Постанова № 58053627, 27.05.2016, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/3710/16-П

Номер провадження 3/359/903/2016

Номер протоколу 0256/125120101/16

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2016 р. суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Туманова К.Л., розглянувши за участю представників митниці ОСОБА_1, адміністративний матеріал, який надійшов від Київської митниці ДФС, про порушення митних правил, передбачених ст. 471 МК України, відносно громадянина України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження: Україна, м. Одеса, працюючого заступником директора компанії "ОО РІГ" в м. Одеса, проживаючого за адресою: Україна, АДРЕСА_1, паспорт громадянина України для виїзду за кордон EТ 842917, виданий 02.04.2012 року, орган, що видав: 5102, персональний номер: НОМЕР_1, -

в с т а н о в и в :

04.04.2016 р. о 08 год. 30 хв. під час проходження митного контролю в зоні митного контролю залу "Відліт" терміналу "D" ДП МА "Бориспіль" громадян України ОСОБА_2, який відлітав з України до Латвія, м. Рига, літаком авіакомпанії "МАУ", рейсом № PS 0185, своїми діями обрав канал позначений символами зеленого кольору "зелений коридор", тим самим, відповідно до ч. 5 ст. 366 МК України заявив про те, що переміщувані ним через митний коридор України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо вивезення за межі митної території України та засвідчив про факти, що мають юридичне значення.

Після перетину пасажиром "білої лінії", яка позначає закінчення зони спрощеного митного контролю "зелений коридор" митниці, на підставі ч. 4 ст. 336 та ст. 342 МК України, пасажиру було задано запитання щодо наявності в нього готівкових коштів, на що пасажир заявив, що має при собі 9 000 євро. Після цього пасажира було запрошено до службового приміщення митниці залу "Відліт" терміналу "D" ДП МА "Бориспіль", де ним була видана готівка у розмірі 9 445 євро, 1 400 доларів США та 10 800 гривень, що знаходились: 5 000 євро в кишені сумки пасажира; 4 445 євро в кишені піджака, одягненому на ньому; 10 800 гривень та 1 400 доларів США в гаманці пасажира.

Зазначена готівка переміщувалася без ознак приховування. Зі слів громадянина України ОСОБА_2 готівка належить йому особисто. Пасажир обрав проходження митного контролю "зеленим коридором", де передбачено наявність у громадян готівки у сумі, що не перевищує 10 000 євро (чи еквівалент цієї суми в іншій валюті).

З виявленої суми пасажиру було пропущено 8 405 євро, 1 400 доларів США та 10 800 гривень. За протоколом про порушення митних правил вилучено 1 040 євро.

На момент проходження митного контролю належним чином оформленої митної декларації пасажир не надав, до моменту перетину ним "білої лінії" до інспекторів митниці не звертався, відповідних дозвільних банківських документів на право вивезення готівки понад норму пасажир не надав.

Таким чином, своїми діями громадянин України ОСОБА_2 під час проходження митного контролю в залі "Відліт" терміналу "D" ДП МА "Бориспіль" порушив встановлений ст. 366 МК України порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю.

Зазначені дії, що полягають у переміщенні через митний кордон України громадянином України ОСОБА_2, який формою проходження митного контролю обрав проходження через "зелений коридор", готівки в обсязі, що підлягає обовязковому письмовому декларуванню та з поданням дозвільних банківських документів на суму готівки, що перевищує еквівалент 10 000 євро для резидентів України відповідно до Постанови Правління НБУ № 148 від 27.05.2008 р. зі змінами внесеними Постановою Правління НБУ № 312 від 25.07.2012 р., та мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ст. 471 МК України.

У звязку з чим працівниками митниці 04.04.2016 р. складений протокол про порушення митних правил № 0256/125120101/16.

На підставі ст. 511 МК України за протоколом № 0256/125120101/16 вилучено:

- євро, за курсом НБУ на 04.04.2016 р., за 100 євро 2984-7209 грн., кількістю 1 040 євро, вартістю 31 041 грн. 10 коп.

