Рішення № 58046039, 02.06.2016, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа № 226/3661/15-ц

ЄУН № 226/3661/15-ц

Провадження № 2/226/54/2016

Р I Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

23 травня 2016 року м. Димитров

Димитровський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Коваленко Т.О.,

за участі секретаря Трифонової І.О.,

учасники цивільного процесу:

позивач представники ОСОБА_1, ОСОБА_2,

відповідач ОСОБА_3 (відсутня),

представник відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у вiдкритому судовому засiданнi в місті Димитрові Донецької області цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_5 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_6 акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом про стягнення суми заборгованості за кредитним договором до ОСОБА_3 і в обґрунтування своїх позовних вимог зазначив, що відповідно до договору № б/н від 14.07.2010 року відповідач отримала кредит у розмірі 15000,00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідно до умов договору, договір складається з заяви позичальника та Умов надання споживчого кредиту фізичним особам. Позичальник порушила зобовязання за кредитним договором і станом на 30.09.2015 року має заборгованість 31639,31 гривень, яка складається з: 11573,09 грн. заборгованість за кредитом; 16633,40 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом; 1450,00 грн. заборгованість за пенею та комісією; 500 грн. штраф фіксована частина, 1482,82 грн. штраф процентна складова. Позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 31639,31 гривень за кредитним договором № б/н від 14.07.2010 року, 1218,00 гривень судові витрати.

Представники позивача в судовому засіданні наполягали на задоволенні позовних вимог у повному обсязі, обгрунтовуючи свою позицію обставинами, викладеними у позовній заяві. Зазначили, що згідно до п. 1.1.3.2.3 Умов та правил надання банківських послуг передбачена можливість односторонньої зміни тарифів та інших невід'ємних частин договору. Таким чином, розмір відсоткової ставки за кредитом може змінюватись банком за умови інформування позичальника шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених в п. 1.1.3.1.9. Умов та правил надання банківських послуг. Відповідно до п. 1.1.2.3 до обовязків позичальника відноситься отримання виписки про стан картрахунків та про здійснені операції по картрахункам. Відповідно до п. 1.1.2.4 Умов та правил надання банківських послуг обов'язки клієнта: у разі незгоди зі змінами правил та/або тарифів банку надати банку письмову заяву про розірвання цього договору і погасити заборгованість, що виникла перед банком, у тому числі й заборгованість, що виникла протягом 30 днів з моменту повернення карток, виданих власнику і його довіреним особам. Відповідно ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона має право надавати докази, які підтверджують правомірність своїх вимог. Для повного та всебічного дослідження банком були надані докази, витребувані запитом від 06.01.2016 р., що не перешкоджає подальшому вирішенню спору. Надати оригінал заяви-анкети для огляду її в судовому засіданні банк не взмозі, оскільки оригінал залишився в архівах міста Донецька, куди доступ на даний час неможливий.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не зявилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала суду заяву з клопотанням розглядати справу за її відсутності.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги позивача не визнав. Пояснив, що є суттєві докази необґрунтованості та безпідставності вимог позивача, а саме: дійсно 14.07.2010 року відповідач заповнила та підписала анкету надавши свої персональні дані з метою користуватися банківськими послугами позивача. Проте при заповненні заяви в частині ознайомлення з умовами та правилами надання банківських послуг на своє імя відповідач не виявила бажання на оформлення кредиту та або кредитної картки та відповідно не зробила жодної позначки у розділі оформлення кредитної картки та кредитного ліміту. Таким чином щодо оформлення кредиту-кредитної карти між відповідачем та позивачем не було досягнуто всіх істотних умов договору та відповідно позивач не отримав від відповідача згоду на надання кредитного договору. Підписуючи заяву відповідач виявляла бажання на користування банківськими послугами виключно як ФОП з метою ведення безготівкового розрахунку за допомогою банківських послуг які надає позивач. Проте в серпні 2010 року з власної ініціативи позивач надав відповідачу кредитну картку в момент оформлення банківських операцій по безготівкому розрахунку з постачальниками, без будь-якого ознайомлення відповідача з правилами та умовами надання банківських послуг, а також без ознайомлення відповідача з правилами користування платіжною карткою та тарифами банку. З цих підстав «Умови та Правила надання банківських послуг», на які посилається позивач не містять підпису відповідача. Будь-яких доказів, які б підтверджували, що саме з цими умовами та правилами відповідач ознайомлена, підписуючи анкету-заяву у матеріалах справи не має як і не має доказів які б підтверджували, що саме ці Умови відповідач розуміла, підписуючи заяву та що саме такі умови діяли на момент підписання заяви-анкети. Позивач зазначив, що відповідачу було надано кредит 15000 грн., проте відповідачем було вже повернуто позивачу 25050грн., тобто відповідачем переплачено 10050грн. Кредитною карткою позивача відповідач довгий час не користувалась, але з середини 2012 року банківськіми послугами позивача можливо було скористатися при наданні касиру картки позивача. З цього часу саме з метою користуватися послугами позивача відповідач вимушено почала користуватися кредитною карткою. У 2014 році через крадіжку кредитної картки відповідач звернулась до позивача та заблокувала рух по картці. Пізніше приблизно у березні 2014 року відповідач отримала від співробітників Димитровського відділення банку іншу кредитну картку голд № 5168 7423 1421 4978 строком дії до серпня 2017 року з кредитним лімітом 13165грн., з залишком кредитного ліміту у розмірі 6800грн. Отримавши кредитну картку голд № 5168 7423 1421 4978 співробітник Димитровського відділення її активував у присутності відповідача. Починаючи з цього часу відповідач користувалась зазначеною карткою виключно для погашення кредитного ліміту та жодного разу не здійснювала зняття коштів. Так з березня 2014 року по липень 2014 рік відповідачем було погашено приблизно 5000 грн. Однак у період з березня 2014 року по липень 2014 рік відповідач помітила, що з її кредитної картки почали зникати кошти, адже ті суми які відповідач погашала кудись зникали та приходили на картку не у повному розмірі. З цього приводу відповідач неодноразово зверталась до Димитровського відділення КБ Приватбанк, дзвонила на «гарячу лінію», зверталась письмово до позивача однак жодного результату не отримала та нормальної відповіді на її запитання також не отримала. Та не отримала й детальної виписки по рахунку. Навіть станом на цей час на її письмову заяву позивач так й не відповів, отримавши її 26.08.2015 року. Пізніше відповідачем було зясовано несанкціоноване переведення грошових коштів з кредитної картки на імя невідомих відповідачу, як юридичних осіб (розташованих у м. Дніпропетровськ) так й фізичних осіб в т.ч. оплата послуг та товарів за кордон які відповідач не отримувала. З цього приводу відповідач звернулась до поліції та на цей час відкрито кримінальне провадження, та відомості про відкриття кримінального провадження № 12016050490000116 було внесено до ЄРДР. Враховуючи, що відповідачем у порушення вимог законодавства самостійно було змінено відсоткову ставку по кредиту, без згоди відповідача, а також, що позивачем не наведено доказів на підтвердження своїх вимог у позові, відповідач просить суд, відмовити у задоволені позовних вимог ПАТ КБ "Приватбанк" до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором у повному розмірі.

