Постанова № 58015076, 26.05.2016, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" травня 2016 р. Справа № 922/6072/15

Колегія суддів у складі: головуючого судді Бородіної Л.І., судді Крестьянінова О.О., судді Тарасової І.В.,

при секретарі Катренко І.С.,

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1 за довіреністю від 01.03.2016р. №0103/16-01;

від відповідача - не з'явився;

від 3-ої особи не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Автомагістраль, м. Миколаїв

на рішення господарського суду Харківської області від 26.01.2016р.

у справі 922/6072/15

за позовом ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Автомагістраль, м.Миколаїв

до відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Співдружність, м.Львів,

за участю 3-ої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_3 підприємства Харківський облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України, м. Харків

про стягнення 5258138,25 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 26.01.2016р. у справі №922/6072/15 (суддя Чистякова І.О.) повністю відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Автомагістраль до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Співдружність про стягнення заборгованості у розмірі 5258138,25грн.

Рішення місцевого господарського суду з посиланням на статті 15, 16, 20, 610, 611, 612, 628, 662, 692, 693, 712, 837 ЦК України, статті 175, 180, 181 ГК України мотивоване тим, що договір від 01.06.2012р. №01/06-12 є змішаним і містить елементи як договору поставки, так і договору підряду. Оскільки позивачем не надано доказів оплати товару за договором від 01.06.2012р. №01/06-12 та порушення відповідачем своїх зобовязань за цим договором в частині поставки товару, місцевий господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Автомагістраль з рішенням місцевого господарського суду не погодилось та звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 26.01.2016р. у справі №922/6072/15 про відмову в задоволенні позову ТОВ Автомагістраль до ТОВ Співдружність про стягнення 5258138,25 грн. та прийняти нове рішення у справі №922/6072/15, яким задовольнити позов.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник вказує на те, що судом першої інстанції неповно зясовано обставини, що мають значення для справи, та помилково зазначено, що попередня оплата була здійснена на виконання зобовязань за договором від 01.06.2012р. № 01/06-12 у частині виконання робіт, оскільки оплата здійснена в цілому за договором як за поставку асфальтобетону, так і за виконання робіт. Крім того, позивач зазначає, що у договорі від 01.06.2012р. №01/06-12 не встановлено строків поставки, а тому 29.10.2015р. ТОВ Автомагістраль звернулось до ТОВ Співдружність з письмовою вимогою про повернення передоплати у звязку з втратою інтересу до цієї поставки, внаслідок чого у відповідача виник обовязок з її повернення.

У додаткових поясненнях до апеляційної скарги від 12.04.2016р. позивач зазначає, що відповідач відповідно до умов договору від 01.06.2012р. №01/06-12 виконав роботи з поточного ремонту автомобільної дороги М-03 Київ-Харків-Довжанський у повному обсязі, що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт №КБ-2в за квітень 2013року та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт форми №КБ-3 на загальну суму 1017450,50грн. Крім того, вказує на те, що на виконання умов спірного договору ТОВ Співдружність поставило асфальтобетон типу А на суму 152861,22грн., а 30.12.2013р. між позивачем, ДП «Харківський облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» та відповідачем було укладено договір про переведення боргу, відповідно до якого борг ТОВ Співдружність перед ТОВ Автомагістраль за договором від 01.06.2012р. № 01/06-12 зменшився на 3591898,94грн., і складає 5258138,25грн. (т.1, а.с.218,219).

Також у поясненнях від 10.05.2016р. позивач зазначає, що проектно-кошторисна документація, яка була надана відповідачу на виконання договору, складалась із дефектних актів та локальних кошторисів, складених на суму 1017450,460грн., і роботи за спірним договором виконані у повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції підтримав вимоги апеляційної скарги та просив скасувати рішення господарського суду Харківської області від 26.01.2016р. у справі №922/6072/15 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.

Відповідач та третя особа у справі належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, про що свідчать відтиск штампу на останньому аркуші ухвали суду апеляційної інстанції від 12.05.2016р., повідомлення про вручення поштового відправлення 3-й особі та список згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів №3659. З інформації, розміщеної на офіційному веб-сайті Українського державного підприємства поштового звязку «Укрпошта», вбачається, що поштове відправлення №6102218334040 (ухвала суду апеляційної інстанції від 12.05.2016р.), відіслане на адресу ТОВ «Співдружність», надійшло до відділення поштового звязку 21.05.2016р. та 26.05.2016р. повернуто за зворотною адресою за закінченням терміну зберігання.