Підстав для перенесення розгляду справи, направлення матеріалів для додаткової перевірки судом не встановлено.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності у судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, явку представника не забезпечив. Разом з цим надав через канцелярію суду заяву про розгляд справу у його відсутності та свої письмові пояснення, в яких зазначив, що він з 2014 р. по теперішній час здійснює волонтерську діяльність та надає безпосередню допомогу особовому складу військових частин Збройних Сил України, які виконують бойові завдання в ході проведення антитерористичної операції в Донецькій та Луганській областях, зокрема гаубичному артилерійському дивізіону 95 ОАЕМБр, військовій частині польова пошта В2749. 29.12.2015 р. командиром військової частини польова пошта В2749 полковником ОСОБА_3 йому була видана довіреність, згідно якої він має право здійснювати представництво вказаної військової частини в підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності з приводу закупівлі, поставки товарів та послуг на користь цієї військової частини без права на компенсацію. Діючи згідно вказаної довіреності, він 04.04.2016 р. рейсом № PS 0185 авіакомпанії "МАУ" прибув до Латвії, м. Рига, з метою участі у переговорах з місцевими установами та організаціями відносно організації постачання військової частини польова пошта В2749, а також надання допомоги пораненим під час бойових дій в ході проведення антитерористичної операції в Донецькій та Луганській областях. За результатами переговорів ним було внесено аванс в розмірі 11 000 євро в рахунок організації постачання та оплати медичної допомоги бійцям вказаної військової частини. Таким чином, грошові кошти, які він мав при собі при перетині митного кордону України призначалися саме для оплати організації постачання та надання медичної допомоги бійцям зазначеної військової частини. При цьому дані грошові кошти мають легальне походження, оскільки готівкові кошти в сумі 11 040 євро були зняти ним з банківського рахунку в ПАТ КБ "ПриватБанк". Дане правопорушення він вчинив випадково, виключно через свою необачність, оскільки був впевнений, що має при собі не більше 10 000 євро. Вину у вчиненому правопорушенні він визнав в повному обсязі, щиро розкаявся у вчиненому. Наміру порушувати митні правила України він не мав, та наявну в нього валюти не приховував і відразу предявив працівникам митниці. При цьому просив суд, у даному випадку, врахувати практику Європейського суду з прав людини, оскільки за таких обставин, конфіскація вилучених коштів, буде порушенням вимог ст. 1 Протоколу № 1 до ратифікованої Україною 17 липня 1997 р. Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, тобто є неспіврозмірним, оскільки покладе на нього "індивідуальний надмірний тягар", та позбавить його можливості допомогти бійцям вищевказаної військової частини. Крім того, зазначив, що він має двох неповнолітніх дочок, які повністю перебувають на його утриманні. При цьому він раніше до кримінальної чи адміністративної відповідальності не притягувався. Враховуючи все вищевикладене, те, що він вчинив дане правопорушення з необережності, кошти, які знаходилися у нього мають легальне походження, та перевозилися ним з метою здійснення волонтерської діяльності, а також практику Європейського суду з прав людини, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 просив суд призначити йому адміністративне стягнення у вигляді штрафу, а вилучену в нього валюту, - повернути, оскільки це для нього важлива та значна сума коштів, і конфіскація цих коштів поставить його в скрутне матеріальне становище та позбавить можливості допомогти військовослужбовцям.

Представник митниці протокол підтримав, та зазначив, що громадянин України ОСОБА_2 скоїв порушення митних правил, яке передбачене ст. 471 МК України, у звязку з чим просив застосувати до правопорушника адміністративне стягнення у виді штрафу з конфіскацією вилученої валюти.

Суддя, заслухавши думку представника митниці, ознайомившись з письмовими поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи приходить до висновку про доведеність вини громадянина України ОСОБА_2 у вчиненні ним правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України, зважаючи на наступне. Згідно протоколу про порушення митних правил 0256/125120101/16 від 04.04.2016 р. громадянин України ОСОБА_2 обрав вид митного оформлення зону спрощеного митного оформлення "зелений коридор", а тому відповідно до ч. 5 ст. 366 МК України заявив про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо вивезення за межі митної території України.

Відповідно до п. 2 розділу 2 Інструкції про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України, затвердженої постановою Правління НБУ від 27.05.2008 року № 148, фізична особа - резидент має право ввозити в Україну та вивозити за межі України готівку в сумі, що перевищує в еквіваленті 10 000 євро, за умови письмового декларування митному органу в повному обсязі та за наявності документів, що підтверджують зняття готівки з рахунків у банках (фінансових установах), виключно на ту суму, що перевищує в еквіваленті 10 000 євро.

