Рішення № 58052347, 02.06.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 211/47/16-ц 22-ц/774/824/К/16

Справа № 211/47/16-ц Головуючий в суді першої

Провадження № 22-ц/774/824/К/16 інстанції - Бардін О.С.

Категорія № 50 (3) Доповідач - Братіщева Л.А.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2016 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді: Братіщевої Л.А.,

суддів: Бондар Я.М., Грищенко Н.М.

секретар: Чубіна А.В.

за участю: позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4,

третьої особи - ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_6 на рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 15 лютого 2016 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа - ОСОБА_5 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка навчається, -

ВСТАНОВИЛА:

В січні 2016 року ОСОБА_2 звернулась до суду з вказаним позовом, в обґрунтування якого зазначила, що відповідач є батьком ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, який навчається в Криворізькому металургійному інституті ДВНЗ «Криворізький національний університет» денної форми навчання з 01.09.2015 року по 30.06.2018 року. З відповідачем вона з 1992 року проживала разом без реєстрації шлюбу та з 2003 року вони не проживають. Відповідач в добровільному порядку ніякої матеріальної допомоги не надає та син повністю знаходиться на її утриманні. Сину необхідні кошти придбання продуктів харчування, одягу, ліків, на проїзд до місця навчання громадським транспортом, оплату житлово-комунальних послуг, дозвілля, на заходи, направлені на фізичний та духовний розвиток тощо. Відповідач працює та має постійний дохід. Просила суд стягнути з ОСОБА_3 на її користь аліменти в розмірі 1/4 частини з усіх доходів відповідача на утримання сина, щомісячно до закінчення сином навчання до 30 червня 2018 року, з 01.09.2015 року.

Рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 15 лютого 2016 року, в якому ухвалою від 17 березня 2016 року виправлено описку, позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Стягнуто аліменти з ОСОБА_3, на користь ОСОБА_2 на утримання ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1/4 частини його заробітку щомісячно на період навчання та до досягнення ОСОБА_5 двадцяти трьох років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 року, починаючи стягнення з 11 січня 2016 року.

В іншій частині в позові відмовлено.

Відповідно до п. 1 ст. 367 ЦПК України рішення у частині стягнення аліментів за один місяць допущено до негайного виконання.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави судові витрати - судовий збір в сумі 551 гривня 20 копійок.

В апеляційній скарзі представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_6, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, ставить питання про зміну рішення суду та ухвалення нового рішення, яким зменшити розмір аліментів з 1/4 до 1/8 частини.

Так, на думку представника відповідача, позивачем не надано доказів та не доведено, що ОСОБА_5 дійсно потребує матеріальної допомоги у зв'язку з навчанням, в той мірі, яку присуджено.

Також суд не врахував, що відповідач має проблеми зі здоров'ям, хворів та під час хвороби витратив багато коштів на лікування, що погіршило його матеріальне становище, а після стаціонарного лікування він потребує реабілітації протягом 1 року також з необхідністю медикаментозного лікування на підтримку організму.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог, доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду зміні з підстав п. 1 ч. 1 ст. 309 ЦПК України у зв'язку з неповним з'ясуванням судом обставин, які мають значення для справи.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, батьками ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 є - ОСОБА_3 (відповідач) та ОСОБА_2 (позивач) (а.с. 6).

Як вбачається з довідки Криворізької об'єднаної довідково-інформаційної служби «Нова КОМ» № 8 від 22.12.2015 року, позивач ОСОБА_2 зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 разом з сином ОСОБА_5 (а.с. 5).

Відповідно до довідки № 04/05/240 від 10.12.2015 року, ОСОБА_5 дійсно є студентом 1 курсу освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр (зі скороченим терміном навчання, термін навчання - 3 роки) групи ЕПА-15-1ск, за напрямом 6.050702 електромеханіка, денної форми навчання, факультету металургійних процесів та обладнання Криворізького металургійного інституту ДВНЗ «Криворізький національний університет». Навчання за рахунок коштів Держбюджету, термін навчання з 01.09.2015 року по 30.06.2018 року (а.с. 7).

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції вірно виходив з положень ст. ст. 184, 199, 200 Сімейного Кодексу України, обов'язку батьків утримувати своїх повнолітніх дітей за умови навчання в учбовому закладі та потреби в цьому дитини, до моменту виповнення дитині 23-х років.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що суд помилково визначився з розміром стягнутих аліментів.

Відповідно до ст. 198 СК України, батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.

Згідно ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

Звертаючись з позовом, ОСОБА_2 зазначила, що відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання сина, хоча в змозі надавати таку допомогу, оскільки працює та дитина повністю знаходиться на її утриманні.

Пунктом 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006 року передбачено, що обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Як вбачається з наданих апеляційному суду довідок, розмір стипендії третьої особи ОСОБА_5 складає 825 грн., розмір заробітної плати позивача ОСОБА_2 становить: в січні 2016 року - 1800,17 грн., лютому 2016 року - 1690,58 грн., березні-квітні 2016 року - 2096,84 грн., а розмір заробітної плати відповідача ОСОБА_3 становить: в січні 2016 року - 5234,25 грн., лютому 2016 року - 5402,86 грн., березні 2016 року - 6078,10 грн., квітні 2016 року - 5376,00 грн. (а.с. 75-78).

На думку колегії суддів, враховуючи майновий стан сторін, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність стягнення аліментів з відповідача на користь позивача, однак, разом з тим, при визначенні розміру аліментів, не врахував стан здоров'я відповідача, який, як вбачається з виписного епікризу № 0230 КУ «Криворізька ЦРЛ» ДОС», перебував на стаціонарному лікуванні з 19.01.2016 року по 02.02.2016 року з діагнозом: гостра нейропатія лицевого нерву з грубим порушенням функції міміки лиця, виписаний з незначним поліпшенням здоров'я та рекомендацією протягом одного року продовжити амбулаторне лікування у невролога з придбання ліків (а.с. 20), у зв'язку з чим колегія вважає можливим зменшити розмір стягнутих аліментів з 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) до 1/6 частини.

Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути взяті до уваги, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці.

Керуючись ст.ст. 303, 307, п. 1 ч. 1 ст. 309, ст.ст. 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_6 - задовольнити частково.

Рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 15 лютого 2016 року змінити в частині розміру стягнутих аліментів, зменшивши розмір стягнутих з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліментів з 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) до 1/6 частини.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: Л.А. Братіщева

Судді: Я.М. Бондар

Н.М. Грищенко