Таким чином, судом апеляційної інстанції вчинені всі дії, визначені вимогами процесуального законодавства з метою належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, проте відповідач та третя особа та не скористались своїм правом на участь у судовому засіданні.

Враховуючи належне повідомлення сторін про час та місце засідання суду, а також те, що явка представників сторін не була визнана судом обовязковою, та відсутність правових підстав для відкладення розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників відповідача та третьої особи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

01.06.2012р. між ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Автомагістраль» та ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Співдружність» укладений договір №01/06-12, пунктом 1.1 якого встановлено, що ТОВ «Автомагіталь» доручає, а ТОВ «Співдружність» зобовязується в порядку та на умовах, визначених цим договором, виконати поточний ремонт та будівельно-монтажні роботи на автомобільній дорозі Київ-Харків-Довжанський на ділянці км 395+064- км 646+200 у Харківській області, види та обсяги яких обумовлені в додатках до цього договору, які є його невідємною частиною (т.1,а.с.13-20).

Відповідно до п.1.2 цього договору відповідач зобовязується поставити позивачу асфальтобетон на модифікованому бітумі та асфальтобетон без модифікованого бітуму (надалі - товар), одиниця виміру, вартість одиниці та загальна кількість яких визначається в специфікаціях до цього договору.

Згідно із п.1.4, 1.5 договору відповідач зобов'язується прийняти і оплатити виконані роботи на умовах цього договору. Роботи повинні здійснюватись у відповідності з обсягами робіт, визначеними у проектно-кошторисній документації, вимогами ДБН В. 2.3-4-2000 «Автомобільні дороги», ДБН Д.1.1-1-2000 із змінами та доповненнями, ВБН Д.1.1-218-1-2001 «Порядок визначення вартості будівництва, реконструкції, капітального та поточного ремонту автомобільних доріг загального користування державного та місцевого значення» із змінами та доповненнями, ВБН Г.1-218-182:2006 «Класифікація робіт з ремонтів автомобільних доріг загального користування», вимогами Державної служби автомобільних доріг України і умовами договору.

У пунктах 3.1, 3.2 цього договору встановлено, що договірна ціна робіт є динамічною та розраховується відповідно з ДБН Д.1.1-1-2000 і орієнтовно складає 10000000грн., в тому числі ПДВ 20%. Договірна ціна робіт може переглядатися сторонами при наступних умовах:зміна обсягів і складу робіт; зупинка робіт за рішенням позивача та у зв'язку з форс-мажорними обставинами; зміна за рішенням позивача термінів будівництва; прийняття нових законодавчих і нормативних актів, що впливають на вартість робіт;суттєва відмінність фактичних умов виробництва від проектних, передбачити які при узгодженні ціни відповідач не міг; значне підвищення цін (більш 20%) на матеріально-технічні ресурси, забезпечення яких полягає на відповідача, а також цін на послуги які надаються йому третіми особами (субпідрядниками);при зміні напрямків використання фінансових коштів на фінансування робіт.

Пунктом 4.2 договору встановлено, що роботи по даному договору повинні розпочатись у строк після дати передачі ТОВ «Співдружність» проектної, дозвільної іншої документації та будівельного майданчику і завершитись в строк до 31.12.2012 р. ( з правом дострокового виконання).

Відповідно до п.5.1 цього договору позивач проводить розрахунки з відповідачем щомісячно на підставі проміжних актів виконаних робіт за звітний місяць - "Актів приймання виконаних підрядних робіт" (форма КБ-2в), виконаних у програмі Будівельні технології - СМЕТА , та " Довідки про вартість виконаних підрядних робіт" (форма №КБ-3) згідно п.2 сумісного наказу Держкомстату та Держбуду України від 21.06.2002р. № 237/5., не пізніше 10 робочих днів з моменту їх підписання.

Згідно із п. 5.2 договору ТОВ «Автомагістраль» може виплачувати ТОВ «Співдружність» аванс для покриття його попередніх видатків у розмірі 30 % від договірної ціни, який ТОВ «Співдружність» повинна використати в термін, що не перевищує один місяць. По закінченню місячного терміну невикористана сума авансу повертається ТОВ «Автомагістраль».

Сплачений ТОВ «Автомагістраль» аванс враховується Сторонами при проведенні кінцевих розрахунків або, за згодою Сторін, зараховується при здійснення проміжних розрахунків у погодженій сторонами сумі.