Диспозицією ст. 471 МК України встановлено, що правопорушенням є порушення встановленого цим Кодексом порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, тобто переміщення через митний кордон України особою, яка формою проходження митного контролю обрала проходження (проїзд) через "зелений коридор", товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, або товарів в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України.

Відповідальність за порушення митних правил настає для громадянина, який обрав проходження митного контролю "зеленим" коридором, - з моменту перетину останнім "білої лінії", що позначає закінчення "зеленого" коридору.

Як вбачається з протоколу про порушення митних правил громадянин України ОСОБА_2 перетнув "білу лінію", що позначає закінчення зони спрощеного митного оформлення "зелений коридор", таким чином перемістив через митний кордон України валюту, яка обмежена законодавством України, а саме в розмірі що перевищує 10 000 євро.

Таким чином, вина правопорушника доведена і підтверджується письмовими доказами: даними протоколу про порушення митних правил № 0256/125120101/16 від 04.04.2016 р. (а.с.2-5), даними протоколу опитування в справі про порушення митних правил № 0256/125120101/16 від 04.04.2016 р. (а.с.6-9), даними доповідної записки старшого державного інспектора ВМО № 1 м/п "Бориспіль" Київської митниці ДФС ОСОБА_4 від 04.04.2016 р. (а.с.10-11), копією переліку готівки, затриманої за протоколом про ПМП № 0256/125120101/16 від 04.04.2016 р. (а.с.13), описом предметів (а.с.14), розрахунком еквіваленту 10 000 євро, щодо доларів США станом на 04.04.2016 р. до протоколу про ПМП № 0256/125120101/16 від 04.04.2016 р. (а.с.16) та встановлена судом.

У відповідності з положеннями ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Крім того, згідно з ст. 9 Конституції України, а також ст. 17 ЗУ "Про міжнародні договори" від 22.12.1993 року, міжнародні договори, згода на обов'язковість яких дана Верховною Радою України, є часткою національного законодавства України. Також передбачається, що якщо міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті, які передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору України. Тобто в такому випадку міжнародно-правові норми мають пріоритетне значення.

17 липня 1997 року Україна ратифікувала Європейську Конвенцію "Про захист прав людини і основоположних свобод", а також Протоколи 1, 2, 4, 7, 11, які є невід'ємною частиною Конвенції, чим визнала її дію в національній правовій системі, а також обов'язковість рішень Європейського Суду з прав людини по всім питанням що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.

Згідно з Статтею 1 Протоколу N 1 до даної Конвенції, кожна фізична чи юридична особа має право на повагу до своєї власності. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Перша і найбільш важлива вимога зазначеної правової норми полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на повагу до власності має бути законним. Також передбачається, що держава уповноважена здійснювати контроль за використанням власності шляхом забезпечення виконання законів. З аналізу застосування зазначеної норми випливає, що положення даної статті містять три окремі правила. Перше правило має загальний характер, проголошує принцип мирного володіння майном, друге стосується позбавлення майна і визначає певні умови для визнання втручання у власність правомірним, а третє визнає за державами право контролювати використання майна за наявності певних умов для цього.

Згадані правила не застосовуються окремо, тлумачаться в контексті загального принципу першого правила, але друге та третє стосуються найважливіших суверенних повноважень держави: права вилучати власність у суспільних (громадських) інтересах; права регулювати використання власності; права встановлювати систему оподаткування.

Згідно до практики ЄСПЛ, на підставі висновків у його рішеннях, для встановлення відповідності певного заходу принципу правомірності позбавлення володіння слід проаналізувати три критерії: 1) чи є такий захід правомірним (передбачається національним законодавством); 2) чи має позбавлення власності суспільний (громадський) інтерес; 3) чи є такий захід пропорційним поставленій меті (забезпечує справедливу рівновагу між інтересами суспільства та необхідністю додержання фундаментальних прав окремої людини). Якщо хоча б одного із зазначених критеріїв не буде дотримано, то ЄСПЛ констатує порушення державою ст. 1 Протоколу до Конвенції.

Правопорушення, яке вчинив громадянин України ОСОБА_2 полягало у переміщенні через митний кордон не задекларованих митному органу коштів в сумі 1 040 євро, що підлягає обов'язковому декларуванню.

