Постанова № 58039348, 19.05.2016, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2016 року м.Житомир справа № 806/822/14

категорія 12.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Токаревої М.С.,

секретар судового засідання Смолінська І.П., Степанов П.В., Мельниченко О.В.,

за участю: позивача, представників позивача та відповідача

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Першотравенської селищної ради Баранівського району Житомирської області про визнання протиправним та скасування рішення від 21 січня 2014 року №552,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Першотравенської селищної ради Баранівського району Житомирської області про визнання протиправним та скасування рішення від 21 січня 2014 року №552. В обґрунтування позову, з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог, позивач зазначив, що він перебував на посаді Першотравенського селищного голови, проте, розпорядженням №2 від 20 січня 2014 року було скликано тридцять восьму позачергову сесію Першотравенської селищної ради Баранівського району Житомирської області на якій було винесено рішення від 21 січня 2014 року №552 "Про дострокове припинення повноважень селищного голови ". Позивач вважає, що оскаржувані розпорядження та рішення було прийнято з порушенням вимог чинного законодавства, а тому просить визнати їх протиправним та скасувати. Крім того, просить внести виправлення до його трудової книжки стосовно причини звільнення, а також стягнути з відповідача середнього заробітку та інших грошових доходів за час вимушеного прогулу з 22.01.2015 по 06.11.2015 з врахуванням на користь держави встановлених законами податків і зборів та здійснити відповідне коригування до чинного законодавства у сумі 122869,60 грн., стягнути середній заробіток за 5 місяців, що надається посадовим особам місцевого самоврядування у разі їх звільнення з посади з врахуванням на користь держави встановлених законами податків і зборів у сумі 20927,20 грн., стягнути з відповідача 1576,96 грн. судових витрат повязаних з його прибуттям до суду, стягнути з відповідача кошти, що були витрачені на проведення судово-почеркознавчої експертизи, а також 60000,00 грн. моральної шкоди.

У судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримала з підстав викладених у позовній заяві з врахуванням уточнених позовних вимог.

Представники відповідача у судовому засіданні позов не визнали та заперечували щодо його задоволення з підстав викладених у письмових запереченнях.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позову з огляду на наступне.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи рішенням Першотравенської селищної ради від 17.11.2010 № 1, яке прийнято на 1-ї сесії селищної ради шостого скликання, визнано повноваження селищного голови ОСОБА_1.

8 січня 2014 року до виконкому селищної ради надійшла вимога групи депутатів кількістю 8 чоловік від 30.12.2013 про скликання 38-ї сесії ради, для розгляду заяв громадян, які надійшли протягом грудня 2013 року щодо вирішення земельних питань.

Представники відповідачів посилаються на те, що вказана вимога була зареєстрована в журналі реєстрації вхідних документів під вхідним номером 1 від 8 січня 2014 року та передана селищному голові ОСОБА_1, та надали на підтвердження копію акту складеного депутатами Першотравенської селищної ради.

Також представники відповідачів зазначають, що 16 січня 2014 року секретарем селищної ради ОСОБА_2 було розміщено на офіційному стенді селищної ради лист від 16.01.2014 № 37, адресований депутатам Першотравенської селищної, про скликання 38-ї сесії селищної ради на 21.01.2014 року. Депутати були повідомлені про скликання 38-ї сесії в цей же день проте жодних доказів на підтвердження вказаних обставин суду надано не було.

Крім того, 17.01.2014 до селищної ради було подано звернення депутатів про включення до порядку денного позачергової сесії питання щодо дострокового припинення повноважень селищного голови.

Суд не приймає до уваги посилання відповідачів на те, що одночасно, вказаний лист також був переданий групою депутатів селищному голові ОСОБА_1, про що складено акти від 16.01.2014 р. та від 17.01.2014 р., оскільки з наявних у матеріалах справи роздруківок вхідних та вихідних дзвінків по телефонному номеру, який належить ОСОБА_1 з привязкою до прийому передаючими базовими станціями вбачається, що у час, який вказано у актах позивач перебував у м. Баранівка Житомирської області.

