Ухвала суду № 58015787, 24.05.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2016 р.Справа № 816/4732/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Григорова А.М.

Суддів: Тацій Л.В. , Подобайло З.Г.

за участю секретаря судового засідання Гришко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 24.03.2016р. по справі № 816/4732/15

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Національної поліції в Полтавській області , ОСОБА_2 Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області , Ленінського районного відділу Полтавського міського управління ОСОБА_2 Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області , Октябрського відділу поліції Головного управління національної поліції в Полтавській області

про скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИЛА:

09 грудня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про:

визнання неправомірним та скасування наказу начальника УМВС України в Полтавській області полковника міліції ОСОБА_3 від 06.11.2015 року за № 625 о/с, в частині звільнення з посади старшого прапорщика міліції ОСОБА_1 помічника оперативного чергового чергової частини штабу Ленінського РВ ПМУ у запас за пунктом 63 підпунктом "з" (через скорочення штатів);

зобов'язання тимчасово виконуючого обов'язки начальника головного управління Національної поліції в Полтавській області ОСОБА_3 поновити (призначити) на посаду тимчасово виконуючого обов'язки помічника старшого інспектора-чергового Ленінського відділення поліції Октябрського відділу поліції ГУ НП у Полтавскій області старшого сержанта поліції ОСОБА_1, із 07.11.2015;

вирішення питання стягнення з головного управління національної поліції в Полтавській області, на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

застосування обов'язкових правових наслідків ухваленого рішення, зокрема, встановити відповідачам строк для подання звіту про виконання постанови; допустити негайне виконання постанови.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що він з 23.09.2002 проходив службу в органах внутрішніх справ та на підставі наказу УМВС України в Полтавській області від 06.11.2015 №625 о/с звільнений з органів внутрішніх справ за підпунктом "г" пункту 64 Положення про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ в запас у звязку із скороченням штатів. Зазначав, що при звільненні з посади відповідачем не дотримано процедури, визначеної статтею 40 Кодексу законів про працю України, а тому оспорюваний наказ є протиправним та підлягає скасуванню. Звертав увагу на те, що ним 06.11.2015 подано рапорт на імя начальника УМВС України в Полтавській області полковника міліції ОСОБА_3 про звільнення зі служби в ОВС у звязку з переходом на роботу на посадах в органах та підрозділах Національної поліції України.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2015 року залучено до участі у справі в якості другого відповідача ОСОБА_2 Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, Ленінський районний відділ Полтавського міського управління ОСОБА_2 Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, Октябрський відділ поліції Головного управління національної поліції у Полтавській області.

17 лютого 2016 року позивач подав до суду заяву про збільшення розміру позовних вимог і доповнення до позовної заяви, за результатами розгляду якої, судом прийнято до розгляду вимоги ОСОБА_1 щодо:

- визнання протиправним та скасування наказу начальника УМВС України в Полтавській області полковника міліції ОСОБА_3 від 06.11.2015 року за № 625 о/с, в частині звільнення з посади старшого прапорщика міліції ОСОБА_1 помічника оперативного чергового чергової частини штабу Ленінського РВ ПМУ у запас за пунктом 63 підпунктом "з" (через скорочення штатів);

- поновлення ОСОБА_1 на посаді помічника оперативного чергового чергової частини штабу Ленінського РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області з 06.11.2015 року;

- вирішення питання стягнення з головного управління національної поліції в Полтавській області, на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

- застосування обов'язкових правових наслідків ухваленого рішення, зокрема, встановити відповідачам строк для подання звіту про виконання постанови; допустити негайне виконання постанови.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 24.03.2016 року відмовлено у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області, ОСОБА_2 Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, Ленінського районного відділу Полтавського міського управління ОСОБА_2 Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, Октябрського відділу поліції Головного управління національної поліції у Полтавській області про визнання неправомірним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

ОСОБА_1, не погоджуючись з вказаним рішенням суду, в апеляційній скарзі вказує, що рішення суду першої інстанції не ґрунтується на належних та допустимих доказах, судом першої інстанції допущено неповне з`ясування обставин, що мають значення по справі, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 24.03.2016 року та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Сторони в судове засідання не зявились, були повідомлені належним чином. Від позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримує та просить задовольнити в повному обсязі.

Представник ОСОБА_2 Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області подав письмову заяву та письмове заперечення, в яких просить про розгляд справи без його участі та залишити апеляційну скаргу без задоволення.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які приймають участь у справі, фіксування судового засідання по справі за допомогою звукозаписувального пристрою згідно ст. 41 КАС України не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є необґрунтованими, недоведеними, а тому не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 з 23.09.2002 перебував на службі в органах внутрішніх справ і в останній час проходив службу на посаді помічника оперативного чергового чергової частини штабу Ленінського РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області.