Слід зауважити, що діючим законодавством України вивезення готівкової іноземної валюти в Україну, в принципі не обмежена, обмежена лише сума (10 000 євро), яка може бути вивезена без письмового декларування.

Об'єктивна сторона правопорушення, яке вчинив громадянин України ОСОБА_2 полягає в недекларуванні іноземної валюти при проходженні митного контролю в "зеленому коридорі", тобто в зоні спрощеного митного контролю, відповідальність за що передбачена ст. 471 МК України.

Згідно з ст. 471 МК України, за таке правопорушення передбачено накладення адміністративного стягнення в виді штрафу і конфіскації не задекларованої валюти.

Таким чином, з огляду на вищевказані критерії правомірності позбавлення володіння згідно зі ст. 1 Протоколу до Конвенції, не викликають сумнівів щодо застосування адміністративного стягнення конфіскації товарів, та відповідає першим двом критеріям. Втручання є правомірним, адже конфіскація прямо встановлена і передбачена законом, а саме санкцією ст. 471 МК України. Конфіскація здійснюється для задоволення наявного суспільного інтересу, адже таким інтересом є додержання встановленого законами України порядку переміщення товарів через митний кордон нашої держави.

Проте відповідність третьому критерію справедливій рівновазі між суспільним та приватним інтересам є не очевидною. Він є оціночним і стосується кожної конкретної справи, а тому встановлюється окремо щодо кожного порушника митних правил на підставі безпосереднього з'ясування обставин і фактів.

ЄСПЛ вважає, що будь-яке втручання у право власності обовязково повинне відповідати принципу пропорційності. "Справедливий баланс" має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа, про яку йдеться, несе "індивідуальний надмірний тягар" (рішення у справі від 02.11.2004 р. "Трегубенко проти України").

З матеріалів справи не вбачається, що громадянин України ОСОБА_2 раніше судимий, або притягується до кримінальної чи адміністративної відповідальності. Жодних даних, які б давали суду підстави вважати, що шляхом застосування конфіскації буде попереджена інша незаконна діяльність - легалізація злочинних доходів, торгівля наркотиками, фінансування тероризму, ухилення від сплати податків, тощо - відсутні.

Вивезення даної суми за межі України резидентами допускається, за умови її письмового декларування митному органу в повному обсязі.

Таким чином, єдине діяння, яке вчинив громадянин України ОСОБА_2 полягає в ненаданні митному органу відповідної декларації.

За вищевказане правопорушення, яке полягає в недекларуванні іноземної валюти, громадянин України ОСОБА_2 підлягає адміністративному стягнення у виді штрафу. При цьому представник митниці, у судовому засіданні, не довів і навіть не стверджував, що одного такого адміністративного стягнення не достатньо для досягнення бажаного стримуючого і карного впливу і запобігання порушень вимог про декларування. Пояснення представника митниці щодо застосування конфіскації обґрунтовуються виключно тим, що таке додаткове адміністративне стягнення передбачене ст. 471 МК України, як обов'язкове.

Шкода, яку громадянин України ОСОБА_2 потенційно міг завдати державі, була б незначною: він не ухилявся від сплати мита та інших зборів і не завдав державі іншої шкоди, якби він вивіз гроші не задекларувавши їх, органи влади лише не отримали б інформацію про те, що ці кошти опинилися за межами території держави. Таким чином, метою конфіскації буде не відшкодування майнової шкоди, завданої державі, оскільки вона не зазнала ніяких збитків внаслідок невнесення заявником відомостей до митної декларації. Крім того, застосування конфіскації в даному випадку є не компенсаційною, а стримуючою та карною мірою.

На підставі статті ст. 33 КУпАП України при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що помякшують і обтяжують відповідальність.

Як вбачається з наданих правопорушником до суду документів, а саме з довідки командира гаубичного артилерійського дивізіону 95 ОАЕМБр підполковника ОСОБА_5 № 1235 від 20.12.2015 р. громадянин ОСОБА_2, починаючи з 2014 р. по теперішній час, здійснює волонтерську діяльність та безпосередню допомогу, особовому складу військових частин Збройних Сил України, які виконують бойові завдання в ході проведення антитерористичної операції в Донецькій та Луганській областях (а.с.43).

