Постанова № 58014827, 30.05.2016, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" травня 2016 р. Справа №922/1728/14

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Хачатрян В.С., суддя Ільїн О.В., суддя Пелипенко Н.М.,

при секретарі Євтушенко Є.В.,

за участю представників:

позивача ОСОБА_1, за довіреністю №38/1867 від 28.05.2010 року;

відповідача ОСОБА_2, за довіреністю №29 від 12.10.2015 року;

третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача не зявились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача Обласного комунального виробничо-експлуатаційного підприємства «Держпром», м.Харків, (вх.№1363Х/1-40) на ухвалу господарського суду Харківської області від 27.04.2016 року по справі №922/1728/14,

за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі», м.Харків,

до Обласного комунального виробничо-експлуатаційного підприємства «Держпром», м.Харків,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1. Державна екологічна інспекція у Харківській області, м.Харків,

2. Управління Укртрансінспекції у Харківській області, м.Харків,

3. Державна інспекція сільського господарства у Харківській області, м.Харків,

про стягнення 11255717,62 грн.,-

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 27.04.2016 року по справі №922/1728/14 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Присяжнюк О.О., суддя Добреля Н.С., суддя Чистякова І.О.) відмовлено в задоволенні заяви Обласного комунального виробничо-експлуатаційного підприємства «Держпром» про відстрочку виконання рішення господарського суду Харківської області від 04.02.2016 року по справі №922/1728/14 (вх.№13511 від 21.04.2016 року).

Відповідач з вказаною ухвалою суду першої інстанції не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті ухвали норм процесуального права, на неповне зясування обставин, що мають значення для справи, а також на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 27.04.2016 року та прийняти нове судове, яким заяву Обласного комунального виробничо-експлуатаційного підприємства «Держпром» задовольнити, відстрочити виконання рішення господарського суду Харківської області від 04.02.2016 року по справі №922/1728/14 до 31 грудня 2018 року.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що на підприємстві склалася тяжка фінансова ситуація, а кредиторська заборгованість значно перевищує надходження. На думку скаржника, судом першої інстанції при вирішенні можливості відстрочення виконання рішення суду не враховано інтересів КП «Харківські теплові мережі», оскільки примусове стягнення з відповідача суми боргу за цією справою не приведе до належного виконання рішення суду, а тільки погіршить становище відповідача, що в свою чергу може привести до негативних наслідків у діяльності відповідача та неотриманням позивачем від відповідача присудженого за рішенням суду.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 13.05.2016 року апеляційну скаргу Обласного комунального виробничо-експлуатаційного підприємства «Держпром» прийнято до провадження та призначено до розгляду.

Ухвала суду про прийняття апеляційної скарги до провадження та призначення її до розгляду на 30.05.2016 року була направлена третім особам рекомендованими листами 16.05.2016 року за адресами, зазначеними в апеляційній скарзі і отримана ними, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення, які долучено до матеріалів справи. Однак, треті особи у судове засідання не зявилися, про причини не з'явлення суд не повідомили.

Враховуючи, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті, зважаючи на те, що ухвала про прийняття апеляційної скарги до провадження направлялась рекомендованою кореспонденцією, а також на те, що явка представників третіх осіб у судове засідання не була визнана обовязковою та зважаючи на стислі строки розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, у відповідності до приписів статті 102 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за відсутності представників третіх осіб.

У судовому засіданні 30.05.2016 року представник відповідача підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги в повному обсязі та просив її задовольнити.

Представник позивача письмового відзиву на апеляційну скаргу не надав, однак у судовому засіданні пояснив, що згоден з ухвалою господарського суду першої інстанції, вважає її обґрунтованою та законною, прийнятою при об'єктивному та повному досліджені всіх матеріалів справи, без порушення матеріального чи процесуального права, у звязку з чим просить оскаржувану ухвалу залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

У квітні 2014 року Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» (позивач у справі) звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Обласного комунального виробничо-експлуатаційного підприємства «Держпром» (відповідач у справі), в якому просило стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором про постачання теплової енергії №286 від 01.02.2002 року в розмірі 12044536,64 грн., яка утворилась за період з березня 2010 року по 31.03.2014 року.

