Рішення № 58051042, 30.05.2016, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/7671/14-ц

Провадження № 2др/201/11/2016

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(додаткове)

30 травня 2016 року

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого - судді Батмановій В.В.,

при секретарі - Гоц Г.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську питання про винесення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк», третя особа Національний банк України про розірвання депозитних договорів, повернення банківських вкладів, стягнення відсотків і витрат по договорам,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк», третя особа Національний банк України про розірвання депозитних договорів, повернення банківських вкладів, стягнення відсотків і витрат по договорам.

13 травня 2016 року Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська було постановлено рішення яким позовні вимоги задоволені частково.

24 травня 2016 року до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська надійшла заява ОСОБА_1 про винесення додаткового рішення, мотивована тим, що судом не були розглянуті вимоги позивача в частині стягнення інфляційних втрат.

Сторони по справі у судове засідання не з'явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Згідно ст. 220 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.

Статтею 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) встановлено відповідальність за порушення грошового зобов'язання. Так, ч. 1 цієї статті визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. У ч. 2 зазначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Беручи до уваги те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційних нарахувань та трьох процентів річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Це правило ґрунтується на засадах справедливості і виходить з неприпустимості безпідставного збереження грошових коштів однією стороною зобов'язання за рахунок іншої. Матеріальне становище учасників цивільного обороту схильне до змін, тому не виключено, що боржник, який не може виконати грошове зобов'язання зараз, зможе виконати його пізніше. Оскільки грошові кошти є родовими речами, неможливість виконання такого зобов'язання (наприклад, внаслідок відсутності у боржника грошей та інших підстав) не звільняє його від відповідальності.

За таких обставин, суд, дослідивши матеріали справи, вважає за можливе ухвалити додаткове рішення по цивільній справі № 201/7671/14-ц, стягнути з Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 інфляційні збитки за договором № SAMDN01000726462201 «VIP» від 13 червня 2012 року у розмірі 224 931,28 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 220 ЦПК України-,

ВИРІШИВ:

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 інфляційні збитки за договором № SAMDN01000726462201 «VIP» від 13 червня 2012 року у розмірі 224 931,28 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 223 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем протягом 10 днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська.

Головуючий: суддя