Розпорядженням секретаря селищної ради №2 від 20 січня 2014 року було скликано тридцять восьму позачергову сесію Першотравенської селищної ради Баранівського району Житомирської області на якій було винесено рішення від 21 січня 2014 року №552 "Про дострокове припинення повноважень селищного голови ".

У рішенні про дострокове припинення повноважень селищного голови вказано, що підставою для його прийняття є те, що селищний голова смт. Першотравенськ ОСОБА_1 не забезпечує здійснення наданих йому повноважень, порушує закони України, права і свободи громадян.

Сторонами не заперечується факт того, що кількісний склад депутатського корпусу Першотравенської селищної ради становить 20 чоловік.

Частиною другою статті 42 Закону України від 21 травня 1997 року N 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі - Закон N 280/97-ВР) встановлено, що повноваження сільського, селищного, міського голови можуть бути припинені достроково у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно з частиною другою статті 79 Закону N 280/97-ВР повноваження сільського, селищного, міського голови можуть бути достроково припинені, якщо він порушує Конституцію або закони України, права і свободи громадян, не забезпечує здійснення наданих йому повноважень, тобто зазначений перелік є вичерпним.

За вимогами статті 46 цього Закону вбачається, що сільська, селищна, міська ради проводить свою роботу сесійно. Першу сесію сільської, селищної, міської ради скликає і веде голова відповідної територіальної виборчої комісії. Наступні сесії ради скликаються сільським, селищним, міським головою (частина четверта). Сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок - не рідше ніж один раз на місяць (частина п'ята). У разі немотивованої відмови сільського, селищного, міського голови або неможливості його скликати сесію ради вона скликається секретарем цієї ради (частина шоста).

Зі змісту останньої норми вбачається, що без доручення сільського, селищного, міського голови секретар цієї ради скликає сесію лише у випадках: якщо сільський, селищний, міський голова без поважних причин не скликав сесію у двотижневий строк після настання умов, передбачених частиною сьомою цієї статті (сесію сільської, селищної, міської ради має бути скликано за пропозицією не менш як однієї третини депутатів від загального складу відповідної ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради), або якщо голова не скликає сесію у строки, передбачені цим Законом, зокрема і з поважних причин.

Рішення про скликання сесії ради доводиться до відома депутатів і населення не пізніш як за 10 днів до сесії, а у виняткових випадках - не пізніш як за день до сесії із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається внести на розгляд ради (частина дев'ята, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Аналогічні норми містяться також і у Регламенті Першотравенської селищної ради.

Аналіз наведених норм закону дає підстави для висновків, що не менше як одна третина депутатів від загального складу селищної ради має право скликати сесію у випадках, якщо міський голова не скликає сесію у строки, передбачені Законом України "Про місцеве самоврядування" або, якщо міський голова без поважних причин не скликав сесію у двотижневий строк після настання умов, передбачених частиною сьомою цієї статті.

Зважаючи на наведені норми законодавства та враховуючи кількісний склад депутатського корпусу Першотравенської селищної ради суд дійшов висновку, що для скликання сесії на вимогу депутатів таке питання повинно було ініціюватися на менше як 7 депутатами селищної ради.

З наявних у матеріалах справи оригінала вимоги депутатів від 30.12.2013, яка надійшла до селищної ради 08.01.2014 вбачається, що у вимозі вказано прізвища 8 депутатів, проте сторонами не заперечується факт того, що депутат ОСОБА_3 не підписав дану вимогу.

У ході судового розгляду справи було проведено судово-почеркознавчу експертизу, згідно її висновку №1/154 від 17.03.2016 у вимозі депутатів від 30.12.2013, підпис, який розміщений навпроти прізвища ОСОБА_4 відсутній.