ТОВ «Співдружність» відраховує ТОВ «Автомагістраль» 2% від вартості робіт на покриття витрат останнього, пов'язаних із виконанням зобов'язань щодо забезпечення технічною, та іншою документацією, приймання виконаних робіт.

У пунктах 9.1, 9.2 договору зазначено, що здавання-прийняття робіт за цим договором здійснюється за проміжними актами після закінчення усього комплексу робіт за актами про здачу робіт за договором. Оформлення проміжних та кінцевих актів, а також додатків і необхідних документів до них, здійснюється відповідачем. ТОВ «Співдружність» щомісяця надає ТОВ «Автомагістраль» до 25 числа звітного місяця акти виконаних робіт ф. КБ-2в, КБ-3, що визначаються проміжними актами виконаних робіт.

Розділом 2 цього договору визначений порядок поставки та оплати товару. Так пунктами 2.1, 2.2 визначено, що ТОВ «Співдружність» бере на себе обовязок після набрання чинності цього договору здійснити поставку товару. Поставка товару здійснюється протягом 30 календарних днів з моменту отримання письмової заявки від ТОВ «Автомагістраль» при умові досягнення між сторонами згоди по суттєвим умовам поставки кожної партії товару (кількість та асортимент товару, ціна товару, місце передач товару та інші необхідні умови).

Згідно із пунктом 2.3 цього договору позивач бере на себе обовязок прийняти товар від відповідача і здійснити за нього оплату у строки і в порядку, передбачені цим договором.

Пунктами 2.7, 2.8, 2.12 цього договору встановлено, що позивач оплачує поставлений товар за ціною, передбаченою у специфікації за кожну одиницю товару. Загальна ціна товару складає загальну суму за весь поставлений товар згідно специфікації. Ціна узгоджена у підписаній специфікації є фіксованою та підлягає зміні не інакше ніж за взаємною згодою сторін.

Зі змісту умов договору від 01.06.2012р. №01/06-12 вбачається, що він за своєю правовою природою є змішаним та містить як умови договору поставки так і договору підряду.

05.06.2012р. ТОВ «Автомагістраль» перерахувало на розрахунковий рахунок ТОВ «Співдружність» грошові кошти у сумі 10000000грн., що підтверджується платіжними дорученнями №538, та №539, у яких в графі «призначення платежу» зазначено «перерах. згн. договору №01/06-12 від 01.06.2012р. з ПДВ» (т.1, а.с.23,24).

27.09.2012р. ТОВ «Автомагістраль» отримано від ТОВ «Співдружність» товар, а саме: асфальтобетон типу А на суму 152861,22грн., що підтверджується видатковою накладною №ОМ-09-27-1, у якій, зокрема, зазначено «замовлення -договір 01/06-12 (01.06.12)» (т.1, а.с.25).

Також з матеріалів справи вбачається, що відповідачем виконані роботи згідно договору від 01.06.2012р. №01/06-12 на загальну суму 1017450,60грн., що підтверджується актами приймання виконаних робіт КБ-2в за квітень 2013року та грудень 2013року, а також довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2013року, які підписані сторонами та скріплені печатками (т.1,а.с.26-33).

29.12.2013р. між тими ж сторонами укладено додаткову угоду до договору від 01.06.2012р. №01/06-12, п.1.1 якої сторони погодили змінити строки закінчення виконання робіт, зазначені у п.4 вказаного договору, та викладено п.4.1 договору в наступній редакції: « 4.1 Роботи по даному договору повинні розпочатись у строк після дати передачі ТОВ «Співдружність» проектної, дозвільної іншої документації та будівельного майданчику і завершитись у строк до 31.12.2014р. (з правом дострокового виконання)» (т.1, а.с.20).

Відповідно до актів здачі-приймання робіт (наданих послуг) від 18.04.2013р. №ОУ-0000156 та від 10.12.2013р. №ОУ-0000252 послуги генпідряднику склали, відповідно, 5758,35грн. та 11199,16грн., що загалом складає 16957,51грн. (т.1, а.с.34,35).

30.12.2013р. між ТОВ «Автомагістраль» (кредитором), ТОВ «Співдружність» (первісним боржником) та ДП «Харківський облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України»( новим боржником) укладений договір про переведення боргу, п.1.1 якого встановлено, що борг первісного боржника перед кредитором за договором від 01.06.2012р. №01/06-12 становить 8850037,19грн. (т.1,а.с.21,22).

У пункті 1.2 цього договору зазначено, що первісний боржник переводить частину свого грошового боргу перед кредитором за договором від 01.06.2012р. №01/06-12, що становить 3591898,94грн. на нового боржника, а новий боржник приймає на себе зобовязання сплатити заборгованість первісного боржника кредитору за вищезазначеним договором у сумі 3591898,94грн.

