Рішення № 58042244, 31.05.2016, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

31 травня 2016 р. Справа № 903/258/16

за позовом: Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області , м.Луцьк

до відповідача: Приватного підприємства ТК Укрпетроль, Волинська обл., с.Прилуцьке

про стягнення 18029,20грн.

Суддя Дем'як В.М.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 довіреність №01/130 від 21.03.2016р.

від відповідача: не прибув

Суть спору: позивач Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області звернувся з позовом до відповідача Приватного підприємства ТК Укрпетроль та просить стягнути 18029,20грн. заборгованості за договором №19 постійного та обовязкового обслуговування державними аварійно-рятувальними службами обєктів та окремих територій, в т.ч.: 9993,04грн. основної заборгованості та 8036,16грн. інфляційних витрат.

В підтвердження позовних вимог позивач подав заяву за вих. №144 від 22.03.2012р., заяву від 02.04.2012р., договір на постійне на обовязкове обслуговування державними аварійно-рятувальними службами обєктів та окремих територій від 02.04.2012р., розрахунок витрат на постійне та обовязкове обслуговування Аварійно-рятувальним загоном СП УМНС УКРАЇНИ В Волинській області, банківські виписки, податкові накладні №306 від 30.09.2012р., №303 від 31.02.2013р., №321 від 29.11.2012р., №307 від 31.12.2012р., розрахунок заборгованості станом на 21.03.2016р., розрахунок інфляційних, лист за вих. №847 від 11.12.2013р., угоду від 01.01.2014р. про розірвання договору №19.02.2012р., акт звірки взаємних розрахунків станом на 01.01.2014р., акт звірки взаємних розрахунків станом на 01.04.2015р., акт звірки взаємних розрахунків станом на 01.11.2015р., постанову рівненського апеляційного господарського суду №903/1054/13 від 17.03.2014р.

Представник позивача в судовому засіданні подав клопотання за вх. №01-54/4867/16 від 31.05.2016р., яким долучив до матеріалів справи наступні документи:

- акт здавання-приймання послуги №420 за вересень 2013р.;

- акт здавання-приймання послуги №458 за жовтень 2013р.;

- акт здавання-приймання послуги №496 за листопад 2013р.;

- акт здавання-приймання послуги №533 за грудень 2013р.;

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обємі.

Представник відповідача в призначене судове засідання не прибув. 30.05.2016р. через канцелярію суду подав клопотання за вх. №01-54/4830/16, в якому просить суд відкласти розгляд справи, у звязку з розглядом 31.05.2016р. на 11:00год. цивільної справи №569/16163/15-ц в Рівненському міському суді Рівненської області.

Водночас, відповідач витребувані письмові пояснення по суті предявленого позову та документи в їх обґрунтування не надав.

Суд, відхилив клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, як необґрунтоване та не підтверджене відповідними доказами.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Вищий господарський суд у п. 3.9.2 постанови Пленуму від 26.12.2011р. №18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції зауважив, що господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

За змістом статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (Постанова, Пленум Вищого господарського суду України, від 26.12.2011 р., № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Згідно приписів ст.75 ГПК та п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010р. № 01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд вважає, що неявка представника відповідача в судове засідання, не є підставою для відкладення розгляду справи, оскільки Господарський процесуальний кодекс України не містить вимог щодо відповідальних осіб, які можуть представляти інтереси сторін в господарському суді. Надання повноважень на представництво інтересів сторони в процесі не обмежено будь-яким певним колом осіб, а тому неможливість явки в судове засідання конкретного представника, не є правовою підставою для відкладення розгляду справи. Стаття 22 ГПК України передбачає широке коло процесуальних прав сторін, поряд із цим встановлює для сторін обовязок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Оскільки, в матеріалах справи є всі достатні документи, необхідні для розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про судовий розгляд справи без участі представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд,-

в с т а н о в и в:

02 квітня 2012р. між Аварійно - рятувальним загоном спеціального призначення УМНС України у Волинській області та Приватним Підприємством «Торгівельна Компанія «Укр-Петроль» було укладено договір № 19 на постійне та обовязкове обслуговування державними аварійно - рятувальними службами обєктів та окремих територій, предметом якого є організація та здійснення «Аварійно - рятувальною службою» аварійно - рятувального обслуговування «Обєкта»: 1) АЗС - м. Нововолинськ, Дорошенка 21; 2) АЗС - м. Володимир-Волинський, вул. Ковельська, 190; 3)АЗС - м. Володимир - Волинський, вул. Зимнівеька 16; 4)АЗС - с Вишнів, вул. Київська 2; 5) АЗС - с. Оконськ, Маневицький р-н; 6) АЗС - м. Ковель вул. Варшавська 1 а; 7) АЗС - м. Ковель, вул. Варшавська 3; 8)АЗС м. Устилуг, вул. Володимирськаї б; 9)АЗС - м. Луцьк, вул. Карпенка - Карого 1а; 10) АЗС - с. В. Омеляники, вул. Володимирська 1 б; 11) АЗС - с. Городище, вул. Миру 1а; 12) АЗС - с. Зміїнець, вул. Луцька 1; 13) АЗС -с. Струмівка, вул. Рівненська 2а; 14)АЗС - с. Прилуцьке, вул. Ківерцівська 1; 15) АЗС - Турійський р-н, км 467+285; 16) АЗС - м. Устилуг, вул. Володимирська 1; 17) АЗС - с. Володимирівка, вул. Першотравнева 72; 18) АЗС- с. Вишнів, вул. Київська, 16; 19) Луцька нафтобаза - м. Луцьк, вул. Лазо, 5; 20) Володимир-Волинська нафтобаза - м. Володимир-Волинський, вул. Наталії Ужвій, 5, з метою своєчасного реагування та виконання аварійно - рятувальних робіт при виникненні на «обєкті» надзвичайної ситуації (а.с.12-13).