Наказом УМВС України в Полтавській області від 06.11.2015 №625о/с згідно з "Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ" звільнено з органів внутрішніх справ за пунктом 63 "з" (через скорочення штатів) старшого прапорщика міліції ОСОБА_1, помічника начальника Ленінського РВ ПМУ - оперативного чергового чергової частини штабу (а.с. 55).

Позивач з даним наказом не погоджується та зазначає, що трудові відносини працівника і роботодавця урегульовані Кодексом законів про працю України, згідно зі статтею 492 якого про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.

На переконання позивача, УМВС України в Полтавській області не дотримано зазначених вимог та порушено гарантоване Конституцією України право позивача на працю та права на переважне залишення на службі, а тому позивач звернувся до суду з вимогою про визнання протиправним та скасування наказу в частині звільнення з посади, а також з вимогами про поновлення в органах внутрішніх справ та стягнення заробітку за час вимушеного прогулу.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позову, виходячи з таких підстав.

Питання проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, звільненням із неї, права і обов'язки таких осіб було урегульовано спеціальним законодавством, зокрема Законом України "Про міліцію" (чинного на момент виникнення спірних відносин) та Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 №114.

02.07.2015 Верховною Радою України прийнято ОСОБА_4 України №580-VIІI "Про Національну поліцію", відповідно до преамбули якого цей ОСОБА_4 визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.

Згідно пункту 1 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" він набирає чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування, крім пунктів 1, 2, 3, 7 - 13, 15, 17 - 18 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону, які набирають чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Закон України "Про Національну поліцію" опублікований в газеті "Голос України", 06.08.2015 №141-142, набув чинності 07.11.2015. Проте, враховуючи приписи пункту 1 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону, пункти 1, 2, 3, 7 - 13, 15, 17 - 18 цього Закону набули чинності з дня, наступного за днем його опублікування, тобто з 07.08.2015.

Положеннями п. 8 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" передбачено, що з дня опублікування цього Закону всі працівники міліції (особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), а також інші працівники Міністерства внутрішніх справ України, його територіальних органів, закладів та установ вважаються такими, що попереджені у визначеному порядку про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів.

У ході реформування органів внутрішніх справ наказом УМВС України в Полтавській області від 06.11.2015 №625 о/с позивач звільнений із займаної посади за підпунктом "з" пункту 63 Положення про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ в запас у звязку із скороченням штатів /а.с. 55/.

Вказана підстава для звільнення позивача визначена у звязку з ліквідацією УМВС України в Полтавській області, наслідком чого є абсолютне скорочення штатів ОВС. Зазначена підстава прямо визначена наведеними нормами закону.

Як вбачається з пояснень позивача та змісту адміністративного позову, неправомірність звільнення позивач повязує із неврахуванням УМВС України в Полтавській області статті 492 Кодексу законів про працю України, згідно якої про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.

Відповідно до статті 3 Кодексу законів про працю України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Водночас, за загальним правилом, пріоритетними є норми спеціальних законів, а норми трудового законодавства підлягають застосуванню лише у випадках, якщо нормами спеціальних законів не врегульовано спірних відносин, та коли про можливість такого застосування прямо зазначено у спеціальному законі.

Аналогічну правову позицію наведено у постанові Верховного Суду України від 17.02.2015 у справі №21-8а15 у справі за позовом Особи до ОСОБА_2 Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

З урахуванням наведеної правової позиції, у спірних відносинах питання попередження працівників органів внутрішніх справ про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів урегульовано пунктом 8 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію", який є спеціальним законом по відношенню до Кодексу законів про працю України.

За таких обставин, позивач вважається у встановленому законом порядку повідомленим про скорочення штатів в силу наведеної вище норми спеціального закону, а положення статті 492 Кодексу законів про працю України до спірних відносин не застосовуються.

Згідно з пунктом 9 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.

Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.

Судом встановлено, що 06.11.2015 ОСОБА_1 подав рапорт, у якому, з огляду на наявне бажання продовжити службу на посадах в органах та підрозділах Національної поліції України, просив звільнити його зі служби в ОВС у зв'язку з переходом на роботу в інші міністерства і відомства /а.с. 58/.

Згідно пункту 9 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" визначена можливість колишніх працівників органів внутрішніх справ бути прийнятими на службу до поліції у спрощеній процедурі без проходження ними конкурсу, однак ці положення не містять в жодному випадку обовязку керівників цих установ безапеляційно приймати до лав поліції усіх без винятку працівників лише за фактом виявлення останніми такого бажання, та допускає оцінку здатності працівника на виконання завдань, поставлених перед новоутвореною структурою поліції.

