Ухвала суду № 58041760, 27.05.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

27 травня 2016 року м. Київ К/800/14333/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Заїка М.М., перевіривши можливість розгляду касаційної скарги управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області про стягнення одноразової грошової допомоги при звільненні,

в с т а н о в и в :

До суду з позовною заявою звернулася ОСОБА_1 до управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області, у якій просила стягнути з управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області на її користь одноразову грошову допомогу при звільненні зі служби в розмірі 11700 грн.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2016 року позов ОСОБА_1 було задоволено частково. Зобов'язано управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) одноразову грошову допомогу при звільненні зі служби - за повних 10 років вислуги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний відпрацьований рік з урахуванням посадового (місячного) окладу на займаній посаді ОСОБА_1, що передував моменту звільнення. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що грошова допомога при звільненні ОСОБА_1 зі служби відповідачем не виплачена, а посиланням на те, що на момент звільнення позивача, остання перебувала в соціальній відпустці по догляду за дитиною і не отримувала грошового забезпечення, що в свою чергу унеможливлює виплату їй одноразової грошової допомоги, є протиправним.

Пунктом 10 Постанови КМ України, від 17.07.1992 № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" встановлено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної інспекції техногенної безпеки, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби зокрема, які звільняються із служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, за наявності вислуги 10 років і більше виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Оскільки загальний стаж ОСОБА_1 в ОВС складає 10 років і 10 місяців, що в свою чергу достатньо для виплати у відповідності до Постанови КМ України № 393 одноразова грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, то відповідач зобов'язаний сплатити грошову допомогу при звільненні за повні 10 років служби.

У касаційній скарзі управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обгрунтування касаційної скарги зазначає, що жоден з наведених судами попередніх інстанцій нормативно-правових актів не містить норм, які вказували б на застосування до осіб, які проходили державну службу в підрозділах міліції, при їх звільненні з органів внутрішніх справ у зв'язку з скороченням штатів, положень статті 44 КЗпП України, яка передбачає виплату працівникові у разі припинення трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1, 2 і 6 статті 40 цього Кодексу, вихідної допомоги у розмірі не менше середнього місячного заробітку.

У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Обставини, які зазначені скаржником у касаційній скарзі, досліджувалися та перевірялися судами попередніх інстанцій з наданням їм належної правової оцінки. Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального або процесуального права.

З огляду на викладене та керуючись статтями 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області про стягнення одноразової грошової допомоги при звільненні.

Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.

Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.

Суддя М.М. Заїка