Постанова № 58043498, 30.05.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" травня 2016 р. Справа№ 910/18397/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зеленіна В.О.

суддів: Зубець Л.П.

Синиці О.Ф.

при секретарі Волуйко Т.В.

представники сторін:

позивача: не з'явились;

відповідача-1: не з'явились;

відповідача-2: не з'явились;

відповідача-3: не з'явились;

відповідача-4: не з'явились;

відповідача-5: не з'явились;

третьої особи-1: не з'явились;

третьої особи-2: не з'явились;

третьої особи-3: не з'явились;

третьої особи-4: не з'явились;

розглядаючи апеляційну скаргу Монторо Менеджмент Гмбх (Montoro Management GmbH)

на рішення господарського суду міста Києва від 10.06.2015

у справі № 910/18397/14 (головуючий суддя: Яковенко А.В., судді: Домнічева І.О., Сівакова В.В.)

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Боедем"

до 1. Ферта Холдінг (Ferta Holding Ltd) (відповідач 1)

2. Квест Трейд Лімітед (Quest Trade Limited) (відповідач 2)

3. Класік Пауер Холдінгс інк. (Classic Power Holdings Inc.) (відповідач 3)

4. Монторо Менеджмент Гмбх (Montoro Management GmbH) (відповідач 4)

5. Вайлд Роуз-Трі Ко., Лтд (Wild Rose-Tree Co., Ltd) (відповідач 5)

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: 1. Державна реєстраційна служба України, 2. Головне управління юстиції у м. Києві, 3. Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Падалко Роман Олегович, 4. Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Куксова Марія Сергіївна

про визнання недійсним договору купівлі-продажу, визнання права власності та витребування майна

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 10.06.2015 у справі №910/18397/14 позовні вимоги задоволені в повному обсязі:

- визнано недійсним договір купівлі-продажу від 09.07.2014, укладений між Ферта Холдінг ЛТД (Ferta Holding Ltd) та Квест Трейд Лімитед. (Quest Trade Limited), посвідчений приватним нотаріусом Падалкою Р.О. Київського міського нотаріального округу за номером 4076;

- визнано недійсним договір купівлі-продажу від 10.07.2014, укладений між Квест Трейд Лімитед (Quest Trade Limited) та Класік Пауер Холдінгс інк. (Classic Power Holdings Inc.), посвідчений приватним нотаріусом Куксовою М.С. Київського міського нотаріального округу за номером 1330;

- визнано недійсним договір купівлі-продажу від 11.07.2014, укладений між Класік Пауер Холдінгс інк. (Classic Power Holdings Inc.) та Монторо Менеджмент Гмбх (Montoro Management GmbH), посвідчений приватним нотаріусом Куксовою М.С. Київського міського нотаріального округу за реєстраційними номерами 1360,1361;

- визнано недійсним договір купівлі-продажу від 11.07.2014, укладений між Класік Пауер Холдінгс інк. (Classic Power Holdings Inc.) та Вайлд Роуз-Трі Ко Лтд. (Wild Rose-Tree Co., Ltd) посвідченим приватним нотаріусом Куксовою М.С. Київського міського нотаріального округу за реєстраційними номерами 1362,1363;

- визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Боедем" (03180, м. Київ, вул. Велика Окружна, буд. 4; код ЄДРПОУ 14308121) право власності на нежитлову будівлю (нежитлове приміщення) (літ. 1А) загальною площею 10134,40 кв. м., що розташовані за адресою: м. Київ, Кільцева дорога (Солом., Голос., Святош. р-ни) (вул. Велика Окружна), будинок 4, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 402376180000;

- витребувано з чужого незаконного володіння Монторо Менеджмент Гмбх (Montoro Management GmbH) (Сейшели, 306 Вікторія Хаус, м. Вікторія, острів Мае (306, Victoria House, Victoria, Mahe, Seychelles) 1/2 нежитлової будівлі (нежитлового приміщення) (літ. 1А) загальною площею 10134,40 кв. м, розташованої за адресою: м. Київ, Кільцева дорога (Солом., Голос., Святош. р-ни) (вул. Велика Окружна), будинок 4, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 402376180000;

- витребувано з чужого незаконного володіння Вайлд Роуз-Трі Ко Лтд. (Wild Rose-Tree Co., Ltd) (Сейшели, 306 Вікторія Хаус, м.Вікторія, острів Мае (306, Victoria House, Victoria, Mahe, Seychelles) 1/2 нежитлової будівлі (нежитлового приміщення) (літ. 1А) загальною площею 10134,40 кв. м., розташованої за адресою: м. Київ, Кільцева дорога (Солом., Голос., Святош. р-ни) (вул. Велика Окружна), будинок 4, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 402376180000;

- стягнуто з відповідачів на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору.