При цьому, громадянин ОСОБА_2 неодноразово нагороджувався нагородами за здійсненням ним волонтерської допомоги, за надання моральну та матеріальну підтримку, а також за вагомий внесок в обороноздатність Збройних Сил України. Це підтверджується копією грамоти командира військової частини п/п В1740 полковника ОСОБА_6 95-ої окремої аеромобільної бригади (а.с.44) та копією подяки командира військової частини п/п В1740 полковника ОСОБА_6 (а.с.45).

Також, 29.12.2015 р. командиром військової частини польова пошта В2749 полковником ОСОБА_3 громадянину ОСОБА_2 була видана довіреність на право представляти інтереси військової частини польова пошта В2749 (а.с.46). Даною довіреністю ОСОБА_2 уповноважено здійснювати всі необхідні дії, повязані з представництвом вказаної військової частини в підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності з приводу закупівлі, поставки товарів та послуг за рахунок ОСОБА_2 або представників установ, підприємств та організацій усіх форм власності на користь цієї військової частини без права на компенсацію чи оплату від військової частини польова пошта В2749 куплених, поставлених товарів, робіт та послуг на користь військової частини. Дана довіреність дійсна до 31.12.2016 р., включно.

Таким чином, дані документи свідчать про те, що громадянин ОСОБА_2 здійснює волонтерську діяльність та надає безпосередньо матеріальну допомогу гаубичному артилерійському дивізіону 95 ОАЕМБр та військовій частині польова пошта В2749, які виконують бойові завдання в ході проведення антитерористичної операції в Донецькій та Луганській областях.

Також, як вбачається з виписки по рахунку № 6FKU-BCD1-0QMH-G5EI, відкритого на ім'я ОСОБА_2 у ПАТ КБ "ПриватБанк" (а.с.47-48), 24.03.2016 р. ОСОБА_2 були зняті грошові кошти в сумі 400 000 грн. Отже, грошові кошти, які мав при собі громадянин України ОСОБА_2 при перетині митного кордону України 4 квітня 2016 р. належать йому особисто, та мають законне походження, оскільки були зняті ним у відділенні банку зі свого рахунку.

Крім того, слід зазначити, що на утриманні ОСОБА_2 перебуває дві малолітні дочки ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.49) та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.50).

Встановлено, що ОСОБА_2 займається активною громадською діяльністю, на волонтерській основі, зокрема шляхом надання матеріальної допомоги військовим частинам. Відлітав з України до Латвії, м. Рига, з метою сприяння розвитку та забезпечення життєдіяльності Збройних Сил України. Грошові кошти, які перевозив правопорушник, призначалися для матеріальної допомоги Збройним силам України, а саме для організації постачання та оплати медичної допомоги бійцям військової частини польова пошта В2749. Дані гроші є його приватною власністю, які мають легальне походження, оскільки були зняти ним зі свого особистого рахунку в банку. Конфіскації цих коштів, на які розраховував ОСОБА_2, а також бійці військової бригади, які не мають жодного відношення до порушення митних правил, суттєво погіршить його матеріальне становище, що в свою чергу позбавить його можливості надати матеріальну допомогу постраждалим бійцям в ході проведення антитерористичної операції на сході України, та взагалі поставить подальше їх життя під загрозу. Крім того, конфіскація цих коштів позбавить можливості ОСОБА_2 забезпечити гідне людське існування його родини.

Обтяжуючих відповідальність особи обставин судом не встановлено. При прийнятті рішення суддя враховує наявність у громадянина України ОСОБА_2 підтверджуючих походження валюти документів, її розмір та призначення, його матеріальне та сімейне становище, а також указані ним обставини, щодо виїзду за межі території України, а саме з метою здійснення волонтерської діяльності, та те, що правопорушення вчинено ним вперше та з необережності. Крім того, у матеріалах справи відсутні дані, які б свідчили про незаконність походження вказаних коштів, а навпаки є відомості, які свідчать про легальне походження валюти.

З огляду на наведене, застосування конфіскації, предметів порушення митних правил, в даному випадку є порушенням положень ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції, а саме втручання в право громадянина України ОСОБА_2 на повагу власності, так як є не пропорційним, оскільки покладає на нього "індивідуальний надмірний тягар".

