Ухвала суду № 58041649, 25.05.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2016 року м. Київ К/800/49104/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Олексієнка М.М., Рецебуринського Ю.Й., Штульман І.В.,

здійснивши в касаційному порядку попередній розгляд справи за адміністративним позовом представника фермерського господарства «Бурка В.В.» (далі - ФГ «Бурка В.В.») до Сокальської районної державної адміністрації (далі - РДА) про визнання протиправними дій та зобов'язання надати відповідь на звернення за касаційною скаргою представника позивача на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 2 листопада 2015 року,

в с т а н о в и л а :

У червні 2015 року представник ФГ «Бурка В.В.» звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправним:

внесення Головою РДА завідомо неправдивої інформації в лист від 12 лютого 2015 року щодо володіння запитуваної інформації, вказаної в запиті на інформацію від 7 лютого 2015 року;

порушення відповідачем вимог статті 40 Конституції України, законів України «Про інформацію», «Про доступ до публічної інформації», допущені при наданні відповіді на звернення;

зобов'язати РДА надати повну, обґрунтовану та вичерпну відповідь на звернення від 7 лютого 2015 року.

Ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду від 18 червня 2015 року позовну заяву залишено без руху з підстав несплати судового збору для усунення недоліків надано строк.

У зв'язку з невиконанням судового рішення, ухвалою судді від 28 серпня 2015 року позовну заяву повернуто.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, представник ФГ «Бурка В.В.» звернувся з апеляційною скаргою.

Ухвалою судді Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2015 року апеляційну скаргу залишено без руху за несплатою судового збору, запропоновано виправити недолік, для чого надано строк.

Недоліки усунуті не були, тому судовим рішенням від 2 листопада 2015 року апеляційну скаргу повернуто.

У касаційній скарзі представник позивача, з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, допущені апеляційним судом, просить ухвалу цього суду від 2 листопада 2015 року скасувати. Вказує на те, що Конституція України гарантує всім вільний доступ до правосуддя, тому, зобов'язуючи сплатити судовий збір, суддя апеляційного суду обмежує доступ до правосуддя.

З'ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги з урахуванням наступного.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначається Законом України від 8 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір».

Відповідно до положень цього нормативного акту, зокрема статті 2, платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Об'єкти справлення судового збору та розмір ставок судового збору наведені у статтях 3, 4 вище згаданого Закону. Пільги щодо сплати судового збору зазначені у статті 5 цього Закону.

ФГ «Бурка В.В.» як позивач не відноситься до того суб'єкта, який звільняється від сплати судового збору при зверненні до суду, тому апеляційний суд прийшов до обґрунтованого висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без руху з надання строку до виправлення недоліків.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, висновок суду не спростовують і не дають підстав вважати рішення таким, що ухвалено з порушенням норм матеріального чи процесуального права.

Беззаперечно Конституцією України, зокрема частиною другою статті 55, гарантується кожному право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Проте, повноваження судів щодо розгляду справ визначаються процесуальними кодексами України, в тому числі, КАС України.

Згідно з частиною першою статті 87 цього Кодексу судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Виходячи з положень цієї норми, судові витрати - це витрати, які повинні здійснити сторони для розгляду та вирішення адміністративної справи в суді. Після вирішення справи судові витрати, що здійснили сторона, на користь якої вирішено адміністративний спір, як правило, компенсуються винною стороною.

Полегшення тягаря судових витрат визначається статтею 88 КАС України. Положення саме цієї статті спрямовані на те, щоб судові витрати не були перешкодою для доступу до суду і слугують гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах доступу до суду незалежно від майнового стану. За правилами вказаної норми, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до сплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Як свідчать матеріали справи, представник позивача не скористався правом, передбаченим вище згаданою нормою.

З урахуванням наведеного, керуючись статтями 220, 220-1, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу представника фермерського господарства «Бурка В.В.» відхилити, а ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 2 листопада 2015 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає, проте може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: М.М. Олексієнко

Ю.Й. Рецебуринський

І.В. Штульман