Постанова № 58014818, 24.05.2016, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" травня 2016 р.Справа № 909/487/15

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-суддіМельник Г.І.

суддівДавид Л.Л.

ОСОБА_1

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 підприємства Відкритого акціонерного товариства "Івано-Франківський м'ясокомбінат" "Івано-Франківські ковбаси" № 58 від 31.07.2015 року

на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 17.07.2015 р.

у справі № 909/487/15

за позовом Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський ОСОБА_3",

м. Київ

до відповідача ОСОБА_2 підприємства Відкритого акціонерного товариства "Івано-

Франківський м'ясокомбінат" "Івано-Франківські ковбаси",

м. Івано-Франківськ

про стягнення заборгованості за кредитним договором №246-2012 від 25.06.2012 в сумі 20185253,50 доларів США, з яких 18750000,00 доларів США - заборгованість за кредитом, 1353229,16 доларів США - заборгованість за процентами, 74086,50 доларів США - пеня за несвоєчасну сплату процентів, 7 937,84 долари США - 3% річних за несвоєчасну сплату процентів.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_4 представник (довіреність № 03/2/643 від 21.03.2015 року)

від відповідача: ОСОБА_5 представник (довіреність № 22 від 10.05.2016 року)

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 20.08.2015р. у складі колегії: головуючого судді Мельник Г.І., суддів Матущака О.І., Михалюк О.В. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні. У звязку з зайнятістю судді Матущака О.І. в іншому судовому засіданні, розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 28.09.2015 року у склад колегії для розгляду даної справи замість судді Матущака О.І. введено суддю Плотніцького Б.Д. При цьому, у звязку з перебуванням судді Плотніцького Б.Д. у відрядженні, розпорядженням в.о. голови Львівського апеляційного господарського суду від 19.10.2015 року у склад колегії для розгляду даної справи замість судді Плотніцького Б.Д. введено суддю Давид Л.Л.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 17.07.2015 року у справі №909/487/15 (суддя Малєєва О.В.) частково задоволено позов Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський ОСОБА_3" до ОСОБА_2 підприємства Відкритого акціонерного товариства "Івано-Франківський м'ясокомбінат" "Івано-Франківські ковбаси" про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 246-2012 від 25.06.2012 року в сумі 20 185 253,50 доларів США, з яких 18 750 000,00 доларів США - заборгованість за кредитом, 1 353 229,16 доларів США - заборгованість за процентами, 7 937,84 долари США - 3% річних за несвоєчасну сплату процентів, 74 086,50 доларів США - пеня за несвоєчасну сплату процентів; стягнуто з ОСОБА_2 підприємства Відкритого акціонерного товариства "Івано-Франківський м'ясокомбінат" "Івано-Франківські ковбаси" в користь Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський ОСОБА_3" заборгованість за Кредитним договором №246-2012 від 25.06.2012 року, а саме по кредиту в розмірі 18 750 000,00 доларів США, по процентах - 1 353 229,16 доларів США, 3% річних в розмірі 7 829,1 доларів США, що разом становить 20 111 058,26 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 17.07.2015 року складає 442 242 171,14 грн. та пеню в розмірі 1 191 932,48 грн.; стягнуто з ОСОБА_2 підприємства Відкритого акціонерного товариства "Івано-Франківський м'ясокомбінат" "Івано-Франківські ковбаси" в дохід Державного бюджету України 72 992,3 грн. судового збору; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що між сторонами існували договірні правовідносини за Кредитним договором № 246-2012 від 25.06.2012 року, зобовязання по яких відповідачем не виконані, у звязку з чим у ОСОБА_2 підприємства Відкритого акціонерного товариства "Івано-Франківський м'ясокомбінат" "Івано-Франківські ковбаси" утворилася заборгованість у розмірі 18 750 000,00 доларів США за кредитом, 1 353 229,16 доларів США по сплаті процентів, 7 829,1 доларів США 3% річних за несвоєчасну сплату процентів та 1 191 932,48 грн. пені за несвоєчасне виконання зобовязань, доказів погашення якої, станом на день розгляду спору суду не подано.

Не погоджуючись з вказаним рішенням місцевого господарського суду Дочірнє підприємство Відкритого акціонерного товариства "Івано-Франківський м'ясокомбінат" "Івано-Франківські ковбаси" оскаржило його в апеляційному порядку, звернувшись до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою № 58 від 31.07.2015 року, в якій просить рішення господарського суду Івано-Франківської області від 17.07.2015р. скасувати і винести нове, яким в задоволенні позову відмовити, оскільки вважає таке незаконним та необґрунтованим, винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також зазначає, що висновки викладені у рішенні не відповідають обставинам справи.

Свої доводи скаржник аргументує, зокрема тим, що судом першої інстанції не витребувано та не досліджено первинних документів позивача, на основі яких базувалися позовні вимоги, а саме оригінал кредитного договору, оригінали всіх додатків та додаткових угод до кредитного договору, договору застави та додатків до нього.