Ухвалою суду від 05.05.2014 року позовну заяву Комунального підприємства «Харківські теплові мережі»прийнято до розгляду, порушено провадження та призначено її до розгляду.

В подальшому позивач надав до суду заяву про збільшення позовних вимог та уточнення періоду заборгованості, в якій просив стягнути з відповідача на свою користь суму боргу, яка виникла за період з березня 2010 року по квітень 2014 року, у звязку із неналежним виконанням договірних обовязків у розмірі 12537479,12 грн., а також інфляційні втрати у розмірі 505401,23 грн., 3% річних у розмірі 230215,94 грн. та пеню у розмірі 192100,45 грн. Вказана заява місцевим господарським судом була прийнята до провадження і розгляд справи здійснювався з її урахуванням.

01.10.2014 року позивач надав до господарського суду Харківської області заяву про уточнення позовних вимог в частині суми пені, а саме, позивач просив суд стягнути з відповідача 12537479,12 грн. заборгованості за період з березня 2010 року по квітень 2014 року; інфляційні втрати в сумі 505401,23 грн., 3% річних у розмірі 230215,94 грн. та пеню в розмірі 158204,28 грн.

Суд першої інстанції, розглянувши заяву позивача про уточнення позовних вимог в частині пені, дійшла висновку, що така заява є за своєю суттю заявою про зменшення позовних вимог, прийняв її як обґрунтовану та продовжив розгляд справи з її урахуванням.

Рішенням господарського суду Харківської області від 03.12.2014 року по справі №922/1728/14 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Обласного комунального виробничо-експлуатаційного підприємства «Держпром» на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» 10328000,00 грн. основного боргу, 505401,23 грн. інфляційних втрат, 230215,94 грн. 3% річних, 158204,28 грн. пені та 73080,00 грн. витрат з оплати судового збору. В частині стягнення 2209479,12 грн. основного боргу провадження у справі припинено за відсутністю предмету спору.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 15.04.2015 року рішення господарського суду Харківської області від 03.12.2014 року по справі №922/1728/14 скасовано в частині стягнення: 10328000,00 грн. основного боргу, 505401,23 грн. інфляційних втрат, 230215,94 грн. 3% річних, 158204,28 грн. пені. Прийнято в цій частині нове рішення, яким стягнути з Обласного комунального виробничо-експлуатаційного підприємства «Держпром» на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» 7310689,18 грн. основного боргу; 314633,25 грн. інфляційних втрат; 121556,79 грн. - 3% річних; 167417,56 грн. пені. В іншій частині позовних вимог відмовлено. В частині припинення провадження у справі рішення господарського суду Харківської області залишено без змін. Стягнути з Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» на користь Обласного комунального виробничо-експлуатаційного підприємства «Держпром» 36540,00 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

За результатом касаційного провадження, 03.11.2015 року Вищим господарським судом України прийнято постанову, якою рішення господарського суду Харківської області від 03.12.2014 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 15.04.2015 року в частині припинення провадження у справі за відсутністю предмету спору в частині стягнення 2209479,12 грн. основного боргу залишено без змін. В іншій частині рішення господарського суду Харківської області від 03.12.2014 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 15.04.2015 року у справі №922/1728/14 скасовано, а справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням господарського суду Харківської області від 04.02.2016 року по справі №922/1728/14 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Обласного комунального виробничо-експлуатаційного підприємства «Держпром» на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» 8478000,00 грн. основного боргу та 73080,00 грн. витрат з оплати судового збору. В частині стягнення 1850000,00 грн. основного боргу провадження у справі припинено. В частині стягнення 505401,23 грн. інфляційних втрат, 230215,94 грн. 3% річних, 158204,28 грн. пені позовну заяву залишено без розгляду.

22.02.2016 року судом першої інстанції видано накази на примусове виконання рішення по справі №922/1728/14, які разом із супровідним листом від 22.02.2016 року (вих.№004404) були направлені на адресу стягувача (позивача у справі).