17.11.2015р. ТОВ «Автомагістраль» звернулось до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення боргу за договором від 01.06.2012р. №01/06-12 у сумі 5258138,25грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 26.01.2016р. у справі № 922/6072/15 у задоволенні позову відмовлено з підстав, викладених вище (т.1, а.с.128-135).

Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню з огляду на наступне.

Предметом позову у даній справі є стягнення здійсненої позивачем попередньої оплати (авансу) за договором від 01.06.2012р. №01/06-12.

Спірні правовідносини сторін виникли з виконання договору від 01.06.2012р. №01/06-12, регулюються умовами цього договору, нормами ЦК України з урахуванням особливостей, встановлених ГК України.

Відповідно до частини 2 статті 2 ГК України особливості регулювання майнових відносин суб'єктів господарювання визначаються цим Кодексом.

Статтею 174 Господарського кодексу України передбачено, що однією з підстав виникнення господарських зобовязань є укладення господарського договору та інших угод. Зі змістом зазначеної норми кореспондуються приписи частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, відповідно до яких підставами виникнення цивільних прав і обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст.627 ЦК України).

За приписами статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Стаття 180 ГК України передбачає, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Частинами 1, 4 статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Зі змісту умов договору від 01.06.2012р. №01/06-12 вбачається, що ціна його не встановлена та залежить від різних чинників, визначених п.п.2.7, 2.8, 3.2 договору.

Згідно із п. 5.2 договору від 01.06.2012р. №01/06-12 ТОВ «Автомагістраль» може виплачувати ТОВ «Співдружність» аванс для покриття його попередніх видатків у розмірі 30 % від договірної ціни, який ТОВ «Співдружність» повинна використати в термін, що не перевищує один місяць. По закінченню місячного терміну невикористана сума авансу повертається ТОВ «Автомагістраль».

Позивачем 05.06.2012р. перераховано на розрахунковий рахунок відповідача грошові кошти у сумі 10000000грн., що підтверджується платіжними дорученнями №538 та №539, у яких в графі «призначення платежу» зазначено «перерах. згн. договору №01/06-12 від 01.06.2012р. з ПДВ» (т.1, а.с.23,24).

Таким чином, з платіжних доручень вбачається, що кошти позивачем перераховані на виконання умов договору у цілому без конкретизація чи то за роботи, чи за товар, що має бути поставлений.

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно зі статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

27.09.2012р. ТОВ «Автомагістраль» отримано від ТОВ «Співдружність» товар, а саме: асфальтобетон типу А на суму 152861,22грн., що підтверджується видатковою накладною №ОМ-09-27-1, у якій, зокрема, зазначено «замовлення договір 01/06-12 (01.06.12)» (т.1, а.с.25).

Також, відповідачем виконані роботи згідно договору від 01.06.2012р. №01/06-12 на загальну суму 1017450,60грн., що підтверджується актами приймання виконаних робіт КБ-2в за квітень 2013р. та грудень 2013р., а також довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2013року, які підписані сторонами та скріплені печатками (т.1,а.с.26-33).

Крім того, відповідно до актів здачі-приймання робіт (наданих послуг) від 18.04.2013р. №ОУ -0000156 та від 10.12.2013р. №ОУ-0000252 послуги генпідряднику (ТОВ «Автомагістраль»), згідно з п.5.3 договору від 01.06.2012р., склали 16957,51грн., (т.1, а.с.34,35).

Таким чином, на виконання умов договору ТОВ «Співдружність» виконано робіт та поставлено товару на загальну суму 1170311,82грн., що свідчить про часткове використання авансу.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що матеріали справи не містять документів, які б свідчили про узгодження між сторонами іншого обсягу робіт чи поставки товару.

Також, відповідачем не надано доказів використання сплаченої позивачем попередньої оплати на виконання робіт у розмірі 8850037,19грн. чи поставки на цю суму товару на підставі договору від 01.06.2012р. №01/06-12.

З матеріалів справи вбачається, що 30.12.2013р. між ТОВ «Автомагістраль» (кредитором), ТОВ «Співдружність» (первісним боржником) та ДП «Харківський облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» ( новим боржником) укладений договір про переведення боргу, п.1.1 якого встановлено, що борг первісного боржника перед кредитором за договором від 01.06.2012р. №01/06-12 становить 8850037,19грн. (т.1, а.с.21).