Вирішити питання: "Чи належить підпис, виконаний від імені ОСОБА_4 у зверненнях депутатів Першотравенської селищної ради від 30 грудня 2013 року, від 17 січня 2014 року та двох актах від 8 січня 2014 року, ОСОБА_4?" не надається можливим у звязку з тим, що зразки підписів містять обмежений графічний матеріал.

Підпис, який розміщений навпроти прізвища ОСОБА_5 у двох актах від 8 січня2014 року виконаний не ОСОБА_5, а іншою особою.

Суд критично оцінює та не приймає до уваги надані відповідачем акти від 08.01.2014, 16.01.2014 та 17.01.2014 з огляду на висновки судово-почеркознавчої експертизи.

Слід також зазначити, що жодних доказів відмови (ухилення) ОСОБА_1 від скликання сесії селищної у двотижневий строк з моменту надходження 30.12.2013 вимоги депутатів або неможливості її скликання головою відповідачем не надано.

Наведені обставини дають підстави до висновку, що при скликанні 38-ї сесії Першотравенської селищної ради було порушено процедуру її скликання, оскільки, як встановлено у ході судового розгляду її скликання було ініційоване лише 6 депутатами, що підтверджується наявністю їх підписів у вимозі про скликання сесії та, становить менше третини депутатів від загального складу селищної ради.

Слід наголосити, що рішення від 21 січня 2014 року №552 "Про дострокове припинення повноважень селищного голови " не містить посилання на доведені в передбаченому законодавством порядку факти порушень міським головою Конституції чи законі України.

Представники відповідача у ході судового розгляду справи пояснили, що підставою для його винесення слугували подання прокуратури про усунення порушень антикорупційного законодавства та ряд судових рішень, якими на їх думку підтверджується факт допущення селищним головою порушень вимог законів України.

Факт наявності будь-якого правопорушення потребує доведення у встановленому законодавством порядку.

Не можуть слугувати як докази: висновки постійних комісій ради у будь якій формі, рішення відповідної ради за матеріалами перевірок тимчасових контрольних комісій ради, їх висновки у вигляді протоколів, різноманітні звернення громадян, висновки контролюючих та перевіряючих органів, до яких відноситься і прокуратура, тощо.

Суд зазначає, що відповідачем не надано доказів того, що Першотравенський селищний голова порушив Конституцію або закони України, права і свободи громадян, не забезпечив здійснення наданих йому повноважень.

Суд не приймає до уваги судові рішення надані представниками відповідача, оскільки у них вбачається, що позивачем у більшості з цих спорів виступала ОСОБА_2, а тому на думку суду вони підтверджують лише факт тривалих неприязних відносин, які виникли між ОСОБА_1 та секретарем селищної ради ОСОБА_2

Слід відмітити, що окремі факти діяльності позивача, покладені в основу рішення, не є систематичними недоліками в роботі ОСОБА_1, як голови Першотравенської селищної ради, та не вказують на незабезпечення ним здійснення наданих повноважень, не є тими обставинами, з якими можливе дострокове припинення повноважень селищного голови.

Враховуючи викладене, рішення про припинення повноважень селищного голови, яке не містить посилання на доведені в передбаченому законодавством порядку факти порушень селищним головою Конституції чи законі України, не може вважатись правомірним.

Таким чином, порушення порядку скликання сесії селищної ради призвело до прийняття на ній протиправного рішення від 21 січня 2014 року №552 "Про дострокове припинення повноважень селищного голови " .

Така позиція суду ґрунтується на правовій позиції Верховного Суду України наведеній в ухвалі від 16.06.2009, № 09/104, позиції Вищого адміністративного суду України викладеній в ухвалах від 25.09.2014 №К800/2386/13, від 28.01.2014, № К/9991/81667/12, від 31.01.2012, № К-18795/10.

Крім того, слід вказати, у ході судового розгляду справи було встановлено, що всі земельні питання на вирішення яких посилалися депутати ініціюючи скликання сесії селищної ради були вирішені на попередній сесії, а у інших заяв поданих громадянами у грудні 2013 року, на момент звернення депутатів не закінчився місячний термін для їх вирішення.