У квітні 2016 року позивач - Обласне комунальне виробничо-експлуатаційне підприємство «Держпром» звернулося до господарського суду Харківської області з заявою в порядку ст. 121 Господарського процесуального кодексу України про відстрочення виконання рішення суду від 04.02.2016 року по справі №922/1728/14 до 31.12.2018 року.

27.04.2016 року господарським судом Харківської області винесено оскаржувану ухвалу.

Суд першої інстанції приймаючи оскаржуване судове рішення виходив з того, що скрутний матеріальний стан боржника не може бути підставою для звільнення його від обовязку належного виконання зобовязань перед позивачем та не робить неможливим виконання рішення суду. Суд зазначив, що заявником не надано доказів, що в разі відмови в наданні відстрочки виконання рішення суду, підприємству відповідача загрожує банкрутство, не надано доказів відсутності коштів на банківських рахунках, а також не обґрунтовано, що з 31.12.2018 року (строк до якого відповідач просить відстрочити виконання рішення) в нього зявляться кошти для погашення заборгованості стягувачем.

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду не погоджується із такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Статтею 121 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що при наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Згадана стаття не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час після набрання рішенням законної сили і до його фактичного повного виконання, в межах строку предявлення наказу до виконання. Також не обмежується право заявника на повторне звернення з відповідною заявою, якщо вона вже розглядалася судом.

Відповідно до п.7.1.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 року «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», відстрочка це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо.

Пунктом 7.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 року «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» передбачено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи утруднюють його виконання, а тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України і за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, має право відстрочення виконання рішення. Тобто, до заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи утруднення виконання рішення.

Отже, норма ст. 121 Господарського процесуального кодексу України не обмежує право господарського суду певними обставинами, при наявності яких господарський суд може відстрочити виконання прийнятого ним рішення, однак визначальним фактором при наданні відстрочки є винятковість цих обставин та їх обєктивний вплив на виконання судового рішення.

Відповідач обґрунтовуючи необхідність відстрочення виконання рішення господарського суду Харківської області від 04.02.2016 року вказує, що Обласне комунальне виробничо-експлуатаційне підприємство «Держпром» є діючим підприємством, яке фінансується з державного та місцевого бюджетів, і на даний час здійснює своєчасну та повну оплату всіх податків та зборів, з також забезпечує оплату праці своїх працівників. За фінансовими результатами 2015 року підприємство закінчило рік із збитками в розмірі 9 млн 961 тис.грн., що підтверджується балансом звітом про фінансовий стан, станом на 31.12.2015 року, який міститься в матеріалах справи.

Також матеріалами справи підтверджується, що відповідно до бухгалтерських рахунків становище підприємства значно погіршилось, сума кредиторської заборгованості становить 10 млн. 447 тис. грн., що підтверджується журналом-ордером та відомістю по бухгалтерському рахунку. Сума стягнення за рішенням суду - 8478000,00 грн. значно перевищує загальний чистий прибуток підприємства за один рік. Одночасне стягнення такої суми на сьогоднішній день може призвести до збиткового результату діяльності відповідача, а відповідно до загрози банкрутства підприємства.

Крім того, Обласне комунальне виробничо-експлуатаційне підприємство «Держпром» з метою недопущення зростання заборгованості на послуги теплопостачання перед КП «Харківські теплові мережі» систематично та в повному обсязі сплачує поточну заборгованість за опалювальний період 2015-2016 років. Так, за зобовязаннями, які виникли на підставі договору з КП «Харківські теплові мережі» від 12.12.2015 року, відповідач сплатив 2 млн. 699 тис. грн., що підтверджується журналом-ордером і відомістю по бухгалтерському рахунку. Таким чином, можливо дійти висновку, що відповідач виконує свої поточні обовязки перед КП «Харківські теплові мережі», що свідчить про .те, що відповідач не намагається уникнути відповідальності і добровільно частково виконує рішення суду по даній справі шляхом перерахування при наявності фінансової можливості грошових коштів на рахунок КП «Харківські теплові мережі», а саме, сума боргу за судовим рішенням є частково погашеною в розмірі 40 тис.грн.