Не погоджуючись із вказаним рішенням відповідач 4 - Монторо Менеджмент Гмбх (Montoro Management GmbH) звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва та прийняти нове рішення, яким відмовити в повному обсязі у задоволенні позову.

Скарга мотивована тим, що факт визнання за позивачем права власності на спірну нежитлову будівлю на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2012 р. у справі №5011-66/1632-2012 не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки починаючи з 21.10.2011 р. право власності на спірну будівлю було зареєстровано за Ферта Холдінг ЛТД, яка правомірно набула права власності на підставі ухвали у справі №2-1400/2011, що встановлено судовим рішенням у справі № 911/633/13-г, а станом на 03.03.2015 р. право власності на спірну будівлю було зареєстровано за Монторо Менеджмент Гмбх та Вайлд Роуз-Трі Ко Лтд. Ферта Холдінг ЛТД не було обізнано про існування рішення у справі №5011-66/1632-2012. ТОВ "Боедем" не є законним землекористувачем земельної ділянки, на якій розміщене спірне нерухоме майно, що встановлено судом у справі №6/206-09. Судом порушено норми матеріального права, оскільки позивач не був власником спірного нерухомого майна, відсутні підстави для визнання недійсними спірних договорів купівлі-продажу, позивачем обраний неправильний спосіб захисту своїх прав. Судом порушено норми процесуального права, оскільки відхилено клопотання відповідача 4 про залучення третіх осіб - ТОВ "Технополіс-1", ТОВ "Лізингова компанія "Ельдорадо", ПАТ "Банк "Михайлівський" та ТОВ "Дієса", які реально займають спірне приміщення, також судом безпідставно залишені без задоволення клопотання відповідача 4 про витребування доказів та не надана оцінка експертно-правового висновку нотаріуса Сейшельських островів щодо реєстрації відповідачів за однією адресою.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.07.2015 апеляційну скаргу прийнято до провадження. Розгляд справи призначено на 10.08.2015.

05.08.2015 позивач подав письмовий відзив на апеляційну скаргу, у якому просить відмовити у її задоволенні та залишити оскаржуване рішення без змін, посилаючись на те, що судовими рішеннями у справі №5011-66/1632-2012 встановлено виникнення у позивача на законних підставах права власності на спірне нерухоме майно. Ухвала у справі №2-1400/11, на підставі якої право власності було зареєстровано за Ферта Холдін ЛТД, була скасована, однак запис про скасування реєстрації права не був внесений. Не відповідають дійсності твердження скаржника про необізнаність Ферта Холдінг ЛТД про результати розгляду справи № 5011-66/1632-2012. Посилання скаржника на відсутність у позивача права землекористування не відповідають дійсності, оскільки рішення у справі №6/206-09 було скасовано. Судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального права, оскільки майно вибуло з володіння власника (позивача) поза його волею, тому набувачі цього майна не набуло права власності на нього. Матеріали справи підтверджують пов'язаність всіх відповідачів, а тому вони не підпадають під ознаки добросовісного набувача. Судом прийнято рішення у повній відповідності до норм процесуального права.

10.08.2015 представник відповідача 4 (апелянта) подав клопотання про відкладення розгляду справи на шість місяців, посилаючись на необхідність повідомлення відповідачів 1, 2, 3, 5, які є іноземними юридичними особами, про прийняття до розгляду апеляційної скарги та призначення судового засідання по вказаній справі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.08.2015 розгляд справи відкладено на 21.09.2015.

21.09.2015 представник відповідача-4 подав клопотання залучення доказів щодо перебування спірних приміщень у оренді інших осіб та про відкладення розгляду справи на шість місяців, посилаючись на необхідність повідомлення відповідачів 1, 2, 3, 5, які є іноземними юридичними особами, про прийняття до розгляду апеляційної скарги та призначення судового засідання по вказаній справі.

21.09.2015 позивач подав клопотання про повідомлення відповідачів 1,2,3,5 про дату та час судового засідання відповідно до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних та комерційних справах від 15.11.1965 р., призначення судового засідання з дотриманням вимог статті 15 Конвенції та зупинення провадження у справі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.09.2015 розгляд справи відкладено на 30.09.2015.

30.09.2015 позивач подав клопотання про повідомлення відповідачів 1,2,3,5 про дату та час судового засідання відповідно до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних та комерційних справах від 15.11.1965 р., призначення судового засідання з дотриманням вимог статті 15 Конвенції та зупинення провадження у справі.

