Ухвала суду № 58028581, 12.04.2016, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/6043/15-ц

Провадження № 2-п/204/26/16

УХВАЛА

12 квітня 2016 року м.Дніпропетровськ

Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська у складі:

головуючої судді Тітової І.В.

за участю секретаря Духневича В.С.

представника відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська заяву представника відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

22 березня 2016 року до Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська надійшла заява представника відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заява обґрунтована тим, що 08.12.2015р. у вказаній справі було винесено заочне рішення, яким позовні вимоги було повністю задоволено. Вказана інформація була отримана випадково адвокатом ОСОБА_1 при зясуванні стану розгляду іншої судової справи, по якій ОСОБА_2 є позивачем та яка розглядається у Бабушкінському суді м. Дніпропетровська. Після цього адвокат ОСОБА_1 невідкладно звернулася до Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська з клопотанням про ознайомлення з матеріалами справи; справа для ознайомлення була видана разом з копією заочного рішення 09 березня 2015 року у звязку з тривалими вихідними днями. Відповідач наголошує на тому, що він був необізнаний щодо того, що взагалі існує або існувала судова справа про стягнення з нього на користь позивача заборгованості за кредитним договором, не отримував від Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська жодного документу щодо наявності даного спору. Про це свідчать конверти з судовими повістками, які містяться в матеріалах справи, які не були отримані відповідачем та були повернуті відділом поштового звязку у звязку із спливом терміну зберігання. Таким чином, відповідачу не було відомо ані про існування судового спору, ані про дати судових засідань, що позбавило відповідача можливості скористатися своїми процесуальними правами як відповідача по справі, надати свої докази та заперечення на позовну заяву. Копія судового рішення була отримана після його прийняття судом тільки позивачем, про що свідчать матеріали справи.

Представник відповідача підтримала заяву у повному обсязі та просила її задовольнити.

Представник позивача у судове засідання не зявився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Від нього надійшли письмові заперечення, у яких просить відмовити у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 08.12.2015р. у звязку з необґрунтованістю та рішення суду залишити в силі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, суд встановив таке.

Частина 1 статті 60 ЦПК України передбачає, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.228 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Згідно з положеннями ст.229 ЦПК України, у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначені, зокрема: обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання і неповідомлення їх суду, і докази про це посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача.

Відповідно до ст.232 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Тобто для скасування заочного рішення необхідна наявність одночасно двох наведених умов.

Використання законодавцем в конструкції коментованої статті 232 ЦПК України сполучника "і" дозволяє зробити висновок, що для скасування заочного рішення необхідно не лише встановити поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а й те, щоб його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише за сукупності цих двох умов можна говорити про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку.

Відповідно до положень ч.1 ст.224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.

Згідно з ч.4 ст.169 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

З урахуванням положень ст.ст.74, 76 ЦПК України є необґрунтованими посилання представника відповідача на те, що при ухвалені заочного рішення відповідач був відсутній, з огляду на строки розгляду справи та те, що згідно з матеріалами справи відповідач про день та час розгляду справи неодноразово повідомлявся належним чином, про що свідчать поштові відправлення з відміткою відділення звязку «повернення за закінченням терміну зберігання (а.с.39,45), які надсилались судом безпосередньо на адресу зареєстрованого місця проживання відповідача.

Таким чином, оскільки підставами скасування заочного рішення є поважність неявки в судове засідання відповідача та наявність істотних доказів у справі в обґрунтування заперечень проти вимог позивача, за відсутності зазначених обставин у сукупності, суд не має законних підстав для скасування заочного рішення, отже, у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення представника відповідача ОСОБА_1 слід відмовити.

Керуючись ст.ст.228-232 Цивільного процесуального кодексу України,

п о с т а н о в и в:

У задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Тітова