Як вбачається із довідок банків, наявних у матеріалах справи, на рахунках підприємства боржника знаходяться грошові кошти, загальна сума яких не перевищує навіть 10 тис.грн., що додатково свідчить про неможливість виконання рішення на даний час і навіть частково в достатній сумі погасити суму боргу.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги розмір річного збитку підприємства, який складає 9 млн. 691 тис. грн. за 2015 рік, колегія суддів вважає, що стягнення 8 млн. 478 тис. грн. за рішенням суду по даній справі на даний час, позбавить підприємство можливості належного виконання своїх зобов'язань перед державою та іншими кредиторами, неможливості проведення повного розрахунку із КП «Харківські теплові мережі» за опалювальний період 2015-2016, і як наслідок - подальшого зростання суми заборгованості перед КП «Харківські теплові мережі», що може призвести до банкрутства підприємства.

Колегія суддів враховую таку обставину, що одночасне стягнення всієї суми заборгованості на даний час може призвести до неможливості оплати підприємством заробітної плати працівникам, що є порушенням їх прав та міжнародних конвенцій з прав людини, а також податків, тобто позбавить державу коштів, які постійно вносяться даним, підприємством до державного бюджету, зокрема, належної та своєчасної сплати податку на додану вартість, відрахування до пенсійного фонду, прибутковий податок та інші.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Колегія суддів вважає, що твердження відповідача, викладені ним в апеляційній скарзі є обґрунтованими та доведеними належними доказами, тоді як господарським судом першої інстанції не в повній мірі зясовані та невірно оцінені обставини у справі, а тому прийнята ним 27.04.2016 року ухвала підлягає скасуванню, з прийняттям нового судового рішення.

У той час, рішення про відстрочку виконання рішення суду є перш за все судженням суду, яке ґрунтується на додержанні балансу інтересів кредитора та боржника. В силу цього відстрочка не може надаватися виключно в інтересах боржника із посиланням на необхідність поліпшення фінансового стану боржника. Така відстрочка, надана за відсутності виняткових обставин, негативно впливає на охоронюваний законом інтерес кредитора.

Зокрема, необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов'язкового для виконання судового рішення може становити порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права на доступ до суду.

Право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі «Горнсбі проти Греції» (Hornsby v. Greece), від 19 березня 1997 року, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II). Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок (рішення у справі «Іммобільяре Саффі» проти Італії» (Immobiliare Saffi v. Italy), [GC], N 22774/93, п. 66, ECHR 1999-V).

Таким чином, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає за доцільне, з метою захисту прав та забезпечення інтересів як боржника так і кредитора задовольнити заяву про надання відстрочки виконання рішення частково, надавши відстрочку строком на 1 рік, а саме до 31.05.2017 року.

Враховуючи, що апеляційний господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, скасування ухвали суду першої інстанції і прийняття нового судового рішення про часткове задоволення заяви про відстрочення виконання рішення, необхідно відшкодувати витрати апелянта по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та п. 4.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 року «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України».

Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 49, 99, 101, п.2 ст. 103, п. п. 1 ч. 1 ст. 104, ст. 105, ст. 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Обласного комунального виробничо-експлуатаційного підприємства «Держпром» задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 27.04.2016 року по справі №922/1728/14 скасувати.

Заяву Обласного комунального виробничо-експлуатаційного підприємства «Держпром» про відстрочку виконання рішення господарського суду Харківської області від 04.02.2016 року по справі №922/1728/14 (вх.№13511 від 21.04.2016 року) задовольнити частково.

Відстрочити виконання рішення господарського суду Харківської області від 04.02.2016 року по справі №922/1728/14 до 31 травня 2017 року.

Стягнути з Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» (61037, м.Харків, вул.Доброхотова, 11; код ЄДРПОУ: 31557119) на користь Обласного комунального виробничо-експлуатаційного підприємства «Держпром» (61022, м.Харків, майдан Свободи, 5; р/р 26001300846 в АКБ «Меркурій», МФО 351663; код ЄДРПОУ: 04014097) 689,00 грн. витрат з оплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Повний текст постанови складено 30 травня 2016 року.

Головуючий суддя Хачатрян В.С.

Суддя Ільїн О.В.

Суддя Пелипенко Н.М.