Постанова № 58043728, 25.05.2016, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" травня 2016 р. Справа № 922/177/16

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Гребенюк Н.В., суддя Білецька А.М., суддя Слободін М.М.,

при секретарі Бєлкіній О.М.,

за участю представників:

позивача не зявився,

відповідача ОСОБА_1 директор, ОСОБА_2 дов. № 1 від 25.04.2016р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №1024 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 17.03.2016 р. у справі № 922/177/16

за позовом Державного підприємства "Дослідне господарство "Борки" Інституту овочівництва і баштанництва ОСОБА_3 аграрних наук України", с. Бірки, Зміївський район, Харківська обл.,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "ОСОБА_4", с. Глибоке, Харківський район, Харківська обл.,

про стягнення коштів та розірвання договору, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 17.03.2016 р. (суддя Прохоров С.А.) позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "ОСОБА_4" на користь Державного підприємства "Дослідне господарство "Борки" Інституту сільського господарства Північного Сходу ОСОБА_3 академії аграрних наук України" 68 379,86 грн. заборгованості, 15 731,71 грн. пені, 6 837,99 грн. штрафу та 2742,24 грн. судового збору. Розірвано договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності № 24/12-14-03 від 24.12.2014 року, укладений між Державним підприємством "Дослідне господарство "Борки" Інституту сільського господарства Північного Сходу ОСОБА_3 академії аграрних наук України" код ЄДРПОУ 05460404 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "ОСОБА_4" ЄДРПОУ 37263274. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "ОСОБА_4" на користь Державного бюджету України 13,76 грн. судового збору.

Відповідач не погодився з даним рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 17.03.2016 року скасувати та прийняти нове рішення у справі, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Відповідач посилається на те, що суд першої інстанції дійшов неправильного висновку щодо недосягнення сторонами згоди щодо умови про ціну в актах заліку зустрічних однорідних вимог.

Представник позивача в дане судове засідання не зявився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце судового засідання, в письмових поясненнях на апеляційну скаргу зазначив, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції законним та таким, що прийняте у відповідності з нормами чинного законодавства, проти клопотання про відкладення не заперечує.

Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи та виходячи з того, що явка сторін не визнавалася обовязковою судом апеляційної інстанції, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статтею 22 ГПК України) є правом, а не обовязком сторін, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без участі представника позивача за наявними у ній матеріалами у відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 24 грудня 2014 року між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності № 24/12-14-03 від 24.12.2014 року, відповідно до п. 1.1 якого орендодавець (позивач) передає, а орендар (відповідач) приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно - нежитлові приміщення загальною площею 1687,2 кв.м., у будівлі пташника реєстровий номер 05460404.1.ТЖЕЧСТ 16531), що перебуває на балансі позивача і розташована за адресою: Харківська обл., Зміївський р-н, с. Бірки, вул. Набережна, 38-А, літ. Ж-1, вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку нерухомого майна, нежитлової будівлі на 12 листопада 2014 року виготовленому Приватним підприємством ГЕО-МАЙСТЕР становить 271008,33 грн. Майно передається в оренду для розведення птиці.

Умовами зазначеного договору передбачено порядок проведення розрахунків, а саме, п. 3.1. договору визначено, що орендна плата визначається на підставі ст. 21 Закону України Про оренду Державного і комунального майна та за погодженням сторін становить без ПДВ за базовий місяць оренди - жовтень 2014 року 4218,00 грн. Орендна плата за перший місяць оренди грудень 2014 р. визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за листопад - грудень 2014 року.

Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п. 3.2., п. 3.3 договору).

Згідно з п. 3.6. договору орендна плата перераховується балансоутримувачу щомісяця не пізніше 12 числа наступного місяця.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем свої зобов'язання за договором були виконані належним чином, передані відповідачу в оренду приміщення, про що сторонами були складені та підписані відповідні акти виконаних робіт (наданих послуг) : №18 від 31.01.2015 на суму 6603,70 грн., №6 від 28.02.2015 на суму 5375,06 грн. №31/07 від 31.03.2015 на суму 5659,94 грн., №30/11 від 30.04.2015 на суму 6377,62 грн., №31/18 від 31.05.2015 на суму 7270,49 грн., №30/7 від 30.06.2015 на суму 7270,49 грн. №31/1 від 31.07.2015 на суму 7270,49 грн., №31 від 31.08.2015 на суму 7460,1, №30/3 від 30.09.2015 на суму 7460,16 грн. та №31/7 від 31.10.2015 на суму 7631,75 грн.

