Постанова № 58039419, 26.04.2016, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2016 року м.Житомир справа № 806/5120/15

категорія 6.1

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шимоновича Р.М.,

секретар судового засідання Бойко Т.О.,

за участю: представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі управління державної архітектурно-будівельної інспекції Житомирської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 про визнання дій незаконними, скасування постанови та припису,

встановив:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просить:

- визнати незаконними дії головного інспектора будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок управління державної архітектурно-будівельної інспекції Житомирської області ОСОБА_3 та скасувати постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 13.10.2015 №7-ю/к-3554/15;

- визнати незаконними дії головного інспектора будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок управління державної архітектурно-будівельної інспекції Житомирської області ОСОБА_3 та скасувати припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил 30.09.2015 №8/15-к.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що висновки відповідача про порушення ним положень Порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів затвердженого Наказом Мінрегіону за № 45 від 16.05.2011, статті 4 Закону України "Про архітектурну діяльність" є безпідставними. Вказує, що відповідач помилково вважає розроблені ним ескізні наміри робочим проектом, так як проект ескізних намірів є фактичним містобудівним розрахунком з техніко-економічними показниками запланованого об'єкта будівництва, що розроблялися для отримання містобудівних умов та обмежень на базі яких в подальшому і повинен був бути розроблений робочий проект "Реконструкція власного складського приміщення з переплануванням під магазин промтоварів". З приводу спірного припису зазначив, що відповідачем не враховано, приписи чинного законодавства, згідно яких отримання містобудівних умов і обмежень покладено на замовника будівництва та виключно його право вибору проектної організації для виконання проектних робіт.

Позивач та його представник у судовому засіданні підтримали позовні вимоги та просили суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечила проти позову з підстав, викладених у письмових запереченнях та додаткових поясненнях. Наголошувала на тому, що спірні припис та постанова прийняті на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Представник третьої особи у судовому засіданні поклався на розсуд суду при вирішенні даної справи.

Вислухавши пояснення позивача, його представника, представника відповідача та представника третьої особи, покази свідка, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Встановлено, що на підставі постанови слідчого слідчого відділу Житомирського МВ УМВС України в Житомирській області ОСОБА_4 від 10.07.2015 (а.с. 46-47) та на підставі направлення для проведення позапланової перевірки № 9/15-к від 24.09.2015 (а.с. 48), посадовою особою управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області проведено позапланову перевірку на обєкті: "Реконструкція власного складського приміщення (літ. С) з переплануванням під магазин промтоварів по вул. Щорса, 63 у м. Житомирі", за результатами якої складено акт від 30.09.2015 (а.с. 13-14).

У ході перевірки встановлено, що ФОП ОСОБА_1 розробив та передав замовнику - ФОП ОСОБА_5 проектну документацію, виготовлену з порушенням вимог містобудівного законодавства, а саме: розроблена без основних вихідних даних -містобудівних умов та обмежень.

30.09.2015 відповідачем складено припис №8/15-к, яким вимагає у ТОВ "Портал" до 30.12.2015 усунути порушення вимог Порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів затвердженого наказом Мінрегіону за № 45 від 16.05.2011, статті 4 Закону України "Про архітектурну діяльність" (а.с. 12).

13.10.2015 управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції Житомирської області прийнято постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 7-ю/к-3554/15, якою ФОП ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом 2 частини першою статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у сумі 124020,00 грн (а.с. 10).

Не погодившись із приписом і постановою управління державної архітектурно-будівельної інспекції Житомирської області, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних мотивів.

Згідно зі частиною першою статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частиною третьою статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено, що орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до пункту 5 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Порядок №553), державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.

Згідно пункту 7 Порядку №553, позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції.

Підставами для проведення позапланової перевірки є:

подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням чи письмової заяви про проведення перевірки щодо дотримання суб'єктом господарювання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності;

необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

виявлення факту самочинного будівництва об'єкта;

перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів інспекцій;

перевірка виконання суб'єктом господарювання вимог інспекції щодо усунення порушень ліцензіатом ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності;

звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства;

вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати п'яти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідної інспекції чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа інспекції зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

Відповідно до пункту 12 Порядку №553, посадові особи інспекції під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані:

у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством;

дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб'єктами господарювання та фізичними особами;

ознайомлювати суб'єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством;

за письмовим зверненням суб'єкта містобудування надавати консультативну допомогу у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю.

Матеріалами справи підтверджено, що підставою для проведення позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил ФОП ОСОБА_1 була постанова слідчого слідчого відділу Житомирського МВ УМВС України в Житомирській області ОСОБА_4 від 10.07.2015.

