Постанова № 58015071, 18.05.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

"18" травня 2016 р. справа № 804/7607/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),

суддів: Чередниченко В.Є., Коршуна А.О.,

при секретарі судового засідання Яковенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 липня 2015 року у справі №804/7607/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кривбасремонт"

до Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

про визнання дій протиправним та зобов'язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в:

В червні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Кривбасремонт» (далі позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі відповідач), в якому просило:

- визнати протиправними дії відповідача щодо коригування показників податкової звітності ТОВ "Кривбасремонт" в електронній базі даних "Детальна інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України" за грудень 2014 року на підставі акту від 03.04.2015 року №45/04-83-22-02/36220109;

- зобовязати відповідача відновити в електронній базі даних "Детальна інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України" показники податкової звітності ТОВ "Кривбасремонт" за грудень 2014 року, що зазначені у податковій декларації з податку на додану вартість, які були відкориговані на підставі акту від 03.04.2015 року №45/04-83-22-02/36220109 (т.1, а.с. 4-18).

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 липня 2015 року позов задоволено (т. 4, а.с. 79-81).

Постанова мотивована тим, що коригування сум податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів може здійснюватись лише після узгодження податкових зобов'язань шляхом надання платником ПДВ уточненої декларації або шляхом винесення податковим органом податкового повідомлення-рішення.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Зокрема, в обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на обставини, що встановлені податковим органом та відображені в акті №45/04-83-22-02/36220109 від 03.04.2015 року.

Просить скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі (т.4, а.с.88-91).

18 травня 2016 року до апеляційного суду надійшло клопотання представника позивача, яким, останній просив перенести розгляд справи на іншу дату (т.4, а.с. 102-103).

У судове засідання сторони не зявились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у звязку із чим, на підставі ч.6 ст.12, ч.1 ст.41, ч.4 ст.196 КАС України колегія суддів порадившись на місце ухвалила розглянути справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідач Криворізька північна обєднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, є субєктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Законом України «Про державну податкову службу України» та Податковим кодексом України повноваження.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що на підставі наказу відповідача від 31.03.2015 року №185 в період з 31.03.2015 р. по 03.04.2015 р. відповідачем була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "Кривбасремонт" щодо дотримання вимог податкового законодавства і правильності нарахування та сплати податку на додану вартість під час здіснення фінансово-господарських відносин з контрагентами ТОВ "ДГ", ТОВ "ЛАРА ГРУП", ТОВ "Астон Інком", ТОВ "ФОРМОЗА-СІТІ", ТОВ "СЕРВІСМОНТАЖ", ТОВ "РИФ" за період з 01.12.2014 по 31.12.2014 року, за результатами якої складено акт №45/04-83-22-02/36220109 від 03.04.2015 року. (Т.1 а.с.20-142).

Під час перевірки відповідачем було встановлено порушення позивачем вимог: п. 185.1 ст. 185, п. 186.1 ст. 186, п. 138.2 ст. 138, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, у звязку з не підтвердженням фактів здійснення господарських операцій в результаті чого завищено:

- податковий кредит у грудні 2014 року на загальну суму ПДВ 3 410 232,51 грн., а саме: ТОВ "ДГ" на суму ПДВ 866 899,17 грн., ТОВ "Лара Груп" на суму ПДВ 866 666,67 грн., ТОВ "Астон Інком" на суму ПДВ 810 000,00 грн., ТОВ "Формоза-Сіті" на суму ПДВ 866 666,67 грн.,

- податкові зобовязання у грудні 2014 року на загальну суму ПДВ 4 192 394,29 грн., а саме: ПАТ "ПівнГЗК" на суму ПДВ 1 598 363,66 грн., ПАТ "ЦГЗК" на суму ПДВ 2 594 030,60 грн.

Не погодившись з висновками, викладеними в акті перевірки, позивач подав заперечення до Криворізької північної ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області. Відповідач у своїй відповіді від 16.04.2015р. (вх.№7575/10/04-83-22-02) зазначає, що згідно висновків перевірки не підтверджено реальність здійснення господарських відносин між ТОВ"ДГ", ОСОБА_1", ТОВ "АСТОН ІНКОМ", ТОВ "ФОРМОЗА-СІТІ"- продавець ТОВ "КРИВБАСРЕМОНТ" - посередник ПАТ "ПівнГЗК", ПАТ "ЦГЗК" - покупець, оскільки не містять у суті своїй розумних економічних або інших причин ( ділової мети) придбання товарів (послуг), які не спричиняють реального настання правових наслідків по ланцюгу та здійснені для операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди для третіх осіб у результати чого завищено податковий кредит у грудні 2014 року на загальну суму ПДВ 3 410 232, 51 грн., податкові зобов'язання у грудні 2014 року на загальну суму ПДВ 4 192 394, 29 грн., а саме: встановлено відсутність об'єкту оподаткування ТОВ "ДГ" за адресою реєстрації, контрагент ТОВ "ЛАРА ГРУП" не має відповідного виду діяльності, яке відповідає наданням даних послуг та робіт, не має необхідних дозволів та ліцензій на виконання робіт, неможливість проведення зустрічної перевірки ТОВ "ЛАРА ГРУП", контрагент ТОВ "АСТОН ІНКОМ " не має відповідного виду діяльності, яке відповідає наданням даних послуг та робіт, не має необхідних дозволів та ліцензій на виконання робіт, контрагент ТОВ "ФОРМОЗА-СІТІ" не має відповідного виду діяльності, яке відповідає наданням даних послуг та робіт, не має необхідних дозволів та ліцензій на виконання робіт. На підставі вищезазначеного вважає, що висновки акту перевірки є правомірними та обґрунтованими.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі вказаного акту перевірки податкові повідомлення-рішення винесені не були. Відповідачем на підставі акта перевірки було внесено зміни податкової звітності позивача до АІС "Податковий блок".

