Ухвала суду № 58029481, 26.05.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 216/7237/14-к Суддя 1 інстанції Філатов К. Б.

Номер провадження 11-кп/774/355/К/16 Суддя-доповідач Чумак Н.О.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Чумак Н.О.

суддів Мажара С.Б., Яценко Т.Л.

секретар Горбачевська І.П.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі 26 травня 2016 року апеляційну скаргу заступника прокурора Дніпропетровської області на вирок Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області 25 лютого 2016 року за кримінальним провадженням №12014040230000655відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кривого Рогу, громадянина України, одруженого, працюючого менеджером в ПП «Зумер», раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_2

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, який визнаний винним та засуджений:

- за ч.2 ст.286 КК України до покарання у виді 4 років позбавлення волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.

На підставі ч.1 ст.75 КК України звільнено ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням на 3 роки.

На підставі ст. 76 КК України покладено на ОСОБА_2 такі обов'язки:

- не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання та роботи.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави витрати на проведення експертизи в розмірі 491 гривна 40 копійок.

Питання з речовими доказами вирішено.

Учасники судового провадження:

прокурор Буйленкова І.М.

обвинувачений ОСОБА_2

захисник Михайлов В.Д.

потерпілі ОСОБА_4

В апеляційній скарзі прокурор, просить вирок Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 лютого 2016 року скасувати та призначити новий судовий розгляд в суді першої інстанції.

Вироком Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 лютого 2016 року ОСОБА_2 був визнаний винним та засуджений за обвинуваченням у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України за наступних обставин.

27 липня 2014 року приблизно о 13.00 годині водій ОСОБА_2, керуючі технічно справним автомобілем НОМЕР_1, з одним пасажиром - ОСОБА_5, яка знаходилася на передньому пасажирському сидінні, рухався по сухому асфальтовому покриттю проїзної частини дороги вул. Пожарьского зі сторони вул. Мерецького в напрямку вул. Піхотинської в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу.

Керуючі автомобілем, водій ОСОБА_2 рухався в населеному пункті зі значним перевищенням швидкості - не менш ніж 90,3 км/год., чим грубо порушив п.п. 12.4 і 12.9 б) Правил дорожнього руху України, згідно яким:

- п. 12.4 - у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 60 км/год.;

- п. 12.9 - водієві забороняється… б) перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7…

В процесі руху водій ОСОБА_2 не врахував дорожню обстановку, не обрав безпечну швидкість, яка б дозволила йому контролювати рух автомобілю та безпечно керувати ним, чим грубо порушив правила безпеки дорожнього руху, а саме п.п. 1.5, 2.3 (б,д) і 12.1 Правил дорожнього руху України, згідно яким:

"п.1.5 - Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху... не повинні створювати небезпеку або перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, заподіювати матеріальні збитки ";

"п.2.3 - Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:

... б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну,…. і не відволікатися від керування транспортним засобом у дорозі";

… д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху;

"п.12.1 - під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку,… і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним".

Внаслідок невиконання зазначених правил безпеки дорожнього руху України, дотримання яких є достатньою умовою для запобігання події ДТП, водій ОСОБА_2 втратив контроль над рухом автомобіля та допустив його виїзд за межі лівого краю проїзної частини з послідуючим наїздом передньою частиною на дерево, що росло біля лівого узбіччя поблизу будинку АДРЕСА_3

В результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир ОСОБА_5 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритої травми живота з розривом селезінки, закритої травми шиї з розривом трахеї та закритої внутрішньочерепної травми з крововиливом під оболонки головного мозку, які за ознакою небезпеки для життя відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.