30.09.2015 представник відповідача 4 подав клопотання про розгляд справи у закритому судовому засіданні.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.09.2015 розгляд справи відкладено на 12.10.2015, копія ухвала була направлена на адресу представників відповідачів, довіреності яких наявні у матеріалах справи.

Київський апеляційний господарський суд, відповідно до пункту (а) статті 10 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних та комерційних справах від 15.11.1965р., здійснив направлення поштою копій ухвал суду всім відповідачам, однак повернуті до суду 05.10.2015 повідомлення про вручення не містять відміток про вручення ухвал уповноваженим особам відповідачів.

09.10.2015 від ОСОБА_8 надійшло повідомлення про те, що її довіреність від компанії Квест Трейд Лімітед була відкликана 31.03.2015.

09.10.2015 від ОСОБА_9 надійшло повідомлення про те, що він не є представником Ферта Холдінг ЛТД.

09.10.2015 представник відповідача 4 подав заяву про відвід всьому складу суду - Зеленіну В.О., Зубець Л.П., Шевченко Е.О., посилаючись на те, що дії складу суддів по відмові у належному розгляді клопотань відповідача 4 та позивача щодо належного повідомлення відповідачів-нерезидентів свідчать про їх упередженість та необ'єктивність.

Розпорядженням Заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 12.10.2015 року, у зв'язку з перебуванням судді Шевченка Е.О. у відпустці, сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі № 910/18397/14 колегію суддів у складі: головуючого судді: Зеленіна В.О., суддів: Синиці О.Ф., Зубець Л.П.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.10.2015 колегією суддів у зазначеному складі апеляційну скаргу прийнято до провадження.

12.10.2015 від позивача надійшло клопотання про повідомлення відповідачів про дату та час судового засідання відповідно до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних та комерційних справах від 15.11.1965 р., призначення судового засідання з дотриманням вимог ст.15 Конвенції та зупинення провадження у справі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.10.2015 відхилена заява представника відповідача 4 про відвід складу суду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.10.2015 розгляд справи відкладено на 21.10.2015.

20.10.2015 представник відповідача 4 подав заяву про відвід головуючому судді Зеленіну В.О., посилаючись на те, що дії головуючого судді Зеленіна В.О. по відмову у належному розгляді клопотань відповідача 4 та позивача свідчать про його упередженість, необ'єктивність, особисту зацікавленість у максимально швидкому розгляді справи, не дивлячись на чисельні процесуальні порушення.

21.10.2015 від позивача надійшло клопотання про повідомлення відповідачів про дату та час судового засідання відповідно до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних та комерційних справах від 15.11.1965 р., призначення судового засідання з дотриманням вимог статті 15 Конвенції та зупинення провадження у справі.

21.10.2015 у судовому засіданні представник позивача підтримала заяву про зупинення провадження у справі та належне повідомлення відповідачів 1, 2, 3, 5. Представники відповідача 4 підтримали заяву про відвід головуючому судді Зеленіну В.О. та заяву про розгляд справи у закритому судовому засіданні.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.10.2015 відхилена заява представника відповідача 4 про відвід головуючому судді Зеленіну В.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.10.2015 розгляд апеляційної скарги у справі №910/18397/14 відкладено на 25 квітня 2016 року, ухвалено звернутися до Центрального органу Республіки Сейшельські Острови, обов'язком якого є отримання прохань про вручення документів, що виходять від інших договірних держав, з судовим дорученням про вручення документів відповідачам 1, 2, 3, 5.

Верховним Судом Сейшельських Островів було повернуто без виконання судові доручення про вручення судових документів відповідачам 1, 2, 3, 5, з посиланням на те, що компанії Ферта Холдінг ЛТД, Квест Трейд Лімітед, Класік Пауер Холдінгс інк та Вайлд Роуз-Трі Ко. Лтд більш не зареєстровані за адресою: офіс 306, Виктория Хаус, м.Вікторія, острів Має, Сейшели (том 7, а.с.49, 78, 163, 221).

За змістом статті 15 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних та комерційних справах судове рішення не може бути винесено, поки не буде встановлено, що документ був дійсно доставлений особисто відповідачеві та було здійснено в належний строк, достатній для здійснення відповідачем захисту. У випадку, передбаченому частиною 2 статті 15 Конвенції, суд може постановити рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередню доставку, якщо з дати направлення документа сплинув термін, який суддя визначив як достатній для даної справи і який становить щонайменше шість місяців.