Відповідачем для проведення перевірки видано накази №754 від 14.07.2015, № 976 від 08.09.2015, направлення на здійснення позапланової перевірки №9/15-к від 24.09.2015. Про те, що позивачу було відомо про проведення перевірки та про її підставу свідчить його підпис на направленні.

Наведені обставини свідчать про те, що відповідачем повністю дотримано порядок проведення перевірки.

При цьому, обґрунтовуючи позовні вимоги в частині визнання незаконними дій головного інспектора будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок управління державної архітектурно-будівельної інспекції Житомирської області ОСОБА_3, позивач стверджує, що останнім не взято до уваги документи, які спростовують виявлене порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Як випливає зі змісту статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України - до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

Таким чином, у контексті наведених приписів до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється, позаяк підставою для звернення особи до суду з позовом є її суб'єктивне уявлення, особисте переконання в порушенні прав чи свобод. Однак обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є об'єктивна наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.

Суд наголошує, що вчинення дій суб'єктом владних повноважень є способом реалізації наданих йому повноважень. Здійснення дії являє собою процес реалізації наданих законом функцій суб'єкту владних повноважень. Самі по собі дії не тягнуть за собою будь-яких правових наслідків для особи. Правові наслідки для позивача несуть акти індивідуальної дії - у даному випадку спірні припис та постанова. Саме вони мають вплив на його права та інтереси.

Зважаючи на те, що відповідачем дотримано порядок проведення позапланової перевірки, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог в частині визнання незаконними дій головного інспектора будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок управління державної архітектурно-будівельної інспекції Житомирської області ОСОБА_3, а тому відмовляє у задоволенні позову у цій частині.

Перевіряючи припис управління державної архітектурно-будівельної інспекції Житомирської області про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил № 8/15-к від 30.09.2015 на відповідність вимогам частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, судом встановлено наступне.

Підставою для прийняття спірного припису стало виявлене у ході перевірки порушення вимог Порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів затвердженого Наказом Мінрегіону за № 45 від 16.05.2011 та статті 4 Закону України "Про архітектурну діяльність". Зокрема, у акті перевірки зафіксовано, що при проектуванні обєкта будівництва "Реконструкція власного складського приміщення (літ. С) з переплануванням під магазин промтоварів по вул. Щорса, 63 у м. Житомирі" розробником проектної документації ФОП ОСОБА_1 порушено вимоги містобудівного законодавства, а саме: проектна документація розроблена без містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки.

Проте, виявлене порушення спростовано у ході судового розгляду справи наступним.

Так, 18.02.2014 ФОП ОСОБА_1 (Виконавець) та ФОП ОСОБА_5 уклали договір № 18, відповідно до якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобовязання виконавця проектних робіт з авторським наглядом по створенню обєкту архітектури "Реконструкція власного складського приміщення (літ. С) з переплануванням під магазин промтоварів по вул. Щорса, 63 у м. Житомирі" (а.с. 15).

Згідно акту виконаних робіт від 02.04.2014, ФОП ОСОБА_5 отримав від ФОП ОСОБА_1проект (ескізні наміри) архітектурно-будівельних креслень (а.с. 16).

Досліджуючи проект (ескізні наміри) Реконструкції складського приміщення (літ. С) з переплануванням під магазин промтоварів по вул. Щорса, 63 у м. Житомирі (а.с. 17-24), суд вважає помилковими доводи відповідача про те, що ескізні наміри є робочим проектом, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про архітектурну діяльність", для створення об'єкта архітектури виконується комплекс робіт, який включає:

підготовку містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки у випадках і порядку, передбачених законодавством;

здійснення в необхідних випадках передпроектних робіт, а також заходів з охорони нововиявлених під час здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об'єктів містобудування, що відповідно до закону мають антропологічне, археологічне, естетичне, етнографічне, історичне, мистецьке, наукове чи художнє значення;

пошук архітектурного рішення, розроблення, погодження у визначених законом випадках і затвердження проекту;

виконання робочої документації для будівництва, а в разі виконання її або окремих її частин іншим виконавцем - здійснення авторського нагляду за таким виконанням;

будівництво (нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт) та знесення об'єкта архітектури, архітектурно-будівельний контроль, технічний та авторський нагляди під час здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об'єкта містобудування;

прийняття спорудженого об'єкта в експлуатацію.

Із наведеної правової норми слідує, що одним з етапів для створення об'єкта архітектури є здійснення передпроектних робіт.

Згідно пункту 3.17 ДБН А.2.2-3:2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво", проектна документація - затверджені текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, обємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні рішення, а також кошториси обєктів будівництва,

За змістом пункту 6.1 ДБН А.2.2-3:2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво", ескізний проект розробляється на підставі вихідних даних для принципового визначення вимог до містобудівних, архітектурних, художніх, екологічних та функціональних рішень, підтвердження можливості створення обєкта невиробничого призначення, його кошторисної вартості. У складі ескізного проекту можуть виконуватися інженерно-технічні розробки, а також схеми інженерного забезпечення обєкта.

