Ухвала суду № 58015548, 25.05.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2016 р.м.ОдесаСправа № 815/4793/14

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Харченко Ю. В. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Коваля М.П.,

суддів Домусчі С.Д.,

ОСОБА_1,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті ОСОБА_1 апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2015 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліберті Л» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ліберті Л» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, в якому просило визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.01.2014 року № НОМЕР_1.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2015 року вказаний позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заявлених вимог, наголошуючи, зокрема, на порушенні судом першої інстанції норм матеріального права, неповне зясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, що призвело до неправильного її вирішення.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 05.12.2013 року по 11.12.2013 року, на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, згідно направлень від 04.12.2013 року №№ 001151/1154, 001150/1153 та наказу № 1397 від 04.12.2013 року, посадовими особами відповідача була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Ліберті Л», відповідального за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність від 28.12.2006 року № 23981, укладеного з Управлінням капітального будівництва ОМР з питань правомірності формування відємного значення різниці між сумою податкового зобовязання та податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду в декларації з ПДВ за вересень та жовтень 2013 року, за результатами якої складено акт № 3389/15-53-22-3/393312589 від 18.12.2013 року.

На підставі висновків зазначеного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.01.2014 року №0000122230, яким ТОВ «Ліберті Л» зменшено розмір відємного значення суми податку на додану вартість за вересень-жовтень 2013 року у сумі 1239367 грн.

Не погодившись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до суду з позовною заявою про визнання його неправомірним та скасування.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення винесено податковим органом неправомірно, безпідставно, та у порушення положень чинного податкового законодавства України, виходячи з наступного.

Як вбачається зі змісту акту перевірки позивача, на підставі якого винесено оскаржуване податкове повідомлення рішення, перевіркою правомірності визначення податкових зобовязань та податкового кредиту, розрахунків з бюджетом та показників, відображених у декларації за вересень та жовтень 2013 року встановлено, що в порушення вимог: п. 187.1 ст. 187, п. 189.4 ст. 189 Податкового кодексу України, ДСД між ТОВ «Ліберті Л» та УКБ занижено суму податкових зобовязань з ПДВ від вартості отриманих грошових коштів від ТОВ «Ліберті Л» на загальну суму 1543657 грн., у тому числі, по періодам звітності: вересень 2013 року 909200 грн.; жовтень 634457 грн.; пп. «д», «е» п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, ДСД між ТОВ «Ліберті Л» та УКБ завищено податковий кредит з ПДВ на суму 734533 грн., у тому числі, по періодам звітності: вересень 2013 року 544740 грн.; жовтень 2013 року 189793 грн.

ОСОБА_2 висновків акту № 3389/15-53-22-3/393312589 від 18.12.2013 року, перевіркою встановлено порушення ТОВ «Ліберті Л» відповідального за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність від 28.12.2006 року № 23981 з управлінням капітального будівництва ОМР: п. 187.1 ст. 187, п. 189.4 ст. 189 Податкового кодексу України, що в результаті призвело до завищення відємного значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту на загальну суму 1239367 грн., у тому числі по періодам звітності: вересень 2013 року 739348 грн.; жовтень 2013 року 500019 грн., та заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобовязання і сумою податкового кредиту на загальну суму 304290 грн., у тому числі по періодам звітності: вересень 2013 року 169852 грн.; жовтень 2013 року 134438 грн.; пп. «д», «е» п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України ДСД між ТОВ «Ліберті Л» та УКБ завищено податковий кредит з ПДВ на суму 734533 грн., у тому числі по періодам звітності: вересень 2013 року 5444740 грн.; жовтень 2013 року 189793 грн.

Посилаючись на порушення позивачем наведених вимог п. 187.1 ст. 187, п. 189.4 ст. 189, пп. «д», «е» п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України відповідачем було прийнято оскаржуване податкове повідомлення рішення, проте лише про зменшення позивачу розміру відємного значення податку на додану вартість на суму 1239367 грн.