Отже, Київським апеляційним господарським судом було вжито всіх заходів, щодо належного повідомлення відповідачів 1, 2, 3, 5 про розгляд апеляційної скарги у даній справі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.04.2016, у зв'язку із перебуванням суддів Зеленіна В.О. та Синиці О.Ф. у черговій щорічній відпустці з 19.04.2016, дата розгляду справи змінена, з врахування графіку судових засідань, розгляд справи призначений на 30.05.2016.

Копія зазначеної ухвали була направлена всім учасникам судового процесу, а також вручена особисто представнику відповідача 4 (апелянта) Духовній О.В. 21.04.2016, що підтверджується відміткою про отримання на звороті ухвали.

19.04.2016 керівник позивача подав клопотання про ознайомлення із матеріалами справи, з якими ознайомився представник позивача Черепанов К.В. 22.04.2016.

12.05.2016 представник відповідача 4 (апелянта) Духовна О.В. подала клопотання про ознайомлення із матеріалами справи, з якими ознайомилась 12.05.2016.

27.05.2016 представник відповідача 4 (апелянта) Духовна О.В. подала клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із її перебуванням у черговій щорічній відпустці з 26.05.2016 по 01.06.2016, що підтверджує наказом ТОВ "Професійна юридична група" від 19.05.2016 №2.

Представники позивача, відповідачів 1, 2, 3, 5 та третіх осіб у судове засідання 30.05.2016 не з'явились, не повідомивши про причини.

Розглянувши клопотання представника відповідача 4 про відкладення розгляду справи у зв'язку із її відпусткою, суд його відхиляє та відзначає, що неможливість одного представника бути присутнім у судовому засіданні не є підставою для відкладення розгляду справи в розумінні ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оскільки, у даному випадку, сторона має можливість скористатись правилами ст. 28 Господарського процесуального кодексу України, ст. 244 Цивільного кодексу України та направити іншого представника.

З метою не порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку, враховуючи тривалий строк розгляду справи у зв'язку із повідомленням юридичних осіб - нерезидентів про розгляд справи, керуючись ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає за можливе здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними документами та за відсутності представників сторін і третіх осіб, оскільки їх неявка не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів встановила наступне.

04.09.1996 р. між Київським науково-виробничим об'єднанням "Електронмаш", як продавцем, та правопопередником позивача - Українсько-німецьким спільним підприємством "Боедем", як покупцем, було укладено договір купівлі-продажу № 2285, відповідно до якого продавець продав, а покупець купив нежиле приміщення за адресою: вул. Велика Кільцева (Б. Окружная), 4 в м. Києві загальною площею 10220,8 кв.м.

У пункті 1.1. Статуту позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Боедем" (нова редакція), затвердженого загальними зборами учасників ТОВ "Боедем" (протокол № 09/11 від 09.11.2011 р.) та зареєстрованого 22.02.2012 р. державним реєстратором Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації, визначено, що зазначене товариство перереєструється в зв'язку із зміною назви та є правонаступником українсько-німецького спільного підприємства "Боедем", зареєстрованого Міністерством фінансів України 14.01.1992 р., реєстраційний номер 440 та перереєстрованого Ленінградською районною державною адміністрацією м. Києва 29.12.1993 р., реєстраційний номер 0096-1628 СП.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.07.2012 у справі №5011-66/1632-2012, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.10.2013 та постановою Вищого господарського суду України від 22.01.2014, а отже набрало законної сили, задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Боедем" до Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, Комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна", Ferta Holding Ltd (Ферта Холдінг (Голдінг) ЛТД) (відповідач-1 у даній справі). Визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Боедем" право власності на нежитлову будівлю (літ. 1А) загальною площею 10134,40 кв. м., яка знаходиться за адресою: м. Київ, Кільцева дорога (Солом., Голос., Святош. Р-ни) (вул. Велика Окружна), будинок 4; зобов'язано Комунальне підприємство "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" зареєструвати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Боедем" право власності на нежитлову будівлю (літ. 1А) загальною площею 10134,40 кв. м., яка знаходиться за адресою: Кільцева дорога (Солом., Голос., Святош. р-ни) (вул.Велика Окружна), будинок 4; зобов'язано Комунальне підприємство "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" виключити запис (номер запису: 162-з в книзі: д.5з-201) про реєстрацію за Ферта Холдінг ЛТД (Ferta Holding Ltd) права власності на нежитлову будівлю (літ. 1А) загальною площею 10134,40 кв. м., яка знаходиться за адресою: м. Київ, Кільцева дорога (Солом., Голос., Святош. Р-ни) (вул. Велика Окружна), будинок 4.

При цьому, Ферта Холдінг ЛТД (відповідач 1) оскаржував вказані рішення до Вищого господарського суду України, що спростовує доводи апелянта про необізнаність відповідача 1 із вказаними рішеннями.