Таким чином, при вирішенні питання про прийняття колишніх працівників органів внутрішніх справ до Національної поліції у спрощеній процедурі без проходження конкурсу керівництвом як УМВС України в Полтавській області так і ГУ Національної поліції в Полтавській області повинні були бути враховані особистісні характеристики та їх наслідки на діяльність цих працівників з огляду на концепцію реформування органів внутрішніх справ задля досягнення її мети.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 №730 "Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ" передбачено ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ України. Станом на момент розгляду справи судом ОСОБА_2 МВС в Полтавській області перебуває в стадії припинення.

Наказом МВС України від 06.11.2015 №1388 "Про організаційно-штатні питання" скасовано всі штати та скорочено усі посади в УМВС України в Полтавській області, звільнено абсолютно всіх працівників, а отже подальше проходження позивачем служби в цих органах (використання на службі) є неможливим.

Крім того, у відповідності до пункту 10 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію", працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів.

Як не заперечується сторонами, позивач не прийнятий на службу до поліції, що є підставою звільнення за скороченням штатів. При цьому, будь яких інших умов для звільнення (запропонування інших посад, то що) закон е передбачає.

Враховуючи зазначене, суд не приймає до уваги доводи позивача про неврахування керівництвом відповідачів його права на переважне залишення на службі.

Відповідно до підпункту "г" пункту 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) через скорочення штатів - при відсутності можливості подальшого використання на службі.

Згідно пункту 11 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" перебування працівників міліції на лікарняному чи у відпусці не є перешкодою для їх звільнення зі служби в органах внутрішній справ відповідно до "Прикінцевих та перехідні положень" Закону України "Про Національну поліцію"

За змістом пункту 9 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" прийняття на службу в поліцію працівників міліції, які виявили бажання проходити службу у її структурі, здійснюється шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.

Головним управлінням Національної поліції в Полтавській області не було прийнято наказу про призначення ОСОБА_1 на посаду поліцейського у будь-якому органі поліції, а тому він не був прийнятий на службу до її лав. Заяви на проходження конкурсу на посади що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції, позивач не подавав.

Неправомірні дії, рішення щодо неприйняття позивача до лав Національної поліції не є предметом даного позову.

Листом від 06.11.2015 вих. №1/2-3989 позивача повідомлено про його звільнення з ОВС та роз'яснено, що для отримання трудової книжки, відповідних документів та проведення розрахунку необхідно прибути до УМВС України в Полтавській області, який отримано позивачем 10.11.2015, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення /а.с. 71/.

При цьому, згідно копії розписки позивача від 10.11.2015, трудову книжку йому вручено 10.11.2015 /а.с. 117/.

При цьому вимоги щодо стягнення за час затримки видачі трудової книжки не заявлено.

Таким чином, звільнення ОСОБА_1 із займаної посади наказом УМВС у Полтавській області від 06.11.2015 №625 о/с здійснено з підстав, визначених на підставі підпункту "з" пункту 63 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, а саме, у запас через скорочення штатів, відповідно до вимог чинного законодавства.

Колегія суддів зазначає, що ОСОБА_4 України №580-VIІI "Про Національну поліцію" є діючим, неконституційним не визнаний, тому даний ОСОБА_4 є обов`язковим до застосування.

При цьому позивач не позбавлений прав та можливостей претендувати на посаду поліцейського шляхом проходження конкурсу.

Враховуючи вищевикладене, підстави для скасування спірного наказу про звільнення ОСОБА_1 з ОВС та поновлення позивача на посаді помічника оперативного чергового чергової частини штабу Ленінського РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області з 06.11.2015 року відсутні, а тому у задоволенні позову у даній частині належить відмовити.

Також не підлягає задоволенню вимога позивача про стягнення з головного управління національної поліції в Полтавській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу, оскільки вона є похідною від вимоги про скасування наказу про звільнення.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги є безпідставними.

Колегія суддів зазначає, що вважає помилкою позицію позивача викладену в апеляційній скарзі з посиланням на норми КЗпП України, Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, оскільки в даному випадку звільнення проведено відповідно до спеціальних норм закону України «Про Національну поліцію».

Також суд звертає увагу, що посилання позивача на факт відповідності критеріям поліцейського не впливає на вирішення справи по суті, оскільки неприйняття позивача на службу в поліцію, питання повязані з цим не є предметом даного спору.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні адміністративного позову та зазначає, що доводи апеляційної скарги не впливають на правомірність висновків суду. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, ст. 198, ст.200, ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 24.03.2016р. по справі № 816/4732/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_5Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_6 ОСОБА_4 Повний текст ухвали виготовлений 30.05.2016 р.