Ухвала суду № 58039134, 24.05.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

24 травня 2016 р. Справа № 804/15197/15

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді суддів при секретарі за участю: позивача представника відповідача-1 представника відповідача-2ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_7 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську заяву начальника Жовтневого районного відділу у м. Дніпропетровську Головного управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровській області про роз'яснення судового рішення у адміністративній справі за позовом ОСОБА_5 Іамзі Йосипівни до відповідача-1: Державної міграційної служби України, відповідача-2: Головного управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровській області, відповідача-3: Жовтневого районного відділу у м. Дніпропетровську Головного управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровській області про зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

22 жовтня 2015 року ОСОБА_5 Іамзе Йосипівна звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просила зобовязати відповідачів оформити закордонний паспорт як громадянки ОСОБА_8 проставленням в ньому відмітки про її легальне перебування в Україні з 23 серпня 2014 року та по день відмітки, надати їй належний час для виїзду чи для інших дій (про що також проставити відповідну відмітку у її закордонному паспорті).

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2015 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2016 року, адміністративний позов ОСОБА_5 Іамзе Йосипівни задоволено, зобовязано Державну міграційну службу України прийняти рішення про продовження строку перебування громадянки ОСОБА_8 ОСОБА_5 Іамзе Йосипівни в Україні з 23 серпня 2014 року по день набрання постановою законної сили; зобовязано Державну міграційну службу України, Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, Жовтневий районний відділ у м. Дніпропетровську Головного управління державної міграційної служби України у Дніпропетровській області здійснити дії щодо продовження строку перебування громадянки ОСОБА_8 ОСОБА_5 Іамзе Йосипівни на території України шляхом проставлення в її паспортних документах штампів на строк з 23 серпня 2014 року по день набрання постановою суду законної сили після прийняття Державною міграційною службою України відповідного рішення.

Тому, постанова суду від 20 листопада 2015 року у цій адміністративній справі набрала законної сили станом на 02 березня 2016 року.

12.04.2016 року до суду із заявою про розяснення постанови Дніпропетровського окружного адміністративного від 20 листопада 2015 року та ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2016 року (справа №804/15197/15), а саме: в частині порядку їх виконання, звернувся начальник Жовтневого районного відділу у м. Дніпропетровську Головного управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровській області.

В обґрунтування своїх вимог заявник зазначив, що йому є незрозумілою резолютивна частина постанови суду першої інстанції, а саме: є незрозумілим як її виконувати. Тому, з посиланнями на норми Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», положення Порядку продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15.02.2012 року №150, він аргументує, що для продовження строку перебування на території України іноземець перш за все повинен надати територіальному органу чи підрозділу Державної міграційної служби України паспортний документ. Проте, позивач не надала йому ані заяви, ані паспортного документа, а також не зверталась особисто.

Під час судового засідання представники відповідача-1 та відповідача-3 підтримали заяву про розяснення рішення суду, а позивач заперечувала проти цього та зазначила, що відповідач-3 порушує норми КАС України, намагаючись зобовязати її написати заяву про продовження терміну перебування в Україні, враховуючи рішення суду. Крім того, на її думку, шляхом звернення до суду із таким розясненням, відповідач-3 бажає змінити рішення суду першої інстанції від 20 листопада 2015 року. Також у письмових запереченнях до розглядуваної заяви ОСОБА_5 Іамзе Йосипівна зазначила про свої припущення щодо небажання заявника проставляти у її паспорті відмітку про продовження терміну її перебування в Україні та залишення її на невизначений строк без паспорта.

Суд, заслухавши пояснення сторін, що брали участь у розгляді заяви, вивчивши їх доводи та заперечення, матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства України, прийшов до таких висновків.