Згідно з ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини

Зазначеними рішеннями судів у справі №5011-66/1632-2012 було встановлено, наступне:

- право власності на вищезазначене майно було зареєстровано за Українсько-Німецьким спільним підприємством "Боедем" в Київському міському бюро технічної інвентаризації 03.12.1996 та записано в реєстровій книзі під № 162-з.

- рішенням Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради від 17.10.1997 вилучено з користування НВО "Електронмаш" 4,0 га землі в селі П.Борщагівка по вул. В.Кільцевій, 4, припинено право користування вказаною земельною ділянкою. Цим же рішенням надано Українсько-німецькому спільному підприємству "Боедем" в постійне користування 4,0 га землі в селі П.Борщагівка по вул. В.Кільцевій, 4.

- 01.07.1998 відповідно до рішення Борщагівської сільської ради № 13 від 10.06.1998 товариству з обмеженою відповідальністю "Боедем" (с. П.Борщагівка, вул. В.Окружна, 4) видано державний акт на право постійного користування земельною ділянкою площею 3,5719 га в межах згідно з планом землекористування. Акт зареєстрований у Книзі записі державних актів на праві постійного користування землею за номером 177.

- доказів вилучення цієї земельної ділянки у землекористувача - товариства з обмеженою відповідальністю "Боедем" та припинення права користування нею матеріали справи не містять, відповідних обставин судами не встановлено.

- рішенням виконавчого комітету Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради № 8 від 28 січня 2005 року товариству з обмеженою відповідальністю "Боедем" надано згоду на розробку проектної документації на проведення реконструкції з надбудовою поверху та добудовою існуючої будівлі, встановлення складських та виробничих приміщень на території ТОВ "Боедем" по вул. В.Окружна, 4.

- ТОВ "Боедем" було здійснено реконструкцію будівлі та поточний ремонт приміщення в с. П.П.Борщагівка по вул. В.Окружна, 4 із залученням генерального підрядника - товариства з обмеженою відповідальністю "Максимус Констракшн".

- відповідні роботи здійснювались на підставі дозволу № 106 від 08.12.2006 Інспекції архітектурно-будівельного контролю Києво-Святошинської районної державної адміністрації на виконання будівельних робіт з реконструкції адміністративно-побутового корпусу та будівництва складської будівлі з адміністративними приміщеннями за вказаною адресою та погодження комісії Києво-Святошинської районної державної адміністрації щодо можливості здійснення реконструкції з надбудовою поверху та добудовою існуючої будівлі, встановлення складських та виробничих приміщень (акт обстеження земельної ділянки від 23.11.2005).

- 10.08.2009 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Київської області ТОВ "Боедем" видано свідоцтво № 10000064 "Про відповідність збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил".

- за результатами технічної інвентаризації, Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, станом на 30.12.2010 після реконструкції на нежитловий будинок загальною площею 10134, 40 кв. м. складено технічний паспорт та присвоєно йому літеру "1А".

- отже, внаслідок проведеної ТОВ "Боедем" реконструкції нежитлового приміщення, утворився об'єкт нерухомого майна: нежитлова будівля загальною площею 10134,40 кв. м., яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Велика Окружна, 4, літера "1А".

Пунктом 10 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про незалежність судової влади" від 13.06.2007 р. №8 передбачено, що за змістом частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і тому вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, в межах провадження справи, в якій вони ухвалені. Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається, і суди повинні відмовляти у прийнятті позовів та заяв з таким предметом.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

При прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції вірно зазначено, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (див. рішення Суду у справах: Sovtransavto Holding v. Ukraine, no. 48553/99, § 77, від 25.07.2002; Ukraine-Tyumen v. Ukraine, no. 22603/02, §§ 42 та 60, від 22.11.2007) (пункт 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та юрисдикцію Європейського суду з прав людини" від 18.11.2003 р. №01-8/1427).

При цьому, відповідно до пунктів 33, 34 рішення Європейського суду з прав людини від 19.02.2009 р. у справі "Христов проти України" одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (див. справу "Брумареску проти Румунії", п. 61). Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі.

З огляду на викладене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що у суду відсутні підстави для повторного доказування наведених обставин (визнання права власності на спірне майно), адже існування даних обставин підтверджують судові рішення, які не можуть бути поставлені під сумнів.

Матеріалами справи також підтверджується, що 08.07.2014 Державною реєстраційною службою України зареєстровано право власності за юридичною особою "Ферта Холдінг ЛТД" на об'єкт нерухомого майна 402376180000: об'єкт нерухомого майна - нежитлова будівля; адреса: - м. Києві, вул. Кільцева дорога (Солом., Голос., Святош. р-ни), будинок 4, опис об'єкту - літ. " 1А" , загальна площа: 10 134,4 кв.м. на підставі ухвали Дніпровського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 12.08.2011 та постанови Якимівського районного суду Запорізької області.