У пункті 1.2 цього договору зазначено, що первісний боржник переводить частину свого грошового боргу перед кредитором за договором від 01.06.2012р. №01/06-12, що становить 3591898,94грн. на нового боржника, а новий боржник приймає на себе зобовязання сплатити заборгованість первісного боржника кредитору за вищезазначеним договором у сумі 3591898,94грн.

З умов даного договору вбачається, що ТОВ «Співдружність» визнає факт наявності грошового зобовязання перед ТОВ «Автомагістраль» у сумі 8850037,19грн., частина з якої у розмірі 3591898,94грн., на підставі цього договору переведена на ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України».

Враховуючи часткове використання відповідачем коштів у сумі 1170311,82грн. на виконання умов договору від 01.06.2012р. №01/06-12 та часткове переведення боргу у сумі 3591898,94грн. на ДП «Харківський облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» на підставі договору про переведення боргу від 30.12.2013р., суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність станом на момент подання позову неопанованого відповідачем авансу у розмірі 5258138,25грн., який з урахуванням п.5.2 договору від 01.06.2012р. №01/06-12 підлягає поверненню.

Статтею 13 ЦК України встановлено, що цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Частиною 2 статті 16 ЦК України встановлені способи захисту цивільних прав та інтересів судом.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту субєктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення.

Відповідно до абзацу 2 п.10 ч.2 статті 16 ЦК України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

У позовній заяві ТОВ «Автомагістраль» зазначає, що станом на 10.12.2013р. залишок передплати за договором на користь позивача становить 5258138,25грн. та, посилаючись на статті 173,193 ГК України, статті 526,530,612 ЦК України, просить стягнути з ТОВ «Співдружність » на його користь борг у розмірі 5258138,25грн.

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам належить зважати й на його ефективність з точки зору ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У п. 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань.

Конвенцією визнається право людини на доступ до правосуддя, а за її ст. 13 на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право предявити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

У п. 5.2 договору від 01.06.2012р. №01/06-12 сторони погодили, що по закінченню місячного терміну невикористана сума авансу повертається ТОВ «Автомагістраль».

Матеріалами справи підтверджується, що ТОВ «Співдружність » не використано суму авансу, здійсненого позивачем, у розмірі 5258138,25грн. та вказана сума не була повернута позивачеві, за таких обставин, порушене право позивача має бути відновлено.

У пункті 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. N6 «Про судове рішення» зазначено, що рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. З огляду на вимоги частини першої статті 4 ГПК господарський суд у прийнятті судового рішення керується (та відповідно зазначає у ньому) не лише тими законодавчими та/або нормативно-правовими актами, що на них посилалися сторони та інші учасники процесу, а й тими, на які вони не посилалися, але якими регулюються спірні правовідносини у конкретній справі (якщо це не змінює матеріально-правових підстав позову).

Оскільки підставою позову є фактичні обставини, що наведені у заяві, то зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом слід керуватися при вирішенні спору (п. 9 Постанови Пленуму Верховного суду України від 12.06.2009р. N 5 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду»).

На підставі викладеного, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що при прийнятті оскаржуваного рішення господарським судом Харківської області неповно зясовані всі фактичні обставини справи, не встановлено підстав виникнення спірних правовідносин та не зясовано наявність порушеного права позивача, за захистом якого він звернувся, рішення місцевого господарського суду прийнято без дотримання основоположних прав особи на судовий захист, у звязку з чим апеляційну скаргу ТОВ «Автомагістраль» слід задовольнити, рішення місцевого господарського суду від 26.01.2016р. у справі №922/6072/15 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. Стягнути з ТОВ «Співдружність» на користь ТОВ «Автомагістраль» 5258138,25грн. боргу.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на відповідача ТОВ «Співдружність».

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, п. 2 ст.103, п.п.1,3 ч.1 ст.104, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Автомагістраль» задовольнити.

2. Рішення господарського суду Харківської області від 26.01.2016р. у справі № 922/6072/15 скасувати та прийняти нове рішення.

3. Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Співдружність» (м. Львів, вул. Семена Петлюри, будинок 37-А, код ЄДРПОУ 22633154) на користь ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Автомагістраль» (м.Миколаїв, вул. Карла Лібкнехта, буд. 7) 5258138,25грн. боргу, 78872,07грн. витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви та 86759,28грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складений 31.05.2016р.

Головуючий суддя Бородіна Л.І.

Суддя Крестьянінов О.О.

Суддя Тарасова І.В.