Таким чином, за період з грудня 2014 року по жовтень 2015 року, відповідач повинен був сплатити позивачу орендну плату в розмірі 68379,86 грн.

Як вказує позивач, у відповідача виникла заборгованість перед позивачем по орендній платі в сумі 68379,86 грн.

Задовольняючи позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 68 379,86 грн. заборгованості, 15 731,71 грн. пені, 6 837,99 грн. штрафу та розірвання договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності № 24/12-14-03 від 24.12.2014 року, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не здійснював оплату за оренду майна, надані відповідачем акти зустрічних вимог є неукладеними, оскільки не містять узгодженої домовленості сторін з істотних умов, тому дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, та підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами.

Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи в їх сукупності, колегія суддів не погоджується з висновками господарського суду першої інстанції, зважаючи на наступне.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

У відповідності до ст. 525, ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. ст. 759, 762, 797 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Плата, яка справляється з наймача будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), складається з плати за користування нею і плати за користування земельною ділянкою.

Статтею 286 Господарського кодексу України, орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Як свідчать матеріали справи та не спростовується самим відповідачем, ТОВ "Агрофірма "ОСОБА_4" не здійснювало перерахування орендної плати на розрахунковий рахунок позивача, а листом № 16 від 31.05.2015 року запропонувало позивачу у відповідності до ст. 601 Цивільного кодексу України провести зарахування зустрічних однорідних вимог по зобовязанням, термін яких настав: плату за оренду нерухомого майна шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог по зобов'язанням згідно договорів оренди нерухомого майна від 24.12.2014 р.: № 24/12-14-04, 24/12-14-03, 24/12-14-02, 24/12-14-01, договір на виконання робіт з послуг по інкубації, вирощуванню ремонтного молодняку та утриманню дорослих курей на яйце від 09.07.2014 р. № 144 за період січень-травень 2015 року, де ТОВ "Агрофірма "ОСОБА_4" є боржником, а ДП "ДГ "Борки" ОСОБА_5" є кредитором в рахунок зобов'язань по договорам поруки № 09/16/01 від 16.01.2015 р. на суму 29219,44 грн., № 12/16/01 від 16.01.2015 р. на суму 569,51 грн., № 05/14/02 від 04.02.2015 р. на суму 1080,00 грн., № 06/04/02 від 04.02.2015 р. на суму 26000,00 грн., договору № 11/03/03 від 03.03.2015 р. на суму 69626,19 грн., №02/17/04 від 17.04.2015 р. на суму 50524,46 грн.,№ 07/08/05 від 08.05.2015 р. на суму 53330,30 грн. та зарахування зустрічних однорідних вимог по зобов'язанням згідно договорів оренди нерухомого майна від 24.12.2014 р.: № 24/12-14-04, 24/12-14-03, 24/12-14-02, 24/12-14-01, договір на виконання робіт з послуг по інкубації, вирощуванню ремонтного молодняку та утриманню дорослих курей на яйце від 09.07.2014 р. №144 за період червень-жовтень 2015 року, де ТОВ "Агрофірма "ОСОБА_4" є кредитором, а ДП "ДГ "Борки" ОСОБА_5" є боржником.

Відповідно до ст. 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами у справі було укладено акти зустрічних вимог від 31.10.2015р. та від 31.05.2015р., які підписані обома сторонами та скріплені печатками обох сторін, відповідно до яких позивач з одного боку та відповідач з іншого боку провели взаємозалік зустрічних вимог по взаємній домовленості, а саме, зарахували заборгованість відповідача по договорах оренди нерухомого майна від 24.12.2014 р.: № 24/12-14-04, 24/12-14-03, 24/12-14-02, 24/12-14-01, в тому числі по спірному договору № 24/12-14-03 від 24.12.2014р., в рахунок погашення заборгованості позивача по договорам поруки з АК "Харківобленерго".

