Ухвала суду № 58015073, 26.05.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

26 травня 2016 рокусправа № 804/704/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Семененка Я.В.

суддів: Добродняк І.Ю ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання:Шелепової Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_2

на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2016 року по справі №804/704/16 за позовом ОСОБА_2 до Пенсійного фонду України, Міністерства юстиції України, за участю третьої особи - Служби безпеки України, про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, виплату середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу та зобовязання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и В:

ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ голови Правління Пенсійного фонду України від 21 грудня 2015 року №898-О про звільнення ОСОБА_2;

- поновити ОСОБА_2 на посаді начальника Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська;

- виплатити ОСОБА_2 середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу;

- зобовязати Міністерство юстиції України вилучити дані щодо ОСОБА_2 з Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України Про очищення влади.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2016 року провадження у справі зупинено з підстав, передбачених п.3 ч.1 ст.156 КАС України, до вирішення справи, що розглядається в порядку конституційного судочинства за зверненням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України положень пункту 6 частини першої, пунктів 2, 13 частини другої статті 3 Закону України Про очищення влади, 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України положень частин третьої, шостої статті 1, частин першої, другої, третьої, четвертої, восьмої статті 3, пункту 2 частини пятої статті 5, пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про очищення влади.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права, просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Апеляційна скарга фактично обґрунтована незгодою з висновками суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для зупинення провадження у справі. Заявник апеляційної скарги вказує на необхідність дотримання вимог ст..6 Конвенції в контексті вирішення справи у розумний строк.

Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Зупиняючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивач в своєму позові посилається на порушення норм Конституції України при прямому застосуванні Закону України «Про очищення влади», то є підстави для зупинення провадження у справі до вирішення

справи, що розглядається в порядку конституційного судочинства щодо відповідності окремих положень Закону України «Про очищення влади» Конституції України.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не погоджується, оскільки такі висновки суд зробив без належного з`ясування підстав позову.

Так, з заявленого позову вбачається, що його підставою визначено неправомірність звільнення, з огляду на те, що за позицією позивача на нього не поширюються положення Закону України «Про очищення влади», оскільки раніше займана ним посада не відноситься до переліку посад, перебування на яких обумовлює заборону обіймати посади в органах державної влади.

Тобто, підставою позову не є порушення конституційних принципів при застосуванні Закону України «Про очищення влади», як про те зазначив суд першої інстанції, а отже зупинення провадження у справі з підстав зазначених судом є необґрунтованими.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що оскаржену ухвалу суду першої інстанції не можливо визнати законною та обґрунтованою, як того вимагає ст..159 КАС України, у звязку з чим вона підлягає скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.

На підставі викладеного, керуючись п.3 ч.1 ст. 199, ст.202, 205 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2016 року по справі №804/704/16 скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, передбаченому ст..212 КАС України.

(Повний текст ухвали виготовлено 27.05.2016р.)

Головуючий:Я.В. Семененко

Суддя:І.Ю. Добродняк

Суддя:Н.А. Бишевська