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що будь-які зміни до електронних баз даних можуть бути внесенні податковою інспекцією лише на підставі самостійно складеної та поданої платником податків до контролюючого органу за місцем реєстрації податкової звітності або на підставі сформованого останнім за результатами документальної перевірки та узгодженого у встановленому законом порядку податкового повідомлення рішення. Оскільки у спірних відносинах податковий орган жодних рішень про збільшення (зменшення) грошових зобовязань позивача зі сплати податків не приймала, то здійсненні відповідачем на підставі акта коригування показників податкових зобовязань та податкового кредиту з ПДВ не відповідають обсягу повноважень контролюючого органу.

Колегія суддів не може погодитися з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов'язки платників податків та зборів, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 ПК України податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК України).

Відповідно до статті 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з приписами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 ПК України для інформаційно - аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема, від платників податків та податкових агентів: що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з пунктом 86.1 статті 86 ПК України результати перевірок оформляються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності), у разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо в строки, передбачені цим Кодексом.

Статтею 74 ПК України встановлено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (пункт 74.1 цієї статті); зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань (пункт 74.2 згаданої статті).

Верховний Суд України вже висловлював свою позицію щодо застосування статей 71, 72, 74 ПК України. Зокрема, у справі №21-511а14, постанова в якій ухвалена 09.12.2014 року, він дійшов висновку, що для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю, і така інформація не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Тобто, висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій працівників податкових органів і самі по собі не породжують правових наслідків для платника податків, а такий акт, відповідно, не порушує прав останнього. Включення суб'єктом владних повноважень до бази даних інформації про таку перевірку не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.

За таких обставин дії контролюючого органу стосовно внесення до електронної бази даних інформації, отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, у тому числі й складеного за її результатами акта, є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов'язків із збирання доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження відповідних операцій, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку. Зазначені дії самі по собі не створюють для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав і не породжують для нього обов'язкових юридичних наслідків.

На підставі аналізу вказаних норм ПК України Верховний Суд України у справі №814/116/14, постанову в якій було ухвалено 22 грудня 2015 р., дійшов висновку, що "відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, урегульовано ПК. Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій податкових інспекторів та не породжують правових наслідків для платника податків і, відповідно, такий акт не порушує прав останнього. Дії контролюючого органу щодо внесення до ІС "Податковий блок" змін показників податкової звітності суб'єктів господарювання в частині податкового кредиту та податкових зобов'язань на підставі акта перевірки без прийняття податкових повідомлень-рішень не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовується для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань) з метою здійснення податкового контролю".

Наведене вище відповідає практиці Верховного Суду України, зокрема, викладеної в постановах від 10.11.2015 року у справі №21-2479а15, від 17.11.2015 року у справі № 21-2944а15, від 17.11.2015 року у справі №21-1852а15, від 01.12.2015 року у справі № 21-3133а15.

Відповідно до частини 1 статті 244-2 КАС України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обовязковим для всіх субєктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем по справі не було оскарженого дії відповідача зі здійснення податкового контролю.

Отже, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення позовних вимог.

За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції порушив норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що є підставою для скасування постанови суду з ухваленням нового рішення відповідно до ст. 202 КАС України про відмову в задоволенні позову.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.04.2016 року задоволено клопотання заявника та відстрочено йому сплату судового збору за подання апеляційної скарги на постанову суду від 01.07.2015 р. до ухвалення судового рішення у справі (т.4, а.с.97).

Відповідно до матеріалів справи, на час розгляду апеляційної скарги заявником не було сплачено судовий в сумі 80,39 грн. (1218грн.*0,06*1,1).

Отже, судовий збір сумі 80,39 грн. підлягає стягненню до спеціального фонду Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань заявника апеляційної скарги.

Керуючись ст. 196, 198, 202 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 липня 2015 року у справі №804/7607/15 скасувати.

В задоволенні позову відмовити.

Стягнути на користь спеціального фонду Державного бюджету України (одержувач: УДКСУ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області; рахунок отримувача: 31217206781004; код класифікації доходів бюджету: 22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37989274; банк отримувача: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області; код банку отримувача (МФО): 805012) судовий збір в сумі 80 грн. 39 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області ).

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: О.М. Панченко

Суддя:В.Є. Чередниченко

Суддя:А.О. Коршун