Постанова № 58043729, 31.05.2016, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" травня 2016 р. Справа № 917/319/16

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Камишева Л.М., суддя Пелипенко Н.М. , суддя Россолов В.В.

при секретарі Пляс Л.Ф.

за участю представників сторін:

позивача не зявився,

відповідача - ОСОБА_1, довіреність № 9 від 01 квітня 2016 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 1380 П/1-6) на ухвалу господарського суду Полтавської області від 26 квітня 2016 року у справі № 917/319/16

за позовом Приватного підприємства "Консалтингова фірма "Прометей", м. Сквира, Сквирський район, Київська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гадячсир", м. Гадяч, Гадяцький район, Полтавська область

про стягнення 2919927,33 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 26 квітня 2016 року у справі № 917/319/16 (суддя Тимощенко О.М.) зупинено провадження у справі №917/319/16 до набрання законної сили судовим рішенням по справі №530/573/16-ц (номер провадження 2/530/362/16), що розглядається Зіньківським районним судом Полтавської області.

Позивач з ухвалою місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить ухвалу господарського суду Полтавської області від 26 квітня 2016 року у цій справі скасувати, а справу передати на розгляд до Господарського суду Полтавської області для подальшого розгляду по суті позовних вимог.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу вважає, що оскаржувана ухвала винесена з дотриманням норм чинного законодавства, є законною та обґрунтованою, просить залишити ухвалу Господарського суду Полтавської області від 26 квітня 2016 року у цій справі без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

У зв'язку із відпусткою судді Ільїна О.В. для розгляду справи № 917/319/16 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Камишева Л.М., суддя Пелипенко Н.М., суддя Россолов В.В., згідно протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів Харківського апеляційного господарського суду від 31 травня 2016 року.

У призначене судове засідання представник позивача не зявився, в апеляційній скарзі просить розглядати справу за його відсутності.

Колегія судддів дійшла висновку про розгляд справи за відстуності належно повідомленого представника позивача.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального права, вислухавши пояснення представника відповідача, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як убачається із матеріалів справи, у березні 2016 року позивач - Приватне підприємство "Консалтингова фірма "Прометей", звернувся до господарського суду з позовом, в якому, з урахуванням збільшених позовних вимог, просив стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Гадячсир" на свою користь заборгованість за договором поставки №0109-4 від 01 вересня 2015 року у розмірі 2919927,33 грн.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 03 березня 2016 року прийнято позовну заяву та порушено провадження у справі.

У квітні 2016 року від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням Зінківського районного суду Полтавської області у справі №530/573/16-ц (номер провадження 2/530/362/16) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гадячсир" до Приватного підприємства "Консалтингова фірма "Прометей" про визнання договору поставки товарів № 0109-4 від 01 вересня 2015 року недійсним.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 26 квітня 2016 року зазначену вище заяву відповідача задоволено. Провадження у справі зупинено на підставі частини 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України, мотивуючи тим, що цивільна справа № 530/573/16 ц (номер провадження 2/530/362/16) та господарська справа № 917/319/16 є повязаними, а результат вирішення справи, яка знаходиться на розгляді в Зінківському районному суді Полтавської області матиме суттєве значення для вирішення цієї справи, оскільки у положеннях договору визначено строки виконання зобовязань, в тому числі щодо оплати товару.

Обґрунтовуючи зупинення провадження у даній справі, місцевий господарський суд посилається на пункт 2.17. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" від 29 травня 2013 року № 11, яким передбачено, що у разі коли спір про визнання недійсним правочину (господарського договору) вирішується одночасно з розглядом іншої справи, позовні вимоги в якій ґрунтуються на цьому ж правочині, то наведене згідно з частини 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України може з урахуванням обставин конкретної справи бути підставою для зупинення провадження у такій іншій справі до закінчення розгляду справи про визнання правочину (господарського договору) недійсним.

Колегія суддів не погоджуються з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, про що виносить ухвалу.

Виходячи зі змісту наведеної норми, необхідною передумовою для зупинення провадження у справі мають бути обставини, що унеможливлюють її розгляд по суті заявлених позовних вимог до вирішення повязаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Таким чином, господарський суд зупиняє провадження у справі у разі об'єктивної неможливості вирішення спору без встановлення відповідних обставин справи і фактів, що мають суттєве значення для вирішення спору.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду необхідно у кожному конкретному випадку з'ясувати як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом і чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, що розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення, та є істотними для даної справи.

Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі.

Предметом спору у даній справі є вимога про стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки № 0109-4, укладеного між Приватним підприємством "Консалтингова фірма "Прометей" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гадячсир" 01 вересня 2015 року.

Предметом спору в цивільній справі № 530/573/16 ц (номер провадження 2/530/362/16), що розглядається Зінківським районним судом Полтавської області, до розгляду якої ухвалою Господарського суду Полтавської області від 26 квітня 2016 року зупинено провадження у даній справі, є визнання недійсним договору № 0109-4 від 01 вересня 2015 року та стягнення грошових коштів.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не був позбавлений можливості здійснити розгляд справи по суті заявлених позовних вимог у даній справі, з огляду на наступне.

