі 20 000,00 грн., які він добровільно сплатив за лікування ОСОБА_5.

Рішенням Ленінського районного суду м.Кіровограда від 20.01.2016 року частково задоволено зазначений позов: стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_5 страхові виплати за шкоду заподіяну його життю та здоров?ю внаслідок ДТП на загальну суму 26 796,00 грн. та моральну шкоду у розмірі 5000,00 грн., у решті позовних вимог ОСОБА_5 відмовлено; у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 відмовлено у повному обсязі, вирішено питання розподілу судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить змінити рішення суду першої інстанції та задовольнити його позовні вимоги про стягнення з ПрАТ «СК «Уніка» на свою користь грошових коштів у розмірі 20 000,00 грн. та змінити розподіл судових витрат. Посилається на неповне з?ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновку суду обставинам справи, порушення норм матеріального права. Зазначає, зокрема, що у ПрАТ «СК «Уніка» були відсутні підстави для відмови йому у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

В апеляційній скарзі ПрАТ «СК «Уніка» просить змінити рішення суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача на користь ОСОБА_5 моральної шкоди та стягнути з ПрАТ «Страхова компанія «Уніка» на користь ОСОБА_5 моральну шкоду у розмірі 1339,80 грн. Посилається на порушення судом норм матеріального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника ПрАТ «СК «Уніка» - Пилипця А.Ю., представника позивачів - ОСОБА_8, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_6 підлягає відхиленню,апеляційна скарга ПрАТ «СК «Уніка»- задоволенню, а рішення суду першої інстанції - зміні в частині розміру відшкодування моральної шкоди з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що автомобіль марки Опель Вектра д/н НОМЕР_2 належить, згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу, ОСОБА_9 Відповідно до довіреності від 19.04.2013 року, посвідченої нотаріально, ОСОБА_9 уповноважив ОСОБА_6 вчиняти від його імені правочини ( в тому числі продати, обміняти, позичити, здати в оренду) автомобіль марки Опель Вектра д/н НОМЕР_2, випуску 1995 року, а також використовувати зазначений вище транспортний засіб в Україні та за кордоном; довіреність дійсна до 19.04.2023 року з правом передоручення повноважень третім особам (а.с.48-49).

З полісу № АС/0634449 від 25.02.2013 року обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів убачається, що цивільна відповідальність власника зазначеного автомобіля на вказаний автомобіль була застрахована ним у ПАТ «Страхова компанія «Уніка»; строк дії за полісом встановлений з 26.02.2013 року до 25.02.2014 року включно. Страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду заподіяну життю або здоров'ю встановлено в межах суми 100 000 грн., розмір франшизи - нуль (а.с.5).

Таким, чином, між страховиком і страхувальником при укладенні договору страхування виникли договірні відносини і вони мають діяти відповідно до обов'язкових для сторін умов договору страхування.

Встановлено також, що 06.08.2013 року автомобіль марки Опель Вектра д/н НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_6 потрапив у дорожньо-транспортну пригоду. В даному автомобілі на пасажирському місці перебував ОСОБА_5

Внаслідок ДТП була заподіяна шкода здоров»ю ОСОБА_5, він був доставлений до Первомайської ЦРЛ АР Крим, де йому було надано невідкладну допомогу та проведено операції.

У результаті завданої шкоди ОСОБА_5 призначено ІІ групу інвалідності та призначено програму реабілітації.

З розписки ОСОБА_10 (батька позивача ОСОБА_5) вбачається, що він отримав від ОСОБА_6 гроші у розмірі 20 000 грн. на лікування свого сина ОСОБА_5 , який зараз знаходиться в реанімаційному відділенні Первомайської ЦРЛ АР Крим (а.с.56).

Зі змісту вироку Первомайського районного суду АР Крим від 20.02.2014 року вбачається, що ОСОБА_6 визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, стягнуто з ОСОБА_6 у відшкодування витрат на лікування потерпілого від злочину ОСОБА_5 - 14787,58 грн.: на користь Первомайської районної державної адміністрації 2374.50 грн. та на користь Міністерства охорони здоров»я АР Крим - 12413,08 грн., крім цього ОСОБА_6 оплатив лікування ОСОБА_5, який не має до нього матеріальних та моральних претензій. (а.с.60-61).

ОСОБА_5 та ОСОБА_6 звернулися до ПАТ «СК «Уніка» з вимогою відшкодувати шкоду заподіяну життю та здоров'ю ОСОБА_5 та витрат на лікування ОСОБА_5 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 06.08.2013 року.