Разом з тим, скаржник покликається на те, що судом першої інстанції не задоволено клопотання відповідача про призначення судово-економічної експертизи та винесено рішення лише на підставі розрахунків, наданих позивачем, достовірність та правильність яких, на думку апелянта, жодним чином не підтверджено.

Скориставшись своїм правом, наданим ст. 96 ГПК України, позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому доводи скаржника спростовує та просить залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 20.08.2015р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено справу до розгляду на 02.09.2015р.

Розгляд справи відкладався з підстав, викладених в ухвалах Львівського апеляційного господарського суду від 02.09.2015р., від 28.09.2015р. та від 19.10.2015р. Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 16.11.2015р. зупинено провадження у звязку з призначенням у справі судової експертизи документів фінансово-кредитних операцій. Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 24.03.2016р. поновлено апеляційне провадження у даній справі. Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 19.04.2016р. апеляційну скаргу призначено до розгляду на 24.05.2016р.

В дане судове засідання, яке проведено в режимі відеоконференції, прибули представники позивача та відповідача.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача у судовому засіданні, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні в ній докази, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_2 підприємства Відкритого акціонерного товариства "Івано-Франківський м'ясокомбінат" "Івано-Франківські ковбаси" слід залишити без задоволення виходячи з наступного.

Аналізом матеріалів справи встановлено, що 25 червня 2012 року між Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський акціонерний банк" (Кредитор) та Дочірнім підприємством Відкритого акціонерного товариства "Івано-Франківський м'ясокомбінат" "Івано-Франківські ковбаси" (Позичальник) укладено Кредитний договір № 246-2012 (надалі Кредитний договір) (а.с. 11-14), відповідно до умов якого Кредитор зобов'язується надати Позичальнику кредит у формі поновлювальної кредитної лінії з лімітом 18 750 000,00 доларів США, а Позичальник зобов'язується отримати Кредит, використати його за цільовим призначенням, повернути Кредитору суму Кредиту, сплатити проценти за користування кредитом, комісії, можливі штрафні санкції та інші платежі, передбачені цим Договором, а також виконати інші обов'язки, визначені цим Договором (п. 1.1. Договору).

Згідно з п. 1.3. Кредитного договору кінцевий термін погашення Кредиту Позичальником - 24.06.2013 року.

Кредит надається Позичальнику на наступні цілі: ведення поточної діяльності (п. 1.4. Кредитного договору).

Пунтком 2.1. Кредитного договору передбачено, що плата за користування Кредитом розраховується на основі процентної ставки, зазначеної в п. 1.2. Проценти за користування кредитом нараховуються щомісячно, виходячи із умови, що до розрахунку приймається календарна кількість днів у році та календарна кількість днів у місяці, методом факт/360 (п. 2.2. Кредитного договору).

Відповідно до п. 2.3. Кредитного договору проценти нараховуються на залишок фактичної заборгованості за Кредитом протягом всього строку користування Кредитом. При цьому, проценти за користування кредитом Позичальник сплачує щомісяця на рахунок №2909488001126, не пізніше 15 (п'ятнадцятого) календарного числа місяця, наступного за тим, за який вони нараховані, та остаточно при погашенні кредиту (п.2.4. Кредитного договору).

Пунктом 9.1. Кредитного договору встановлено, що Кредитор зобов'язаний надати Позичальнику Кредит в порядку і на умовах, викладених в цьому Договорі, забезпечити Позичальника консультативними послугами щодо умов укладення і виконання цього Договору.

У відповідності до п. 10.1. Кредитного договору Позичальник зобовязується використати Кредит на зазначені у Договорі цілі і забезпечити повернення одержаного Кредиту та сплату нарахованих процентів, комісій, пені, штрафів та інших платежів, на умовах передбачених Договором.

Згідно з п. 14.4. Кредитного договору за прострочення виконання будь-яких грошових зобов'язань за цим Договором Позичальник сплачує Кредитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла на час виникнення заборгованості, від суми простроченого платежу за кожен календарний день прострочення. Розрахунок пені здійснюється, починається з наступного календарного дня після дати, коли відповідне грошове зобов'язання мало бути виконаним, і по день виконання Позичальником простроченого зобов'язання.

Пунктом 15.4. Кредитного договору передбачено, що цей Договір вступає в силу з моменту його підписання Сторонами і діє до повного виконання ними прийнятих відповідно до цього Договору зобовязань.