Тобто, виходячи із вище наведених висновків акту перевірки, з огляду на розміри сум податкових зобовязань та відємного значення, завищення та заниження відповідно, яких були встановлені відповідачем, оскаржуване податкове повідомлення рішення винесено саме враховуючи встановлені з боку позивача порушення вимог п. 187.1 ст. 187, п. 189.4 ст. 189 Податкового кодексу України.

Інші встановлені порушення з боку позивача з огляду на виставлену суму оскаржуваного податкового повідомлення рішення лише про зменшення позивачу розміру відємного значення податкового на додану вартість не були підставою для його прийняття.

При цьому, зі змісту акту перевірки вбачається, що доходячи висновку про наявність з боку позивача порушень вимог п. 187.1 ст. 187, п. 189.4 ст. 189 Податкового кодексу України, перевіряючі виходили з того, що кошти, які перераховувались ТОВ «Ліберті Л» на адресу ДСД між ТОВ «Ліберті Л» та УКБ з призначенням платежу «внесок без ПДВ» не можуть вважатися такими, що звільненні від оподаткування та відповідати вказаному призначенню, оскільки ТОВ «Ліберті Л» не відповідає вимогам Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю», зокрема, ст. 2, ст. 4 вказаного Закону в кореспонденції з п. 196.1 ст. 196 Податкового кодексу України.

В основу вищезазначених висновків податкового органу покладено те, що за умовами договору комісії від 01.04.2008 року (п. 1.1) ТОВ «Ліберті Л» зобов'язано укладати правочини, спрямовані на виконання обов'язків комісіонера, що випливають з договору про спільну діяльність від 04.12.2006 року б/н. Відповідно до пп. 2.2.19 п. 2 додаткової угоди № 1 від 04.12.2006 року до договору про спільну діяльність від 14.09.2005 року № 72-05И ТОВ «Ліберті Л» зобов'язано у відповідності з встановленими нормами тривалості будівництва здійснювати будівництво об'єкту.

Отже, податковий орган дійшов висновку, що предметом договору є виконання будівельних робіт, операції з постачання яких належить до об'єкта оподаткування ПДВ, кошти, які отримуються ДСД між ТОВ «Ліберті Л» та УКБ від ТОВ «Ліберті Л» під фінансування будівництва, - є об'єктом оподаткування податком на додану вартість відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України.

Колегія суддів не погоджується з вказаними висновками відповідача виходив з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, та вбачається з наявних у матеріалах справи документів, 04.12.2006 року між Управлінням капітального будівництва Одеської міської ради (сторона-1) та ТОВ «Будівельно-інвестиційна компанія «ЮГСТРОЙ» (сторона 2) укладено договір про спільну діяльність, відповідно до умов якого сторони зобовязуються спільно діяти без створення юридичної особи для будівництва та введення в експлуатацію групи 12-поверхових житлових будинків з обєктами соцкультпобуту та підземним паркінгом з інженерними мережами за адресою: Україна, м. Одеса, Малиновський район, вул. Малиновського, 53-55.

05.10.2010 року між Управлінням капітального будівництва Одеської міської ради (сторона-1) та ТОВ «Будівельно-інвестиційна компанія «ЮГСТРОЙ» (сторона 2), та ТОВ «Ліберті Л» (нова сторона-2) укладено договір про заміну сторони у договорі про спільну діяльність від 04.12.2006року, відповідно до умов якого, з моменту його підписання у договорі про спільну діяльність від 04.12.2006 року первісна сторона-2 (ТОВ «Будівельно-інвестиційна компанія «ЮГСТРОЙ») замінюється новою стороною-2 (ТОВ «Ліберті Л»). До нової сторони-2 переходять усі права та обовязки первісної сторони-2 в договорі про спільну діяльність в обсязі та на умовах, існуючих на момент укладення цього договору. Первісна сторона-2 втратила усі права та обовязки, що випливають з договору про спільну діяльність.