Зазначеною ухвалою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 12.08.2011 року у справі № 2-1400/2011 визнано мирову угоду, укладену 12.08.2011 року компанією Ферта Холдінг Голдінг ЛТД (Ferta Holding Ltd), Українсько-німецьким спільним підприємством "Боедем" та ОСОБА_17. Визнано за Ферта Голдінг ЛТД (Ferta Holding Ltd) право власності на нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м. Київ, вул. Велика Окружна 4, а саме: приміщення основною площею - 10134,4 кв.м. під літерою "Г".

Проте, ухвалою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 19.10.2011 року у справі № 8-1/11 скасовано за нововиявленими обставинами ухвалу Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 12.08.2011 року у справі № 2-1400/2011 про затвердження мирової угоди, укладеної 12.08.2011 року компанією Ферта Холдінг Голдінг ЛТД (Ferta Holding Ltd), Українсько-німецьким спільним підприємством "Боедем" та ОСОБА_17 щодо врегулювання боргових зобов'язань між ними у цивільній справі № 2-1400/11.

Отже, є вірним висновок місцевого господарського суду про те, що позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Боедем" є власником нежитлової будівлі (літ. 1А) загальною площею 10134,40 кв. м, яка знаходиться за адресою: м. Київ, Кільцева дорога (Солом., Голос., Святош. р-ни) (вул. Велика Окружна), будинок 4 та землекористувачем земельної ділянки на якій вона розташована, що підтверджується рішенням Господарського суду міста Києва від 18.07.2012 у справі №5011-66/1632-2012.

При цьому, відповідно до рішення господарського суду міста Києва від 15.03.2011 року у справі № 6/206-09/10-11, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.10.2012, встановлено факт правомірності користування товариством з обмеженою відповідальністю "Боедем" земельною ділянкою, на якій розташована нежитлова будівля (літ. 1А), загальною площею 10 134,40 кв. м., яка знаходиться за адресою: м. Київ, Кільцева дорога (вулиця Велика Окружна), 4.

Відповідно до ст. 13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Згідно із ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституційні права та свободи є безпосередньо діючими. Вони визначають цілі і зміст законів та інших нормативно-правових актів, зміст і спрямованість діяльності органів законодавчої та виконавчої влади, органів місцевого самоврядування і забезпечуються захистом правосуддя.

Оскільки Конституція України має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суд першої інстанції при розгляді даної справи обґрунтовано виходив з положень ст. 41 Конституції про те, що це право є непорушним і ніхто не може бути протиправно його позбавлений.

Відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

За змістом ст. 392 Цивільного кодексу України, а також виходячи із загальних положень ст. 15 цього кодексу та ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, необхідною умовою для застосування відповідного способу судового захисту (крім наявності самого права, що захищається) є, зокрема, факт його порушення (невизнання або оспорювання).

Відповідно до висновків Верховного Суду України, викладених у постановах від 04.12.2012 р. у справі №3-55гс12 та від 11.12.2012 р. у справі №3-65гс12, які підлягають врахуванню при вирішенні спору, у випадку, якщо особа, яка вважає себе власником майна, не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв'язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб, то відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України права такої особи підлягають захисту шляхом пред'явлення позову про визнання права власності на належне цій особі майно. При цьому, предметом доказування у справах за позовом про визнання права власності, становлять обставини, які підтверджують це право.

Тобто, подання відповідного позову про визнання права власності можливе не лише у випадку оспорювання або невизнання такого права іншою особою, а і у випадку наявності претензій у третіх осіб стосовно цього права.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Боедем" стосовно визнання права власності на об'єкт нерухомого майна 402376180000: об'єкт нерухомого майна - нежитлова будівля; адреса: - м. Києві, вул. Кільцева дорога (Солом., Голос., Святош. р-ни), будинок 4, опис об'єкту - літ. " 1А" , загальна площа: 10 134,4 кв.м. є законними та обґрунтованими.

