Ухвала суду № 58015914, 25.05.2016, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 679/763/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Ходоровський Б.В.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

25 травня 2016 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Драчук Т. О.

суддів: Полотнянка Ю.П. Загороднюка А.Г. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Нечаюк Т.В.,

позивача - ОСОБА_2

представника відповідача - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м.Нетішині Хмельницької області та ОСОБА_2 на постанову Нетішинського міського суду Хмельницької області від 12 березня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м.Нетішин Хмельницької області, третя особа - Акціонерне товариство відкритого типу "Хмельницькатоменерго" про визнання дій протиправними, зобов'язання зарахувати періоди роботи до пільгового стажу за Списком №1 та Списком №2 і призначити пенсію за Списком №2,

В С Т А Н О В И В :

21.04.2015 року позивач - ОСОБА_2 звернувся до Нетішинського міського суду Хмельницької області з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в м.Нетішин Хмельницької області, третя особа - Акціонерне товариство відкритого типу "Хмельницькатоменерго" про визнання дій протиправними, зобов'язання зарахувати періоди роботи до пільгового стажу за Списком №1 та Списком №2 і призначити пенсію за Списком №2.

Постановою Нетішинського міського суду Хмельницької області від 12.03.2016 року позов задоволено частково.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач та відповідач оскаржили його в апеляційному порядку.

В судовому засіданні позивач та представник відповідача підтримали доводи своїх апеляційних скарг, відповідно.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити з наступних підстав.

Як досліджено з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач працював з 18.04.1985 року по 07.04.1986 року інженером технологом в НДІ атомних реакторів ім. В.І.Леніна за Списком №1, з 26.10.1988 року по 31.01.1992 року інженером 2 категорії в лабораторії тепломеханічного обладнання реакторно-турбінного цеху Хмельницького ПНП «Ровенскатоменергоналадка» за Списком №2, з 01.02.1992 року по 05.04.1995 року інженером 1 категорії та провідним інженером реакторно-турбінної дільниці Малого Державного підприємства «Волопт» за Списком №1.

23.12.2014 року позивач звернувся до управління Пенсійного фонду України в м.Нетішині Хмельницької області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 2 зі зменшенням пенсійного віку.

23.03.2015 року листом № 2081/04 управління Пенсійного фонду України в м. Нетішин Хмельницької області відмовило йому в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, з посиланням на те, що відсутні первинні документи, які б підтвердили обґрунтованість видачі довідок уточнюючих пільговий характер робіт підприємствами, де позивач працював, відповідно з 18.04.1985 року по 07.04.1986 року та з 26.10.1988 року по 31.01.1992 року, також відповідач зазначив, що станом на день прийняття рішення не надійшли відповіді на запити в органи Пенсійного фонду Російської Федерації. Період з 01.02.1992 року по 05.04.1995 року не зараховано, у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують атестацію робочого місця.

На думку позивача вище вказана відмова є протиправною та порушує його законні права та охоронювані інтереси, що стало підставою для звернення до суду.

За результатом розгляду справи, суд першої інстанції, керуючись положеннями Закону України "Про пенсійне забезпечення», прийшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Згідно з пунктом «б» частини першої статті 13 Закону № 1788-ХІІ мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 20 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого Постановою КМУ № 637 від 12 серпня 1993 року передбачено, що у випадках, коли у трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємства.

Як вбачається з трудової книжки позивач з 18.04.1985 року по 07.04.1986 року працював інженером технологом в НДІ атомних реакторів ім. В.І.Леніна, з 26.10.1988 року по 31.01.1992 року інженером 2 категорії в лабораторії тепломеханічного обладнання реакторно-турбінного цеху Хмельницького ПНП «Ровенскатоменергоналадка» .

Крім цього, факт роботи позивача у вище вказаний період підтверджується довідкою №27 від 21 травня 2008 року, згідно якої позивач в період з 18.04.1985 року по 07.04.1986 року постійно і безпосередньо був зайнятий на експлуатаційних роботах на дослідному атомному реакторі в умовах радіаційної шкідливості, з повним робочим днем в якості спеціаліста інженера технолога за Списком №1 (а.с.12).

Відповідно до довідки №109 від 14 січня 2008 року позивач в період з 26.10.1988 року по 31.01.1992 року працював інженером 2 категорії реакторно-турбінного цеху на атомній станції в умовах радіаційної шкідливості, виконувана робота відповідає Списку №2. (а.с.9).

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для зарахування вище вказаних періодів до пільгового стажу.

Крім цього, підлягають задоволенню і вимоги позивача в частині зарахування періоду роботи за Списком №1 з 01.02.1992 року по 21 серпня 1992 року на посаді інженера реакторно-турбінної дільниці Малого Державного підприємства «Волопт», оскільки означена посада відноситься до Списку №1 і до 21 серпня 1992 року не була обов'язковою атестація робочого місця. Позивач згідно даним трудової книжки (а.с.7-8), довідки від 28 січня 2008 року (а.с.13) працював означений період на посаді інженера реакторно-турбінної дільниці Малого Державного підприємства «Волопт».

Проте, відповідно до пункту 4.5 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчислені стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2005 року за № 1451/11731), якщо атестація з 21 серпня 1992 року не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21 серпня 1997 року, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21 серпня 1992 року включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року № 442 (далі - Порядок, постанова № 422 відповідно). У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.

Відповідно до пункту 4.5 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчислені стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2005 року за № 1451/11731), якщо атестація з 21 серпня 1992 року не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21 серпня 1997 року, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21 серпня 1992 року включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року № 442 (далі - Порядок, постанова № 422 відповідно). У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.

Як встановлено з матеріалів справи та не заперечується позивачем, атестація робочого місця позивача за період з 22 серпня 1992 року по 05 квітня 1995 року в підприємстві проведена не була, а отже даний період не може бути зараховано до пільгового стажу.

Враховуючи вище викладене, станом на 23 грудня 2014 року в позивача не є достатнім стаж роботи за Списком 2 для призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про те, що позовні вимоги щодо зарахування до пільгового стажу роботи періоди з 18.04.1985 року по 07.04.1986 року по Списку №1, з 26.10.1988 року по 31.01.1992 року по Списку №2, з 01.02.1992 року по 21.08.1992 року по Списку №1 підлягають задоволенню, решту позовних вимог слід залишити без задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення правильно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для задоволення вимог апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м.Нетішині Хмельницької області та ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Нетішинського міського суду Хмельницької області від 12 березня 2016 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 31 травня 2016 року.

Головуючий ОСОБА_1 Судді ОСОБА_4 ОСОБА_5