Враховуючи вищевикладене, суддя приходить до висновку, що конфіскація вилученої валюти, буде сприяти лише погіршенню матеріального становища громадянина України ОСОБА_2 і його родини, та не дасть йому здійснити матеріальну допомогу бійцям військової частини, а ніяк не сприятиме його вихованню та попередженню вчиненню ним нових порушень.

Відповідно до ст. 23 КУпАП України адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення, в дусі додержання законів України, запобіганню вчинення нових правопорушень.

Враховуючи характер скоєного, виходячи із смислу ч. 3 ст. 462 МК України, матеріали справи, встановлені судом обставини, думку представника митниці, зазначені норми закону, суддя дійшов висновку, що на правопорушника має бути накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1 700 грн.). З цього приводу підстав для застосування додаткового покарання - конфіскації вилученої валюти у суду немає, яке вказане в санкції ст. 471 МК України.

Саме таке стягнення суддя вважає достатнім для виправлення та належної поведінки громадянина України ОСОБА_2 в подальшому.

Відповідно до ч. 1 ст. 520 МК України витрати у справі про порушення митних правил відшкодовуються особою, щодо якої винесено постанову про накладення адміністративного стягнення. Витрати на оплату послуг перекладача відшкодовуються з державного бюджету.

Таким чином, з правопорушника громадянина України ОСОБА_2 на користь Київської митниці ДФС слід стягнути витрати, понесені Київською митницею ДФС на транспортування предметів правопорушення в справі про порушення митних правил від 04.04.2016 р. № 0256/16 до місця зберігання 05.04.2016 р. у розмірі 9 грн. 14 коп. (а.с.20).

Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" слід стягнути з правопорушника, на якого накладено адміністративне стягнення, судовий збір в розмірі 275,60 грн.

Керуючись ст.ст. 366, 462, 471, 520 МК України, ст.ст. 23, 33, 40-1 КУпАП України,

п о с т а н о в и в :

Визнати винним громадянина України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт громадянина України для виїзду за кордон EТ 842917, виданий 02.04.2012 року, орган, що видав: 5102, персональний номер: НОМЕР_1, у скоєні правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 (одну тисячу сімсот) грн. 00 коп. на користь держави (Отримувач: Державний бюджет України, Код ЄДРПОУ: 38007070, Код банку: 821018, Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Київській обл., р/р № 31117106705004, Код КДБ: 21081100, Код виду надходжень бюджету: 050).

Вилучену валюту згідно протоколу про порушення митних правил № 0256/125120101/16, а саме:

- євро, за курсом НБУ на 04.04.2016 р., за 100 євро 2984-7209 грн., кількістю 1 040 євро, вартістю 31 041 грн. 10 коп. повернути громадянину України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт громадянина України для виїзду за кордон EТ 842917, виданий 02.04.2012 року, орган, що видав: 5102, персональний номер: НОМЕР_1.

Стягнути з громадянина України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт громадянина України для виїзду за кордон EТ 842917, виданий 02.04.2012 року, орган, що видав: 5102, персональний номер: НОМЕР_1, на користь Київської митниці ДФС понесені витирати на транспортування предметів правопорушення до місця зберігання в справі про порушення митних правил № 0256/16 у розмірі 9 грн. 14 коп. (Код ЄДРПОУ: 39470947, банк: Держказначейська служба України м. Київ, код банку:820172, р/р: 35213060089083).

Стягнути з громадянина України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт громадянина України для виїзду за кордон EТ 842917, виданий 02.04.2012 року, орган, що видав: 5102, персональний номер: НОМЕР_1, в дохід держави (Отримувач коштів: Бориспільське управління Державної казначейської служби України Київської області, код отримувача (код ЄДРПОУ): 38007070, Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Київській області, код отримувача (МФО): 821018, рахунок отримувача: 31216206700004, код класифікації доходів бюджету: 22030001, призначення платежу: судовий збір, код ЄДРПОУ 26539653 Бориспільського міськрайонного суду) судові витрати в розмірі 275 (двісті сімдесят пять) грн. 60 коп.

Постанова суду (судді) у справі про порушення митних правил може бути оскаржена особою, стосовно якої вона винесена, представником такої особи або органом доходів і зборів, який здійснював провадження у цій справі протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.

Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови і може бути предявлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.

Постанова суду набрала законної сили ____

Суддя: К.Л. Туманова