ОСОБА_2 з п.п. 2.2.1 п. 2.2 розд. 2 договору про спільну діяльність, сторона-2 (ТОВ «Ліберті Л») зобовязана здійснити повне (100-відсоткове) фінансування будівництва обєкту за рахунок власних коштів та/або коштів третіх осіб згідно «Програми проведення будівельних робіт та фінансування будівництва».

На виконання умов вищеозначеного договору ТОВ «Ліберті Л», у період з 01.09.2013 року по 31.10.2013 року, у спільну діяльність вносило грошові кошти, шляхом їх перерахування на розрахункові рахунки договору про спільну діяльність з призначенням платежу «внесок згідно договору про спільну діяльність (код 393312589) б/н від 04.12.2006 року, та догов. б/н від 05.10.2010 року Без ПДВ», про що свідчать наявні у матеріалах справи банківські виписки по рахунках Товариства.

За умовами п.п. 2.2.3 п. 2.2 розд. 2 договору про спільну діяльність від 04.12.2006 року, вести оперативний, бухгалтерський та податковий облік зобовязана сторона-2, тобто ТОВ «Ліберті Л».

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «Ліберті Л» (відповідальне за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність від 28.12.2006 року № 23981, укладеного з Управлінням капітального будівництва ОМР) на підставі свідоцтва № 100310206 про реєстрацію платника податку на додану вартість серії НБ № 317523 15.03.2007 року зареєстроване платником податку на додану вартість.

Відповідно до довідки форми № 4-ОПП від 08.11.2012 року № 3157, ТОВ «Ліберті Л» (відповідальне за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання умов договору про спільну діяльність від 28.12.2006 року, укладеного з Управлінням капітального будівництва ОМР) узято на облік в органах державної податкової служби 28.12.2006 року за № 23981, та на дату видачі довідки перебуває на обліку в ДПІ у Приморському районі м. Одеси.

ОСОБА_2 1415534500174 з Реєстру платників ПДВ, станом на 09.04.2014 року уповноважена особа ТОВ «Ліберті Л» є платником ПДВ.

У відповідності з пп. 14.1.139 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування ПДВ дві чи більше особи, які здійснюють спільну діяльність без утворення юридичної особи, вважаються окремою особою у межах такої діяльності.

Облік результатів спільної діяльності ведеться платником податку, уповноваженим на це іншими сторонами згідно з умовами договору, окремо від обліку господарських результатів такого платника податку.

Для цілей оподаткування господарські відносини між учасниками спільної діяльності прирівнюються до відносин на основі окремих цивільно-правових договорів.

ОСОБА_2 з п. 64.6 ст. 64 Податкового кодексу України на обліку у контролюючих органах повинні перебувати договори про спільну діяльність на території України без створення юридичних осіб, на які поширюються особливості податкового обліку та оподаткування діяльності за такими договорами (угодами), визначені цим Кодексом.

У контролюючих органах не обліковуються договори про спільну діяльність, на які не поширюються особливості податкового обліку та оподаткування спільної діяльності, визначені цим Кодексом. Кожен учасник таких договорів перебуває на обліку у контролюючих органах та виконує обов'язки платника податків самостійно.

Взяття на облік договору або угоди здійснюється шляхом додаткового взяття на облік управителя майна, учасника договору про спільну діяльність або угоди про розподіл продукції як платника податків - відповідального за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору або угоди.

Оподаткування спільної діяльності на території України без створення юридичної особи здійснюється відповідно до пункту 153.14 статті 153 Податкового кодексу України.

Так, пунктом 153.14 статті 153 Податкового кодексу України визначено, що спільна діяльність без створення юридичної особи провадиться на підставі договору про спільну діяльність.