Матеріали справи містять оплачені відповідачем рахунки позивача за спожиту ним електроенергію на загальну суму 451 084,82 грн. Також, в матеріалах справи містяться договори поруки № 09/16/01 від 16.01.2015 р., № 12/16/01 від 16.01.2015 р., № 05/14/02 від 04.02.2015 р., № 06/04/02 від 04.02.2015 р., № 11/03/03 від 03.03.2015 р. Як свідчать дані договори поруки, кредитор АК "Харківобленерго" в особі голови правління-директора "Харківенергозбуту" ОСОБА_4, який діє на підставі довіреностей від 15.01.2015 р. №01-42/10/159, з одного боку, боржника ДП "ДГ "Борки" ОСОБА_5" в особі директора ОСОБА_6, що діє на підставі Статуту, з другого боку та поручителя ТОВ "Агрофірма "ОСОБА_6", в особі директора ОСОБА_1, що діє на підставі Статуту, із третього боку. Відповідно до п. 1.1 договорів, керуючись ст. 553-559 ЦК України, поручитель зобов'язується солідарно відповідати перед кредитором за виконання зобов'язань боржника по оплаті заборгованості за електроенергію відповідно до договору №10014, укладеного між кредитором і боржником. Поручителем було сплачено за електроенергію згідно платіжних доручень, копії яких містяться в матеріалах справи.

Відповідач надав також акт звірки взаємних розрахунків по договору № 24/12-14-03 від 24.12.2014р., в якому зазначено, що станом на 01.11.2015р. по договору № 24/12-14-03 від 24.12.2014р. заборгованість відсутня.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія дійшла висновку про те, що суд першої інстанції не надав належної правової оцінки актам зустрічних вимог від 31.05.2015р. та від 31.10.2015р., які підписані обома сторонами, зокрема від ТОВ "Агрофірма "ОСОБА_6" директором ОСОБА_1, а від ДП "ДГ "Борки" ОСОБА_5" директором ОСОБА_6 та скріплені печатками обох сторін, а також помилково не взяв до уваги те, що даними актами проведено взаємозалік зустрічних вимог по взаємній домовленості та зараховано заборгованість відповідача за спірним договором оренди № 24/12-14-03 від 24.12.2014 р. в рахунок погашення заборгованості позивача по договорам поруки з АК "Харківобленерго", тобто цим зарахуванням зустрічних вимог зобовязання за спірним договором оренди № 24/12-14-03 від 24.12.2014 р. припинилися. Тому, суд першої інстанції дійшов до необґрунтованого висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 68 379,86 грн. за договором оренди № 24/12-14-03 від 24.12.2014 р. підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.

Судова колегія вважає, що безпідставними є позовні вимоги і про стягнення з відповідача пені та штрафу, оскільки штрафні санкції відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України підлягають сплаті лише у разі порушення господарського зобов'язання, чого на боці відповідача не мало місця. З цих же підстав неправомірними є позовні вимоги і в частині розірвання договору оренди № 24/12-14-03 від 24.12.2014 р.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги знайшли підтвердження в матеріалах справи, а тому, апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, рішення господарського суду Харківської області від 17.03.2016 р. у справі № 922/177/16 підлягає скасуванню, в задоволенні позову слід відмовити.

З огляду на зазначене та керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п. 2 ст. 103, п. 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "ОСОБА_6", с. Глибоке, Харківський район, Харківська обл., на рішення господарського суду Харківської області від 17.03.2016 р. у справі № 922/177/16 задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 17.03.2016 р. у справі № 922/177/16 скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Стягнути з Державного підприємства "Дослідне господарство "Борки" Інституту овочівництва і баштанництва ОСОБА_3 аграрних наук України" (63421, Харківська область, Зміївський район, с. Бірки, вул. Центральна, б. 2-А, ідентифікаційний код 05460404) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "ОСОБА_6" (62410, Харківська область, Харківський район, с. Глибоке, вул. Студентська, б. 29, ідентифікаційний код 37263274) судовий збір за розгляд апеляційної скарги у розмірі 3031,60 грн.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Головуючий суддя Гребенюк Н. В.

Суддя Білецька А.М.

Суддя Слободін М.М.