За визначенням пункту 8.1 ДБН А.2.2-3:2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво", робочий проект розробляється для технічно нескладних обєктів будівництва, а також обєктів будівництва з застосуванням проектів (проектних рішень) повторного використання на підставі вихідних даних та схваленої при двостадійному проектуванні попередньої стадії. Робочий проект розробляється для визначення містобудівних, архітектурних, художніх, екологічних, технічних, технологічних, інженерних рішень обєкта будівництва, його кошторисної вартості.

Зі змісту проекту (ескізних намірів) Реконструкції складського приміщення (літ. С) з переплануванням під магазин промтоварів по вул. Щорса, 63 у м. Житомирі, вбачається, що останній не містить вихідних даних, а лише фіксує загальне уявлення про обєкт будівництва, місце розташування будівель і споруд на земельній ділянці, відстані до меж сусідніх ділянок та розташованих на них обєктів, інженерних мереж, фасади та плани обєкта будівництва.

Відповідно до пункту 3.15 ДБН А.2.2-3:2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво", передпроектні роботи - роботи, які можуть виконуватись до початку процесу проектування для визначення принципових обємно-просторових та містобудівних рішень:

розроблення попередніх концептуальних архітектурних пропозицій (форескізи);

розроблення пропозицій щодо розміщення обєктів будівництва на земельних ділянках (обґрунтування місця розташування, необхідної території та умов будівництва);

опрацювання технологічної та інженерної характеристик обєкта;

складання завдання на інженерні вишукування;

обміри та обстеження будівель, які підлягають реконструкції, капітальному ремонту або технічному переоснащенню;

інші види робіт, необхідні для початку процесу проектування.

Зважаючи на те, що розроблені ФОП ОСОБА_1 ескізні наміри лише фіксують загальне уявлення про обєкт будівництва, місце розташування будівель і споруд на земельній ділянці, відстані до меж сусідніх ділянок та розташованих на них обєктів, інженерних мереж, фасади та плани обєкта будівництва, суд дійшов висновку про те, що проект (ескізні наміри) Реконструкції складського приміщення (літ. С) з переплануванням під магазин промтоварів по вул. Щорса, 63 у м. Житомирі не можна віднести до жодної зі стадій проектування, як то ескізного проекту, проекту, робочого проекту.

Крім того, у матеріалах справи міститься висновок експерта за результатами проведення будівельно-технічного дослідження № 002/16 від 18.03.2016, згідно якого проектна документація ("Проект реконструкції складського приміщення (літ.С) з переплануванням приміщень під магазин промтоварів" за адресою м. Житомир, вул. Щорса, 63) підпадає під визначення - передпроектні роботи, які можуть виконуватись до початку процесу проектування для визначення принципових обємно-просторових і містобудівних рішень та використовується замовником для збирання вихідних даних (а.с. 67-76).

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснив, що 02.04.2014 розробником проектної документації - ФОП ОСОБА_1І.) було передано йому передпроектні проробки, так звані "ескізні наміри", на підставі яких ВІН повинен був отримати містобудівні умови та обмеження. Однак, містобудівні умови та обмеження на об'єкт архітектури за адресою: м. Житомир, вул. Щорса, 63 ним не отримувалися та ФОП ОСОБА_1 не надавалися, в зв'язку з тим, що реконструкція власного складського приміщення проводилася в межах існуючих зовнішніх розмірів складського приміщення і в межах існуючої загальної площі, а тому проведення реконструкції об'єкта архітектури було розпочато та проведено на основі ескізного проекта.

Аналізуючи зміст визначення передпроектних робіт, наведене у пункті 3.15 ДБН А.2.2-3:2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво", дослідивши зміст ескізних намірів та висновку експерта, суд дійшов висновку про те, що проект (ескізні наміри) Реконструкції складського приміщення (літ. С) з переплануванням під магазин промтоварів по вул. Щорса, 63 у м. Житомирі відноситься до передпроектних робіт, а тому висновок відповідача, викладений у акті перевірки, - є помилковим.

Також, слід звернути увагу, що процедуру розроблення проектної документації на будівництво об'єктів та поширюється на суб'єктів містобудування визначає Порядок розроблення проектної документації на будівництво об'єктів, затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 06.05.2011 N 45 (у редакції наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 23.03.2012 N 122) та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.06.2011 за N 651/19389.

За змістом пунктів 3, 4 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів, для забезпечення проектування об'єкта будівництва замовник повинен надати генпроектувальнику (проектувальнику) вихідні дані на проектування.

Основними складовими вихідних даних є: містобудівні умови та обмеження; технічні умови; завдання на проектування.