Зі змісту постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" від 29 травня 2013 № 11 вбачається, що зупинення провадження у справі про стягнення коштів до вирішення справи, предметом якої є визнання договору недійсним, на підставі якого заявлена вимога про стягнення коштів, є правом, а не обов'язком суду, і вирішуючи питання про зупинення провадження у справі, суд має враховувати обставини конкретної справи (п. 2.17).

Колегія суддів вважає, що в даному випадку відповідачем не доведено жодним чином та обставина, що без очікування результатів розгляду справи про визнання договору поставки недійсним, неможливо вирішити дану справу про стягнення коштів за цим договором.

В свою чергу, місцевим господарським судом при винесенні оскаржуваної ухвали не обґрунтовано, яким чином без з'ясування обставин по цивільній справі № 530/573/16 ц (номер провадження 2/530/362/16) неможливо розглянути заявлені позовні вимоги у господарській справі № 917/319/16, та яким чином встановлені у цивільній справі обставини можуть вплинути на оцінку доказів, якими сторони обґрунтовують свої доводи у даній господарській справі, виходячи із заявлених позивачем предмету та підстав позову і з урахуванням презумпції правомірності правочину.

Так, статтею 204 Цивільного кодексу України закріплено презумпцію правомірності правочину. Відповідно до даної статті правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Презумпція правомірності правочину може бути спростована нормою закону, яка містить відповідну заборону, а у випадках, прямо не передбачених у законодавстві, презумпція правомірності правочину може бути спростована судом.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право визнати недійсним повністю або у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.

Отже, вказана норма, передбачає право господарського суду визнати недійсним повністю чи в певній частині пов'язаний із предметом спору договір, який суперечить законодавству, тобто, мається на увазі ситуація, коли визнання недійсним договору не є предметом позову, і позовна вимога не полягає у визнанні договору недійсним, а лише ґрунтується на договорі, який суд може визнати недійсним в силу наведеної вимоги. При цьому, вказана норма не містить умови про її застосування, виключно за наявності тотожності суб'єктного складу сторін спору зі сторонами оспорюваного договору.

Застосування даної статті господарським судом при прийнятті рішення можливе у разі одночасної наявності таких умов: пов'язаність оспорюваного договору з предметом спору та невідповідність (суперечність) вказаного договору законодавству.

Таким чином, розглядаючи позовні вимоги, що випливають з договору, суд, у будь-якому випадку, має перевірити правомірність цього договору, що ще раз підтверджує безпідставність зупинення судом першої інстанції провадження у даній справі до розгляду іншої справи, предметом якої є вимоги про визнання недійсним договору.

Встановивши, що зміст договору суперечить чинному законодавству, господарський суд, керуючись частиною 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, може за власною ініціативою визнати цей договір недійсним повністю або частково.

Отже, розгляд Зінківським районним судом Полтавської області цивільної справи 530/573/16 ц (номер провадження 2/530/362/16) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гадячсир" до Приватного підприємства "Консалтингова фірма "Прометей" про визнання недійсним договору поставки від 0109-4 від 01 вересня 2015 року не може бути перешкодою для встановлення відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України істотних обставин у господарській справі № 917/319/16 при її розгляді господарським судом.

З огляду на те, що відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України окрім взаємопов'язаності справ необхідною умовою для зупинення провадження у справі є неможливість її розгляду до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, судова колегія дійшла висновку про відсутність правових підстав для зупинення провадження у даній господарській справі, у звязку з чим ухвала Господарського суду Полтавської області від 26 квітня 2016 року у справі № 917/319/16 підлягає скасуванню з направленням матеріалів справи Господарському суду Полтавської області для розгляду по суті позовних вимог.

Крім того слід зазначити, що скаржник просить стягнути з відповідача на свою користь суму витрат по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги у розмірі 1378 грн.

В п. 4.8 Постанови пленуму Вищого господарського суду України 21 лютого 2013 року № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» зазначено, якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу місцевого господарського суду з числа зазначених у частині сьомій статті 106 ГПК або судом касаційної інстанції скасовано ухвалу з числа зазначених у частині четвертій статті 111-13 ГПК з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом відповідних апеляційної та/або касаційної скарг, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами статті 49 ГПК.

Таким чином, вимога щодо стягнення сплаченого апелянтом судового збору на ухвалу суду першої інстанції не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п. 2 ст.103, п. 4 ч. 1 ст. 104, ст. ст. 105, 106, 110 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу позивача задовольнити частково.

Ухвалу Господарського суду Полтавської області від 26 квітня 2016 року у справі № 917/319/16 скасувати.

Матеріали справи № 917/319/16 передати на розгляд Господарського суду Полтавської області.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцятиденного строку.

Повна постанова складена 01.06.2016 р.

Головуючий суддя Камишева Л.М.

Суддя Пелипенко Н.М.

Суддя Россолов В.В.