Постанова № 58039662, 11.05.2016, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

11 травня 2016 року Справа № 814/490/16

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т.О., за участю секретаря судового засідання Ополинського О.В., позивача ОСОБА_1, пр. відповідача ОСОБА_2 розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1, АДРЕСА_1, 54038

доГоловного територіального управління юстиції у Миколаївській області, вул. 8-березня, 107, м. Миколаїв, 54020 простягнення коштів в сумі 29594,49 грн., стягнення моральної шкоди в сумі 10000,00 грн.,ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до адміністративного суду з позовною заявою до Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області про стягнення 29 594,49 грн. середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку ( з 17.11.2015 по 30.12.2015), моральну шкоду в сумі 10 000 грн. відповідно до вимог ст.237-1 КЗпП України.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідач в порушення ст. ст. 47,117 КЗпП України при його звільненні не провів з ним повний розрахунок. Просить стягнути моральну шкоду, оскільки через те, що відповідач затримує виплату заробітної плати він змушений був звільнитись, стати на облік до центру зайнятості. Невиплата чесно заробленої додаткової заробітної плати значно погіршало його життя та життя його родини, що призвело до значних душевних переживань.

Відповідач надав заперечення проти позову, просить у задоволенні позову відмовити, оскільки винагорода державного виконавця до складу заробітної плати не входить та за своєю суттю є одноразовою виплатою, тому положення ст.117 КЗпП до даної виплати не застосовується, всі належні суми заробітної плати виплачені працівникові в повному обсязі.

Заслухав пояснення представників сторін, дослідив матеріали справи, суд дійшов висновку:

Позивач наказом начальника Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області від 16.11.2015 № 4036/02 був звільнений з посади заступника начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, за власним бажанням, відповідно до ст.38 КЗпП України. В день звільнення позивачу не була виплачена винагорода державного виконавця в сумі 162 932,10, а була виплачена тільки 30.12.2015, що підтверджується довідкою (арк.с.12).

Відповідно до ст.116,117 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Законом України « Про державну виконавчу службу» ( ст.17) передбачено, що оплата праці працівників органів державної виконавчої служби включає: заробітну плату, яка складається з посадового окладу, премії, доплати за ранг та надбавки за вислугу років, а також інших надбавок згідно із законодавством. Винагороду державного виконавця за забезпечення реального, своєчасного і законного виконання виконавчого документа.

Згідно зі ст.46 Закону України « Про виконавче провадження» за сумлінне виконання державним виконавцем своїх обовязків під час проведення виконавчих дій він має право на винагороду, яка виплачується за рахунок виконавчого збору. Порядок виплати, розмір винагороди та критерії оцінки роботи державного виконавця встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Пунктами 16,17 Постанови Кабінету Міністрів України « Про затвердження Порядку та виплати розмірів винагород державному виконавцю» № 126 від 11.03.2015 передбачено, що державний виконавець одержує винагороду одночасно з виплатою заробітної плати. Державному виконавцю, який звільняється із займаної посади раніше дня, установленого для виплати заробітної плати, належна сума винагороди виплачується під час звільнення.

Таким чином, відповідач повинен був виплатити всі суми, що належать позивачу в день звільнення, та виплатити винагороду державного службовця- 16.11.2015 року.

Відповідач не виплатив винагороду позивачу, обґрунтовуючи це відсутністю відповідного фінансування даного виду видатків, тому відсутністю його вини. Посилання на відсутність фінансування, не приймається судом до уваги, оскільки відповідно до рішень Європейського суду з прав людини у справах Кечко проти України і Зубко та інші проти України, органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобовязань.

За таких обставин, суд вважає за необхідно стягнути з відповідача середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку з 17.11.2015 по 30.12.2015 року.

Відповідно до п.4 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» N 100, 08.02.1995 при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження згідно з чинним законодавством, не враховуються: б) одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо).

Винагорода державного виконавця за своєю правовою суттю входить до оплати праці державного виконавця відповідно до Закону України « Про державну виконавчу службу», є додатковою заробітною платою, але не враховується при обчисленні середньої заробітної плати, оскільки відноситься до одноразових виплат та виплачується не постійно, а тільки в разі забезпечення державним виконавцем своєчасного виконання виконавчого документу.

Таким чином, суд розраховує середній заробіток за затримку виплати винагороди, за відсутністю винагороди державного службовця, що складає 160,51грн.х 31 день ( кількість робочих днів затримки виплати) = 4975,81 грн.

Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача моральної шкоди в сумі 10 000 грн. задоволенню не підлягають з огляду на таке:

Згідно зі ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Позивач всупереч, ст.71 КАС України не довів суду та не надав відповідні докази, що своєчасна невиплата винагороди державного службовця привела до моральних страждань, душевних переживань, оскільки позивач звільнився з ГУ за власним бажанням, заробітна плата йому виплачувалась вчасно, розрахунку суму моральної шкоди не наведено.

Відповідно до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За таких обставин, позов підлягає задоволенню частково.

Судовий збір за оплату позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди покладається на позивача, оскільки у задоволенні позову в цій відмовлено.

Керуючись статтями 11, 71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області на користь ОСОБА_1 відповідно до вимог ст. 117 КЗпП 4975,81 грн. (чотири тисячі дев'ятсот сімдесят п'ять гривень 81 коп.) середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку (з 17.11.2015 по 30.12.2015).

В решті позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя Т.О. Гордієнко

Повний текст постанови складено відповідно до частини 3 статті 160 КАС України та підписано суддею 16.05.2016р.