З огляду на наведені обставини суд дійшов висновку, що позов в частині визнання протиправним і скасувати розпорядження №2 від 20 січня 2014 року та рішення тридцять восьмої позачергової сесії Першотравенської селищної ради Баранівського району Житомирської області від 21 січня 2014 року №552 "Про дострокове припинення повноважень селищного голови " є обґрунтованим та його слід задовольнити. Крім того, у звязку з тим, що скасовується рішення "Про дострокове припинення повноважень селищного голови" для належного захисту порушеного права позивача слід внести до трудової книжки ОСОБА_1 запис щодо зміни дати звільнення ОСОБА_1 із 21 січня 2014 року на 06 листопада 2015 року і вважати його звільненим з посади Першотравенського селищного голови Баранівського району у звязку із закінченням терміну повноважень.

Що стосується позовних вимог щодо стягнення на користь позивача коштів то суд з цього приводу зазначає наступне.

Згідно п. 32 постанови ПВС України N 9 від 06.11.92 р. "Про практику розгляду судами трудових спорів" у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв'язку з незаконним звільненням він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати (далі - Порядку), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. N 100.

Відповідно до підп. "б" та абз. 2 п. 4 Порядку при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження згідно з чинним законодавством не враховуються: одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо). При обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці, крім перелічених вище виплат, також не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов'язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження тощо) та допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.

За приписами ч.1 ст.42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" повноваження сільського, селищного, міського голови починаються з моменту оголошення відповідною сільською, селищною, міською виборчою комісією на пленарному засіданні ради рішення про його обрання. Повноваження сільського, селищного, міського голови закінчуються в день відкриття першої сесії відповідної сільської, селищної, міської ради, обраної на наступних чергових місцевих виборах, або, якщо рада не обрана, з моменту вступу на цю посаду іншої особи, обраної на наступних місцевих виборах, крім випадків дострокового припинення його повноважень відповідно до частин першої та другої статті 79 цього Закону.

Сторонами не заперечується факт того, що на час постановлення даного судового рішення було проведено чергові місцеві вибори та обрана на них особа у визначений законом спосіб приступила 06.11.2015 до виконання обовязків Першотравенського селищного голови.

Зважаючи на встановлення у ході судового розгляду протиправності рішення тридцять восьмої позачергової сесії Першотравенської селищної ради Баранівського району Житомирської області від 21 січня 2014 року №552 "Про дострокове припинення повноважень селищного голови " слід стягнути на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 22.01.2014 по 06.11.2015 включно, що з розрахунку середньоденного заробітку 207,20 грн. становить 93032,80грн.

Суд не вбачає підстав для стягнення на користь позивача компенсацій за невикористану відпустку, матеріальних допомог на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових проблем з огляду на наступне.

Положеннями частин 1, 2 ст. 83 КЗпП України передбачено обов'язок роботодавця у разі звільнення працівника виплатити грошову компенсацію за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - інваліда з дитинства підгрупи А I групи.

У разі звільнення керівних, педагогічних, наукових, науково-педагогічних працівників, спеціалістів навчальних закладів, які до звільнення пропрацювали не менш як 10 місяців, грошова компенсація виплачується за не використані ними дні щорічних відпусток з розрахунку повної їх тривалості.

Відповідно до абз. 4 п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року N 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці", якщо працівник з не залежних від нього причин (не з його вини) не використав щорічну відпустку і за роки, що передували звільненню.

Системний аналіз наведених норм свідчить, що компенсацію за невикористану відпустку може бути стягнуто на користь працівника лише у разі, якщо він працював та не використав відпустку перед звільненням.

Суд наголошує, що протиправність рішення щодо дострокового припинення ОСОБА_1 повноважень селищного голови було встановлено лише у 2016 році, тобто у 2014 та 2015 роках він не мав права на відпустки та виплату матеріальних допомог.