Від закритої внутрішньочерепної травми з забоєм головного мозку, крововиливом під оболонки головного мозку, що ускладнилася набряком головного мозку, настала смерть ОСОБА_5

Між порушенням водієм ОСОБА_2 правил безпеки дорожнього руху та наслідками - смертю постраждалої ОСОБА_5 є прямий причинний зв'язок.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги прокурор, не оскаржуючи фактичних обставин справи та кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_2 за ч.2 ст.286 КК України посилається на ті обставини, що під час судового слідства було встановлено, що попри заяви обвинуваченого ОСОБА_2 про визнання своєї провини, останній пояснював, що він рухався без порушення правил дорожнього руху, а ДТП сталася через його різкий маневр у зв'язку з необхідністю об'їзду нерівності на дорозі. Таким чином, можна вважати, що провину ОСОБА_2 не визнав, а тому була необхідність дослідити усі наявні докази, зібрані у кримінальному провадженні. Крім того, виниклі протиріччя між протоколом огляду місця події, яким не зафіксовано будь-яких нерівностей на проїжджій частині, висновками судово-автотехнічної експертизи щодо швидкості руху авто обвинуваченого на момент ДТП та показаннями обвинуваченого ОСОБА_2 усунуті не були. Крім того, судом першої інстанції без наведення жодних обґрунтувань та погодження з іншими учасниками процесу не викликався для допиту свідок ОСОБА_6 Неповнота судового розгляду полягає в неповному дослідженні судом матеріалів, що характеризують особу підсудного. Зокрема даних про численні факти притягнення останнього до адміністративної відповідальності за порушення ПДР, що не знайшло свого відображення у вироку. Також, як видно з вироку у судовому засіданні приймали участь двоє потерпілих: ОСОБА_4 - чоловік загиблої, який був залучений як потерпілий під час досудового слідства та ОСОБА_7 - мати загиблої, яку суд фактично визнав потерпілою лише у своєму вироку. Суд дійшов висновку про визнання ОСОБА_7 потерпілою, але заяви від неї про визнання потерпілою або її письмової згоди на це до суду першої інстанції не надходило, а тому таке рішення не ґрунтується на законі, крім того документального оформлення в ухвалі суду таке рішення також не знайшло. Прокурор вважає, що процесуальне оформлення її статусу лише у вироку істотно порушило її процесуальні права передбачені ст.56 КПК України. Крім того, згідно запису у журналі судового засіданні від 25.02.2016 року, у судове засідання не з'явилися потерпілі, при цьому у матеріалах справи відсутні відомості про їх належне повідомлення про слухання справи у цей день. Питання про можливість розгляду справи у відсутності потерпілих головуючим не ставилось та учасниками судового розгляду не обговорювалось. Також, вирішення питання щодо закінчення з'ясування обставин та перевірки їх доказами відбулося без врахування думки потерпілих, чим було грубо обмежено їх право на подання доказів. Без потерпілих також були проведені і судові дебати. Також, за відсутності потерпілих був проголошений вирок суду, а у матеріалах кримінального провадження відсутні відомості про направлення потерпілим копії вироку поштовим зв'язком, а тому не відомо, чи обізнані потерпілі про існування вказаного вироку взагалі.

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник Михайлов В.Д. в судовому засіданні при апеляційному розгляді кримінального провадження, кожен окремо, просили апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а вирок суду першої інстанції залишити без змін.

В судовому засіданні при апеляційному розгляді прокурор просив апеляційну скаргу прокурора задовольнити в повному обсязі, оскаржуваний вирок скасувати та призначити новий судовий розгляд в суді першої інстанції.

В судовому засіданні при апеляційному розгляді кримінального провадження потерпілий ОСОБА_4, підтримав апеляційну скаргу прокурора, наполягав на її задоволенні. Пояснив, що він не був присутній при оголошенні вироку, копію вироку він не отримував, якби своєчасно був повідомлений про його ухвалення то він також оскаржив би вирок. Про те, що по справі ухвалено вирок він дізнався після того, як провадження було призначено до розгляду в апеляційному суді.

Відповідно до ст. 402 КПК України до апеляційного суду заперечення на апеляційну скаргу прокурора не надходили.

Заслухавши доповідь судді Апеляційного суду Дніпропетровської області, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши наведені у апеляційній скарзі доводи, зіставивши їх з наявними матеріалами, прослухавши технічний запис судового засідання в межах підготовки провадження до розгляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Висновки суду першої інстанції про скоєння ОСОБА_2 злочину, при обставинах, викладених у вироку, правильність кваліфікації його дій за ч.2 ст.286 КК України в апеляційній скарзі не оскаржується, а тому відповідно до ст.404 КПК України апеляційним судом не переглядаються.

