Ухвала суду № 58029359, 23.05.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/3933/16 Справа № 205/135/16-ц Головуючий у 1 й інстанції - Федченко В. М. Доповідач - Петешенкова М.Ю.

Категорія 81

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2016 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого - Петешенкової М.Ю.

суддів - Пономарь З.М., Черненкової Л.А..

при секретарі - Черкас Є.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 22 лютого 2016 року у цивільній справі за скаргою ОСОБА_2 на дії державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Журавльової Олени Вікторівни, -

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 22 лютого 2016 року скарга ОСОБА_2 на дії державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Журавльової О.В. задоволена (а.с.57-59).

Суд визнав дії державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Журавльової О.В. неправомірними.

Суд призупинив виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_2 грошових коштів у сумі 444 254,17 грн. відкрите державним виконавцем Журавльовою О.В. Ленінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції від 15 грудня 2015 року по справі ВП № 49661863 до вирішення спору по суті в Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Суд призупинив виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_2 грошових коштів в сумі 3 775,80 грн. відкрите державним виконавцем Журавльовою О.В. Ленінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції від 15 грудня 2015 року по справі ВП № 49662078 до вирішення спору по суті в Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

У задоволені інших вимог було відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду в частині відмови у задоволенні скарги та постановити в цій частині нову ухвалу про задоволення скарги (а.с.65-72).

Вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду скасуванню виходячи з наступного.

Частково задовольняючи скаргу ОСОБА_2 суд першої інстанції виходив з обґрунтованості вимог в частині призупинення виконавчих проваджень про стягнення грошових коштів, у зв'язку із розглядом касаційної скарги у Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 07 жовтня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 листопада 2015 року, яким стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 суму боргу за договором позики у розмірі 444 254 грн. 17 коп. та судовий збір, оскільки на теперішній час остаточного рішення у справі не має.

Проте погодитися з висновками суду не можливо виходячи із наступного.

Як вбачається із матеріалів справи, постановою державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Журавльовою О.В. від 15 грудня 2015 року відкрито виконавче провадження №49661863 з примусового виконання виконавчого листа №205/5292/15, виданого на підставі рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 07 жовтня 2015 року у справі №-205/5292/15 про стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 боргу за у розмірі 444 254, 17 грн.

Постановою державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Журавльовою О.В. від 15 грудня 2015 року відкрито виконавче провадження №49662078 з примусового виконання виконавчого листа № 205/5292/15, виданого на підставі рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 07 жовтня 2015 року у справі № 205/5292/15 про стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 судового збору у розмірі 3 775, 80 грн. з наданням строку до 22 грудня 2015 року для добровільного виконання (а.с.7)

Вищевказані постанови ОСОБА_2 отримала лише 28 грудня 2015 року, у зв'язку з чим в установлені строки не виконала (а.с.8)

Постановою державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Журавльовою О.В. від 23 грудня 2015 року, виконавче провадження №49661863 приєднано до зведеного виконавчого провадження №49714109 (а.с.19-20).

Постановою державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Журавльовою О.В. від 23 грудня 2015 року оголошено розшук майна боржника ОСОБА_2 (а.с.22-23).

Постановою державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Журавльовою О.В. від 23 грудня 2015 року накладено арешт на все майно боржника в межах суми 444 254,17 грн. та заборонено здійснювати відчуження майна (а.с.24-25).

Постановою державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Журавльовою О.В. від 23 грудня 2015 року накладено арешт на кошти боржника (а.с.26-27).

Постановою державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Журавльовою О.В. 23 грудня 2015 року стягнуто з боржника ОСОБА_2 виконавчий збір у розмірі 44 425,42 грн. (а.с.21).

Відповідно до положень ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно з ч.3 ст.303 ЦПК України, апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Відповідно до ч.1 ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Згідно зі ст.387 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи. Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Відповідно до ч.1 ст.19 цього ж Закону державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документу за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення (п.1).

Частинами 2,5 ст.25, ч.2 ст.31 цього ж Закону передбачено, що у постанові про відкриття виконавчого провадження державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору та витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій. Копія постанови про відкриття виконавчого провадження надсилається не пізніше наступного дня стягувану та боржнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Відповідно до положень ст.12 цього ж Закону, сторони виконавчого провадження мають право, у тому числі, брати участь у провадженні виконавчих дій. Сторони зобов'язані протягом трьох робочих днів письмово повідомити державного виконавця про повне або часткове самостійне виконання рішення боржником, а також письмово повідомити державного виконавця про виникнення обставин, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження, тощо. Боржник зобов'язаний, зокрема, утримуватися від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення. Особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язанні сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.

Згідно зі змістом ст. 39 зазначеного Закону державний виконавець виносить вмотивовану постанову про зупинення виконавчого провадження з підстав, передбачених ст.ст. 37, 38 цього Закону, що затверджується начальником або заступником начальника відділу, якому підпорядкований державний виконавець.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про необхідність зупинення виконавчого провадження, оскільки за змістом глави І розділу V ЦПК України зупинення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа до повноважень суду не входить.

Таким чином, зупинивши виконавче провадження, суд першої інстанції допустив порушення принципу змагальності у виконавчому провадженні.

За змістом пункту 18 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» судам роз'яснено, що за результатами розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд постановляє ухвалу, яка має відповідати вимогам ст. ст. 210,213,387 ЦПК України.

Виходячи зі змісту ст. 387 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги, суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

При цьому суд не має права зобов'язувати зазначених осіб до вчинення тих дій, які згідно із Законом про виконавче провадження можуть здійснюватися лише державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби.

Крім того, задовольняючи в цій частині скаргу, суд першої інстанції, не застосував норми закону у відповідності до наділених суду повноважень, не навів аргументів своїх висновків та обставин, що могли бути відповідно до Закону, підставою для зупинення виконавчого провадження та не залучив до участі у якості заінтересованої особи ОСОБА_4

Відмовивши заявнику в іншій частині скарги з тих підстав, що заявником не було надано доказів порушення його прав, суд першої інстанції встановив дійсні обставини справи, перелічив норми процесуального права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, однак у порушення ст. 215 ЦПК України не навів в ухвалі мотивів, з яких відмовив у задоволенні іншої частини скарги, зокрема, щодо вирішення скарги на постанови державного виконавця.

Крім того, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено справедливий судовий розгляд в такому його елементі як мотивування судового рішення судом, який має право за певних обставин на дослідження нових доказів та переоцінку доказів.

Допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права призвели до постановлення незаконної ухвали, а тому у відповідності до ст. 312 ЦПК України ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 209, 303, 307, 312 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Ухвалу Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 22 лютого 2016 року скасувати та передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді: М.Ю. Петешенкова

З.М. Пономарь

Л.А. Черненкова