Облік результатів спільної діяльності ведеться платником податку, уповноваженим на це іншими сторонами згідно з умовами договору, окремо від обліку господарських результатів такого платника податку. Виплата (нарахування) частини прибутку, отриманого учасниками спільної діяльності, оподатковується за ставкою, встановленою пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу, особою, уповноваженою вести облік результатів спільної діяльності до/або під час такої виплати. У разі якщо протягом звітного періоду витрати спільної діяльності перевищують доходи такої діяльності, такі збитки переносяться на зменшення доходів майбутніх податкових періодів від такої спільної діяльності протягом строків, визначених цим Кодексом. Для цілей оподаткування господарські відносини між учасниками спільної діяльності прирівнюються до відносин на основі окремих цивільно-правових договорів. Порядок обліку та звітності результатів спільної діяльності встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, виходячи із положень цього Кодексу.

Податок на додану вартість, відповідно до підпункту 14.1.178 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, є непрямим податком, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

У відповідності з абз. 4 п. 180.1 ст. 180 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування податком на додану вартість платником податку є особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без утворення юридичної особи.

Об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, зокрема, з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу (п. 185.1 ст. 185 ПК України).

Постачання товарів - будь-яка передача права на розпорядження товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (пп. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

При цьому, суд також вважає за необхідне зазначити, що відповідно до положень ст. 136 Податкового кодексу України, згідно пп. 136.1.3 п. 136 якої, для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток не враховуються такі доходи, як грошові або майнові внески згідно з договорами про спільну діяльність на території України без створення юридичної особи.

ОСОБА_2 з пп. 14.1.179 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання для цілей розділу V цього Кодексу - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку (п. 187.1 ст. 187 ПК України).

Однак, враховуючи, що внески ТОВ «Ліберті Л» перераховані на користь ДСД між ТОВ «Ліберті Л» та УКБ на фінансування спільної діяльності не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість відповідно у ДСД в особі «ТОВ «Ліберті Л» (36553056) відповідальній за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність від 28.12.2006 року № 23981 з Управлінням капітального будівництва ОМР не виникають податкові зобов'язання з ПДВ.

З урахуванням викладеного, висновки відповідача щодо порушення ДСД між ТОВ «Ліберті Л» та УКБ п. 187.1 ст. 187, п. 189.4 ст. 189 Податкового кодексу України та завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту є необґрунтованими.

До зазначеного висновку прийшов суд у справі № 815/3673/14 за адміністративним позовом ТОВ «Ліберті Л», що діє від імені та в інтересах договір про спільну діяльність від 28.12.2006 року № 23981 уповноважена особа ТОВ «Ліберті Л» 36553056 до ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень, яка пов'язана із розглядуваною справою.

Так, у постанові Одеського окружного адміністративного суду від 05.03.2015 року, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2015 року, зазначено, що ДПІ у Приморському районі м. Одеси не посилається на жодну норму законодавства яка б вказувала, що операція з внесення коштів учасників спільної діяльності на баланс платника податку, уповноваженого договором вести облік результатів такої спільної діяльності, оподатковується ПДВ при наявності певного предмету договору про спільну діяльність та приходить до висновку, що таке твердження ДПІ є безпідставним та необґрунтованим.

Крім того, судом першої інстанції вірно взято до уваги висновки експерта № 0014/11/2014 по справі № 815/3673/14 з яких вбачається, що висновок ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області, викладений в акті № 932/22-5/393312589 від 25.02.2013 року стосовно того, що грошові внески учасників, які отримуються ДСД між ТОВ «Ліберті Л» та Управлінням капітального будівництва Одеської міської ради від ТОВ «Ліберті Л» під фінансування будівництва повинні включати суми податку на додану вартість, нормативно та документально не підтверджуються.

Щодо посилань відповідача на положення Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю», колегія суддів зазначає наступне.

ОСОБА_3 встановлює загальні принципи, правові та організаційні засади залучення коштів фізичних і юридичних осіб в управління з метою фінансування будівництва житла та особливості управління цими коштами, а також правові засади та особливості випуску, розміщення та обліку сертифікатів фондів операцій з нерухомістю.

У відповідності зі ст. 2 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю», управитель - фінансова установа, яка від свого імені діє в інтересах установників управління майном і здійснює управління залученими коштами згідно із законодавством, Правилами фонду та відповідає вимогам, встановленим цим Законом.