Судом встановлено, що 14 липня 2010 року відповідач ОСОБА_3 заповнила анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, зазначивши в анкеті свої персональні дані, додаткові дані і не зазначивши яку саме картку вона бажає оформити на своє імя та який кредитний ліміт бажає отримати (а.с. 6).

За розрахунком позивача заборгованість за договором б/н від 14 липня 2010 року, укладеного між ПриватБанком та клієнтом ОСОБА_3 станом на 30 вересня 2015 року становить: 31639,31 гривень, яка складається з: 11573,09 грн. заборгованість за кредитом; 16633,40 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом; 1450,00 грн. заборгованість за пенею та комісією; 500 грн. штраф фіксована частина, 1482,82 грн. штраф процентна складова (а.с. 4-5). За розрахунком станом на 31 січня 2016 року заборгованість становить: 40899,87 гривень, яка складається з: 11653,09 грн. заборгованість за кредитом; 24972,98 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом; 1850,00 грн. заборгованість за пенею та комісією; 2423,80 грн. заборгованість по судовим штрафам (а.с. 83-84, 103-104).

18 серпня 2015 року ОСОБА_3 звернулась до позивача ПАТ КБ «Приватбанк» із скаргою у якій зазначила, що у лютому 2014 року кредитна карта «голд» строком дії до 2015 року в неї була викрадена після чого вона зверталась на «гарячу лінію» банку та заблокувала картку. Пізніше у березні 2014 року вона отримала від співробітників Димитровського відділення банку іншу кредитну карту «голд» № 5168742314214978 строком дії до серпня 2017 року з кредитним лімітом 13165 гривень, із залишком кредитного ліміту 6800 гривень. Цю картку в її присутності активував співробітник Димитровського відділення. З цього часу вона лише погашала кредит та жодного разу не здійснювала зняття коштів. За період з березня по липень 2014 року вона погасила приблизно 5000 гривень, але у цей же період вона помітила, що з її кредитної картки почали зникати кошти та приходили на картку не у повному обсязі. З цього приводу вона неодноразово зверталась до Димитровського відділення «Приватбанку», телефонувала на «гарячу лінію» банку, однак жодного результату не отримала. Звернувшись у липні 2015 року до Димитровського відділення КБ «Приватбанк», зясувалось, що сума заборгованості сягає більш 27000 гривень, однак співробітник банку не зміг надати детальну виписку по рахунку через відсутність її кредитної історії в електронній базі і не змогла пояснити звідки така велика сума заборгованості (а.с. 50-51).

