Ухвала суду № 58049193, 24.05.2016, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 444/330/16 Головуючий у 1 інстанції: Оприск З.Л.

Провадження № 22-ц/783/3616/16 Доповідач в 2-й інстанції: Бойко С. М.

Категорія:48

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2016 року м.Львів

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого - судді Бойко С.М.,

суддів: Берези В.І., Штефаніци Ю.Г.,

секретаря - Брикайло М.В.,

з участю: позивача ОСОБА_2, його представника -

ОСОБА_3,

відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Жовківського районного суду Львівської області від 29 березня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про встановлення факту проживання однією сім»єю, скасування та визнання права власності,-

встановила:

Ухвалою Жовківського районного суду Львівської області від 29.03.2016 року позовну заяву ОСОБА_2 визнано неподаною та повернуто позивачу у зв'язку з неусуненням ним недоліків, вказаних в ухвалі суду від 14.03.2016 року про залишення позовної заяви без руху, та вирішено питання про повернення позивачу сплаченого ним за подання позовної заяви судового збору в розмірі 1126 грн. 82 коп.

Ухвалу суду оскаржив позивач ОСОБА_2, просить її скасувати з підстав порушення норм процесуального права та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Свої доводи апелянт обґрунтовує тим, що на виконання ухвали суду першої інстанції, якою було залишено його позовну заяву без руху, він подав заяву, в якій обґрунтував правильність свого звернення із вказаним позовом саме до Жовківського районного суду Львівської області - за місцезнаходженням основної частини нерухомого майна, а тому вважає, що суд повинен був відкрити провадження у даній справі, оскільки він не порушив вимог процесуального закону щодо виключної підсудності справ. Крім того, зазначає, що в своїй заяві він також просив суд врахувати, що перед зверненням до Жовківського районного суду Львівської області з даним позовом, він уже звертався до Залізничного районного суду м.Львова - за місцезнаходженням одного з об'єктів спірного нерухомого майна, однак, ухвалою Залізничного районного суду м.Львова від 04.01.2016 року його позовну заяву було повернуто з тих підстав, що справа підсудна Жовківському районному суду Львівської області.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторони позивача в підтримання апеляційної скарги, заперечення протилежної сторони, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Статтею 119 ЦПК України визначені вимоги до форми та змісту позовної заяви.

Статтею 120 ЦПК України передбачено обов'язок позивача додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

У відповідності до ч.1 ст.121 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу, сплатить суму судового збору позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

З матеріалів справи встановлено, що, залишаючи позовну заяву позивача ОСОБА_2 без руху, суд першої інстанції у своїй ухвалі від 14.03.2016 року вказав позивачеві на необхідність роз'єднання ним позовних вимог з метою дотримання правил виключної підсудності.

Однак, така вимога суду першої інстанції суперечить вказаним вище нормам ст.ст.119-121 ЦПК України, а тому є незаконною.

Відповідно до ст.126 ЦПК України, суддя під час відкриття провадження у справі, підготовки справи до судового розгляду або під час її розгляду має право залежно від обставин справи постановити ухвалу про роз'єднання кількох поєднаних в одному провадженні вимог у самостійні провадження, однак, не має права зобов'язувати це робити позивача шляхом залишення його позовної заяви без руху.

Отже, суд першої інстанції не мав права із вказаної вище підстави залишати позовну заяву позивача без руху, а повинен був відкрити провадження у даній справі, за умови додержання позивачем вимог ст.ст.119-120 ЦПК України, сплати ним судового збору у встановленому законом розмірі та дотримання правил підсудності справи цьому суду, або ж повернути позовну заяву позивачеві у зв'язку з непідсудністю справи цьому суду (ст.115, п.4 ч.3 ст.121 ЦПК України).

Враховуючи викладене, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню на підставі п.4 ч.1 ст.311 ЦПК України з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду зі стадії відкриття провадження.

При вирішенні питання про відкриття провадження у даній справі суд першої інстанції повинен врахувати норму ст.114 ЦПК України, якою визначено, що позови, які виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються до суду за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у постановах №3 від 01.03.2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» (п.43) та №5 від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» (п.2), які є аналогічними за своїм змістом, якщо пред'явлено позов про право власності на кілька жилих приміщень (квартир), розташованих у різних районах міста чи в різних містах, або позов про поділ спадкового майна, яке складається з кількох квартир (об'єктів нерухомості) у різних місцевостях, тобто вимоги, для кожної з яких частиною першою статті 114 ЦПК встановлено виключну підсудність, то позов пред'являється до одного із судів за вибором позивача, але за місцезнаходженням основної частини нерухомого майна, яка за своєю вартістю перевищує ті, що знаходяться в інших районах чи місцевостях.

Керуючись ст.ст. 303, 307 ч.2 п.4, 311 ч.1 п.4, 313, 315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

апеляційну скаргу ОСОБА_2задовольнити.

Ухвалу Жовківського районного суду Львівської області від 29 березня 2016 рокускасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду зі стадії відкриття провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий: Бойко С.М.

Судді: Береза В.І.

Штефаніца Ю.Г.