Згідно п. 4.1., п. 4.2. Договору вартість встановлена сторонами на основі розрахунку (калькуляції), який додається - (п.7.1.), і виконаний згідно з вимогами Порядку визначення розмірів оплати за обслуговування обєктів та окремих територій державними аварійно - рятувальними загонами, та шляхом встановлення небезпечності обєкта, виходячи з його функціональної діяльності.

Плата за обслуговування «Обєкта» «Аварійно - рятувальною службою» здійснюється в безготівковому порядку щомісячним перерахуванням коштів на її розрахунковий рахунок до 25 числа поточного місяця на підставі виставлених рахунків, актів здавання приймання послуг.

При цьому, не отримання актів здавання - приймання послуг та рахунків від «Аварійно - рятувальної служби» не звільняє «Обєкт» від обовязку здійснювати платежі за поточний місяць.

01.01.2014 року між ПП «ТК» Укр-Петроль» та АРЗ СП УДСНС України у Волинській області підписано угоду в якій вказано, що Сторони дійшли взаємної згоди щодо розірвання договору на постійне та обовязкове обслуговування державними аварійно-рятувальними службами обєктів та окремих територій та не вважають себе повязаними будь-якими правами та обовязками, крім проведення остаточних розрахунків (а.с.25).

Позивачем, у відповідності до п. 4.2. даного договору, належним чином виставлялись рахунки та направлялись акти здавання - приймання послуг наданих у період з вересня по грудень 2013р. для їх підписання й подальшого розрахунку, які Відповідачем були не повернуті, і відповідно розрахунок проведений так і не був.

Як встановлено, відповідач порушив виконання договірних зобовязань в частинні оплати за наданні послуги за вересень, жовтень, листопад та грудень 2013 року, чим у звязку з чим виникла заборгованість в сумі 9993,04грн.

Аварійно - рятувальний загін спеціального призначення УДСНС України у Волинській області надсилав на адресу ПП «ТК» Укр-Петроль» акти звірки взаєморозрахунків, а саме: акт взаєморозрахунків від 01.01.2014 року, акт взаєморозрахунків від 01.04.2015 року та 01.11.2015 року, які останнім були проігноровані (а.с.26-28).

Як встановлено, позивач належним чином виконав умови договору та надав послуги для аварійно-рятувального обслуговування.

Однак, відповідач в порушення умов договору зобовязання по оплаті не здійснив.

На день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем становить 9993,04грн., що підтверджується актами здавання-приймання послуги за договором №19 від 02.04.2012р. - №420 за вересень 2013р. (а.с.41), №458 за жовтень 2013р.(а.с.42), №496 за листопад 2013р. (а.с.43); №533 за грудень 2013р. (а.с.44) та підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, ст.11 Цивільного кодексу України обовязки субєктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, непередбачених законом, але таких які йому не суперечать.

Як встановлено, між сторонами виникли цивільні права та обовязки на підставі договорів №19 на постійне та обовязкове обслуговування державними аварійно-рятувальними службами обєктів та окремих територій від 02.04.2012р.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобовязаний виконати свій обовязок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобовязання. Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши доданий позивачем до позовної заяви розрахунок заборгованості за допомогою комплексної системи інформаційно-правового забезпечення «ЛІГА:ЗАКОН ЕЛІТ» по інфляційних витрат, суд дійшов висновку, що правомірним є нарахування та підлягають стягненню з відповідача інфляційні витрати в розмірі 8036,16 грн. (а.с.45)

Як уже зазначалось вище, відповідач був належним чином повідомлений про дату та час слухання справи, однак документи, які б спростували наявність боргу перед позивачем не подав та правом оспорити, заперечити заявлений позов не скористався.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Оцінюючи подані сторонами докази за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному й обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором на постійне на обовязкове обслуговування державними аварійно-рятувальними службами обєктів та окремих територій від 02.04.2012р. підлягають задоволенню в сумі 18029,20грн., в т.ч.: 9993,04грн. основної заборгованості та 8036,16грн. інфляційних витрат.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору в сумі 1378,00грн. відповідно до ст. 49 ГПК України слід покласти на нього.

Господарський суд, керуючись ст. ст. 11, 16, 526, 527, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 144, 174, 193 Господарського кодексу України, ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,-

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Приватного підприємства Торгівельна компанія Укр-Петроль (45244, Волинська область, с. Прилуцьке, вул. Ківерцівська,1, код ЄДРПОУ 36905994) на користь Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Управління ДСНС України у Волинській області (43001, м.Луцьк, вул. Чернишевського, 114 а, код ЄДРПОУ 08588576) 18029,20грн., в т.ч.: 9993,04грн. основної заборгованості, 8036,16грн. інфляційних витрат та 1 378,00 грн. в повернення витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду, у відповідності до ст.85 ГПК України, набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 цього Кодексу.

Повний текст

рішення складено

01.06.2016р.

СуддяВ. М. Дем`як