При цьому, за приписами пп. 3.2.1 п. 3.2 ст. 3 Закону України та пп. 196.1.1 п. 196.1 ст. 196 Податкового кодексу України, не є об'єктом оподаткування, зокрема, діяльність з управління активами, відповідно до закону.

Між тим, статтею 4 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» визначено, що управителем може бути фінансова установа, що отримала в установленому законодавством порядку дозвіл/ліцензію на здійснення визначеної цим Законом діяльності.

З огляду на викладені положення пп. 3.2.1 п. 3.2 ст. 3 Закону України та пп. 196.1.1 п. 196.1 ст. 196 Податкового кодексу України, податкова посилається на невідповідність ТОВ «Ліберті Л» наведеним вимогам Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю», оскільки ТОВ «Ліберті Л» не є фінансовою установою, яка має дозвіл/ліцензію на здійснення визначеної цим Законом діяльності, тому, на думку відповідача, й кошти, які перераховувались ТОВ «Ліберті Л» на користь ДСД не можуть вважатися такими, що звільнені від оподаткування.

Однак, колегія суддів не погоджується з такими доводами відповідача, оскільки, як вже зазначалось, внески ТОВ «Ліберті Л» перераховані на користь ДСД між ТОВ «Ліберті Л» та УКБ під фінансування спільної діяльності не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість в силу положень п. 185.1 ст. 185 та пп. 196.1.1 п. 196.1 ст. 196 Податкового кодексу України.

Колегія суддів наголошує, що з урахуванням наведених вище особливостей щодо ведення податкового обліку з ПДВ уповноваженою та відповідальною особою за нарахування та сплату податку на додану вартість до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність без створення юридичної особи, сплата податку на додану вартість має здійснюватись на час розподілу результатів цієї спільної діяльності.

Результат спільної діяльності (мета договору) обумовлена у пункті 1 «Предмет договору» договору про спільну діяльність від 04.12.2006 року, а саме будівництво та введення в експлуатацію групи 12-ти поверхових жилих будинків з обєктами соціальної інфраструктури та підземного паркінгу з інженерними мережами за адресою: м. Одеса, Малиновський район, вул. Малиновського, 53-55, загальною площею 76117,98 кв.м.

Дана група будинків збудована в жовтні 2015 року та позивачем по справі надано до суду апеляційної інстанції податкову декларацію з податку на додану вартість відповідно до якої ТОВ «Ліберті-Л» визначила суму податку на додану вартість за результатом договору про спільну діяльність від 28.12.2006 року № 23981 та сплатило його.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що позивачем самостійно виконано обовязки щодо сплати податку на додану вартість, після досягнення мети договору про спільну діяльність, відповідно до умов договору.

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про безпідставність оскаржуваного податкового повідомлення рішення.

Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Таким чином, оскільки висновки суду першої інстанції обґрунтовані та відповідають чинному законодавству, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують, колегія суддів, на підставі ст. 200 КАС України, приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду - без змін.

Також, враховуючи, що апелянтом не сплачено судовий збір, сплату якого відстрочено до ухвалення рішення у справі, з відповідача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 5359,20 грн. згідно пп. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (110% ставки судового збору, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2015 року залишити без змін.

Стягнути з Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (код ЄДРПОУ 39565511) на користь Державного бюджету України (отримувач коштів УК у м. Одесі/Приморський р-н/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38016923; банк отримувача ГУДКСУ в Одеській області; код банку отримувача (МФО) 828011; рахунок отримувача 31212206781008; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу судовий збір, ПІБ апелянта чи назва установи, організації, що виступає апелянтом, Одеський апеляційний адміністративний суд, код ЄДРПОУ суду 34380461) несплачений судовий збір за подання апеляційної скарги на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2015 року в розмірі 5359 (пять тисяч триста пятдесят девять) гривень 20 коп.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через 5 днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів після набрання законної сили безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: М.П. Коваль

Суддя: С.Д. Домусчі

Суддя: О.О. Кравець