Представником відповідача суду надано роздруківки з банкомату з інформацією про рух коштів, сформованих станом на 5 лютого 2016 року, у яких за період з 1 серпня 2012 року по 1 жовтня 2015 року здійснювались наступні операції: списання з карткового рахунку, % за користування кредитним лімітом, депозит, щомісячна плата за страховку/списання з карткового рахунку, видача готівкових коштів, щомісячна комісія, штраф за прострочення, поповнення карткового рахунку, за кредитний ліміт, купівля товару/оплата послуг, комісія за обслуговування (членський внесок)/перевід (дебетна частина), % за прострочений кредит, дебет в бекє з проводкою в од, членський внесок за участь в Голд-клубі (з 2 жовтня 2013 року), оплата комунальних платежів, поповнення в терміналі самообслуговування (а.с. 69-77, 136-152). Детальна виписка по рахунку відповідача за період з 7 липня 2012 року по 11 лютого 2016 року надана і позивачем (а.с. 86-91, 105-110).

По картці 5168742314214978:SAMDN52000065612289 dn74 Універсальна Gold 55 днів встановлювався кредитний ліміт: 7 липня 2012 року 15000 гривень, 16 липня 2012 року 16000 гривень та 22 квітня 2014 року 11600 гривень (а.с. 132).

6 лютого 2016 року до ЄРДР за заявою ОСОБА_3 внесено відомості про заволодіння невідомою особою у період часу з червня 2012 року по липень 2013 року, шляхом обману, грошовими коштами ОСОБА_3 у розмірі 6000 гривень, які вона перераховувала через термінал «Приватбанку» для погашення свого кредиту по банківській картці «голд». Правова кваліфікація даного злочину: стаття 190, частина 1 КК України. ОСОБА_3 у даній справі визнана потерпілою (а.с. 177-179). За інформацією, викладеною у довідці 4234/402/2016 від 20 квітня 2016 року, встановлено, що під час допиту потерпілої ОСОБА_3 зясовано, що шахрайськими діями невідомої особи їй було спричинено матеріальну шкоду на загальну суму 17982,92 гривні (а.с. 179).

З квитанції № DO1M002HJP встановлено, що відповідачем 12 червня 2014 року було здійснено перерахування 1200 гривень у погашення кредитної заборгованості, але дана суму у розрахунках позивача відсутня (а.с. 50).

За змістом статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до вимог частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти. За нормами частини другої статті 1054 Цивільного кодексу України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення статей 1046 1053 Цивільного кодексу України, якщо інше не випливає із суті кредитного договору.

За частинами першою та другою статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Надані суду Витяги із Умов і правил надання банківських послуг, затверджених наказом від 6 березня 2010 року № СП-2010-256 підписані лише головою Правління ПАО КБ «Приватбанк» і не містять підпису відповідача. Будь-яких даних, які свідчили б, що саме ці Умови розуміла відповідач, і що ці Умови не змінювались у подальшому, суду позивачем не надані. Більше того, суду не надано будь-яких даних, які б свідчили, на яких саме умовах укладений між сторонами кредитний договір, оскільки про це відсутня відмітка навіть в анкеті-заяві, заповненій відповідачем.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Частини перша та друга статті 614 Цивільного кодексу України наголошують, що особа, яка порушила зобов'язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Позивач не здійснив будь-яких дій на перевірку доводів, наведених відповідачем у скарзі від 18 серпня 2015 року, не спростував твердження відповідача про звернення її на «гарячу лінію» у лютому 2014 року з приводу крадіжки в неї кредитної картки, а також доводів, щодо заволодіння її коштами сторонніми особами, у зв*язку з чим відповідач вимушена була звернутись до правоохоронних органів.

Відповідно до частини третьої статті 10 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази, які б відповідно до вимог статей 58 та 59 Цивільного процесуального кодексу України відповідали ознакам належності та допустимості цих доказів.

Враховуючи, що позивачем таких доказів суду не надано, суд вважає необхідним у задоволенні позовних вимог позивачу ПАТ КБ «Приватбанк» відмовити.

На пiдставi ст.ст. 526, 615, 629, 1048 1054 ЦК України, керуючись ст.ст.10, 11, 57, 209, 212-215 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні позовних вимог Публічному акціонерному товариству комерційному банку «ПриватБанк» до ОСОБА_5 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором відмовити.

Рішення суду вступає в законну силу після закінчення терміну подачі апеляційної скарги, яка може бути подана до Апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення виготовлений 30 травня 2016 року.

Суддя Т.О.Коваленко