Ухвала суду № 58036501, 31.05.2016, Апеляційний суд Сумської області

.

Справа №587/2984/14-к Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1Номер провадження 11-кп/788/472/16 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - Грабіж

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2016 року колегія суддів з розгляду справ та матеріалів кримінального судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Макаровець А. М.,

суддів - Забари І. К., Моїсеєнко Т. М.,

з участю секретаря судового засідання - Сисенко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Суми матеріали кримінального провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12014200260000767 від 13 серпня 2015 року, за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на вирок Сумського районного суду Сумської області від 01 березня 2016 року, яким

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, який зареєстрований за адресою: вул. Сергеєва, б. 138 с. Бишкінь Лебединського району Сумської області, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше судимий:

1) 03.06.2010 року Червонозаводським районним судом м. Харків за ч.1 ст.186 КК України до позбавлення волі строком на 2 роки, на підставі ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки;

2) 19.05.2014 року Іванківським районним судом Київської області за ч. 2 ст. 185 КК України до обмеження волі строком на 1 рік, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік,

обвинувачується у вчиненні злочинів, передбаченого ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України,

з участю прокурора - Паливоди Л.В.

обвинуваченого - ОСОБА_3

захисника - ОСОБА_4

ВСТАНОВИЛА:

До апеляційного суду Сумської області надійшла апеляційна скарга захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - ОСОБА_4, в якій захисник просить вирок районного суду, ухвалений відносно ОСОБА_3, змінити в частині призначеного покарання, звільнивши його від відбуття покарання призначеного судом першої інстанції з застосуванням вимог ст. 75 КК України, встановивши іспитовий термін, або ж застосувати до ОСОБА_3 положення ст. 69 КК України, призначивши йому більш мяке покарання, ніж передбачено законом.

Як вбачається з вироку суду, приблизно 20 липня 2014 року близько 11:00 години, ОСОБА_3, користуючись вільним доступом до майна ОСОБА_5, з території домоволодіння за адресою: Сумська область, Сумський район, с. Стецьківка, вул. Островського, 9 повторно таємно викрав майно, належне потерпілій ОСОБА_5, а саме: ручну металеву соковижималку вартістю 73 грн., дрель-шуруповерт марки VR 1201 вартістю 375 грн., металеві труби у кількості 10 шт. вартістю 285 грн.

Не зупиняючись на вчиненому, на початку серпня 2014 року (точної дати на досудовому та судовому слідстві встановити не вдалось) в першій половині дня ОСОБА_3, перебуваючи в домоволодінні за адресою: Сумська область, Сумський район, с. Стецьківка, вул. Островського, 9, користуючись вільним доступом, зайшов до приміщення кухні та зі столу повторно таємно викрав належне потерпілій ОСОБА_5 майно: музичні колонки марки «Атланта АТ - 6530» вартістю 222 грн. Після чого пройшов до приміщення сараю, розташованого за цією ж адресою, та повторно таємно викрав зварювальний апарат марки IGBT MMA blue 300 вартістю 1548 грн.

Також, наприкінці жовтня 2014 року (точної дати на досудовому та судовому слідстві встановити не вдалось) ОСОБА_3, перебуваючи в домоволодінні за адресою: Сумська область, Сумський район, с. Юнаківка, вул. Радянська, 75, користуючись вільним доступом, пройшов до приміщення сараю та повторно таємно викрав звідти майно, що належало потерпілій ОСОБА_6 вартістю 450 грн.

Крім того, 01 грудня 2015 року близько 06:30 год., ОСОБА_3, достовірно знаючи про наявність у громадянки ОСОБА_7 значної суми грошових коштів, наздогнав останню, яка рухалась по вул. Радянська в с. Юнаківка Сумського району Сумської області, та з метою відкритого викрадення майна, напав на останню зі спини, та застосовуючи насильство, що не є небезпечним для життя чи здоровя потерпілої ОСОБА_7, а саме штовхнув її в спину, від чого остання, втративши рівновагу впала на сніг, після чого, він озвучивши свої наміри отримати грошові кошти, які маються при потерпілій, ставши над нею, почав руками стискати краї хустки, придушуючи її таким чином та при цьому натискати пальцем в області шиї, після чого, почав розстібати куртку, відірвавши ґудзик, та побачивши поясну барсетку, зірвав її з усім наявним в ній майном, тобто діючи повторно відкрито заволодів чужим майном, а саме грошовими коштами в сумі 11176 грн. та мобільним телефоном «Самсунг» С3520, вартістю 267 грн. та зник з викраденим.

У результаті злочинних дій ОСОБА_3, потерпілій ОСОБА_7 були спричинені тілесні ушкодження, що відносяться до легких тілесних ушкоджень, що не були небезпечними для життя чи здоров'я потерпілої.

Вироком Сумського районного суду Сумської області від 01 березня 2016 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України і призначено йому покарання:

- за ч. 2 ст. 185 КК України у виді 2 років позбавлення волі;

- за ч. 2 ст. 186 КК України у виді 4 років 8 місяців позбавлення волі.

На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено ОСОБА_3 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 8 місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України з врахування положень ст. 72 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднано невідбуте покарання, призначене за вироком Іванківського районного суду Київської області від 19 травня 2014 року, і за сукупністю вироків визначено ОСОБА_3 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з 01 грудня 2015 року - моменту його фактичного затримання.

Зараховано ОСОБА_3 строк попереднього увязнення у виді 91 дня з розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі, що складає 182 дні.

Обраний відносно ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишено до вступу вироку в законну силу.

Постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь:

ОСОБА_6 450 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 5000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди;

ОСОБА_7 10081 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 15000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди;

ОСОБА_5 2504 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 5000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 1215 грн. 54 коп. за проведення експертиз.

Питання речових доказів вирішено в порядку передбаченому ст. 100 КПК України.

Свої вимоги захисник мотивує тим, що:

- при призначенні ОСОБА_3 покарання, суд недостатньо врахував наявність ряду обставин, які помякшують покарання - це щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне часткове відшкодування завданого збитку, а також те, що він просив вибачення у потерпілих, в повному обсязі визнав свою вину, визнав всі позови потерпілих, бажає в повному обсязі відшкодувати потерпілим спричинені збитки, однак, знаходячись в місцях позбавлення волі, в нього не буде такої можливості, у звязку з чим потерпілі тривалий час не зможуть отримати відшкодування;

- вважає, що обставиною, яка помякшує покарання ОСОБА_3, необхідно визнати вчинення злочину внаслідок збігу тяжких особистих, сімейних обставин, а саме те, що ОСОБА_3 мешкав з цивільною дружиною ОСОБА_8 та двома неповнолітніми дітьми 9-ти І 10-ти років, які фактично знаходились на його утриманні і ці діти являються потерпілими від Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченнями, дружина не працевлаштована, на даний час вони залишились самі, фактично без засобів існування.

Інші учасники кримінального провадження апеляційні скарги на вирок суду не подавали.

Заслухавши доповідь головуючого судді про зміст оскарженого судового рішення, обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_4, які просили задовольнити вимоги апеляційної скарги, прокурора, яка заперечувала щодо задоволення апеляційної скарги, провівши судові дебати, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Суд першої інстанції розглянув вказане кримінальне провадження в порядку ч.3 ст.349 КК України, з урахуванням зазначеного вирок суду в частині фактичних обставин кримінального провадження, доведеності вини та кваліфікації дій обвинуваченого в апеляційній скарзі не оскаржується.

Доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_4 про те, що суд при призначенні ОСОБА_3 покарання не врахував такі помякшуючі обставини, як щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне часткове відшкодування завданого збитку, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки при винесенні вироку суд обґрунтовано врахував зазначені обставини як такі, що помякшують покарання.

Те, що ОСОБА_3 просив вибачення у потерпілих, визнав всі позови потерпілих, на думку колегії є складовими щирого каяття.

Поряд з цим, призначаючи ОСОБА_3 покарання, суд першої інстанції в повній мірі дотримався положень ст. 65 КК України і крім зазначених обставин, які помякшують його покарання, врахував ступінь тяжкості вчинених правопорушень, які відповідно до ст.12 КК України відносяться до злочину середньої тяжкості (ч.2 ст.185 КК України) та тяжкого злочину (ч.2 ст.186 КК України), особу винного, який характеризується негативно (т.1 а.п.135),

Крім того, судом першої інстанції обґрунтовано враховано наявність обтяжуючої покарання обставини - вчинення злочину щодо особи похилого віку, та призначено покарання, в межах санкцій ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України.

При цьому, колегія суддів приймає до уваги, що інкриміновані ОСОБА_3 злочини були вчинені ним в період іспитового строку за попереднім вироком, за яким він був засуджений за вчинення корисливого злочину, що свідчить про його вперте небажання стати на шлях виправлення.

Колегією суддів також враховується думка потерпілих, які під час розгляду справи в суді першої інстанції, при тому, що ОСОБА_3 просив у них вибачення за вчинене та частково відшкодував завдані збитки, підтримали позицію прокурора і просили призначити обвинуваченому покарання відповідно до закону.

Доводи апеляційної скарги захисника про те, що обвинувачений вчинив злочин внаслідок збігу тяжких особистих, сімейних обставин, а саме те, що ОСОБА_3 мешкав з цивільною дружиною ОСОБА_8, яка не працевлаштована, та двома неповнолітніми дітьми 9-ти І 10-ти років, які фактично знаходились на його утриманні і ці діти являються потерпілими від Чорнобильської катастрофи, колегія суддів не може прийняти до уваги при винесенні даної ухвали, як такі, що помякшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, оскільки на підтвердження того, що обвинувачений проживає з ОСОБА_8 однією сімєю і на його утриманні перебувають її діти не надано жодного доказу. В то час як батьком дітей зазначено іншу особу (т.4 а.п. 134,135).

З урахуванням зазначених обставин доводи сторони захисту про наявність у обвинуваченого хронічного захворювання, на думку колегії суддів, з урахуванням даних про особу обвинуваченого, в цілому не спростовує правильність висновків суду щодо виду та строку призначеного покарання, оскільки за таких обставин, виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе лише за умови ізоляції його від суспільства, та таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових злочинів.

Тому, приймаючи до уваги вищезазначене колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги захисника ОСОБА_4 щодо застосування відносно ОСОБА_3 при призначенні покарання ст.69 КК України або ст. 75 КК України.

Разом з тим, з урахуванням положень передбачених ч.5 ст. 72 КК України є підстави для зарахування обвинуваченому ОСОБА_3 строку попереднього увязнення з 01 грудня 2015 року по 31 травня 2016 року включно з розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 419 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Вирок Сумського районного суду Сумської області від 01 березня 2016 року відносно ОСОБА_3 залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_4 - без задоволення.

Зарахувати ОСОБА_3 у строк покарання строк попереднього увязнення з 01 грудня 2015 року по 31 травня 2016 року включно, в порядку визначеному ч.5 ст. 72 КК України, із співвідношення: один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі 3-х місяців з дня проголошення, а засудженим в цей же строк з дня вручення йому копії ухвали.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_9. ОСОБА_10.

.