У відповідності до положень ч.1, ч.2, ч.4 ст.170 КАС України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Подання заяви про роз'яснення судового рішення зупиняє перебіг строку, встановленого судом для виконання судового рішення, а так само строку, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Як вказав заявник, йому є незрозумілим загальний порядок виконання вищезазначеного рішення суду, яке набрало законної сили. Проте, слід наголосити на тому, що такий порядок чітко та зрозуміло прописаний в резолютивній частині постанови суду від 20 листопада 2015 року, зокрема Жовтневий районний відділ у м. Дніпропетровську Головного управління державної міграційної служби України у Дніпропетровській області зобовязано здійснити дії щодо продовження строку перебування громадянки ОСОБА_8 ОСОБА_5 Іамзе Йосипівни на території України шляхом проставлення в її паспортних документах штампів на строк з 23 серпня 2014 року по день набрання постановою суду законної сили після прийняття Державною міграційною службою України рішення про продовження строку перебування громадянки ОСОБА_8 ОСОБА_5 Іамзе Йосипівни в Україні з 23 серпня 2014 року по день набрання постановою законної сили.

Крім того, в мотивувальній частині ухвали апеляційного суду від 02 березня 2016 року, якою було залишено без змін рішення суду першої інстанції від 20 листопада 2015 року, прописано, що вирішення питання щодо продовження строків перебування на території України іноземця має ініціативний характер та порушується зацікавленою особою іноземцем або особою без громадянства, що перебуває на території України. Водночас вказаний порядок підлягає застосуванню в разі, якщо особа має бажання реалізувати своє право на продовження строків перебування в України та для цього існують визначені Законом підстави, як-то, вагітність, лікування, догляд за хворим членом родини, оформлення спадщини, тощо. В даному випадку позивач не мала на меті подальше перебування на території України, у період понад 22.08.2014 року, також в неї були відсутні підстави, визначені Законом як поважні для продовження строків перебування на території України для іноземців.

Тим більше апеляційний суд у своєму рішенні також вказав, що обраний судом першої інстанції спосіб захисту порушеного права ОСОБА_5 відповідає засадам принципу верховенства права в своєму конкретному застосуванні, з урахуванням цілей нормативно-правових актів, що регламентують права та обовязку іноземця в Україні, для умов розумного та ефективного вирішення спірних відносин з приводу вимушеного продовження перебування позивача на території України.

Тобто, рішення суду, про розяснення яких просить заявник, є цілком зрозумілими та окремому розясненню не підлягають.

За ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

У п. 19 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі» вказується, що за правовою природою роз'яснення судового рішення є продовженням його ухвалення, а ухвала про роз'яснення є його складовою частиною, тому заява про роз'яснення судового рішення розглядається у тому ж провадженні, в якому було ухвалене судове рішення, про роз'яснення якого ставиться питання. В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

В даному випадку, розглянувши заяву начальника Жовтневого районного відділу у м. Дніпропетровську Головного управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровській області про роз'яснення судового рішення, з урахуванням наведених вище норм КАС України та вищезгаданої постанови Пленуму ВАС України, суд не вбачає підстав для роз'яснення судового рішення, яке прийнято в межах заявлених позовних вимог та викладено чітко і є зрозумілим. При цьому у вказаних рішеннях чітко прописані незрозумілі відповідачу моменти та додаткового розяснення не потребують. Заявник по суті просить суд надати юридичну консультацію з питань, які знаходяться поза межами заявлених позивачем у адміністративному позові вимог та з питань, які не були предметом судового розгляду.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви начальника Жовтневого районного відділу у м. Дніпропетровську Головного управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровській області про роз'яснення судового рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 170 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви про роз'яснення постанови суду від 20 листопада 2015 року у справі № 804/15197/15 - відмовити.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст. 186 КАС України, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд.

Повний текст ухвали складений 27.05.2016 року.

Судді (підписи) Ухвала не набрала законної сили 27 травня 2016 року. Суддя З оригіналом згідно. Суддя ОСОБА_1 ОСОБА_3 ОСОБА_2 ОСОБА_1 ОСОБА_1