Також доказами, наявними у матеріалах справи, підтверджується, що в порушення права власності позивача відповідачами було укладено ряд договорів щодо належного позивачу нерухомого майна, а саме:

- 09.07.2014 укладено Договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Падалкою Р.О. Київського міського нотаріального округу за реєстраційним номером 4076 за яким продавець - Ферта Холдінг ЛТД (Ferta Holding Ltd) (відповідач 1) продав, а покупець - Квест Трейд Лімітед (Quest Trade Limited) (відповідач 2) купив нежитлове приміщення за адресою: м. Київ, Кільцева дорога (Солом., Голос., Святош. р-ни), 4 основною площею 10 134,4 кв.м. під Літ. " 1А";

- 10.07.2014 укладено Договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Куксовою М.С. Київського міського нотаріального округу за реєстраційним номером 1330 на підставі якого продавець - Квест Трейд Лімітед (відповідач 2) продав, а покупець - Компания Класік Пауер Холдінгс інк. (відповідач 3) купив нежитлове приміщення за адресою: м. Київ, Кільцева дорога (Солом., Голос., Святош. р-ни), 4 основною площею 10 134,4 кв.м під Літ. " 1А";

- 11.07.2014 укладено Договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Куксовою М.С. Київського міського нотаріального округу за реєстраційними номерами 1360,1361 за яким продавець Компанія Класік Пауер Холдінгс інк. (відповідач 3) продав, а покупець Компанія Монторо Менеджмент Гмбх (відповідач 4, апелянт) купив 1/2 частини нежитлового приміщення за адресою: м. Київ, Кільцева дорога (Солом., Голос., Святош. р-ни), 4 основною площею 10 134,4 кв.м. під Літ. " 1А";

- 11.07.2014 укладено Договір купівлі-продажу, посвідченим приватним нотаріусом Куксовою М.С. Київського міського нотаріального округу за реєстраційними номерами 1362,1363 за яким продавець Компания Класік Пауер Холдінгс інк. (відповідач 3) продав, а покупець Вайлд Роуз-Трі Ко., Лтд. (відповідач 5), купив 1/2 частину нежитлового приміщення за адресою: м. Київ, Кільцева дорога (Солом., Голос., Святош. р-ни), 4 приміщення основною площею 10 134,4 кв.м під Літ. " 1А".

На підставі наведених договорів протягом липня 2014 року державними реєстраторами - приватними нотаріусами Київського міського нотаріального округу Падалкою Р.О. та Куксовою М.С., приймалися відповідні рішення та здійснювалися записи про реєстрацію права власності на спірне майно та його обтяження.

Позивачем також оскаржується дійсність зазначених правочинів та правомірність вибуття спірного майна із володіння позивача.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 215 Цивільного кодексу України встановлені підстави недійсності правочину.

Згідно зі ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Стаття 328 Цивільного кодексу України встановлює підстави набуття права власності та зазначає, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів (ч. 1 ст. 328 ЦК України). Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ч. 2 ст. 328 ЦК України).

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, судовими рішеннями, зокрема ухвалою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 19.10.2011 року у справі № 8-1/11 та рішенням Господарського суду міста Києва від 18.07.2012 у справі №5011-66/1632-2012, спростовується право власності Ферта Холдінг ЛТД (відповідача 1) на спірне майно.

Згідно із ст. 346 Цивільного кодексу України право власності припиняється у разі: 1) відчуження власником свого майна; 2) відмови власника від права власності; 3) припинення права власності на майно, яке за законом не може належати цій особі; 4) знищення майна; 5) викупу пам'яток культурної спадщини; 6) примусового відчуження земельних ділянок приватної власності, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, з мотивів суспільної необхідності відповідно до закону; 8) звернення стягнення на майно за зобов'язаннями власника; 9) реквізиції; 10) конфіскації; 11) припинення юридичної особи чи смерті власника. Право власності може бути припинене в інших випадках, встановлених законом.

Враховуючи зазначені норми Цивільного кодексу України, є вірним висновок суду першої інстанції про те, що вказана норма не передбачає підстав припинення права власності у разі, коли майно вибуло із володіння власника та в подальшому було відчужене за правочинами, укладеними іншими особами без участі та згоди дійсного власника, а також зареєстроване за іншими особами без достатніх правових підстав.

Отже, укладання таких правочинів, а також подальша реєстрація права власності на майно не припиняє право власності дійсного власника, тому й до теперішнього часу саме позивач залишається власником спірного майна, проте спірне майно вибуло з його володіння поза його волею та з порушенням норм законодавства.

Статтею 330 Цивільного кодексу України визначено, що якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Положеннями ст. 388 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно, зокрема, вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Місцевим господарським судом вірно встановлено, що спірне майно як у власність Ферта Холдінг ЛТД, Квест Трейд Лімітед чи Класік Пауер Холдінгс Лімітед, так і Монторо Менеджмент Гмбх та Вайлд роуз-Трі Ко Тлд не передавалося (не відчужувалося), тобто, вибуло із володіння позивача поза його волею, а добросовісність набуття у власність такого майна відповідачами 4, 5 не спростовує висновку про існування обставин, з якими положення п. 3 ч. 1 ст. 388 Цивільного кодексу України передбачають можливість витребування майна власником.