Згідно пункту 2.1 Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 07.07.2011 N 109, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.07.2011 за N 912/19650, містобудівні умови та обмеження є основною складовою вихідних даних.

Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом семи робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви разом із документами, передбаченими пунктом 2.2 цього розділу, у порядку, встановленому Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Відповідно до пункту 2.2 Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовником додаються: засвідчена в установленому порядку копія документа про право власності (користування) земельною ділянкою; ситуаційний план (схема) щодо місцезнаходження земельної ділянки (у довільній формі); викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000; кадастрова довідка з містобудівного кадастру (у разі наявності); черговий кадастровий план (витяг із земельного кадастру - за умови відсутності містобудівного кадастру); фотофіксація земельної ділянки (з оточенням); містобудівний розрахунок з техніко-економічними показниками запланованого об'єкта будівництва.

Наведеними нормами чітко встановлено, що саме замовник будівництва отримує містобудівні умови і обмеження, а не проектант.

Попри це, відповідач спірним приписом вимагає у ФОП ОСОБА_1, який не є замовником будівництва, отримати містобудівні умови і обмеження для розробки ескізних намірів забудови.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що у відповідача не має правових підстав вимагати у ФОП ОСОБА_1 усунути порушення вимог Порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів затвердженого наказом Мінрегіону за № 45 від 16.05.2011, статті 4 Закону України "Про архітектурну діяльність".

Встановлені у сукупності обставини свідчать про протиправність припису управління державної архітектурно-будівельної інспекції Житомирської області про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил № 8/15-к від 30.09.2015, що є правовою підставою для його скасування та задоволення позовних вимог у цій частині.

Перевіряючи постанову управління державної архітектурно-будівельної інспекції Житомирської області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 7-ю/к-3554/15 від 13.10.2015 на відповідність вимогам частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, судом встановлено наступне.

Так, абзацом 2 частини першої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" передбачено, що суб'єкти містобудування, які здійснюють проектування об'єктів, експертизу проектів будівництва, несуть відповідальність у вигляді штрафу за передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі за нестворення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, незабезпечення приладами обліку води і теплової енергії, а також за заниження категорії складності об'єкта будівництва - у розмірі дев'яноста мінімальних заробітних плат.

Зважаючи на те, що у ході судового розгляду справи встановлено, що ФОП ОСОБА_1 не було розроблено проектну документацію, а лише ескізні наміри, суд вважає, що у відповідача не було правових підстав для накладення на останнього штрафу на підставі абзацу 2 частини першої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності".

Суд не приймає до уваги доводи відповідача про те, що ФОП ОСОБА_1 здійснювався авторський нагляд на обєкті будівництва, що свідчить про виготовлення останнім саме робочого проекту, а не ескізних намірів, з огляду на наступне.

Так, наказом "Про авторський нагляд" № 18 від 18.03.2014 ОСОБА_1 призначено відповідальним за проведення авторського нагляду на обєкті "Реконструкція складського приміщення (літ. С) з переплануванням під магазин промтоварів по вул. Щорса, 63 у м. Житомирі" (а.с. 52).

Встановлено, що наказом від 02.04.2015 замовником - ФОП ОСОБА_6 затверджено робочий проект 09-14-АБ (а.с. 52).

Факт того, що позивачем проводився авторський нагляд за виконанням будівельних робіт на обєкті свідчать і акти на закриття прихованих робіт (а.с. 54-69).

У судовому засідання позивач та його представник не заперечували, що ФОП ОСОБА_1 здійснював авторський нагляд за відсутності робочого проекту на обєкт будівництва, що суперечить чинному законодавству.

Так, частинами першою та третьою статті 11 Закону України "Про архітектурну діяльність" передбачено, що під час будівництва об'єкта архітектури здійснюється авторський та технічний нагляд. Авторський нагляд здійснюється архітектором - автором проекту об'єкта архітектури, іншими розробниками затвердженого проекту або уповноваженими ними особами. Авторський нагляд здійснюється відповідно до законодавства та договору із замовником.

Суд зазначає, що у даному випадку відповідальність за здійснення авторського нагляду з порушенням вимог законодавства передбачена статтею 96-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно зі частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що спірні припис та постанова управління державної архітектурно-будівельної інспекції Житомирської області не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та суперечать встановленим у справі обставинам, є протиправними, що є правовою підставою для їх скасування.

З огляду на що, позовні вимоги слід задовольнити частково.

Керуючись статтями 86, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати припис управління державної архітектурно-будівельної інспекції Житомирської області про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил № 8/15-к від 30.09.2015.

Визнати протиправною та скасувати постанову управління державної архітектурно-будівельної інспекції Житомирської області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 7-ю/к-3554/15 від 13.10.2015.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Р.М.Шимонович

Повний текст постанови виготовлено: 04 травня 2016 р.