Однак, ПАТ СК «Уніка» листами №3441 від 15.05.2015 року відмовила у виплаті ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за відшкодування шкоди заподіяної життю та здоров'ю ОСОБА_5 в дорожньо-транспортній пригоді, яка мала місце 06.08.2013 року та у відшкодуванні витрат на лікування ОСОБА_5, зазначивши, що відсутні підстави для здійснення таких виплат (а.с.3-4).

Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_5, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не підтверджено документально розмір витрат на лікування та розмір шкоди, пов?язаної зі стійкою втратою працездатності, а тому стягнув з відповідача на його користь 26 796 грн., виходячи з мінімальних розмірів страхового відшкодування, встановлених ст.24.3 та ст.26.3 Закону України « Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Рішення суду у цій частині сторонами не оскаржене.

Задовольняючи позов у частині стягнення з відповідача на користь ОСОБА_5 5 000 гривень у відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до статті 26-1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховиком ( у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону,- МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров'я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду,заподіяну здоров'ю, тому суд вважав за необхідне стягнути на його користь з відповідача у відшкодування моральної шкоди, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких ОСОБА_5 зазнав у зв'язку з ушкодженням здоров'я - 5000 грн.( 100000 грн. х 5 % :100).

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду з таких підстав.

Визначення страхової виплати наведене у ч.2 статті 9 Закону України «Про загальнообов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» і ч. 16 статті 9 Закону України «Про страхування», відповідно до яких страховою виплатою є грошова сума , яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку,у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності. Не застосувавши вказані норми матеріального права, які підлягали застосуванню, суд зробив помилковий висновок про необхідність стягнення на відшкодування моральної шкоди 5 відсотків від розміру ліміту відповідальності страховика, встановленого договором страхування (поліс № АС/0634449 (а.с. 5).

Враховуючи викладене, а також те, що судом першої інстанції вирішено стягнути з відповідача 26 796,00 грн. у відшкодування шкоди заподіяної здоров?ю ОСОБА_5, з відповідача слід стягнути 1339,80 грн. у відшкодування моральної шкоди (26 796,00 грн. ?5%=1339,80грн.).

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 суд першої інстанції виходив з того, що позивач не узгоджував зі страховою компанією витрати на лікування ОСОБА_5, а тому підстави для задоволення позову у цій частині відсутні.

Рішення у цій частині ухвалене з додержанням норм матеріального права..

Відповідно до п.36.4 ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик здійснює компенсацію витрат страхувальника або особи, відповідальність якої застрахована, а МТСБУ компенсує витрати особи, звільненої від цього виду обов'язкового страхування на підставі пункту 13.1 статті 13 цього Закону або відповідальність якої застрахована іноземною страховою компанією відповідно до умов Міжнародної системи автомобільного страхування "Зелена картка", за умови, що такі витрати здійснюються за згодою страховика (МТСБУ). У компенсації витрат може бути відмовлено повністю або частково, якщо такі витрати здійснені без попереднього погодження із страховиком (МТСБУ). Доказів попереднього погодження із страховиком виплати потерпілому 20 000 гривень на лікування позивач ОСОБА_6 суду не надав. За таких обставин відсутні правові підставі для задоволення цих позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права є відповідно до п.4ч.1ст.309 ЦПК України підставою для зміни рішення у частині визначення розміру грошової суми, що підлягає стягненню з відповідача на користь ОСОБА_5. у відшкодування моральної шкоди. В іншій частині рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до ч.1ст.308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги ОСОБА_6 і залишення рішення у частині відмови у задоволенні його позовних вимог без змін.

Керуючись ст. 303, 304. 307, 309, 313-314, 316 ЦПК України, колегія суддів

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Апеляційну скаргу ПрАТ «Страхова компанія «Уніка» задовольнити.

Рішення Ленінського районного суду м.Кіровограда від 20 січня 2016 року змінити у частині розміру відшкодування моральної шкоди. Зменшити розмір грошової суми, що підлягає стягненню із приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» на користь ОСОБА_5 у відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров»я під час дорожньо-транспортної пригоди, із 5000 гривень до 1339 гривень 80 копійок.

У решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі 20 днів з дня набрання ним законної сили.

ГОЛОВУЮЧА: І.М.Белінська

СУДДІ: В.І.Кривохижа

О.І.Чельник