Що стосується вимоги щодо стягнення на користь позивача середнього заробітку за 5 місяців, що надається особам місцевого самоврядування у разі їх звільнення з посади, то суд з цього приводу зазначає наступне.

Стаття 12 Закону України "Про місцеве самоврядування" передбачає, що на сільських, селищних, міських голів поширюються повноваження та гарантії депутатів рад, передбачені законом про статус депутатів рад, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до редакції ст. 33 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад", яка діяла на момент звільнення позивача, депутату місцевої ради, який працював у раді на постійній основі, після закінчення таких повноважень надається попередня робота (посада), а за її відсутності - інша рівноцінна робота (посада) на тому самому або, за згодою депутата, на іншому підприємстві, в установі, організації. У разі неможливості надання відповідної роботи (посади) на період працевлаштування за колишнім депутатом місцевої ради зберігається, але не більше шести місяців, середня заробітна плата, яку він одержував на виборній посаді у раді, що виплачується з відповідного місцевого бюджету.

Із зазначеної норми випливає, що вона спрямована на захист трудових прав депутата місцевої ради, тобто стосується випадків, коли працездатна особа не може поновитися на попередній чи влаштуватися на іншій рівноцінній роботі (посаді). Однак, як встановлено судами, позивач є пенсіонером за віком, а тому згідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" вважається непрацездатною особою і її вимоги про стягнення з відповідача середньомісячної заробітної плати за шість місяців згідно ст. 33 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" необґрунтовані.

У ході судового розгляду справи було беззаперечно встановлено, що позивач до обрання на посаду селищного голови був зареєстрований як фізична особа- підприємець.

Наведені обставини, на думку суду свідчать, що у разі звільнення з посади позивач жодним чином не обмежений у можливості в подальшому здійснювати підприємницьку діяльність, якою він займався до обрання на посаду селищного голови, а тому він не має права на отримання виплат передбачених ст. 33 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад".

Що стосується позовної вимоги щодо стягнення моральної шкоди то суд також не вбачає підстав для її задоволення з огляду на наступне.

За приписами ст.237-1 КЗпП України визначено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

З огляду на те, що позивачем не було надано жодних доказів, які б свідчили, що порушення його прав призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя суд не вбачає підстав для стягнення моральної шкоди.

Що стосується розподілу судових витрат то суд з цього приводу зазначає наступне.

За приписами ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч.1, 3 ст.87 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать:

1) витрати на правову допомогу;

2) витрати сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду;

3) витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз;

4) витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів на місці та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи.

Матеріалами справи документально підтверджено, що позивач поніс витрати повязані із прибуттям до суду у сумі 1576,96 грн. та витрати на проведення судово-почеркознавчої експертизи у сумі 768 грн., а тому вказані суми необхідно стягнути на користь позивача.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Керуючись статтями 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним і скасувати розпорядження №2 від 20 січня 2014 року.

Визнати протиправним і скасувати рішення тридцять восьмої позачергової сесії Першотравенської селищної ради Баранівського району Житомирської області від 21 січня 2014 року №552 "Про дострокове припинення повноважень селищного голови " .

Змінити дату звільнення ОСОБА_1 із 21 січня 2014 року на 06 листопада 2015 року і вважати його звільненим з посади Першотравенського селищного голови Баранівського району у звязку із закінченням терміну повноважень про що внести відповідний запис до його трудової книжки.

Стягнути з Першотравенської селищної ради Баранівського району Житомирської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток на час вимушеного прогулу з 22 січня 2014 р. по 06 листопада 2015р. в сумі 93032,80грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Першотравенської селищної ради Баранівського району Житомирської області на користь ОСОБА_1 понесені ним витрати повязані із прибуттям до суду у сумі 1576,96 грн. та витрати на проведення судово-почеркознавчої експертизи у сумі 768 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя М.С. Токарева

Повний текст постанови виготовлено: 26 травня 2016 р.