Відповідно до вимог ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Судове рішення є актом правосуддя, покликаним забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини, правопорядку та здійснення проголошеного Конституцією України принципу верховенства права.

Як передбачено п.3 ч.1 ст.409 КПК України підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Згідно ч.1 ст.412 КПК України, істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, а здійснення судового провадження за відсутності потерпілого, належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання (ст.412 ч.2 п.5 КПК України) є безумовною підставою для скасування судового рішення.

Вказані вимоги кримінального процесуального закону судом першої інстанції під час судового провадження були порушені.

При перевірці доводів апеляційної скарги прокурора, колегією суддів було встановлено порушення права на захист потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_4

Так, згідно журналу судового засідання від 15 лютого 2016 року (том 1 а.кп.71), розгляд кримінального провадження відносно ОСОБА_8 в цей день було відкладено на 25 лютого 2016 року, в зв'язку з хворобою захисника обвинуваченого - адвоката Михайлова В.Д. В судовому засіданні були присутні обвинувачений ОСОБА_8, прокурор та потерпілий ОСОБА_4 Потерпіла ОСОБА_7 в цей день в судове засідання не з»явилася. Вказане підтверджується і звукозаписом судового засідання від 15 лютого 2016 року (1-2 хвилини звукозапису).

В матеріалах кримінального провадження міститься розписка про повідомлення обвинуваченого ОСОБА_8, прокурора та потерпілого ОСОБА_4 про необхідність явки в Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу 25 лютого 2016 року о 15-30 годин (том 1 а.кп.66). Про виклик потерпілої ОСОБА_7 в судове засідання у вказану дату будь-які дані в матеріалах кримінального провадження відсутні.

В судове засідання 25 лютого 2016 року з'явились обвинувачений ОСОБА_8, його захисник Михайлов В.Д. та прокурор. Потерпілі ОСОБА_4 та ОСОБА_7 в судове засідання не з'явились, суду не надавали заяви про розгляд кримінального провадження за їх відсутності (том 1 а.кп.71 оборот).

Згідно журналу судового засідання від 25 лютого 2016 року головуючий суддя не ставив на обговорення питання про можливість подальшого розгляду кримінального провадження за відсутності потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_7, чим порушив вимоги ч.1 ст.325 КПК України (том 1 а.кп.71 оборот).

Такі дії суду першої інстанції потягли за собою позбавлення потерпілих права на подання доказів, оскільки питання щодо закінчення з»ясування обставин та перевірки їх доказами було вирішено за відсутності потерпілих. Крім того, судові дебати також були проведені за відсутності потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_7

Таким чином, суд належним чином не повідомив про розгляд кримінального провадження потерпілих, не надав їм можливості виступити з промовою в судових дебатах, чим допустив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, що тягне за собою обов'язкове скасування судового рішення згідно вимог ст.412 ч.2 п.5 КПК України.

Відповідно до п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 29 червня 1990 року «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку» із змінами і доповненнями, вирок, постановлений іменем України, є найважливішим актом правосуддя і до його постановлення належить підходити з винятковою відповідальністю.

У зв'язку зі скасуванням вироку по вказаним підставам, колегія судів не входить в обговорення інших доводів апеляційної скарги прокурора, які необхідно перевірити при новому розгляді кримінального провадження по суті суду першої інстанції, усунувши вказані порушення, з дотриманням вимог закону перевірити доводи, зазначені в ухвалі апеляційного суду, та постановити законне й обґрунтоване рішення.

При новому розгляді кримінального провадження слід усунути виявлені порушення кримінального процесуального закону, викладені в мотивувальній частині ухвали, та належним чином вмотивувати вирок на підставі досліджених безпосередньо судом доказів.

Таким чином, вимоги апеляційної скарги заступника прокурора Дніпропетровської області підлягають частковому задоволенню, а вирок Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області 25 лютого 2016 року - скасуванню.

Керуючись ст.ст. 404, 407, 409, 412, 419 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора задовольнити частково.

Вирок Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області 25 лютого 2016 року відносно ОСОБА_2 скасувати та призначити новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції, в іншому складі суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді апеляційного суду

Дніпропетровської області

Чумак Н.О. Яценко Т.Л. Мажара С.Б.