Також судом було обґрунтовано відхилено посилання Відповідача 4 на рішення Господарського суду Київської області у справі №911/633/13-г від 18.11.2014, в якому зазначено, що спірне майно зареєстровано на праві власності за Ферта Холдінг ЛТД, оскільки вказана реєстрація була здійснена на підставі судового рішення, яке було скасовано.

Отже, вимога позивача про витребування від Монторо Менеджмент Гмбх та Вайлд Роуз-Трі і Ко ЛТД спірного майна у власність позивача є правомірною.

Наявність самодостатніх підстав для задоволення віндикаційного позову не виключає можливість власника вимагати захисту інших своїх порушених прав в порядку визначеному чинним законодавством (в т.ч. шляхом пред'явлення позову про визнання недійсними правочинів відчуження).

Статтею 658 Цивільного кодексу України встановлено, що право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

Тобто, право на укладення договору купівлі-продажу майна має лише власник такого майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 203 Цивільного кодексу України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Частинами 1, 3 статті 215 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

У абзаці 5 пункту 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" визначено, що відповідно до статей 215 та 216 Цивільного кодексу України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією із сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

У пункті 10 вказаної постанови Пленуму Верховного Суду України зазначено, що не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину.

Тобто, у випадку відчуження майна власником та існування наступних правочинів, за позовом такого власника може бути визнано недійсним лише перший правочин, з пред'явленням до кінцевого набувача віндикаційного позову.

Проте, матеріалами справи підтверджується, що власником спірного майна є саме позивач (в т.ч. на момент укладення Договору купівлі-продажу від 09.07.2014), а спірне майно вибуло з володіння без його волі та згоди, тобто, відсутній правочин за яким власником чи особою, якій власником делеговано право розпорядження майном, здійснено відчуження майна, що не виключає можливість власника звертатися з вимогою про оспорювання законності правочину щодо відчуження належного йому майна.

Таким чином, Договір купівлі-продажу від 09.07.2014 укладено особою, яка не мала права розпоряджатися спірним майном, що суперечить ст.ст. 316, 317, 658 Цивільного кодексу України та згідно ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України підлягає визнанню недійсним.

З огляду на встановлення факту недійсності Договору купівлі-продажу від 09.07.2014 та відсутності волевиявлення ТОВ "Боедем" на припинення права власності на спірне майно укладання іншими особами (відповідачами 2, 3, 4, 5) правочинів відчуження не може свідчити про виникнення у таких осіб права власності на спірне майно та суперечить положенням ст.ст. 316-319, 658, Цивільного кодексу України, а тому подальші договори відчуження (Договір купівлі-продажу від 10.07.2014, Договір купівлі-продажу від 11.07.2014 та Договір купівлі-продажу від 11.07.2014) не відповідають вимогам, встановленим приписами ст. 203 Цивільного кодексу України.

Отже, є вірним висновок господарського суду міста Києва про наявність підстав з якими положення ст. 215 Цивільного кодексу України пов'язують можливість визнання Договорів купівлі-продажу, укладених у період з 09.07.2014 по 11.07.2014 недійсними, а тому позовні вимоги в цій частині є правомірними і обґрунтовано задоволені судом.

Статтю 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

Обраний позивачем спосіб судового захисту не суперечить чинному законодавству та забезпечує ефективне усунення порушень його прав.

Також не знайшли свого підтвердження доводи апелянта щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права, оскільки клопотання відповідача 4 щодо залучення третіх осіб та нових відповідачів були розглянуті судом і обґрунтовано відхилені, також судом були розглянути всі клопотання сторін щодо витребування доказів.

Відповідно до ч. 1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

При прийнятті оскаржуваного судового рішення місцевий господарський суд, керуючись, зокрема, приписами наведених норм, на підставі повного та всебічного дослідження фактичних обставин справи і перевірки їх наявними доказами, з урахуванням визначених позивачем меж позовних вимог, дійшов правомірного висновку щодо задоволення позовних вимог.

Таким чином, наведене вище та докази, які містяться в матеріалах справи, спростовують доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі.

За таких обставин висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення господарського суду міста Києва від 10.06.2015 у справі № 910/18397/14 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Монторо Менеджмент Гмбх (Montoro Management GmbH) залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 10.06.2015 у справі № 910/18397/14 - без змін.

2. Матеріали справи № 910/18397/14 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя В.О. Зеленін

Судді Л.П. Зубець

О.Ф. Синиця