Як встановлено місцевим господарським судом та підтверджується письмовими доказами у справі, 25 червня 2013 року між Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський акціонерний банк" (Кредитор) та Дочірнім підприємством Відкритого акціонерного товариства "Івано-Франківський м'ясокомбінат" "Івано-Франківські ковбаси" (Позичальник) укладено Договір про внесення змін № 6 до Кредитного договору № 246-2012 від 25.06.2012р. (а.с. 15), відповідно до умов якого п. 1.3. Кредитного договору викладено в наступній редакції: « 1.3. Кінцевий термін погашення Кредиту Позичальником 23 червня 2014 року включно». При цьому, 27 лютого 2014 року між Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський акціонерний банк" (Кредитор) та Дочірнім підприємством Відкритого акціонерного товариства "Івано-Франківський м'ясокомбінат" "Івано-Франківські ковбаси" (Позичальник) укладено Договір про внесення змін до Кредитного договору № 246-2012 від 25.06.2012р. (а.с. 16), відповідно до умов яого п. 1.3. Кредитного договору викладено в наступній редакції: « 1.3. Кінцевий термін погашення Кредиту Позичальником 23 червня 2015 року включно».

Документальними доказами у справі встановлено, що 12 серпня 2014 року між Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський акціонерний банк" (Кредитор) та Дочірнім підприємством Відкритого акціонерного товариства "Івано-Франківський м'ясокомбінат" "Івано-Франківські ковбаси" (Позичальник) укладено Договір про внесення змін до Кредитного договору № 246-2012 від 25.06.2012р. (а.с. 17), відповідно до умов яого п. 1.2. Кредитного договору викладено в наступній редакції: « 1.2. Процентна ставка за користування Кредитом:

-з 25.06.2012 року по 31.10.2012 року 11,5%;

-з 01.11.2012 року по 31.08.2014 року 13%;

-з 01.09.2014 року 8,2%.».

Разом з тим, 15 жовтня 2014 року між Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський акціонерний банк" (Кредитор) та Дочірнім підприємством Відкритого акціонерного товариства "Івано-Франківський м'ясокомбінат" "Івано-Франківські ковбаси" (Позичальник) укладено Договір про внесення змін до Кредитного договору № 246-2012 від 25.06.2012р. (а.с. 18), відповідно до умов якого сторони домовились, що проценти нараховані за період з 01.06.2014р. по 30.09.2014р. Позичальник сплачує в строк до 15 листопада 2014 року.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із вимогами ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно із ст.174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобовязання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться

У відповідності до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

При цьому ст. 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Статтею 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Водночас ст. 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Таким чином, кредитні відносини виникають на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту. Кредити надаються банком під відсоток, ставка якого, як правило, не може бути нижчою від відсоткової ставки за кредитами, які бере сам банк, і відсоткової ставки, що виплачується ним по депозитах.

Господарським судом Івано-Франківської області встановлено та підтверджено зясуванням документальних доказів у справі, що позивач належним чином виконав свої зобовязання за Кредитним договором та надав Позичальнику кредит в розмірі 18 750 000,00 доларів США, що підтверджується меморіальними ордерами №1457572 від 25.06.2012р. на суму 18 000,00 доларів США (т. 1 а.с. 43) та № 1457626 від 25.06.2012р. на суму 18 732 000,00 доларів США (т. 1 а.с. 44).

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2 підприємству Відкритого акціонерного товариства "Івано-Франківський м'ясокомбінат" "Івано-Франківські ковбаси" було відкрито рахунок № 20623880000347, відповідно до виписки по якому за період з 25.06.2012 року по 18.06.2015 року, загальна сума наданого ПАТ «ВіЕйБі БАНК» ДП ВАТ "Івано-Франківський м'ясокомбінат" "Івано-Франківські ковбаси" становить 18 750 000,00 доларів США.

Проте, Позичальник взятих на себе зобовязань щодо своєчасного повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом належним чином не виконав, у звязку з чим у нього утворилася заборгованість за кредитним Договором №246-2012 від 25.06.2012р. При цьому, розмір заборгованості позивача в позовній заяві визначено в сумі 20 185 253,50 доларів США, з яких 18 750 000,00 доларів США - заборгованість за кредитом, 1 353 229,16 доларів США - заборгованість за процентами, 74 086,50 доларів США - пеня за несвоєчасну сплату процентів, 7 937,84 долари США - 3% річних за несвоєчасну сплату процентів. Доказів погашення суми боргу суду не подано.

Дослідженням матеріалів справи встановлено, що у звязку з порушенням строків повернення суми кредиту та сплати відсотків за користування кредитом, позивач звернувся до відповідача з вимогою від 04.03.2015р. (т. 1 а.с. 20-21), в якій вимагав усунути порушення умов Кредитного договору № 246-2012 від 25.06.2012 року та погасити заборгованість перед Банком. Дана вимога скерована відповідачу 06.03.2015 року, що підтверджується фіскальним чеком №9674 від 06.03.2015 року, описом вкладення у цінний лист № 0315035451707 (т. 1 а.с. 22) та реєстром № 145 відправлення цінних листів ПАТ «ВіЕйБі БАНК» (т. 1 а.с. 23).

Таким чином, з огляду на викладене та з врахуванням документальних доказів у справі, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 18 750 000,00 доларів США за неналежне виконання укладеного між сторонами Кредитного договору № 246-2012 від 25.06.2012 року.

При цьому, з метою повного та обєктивного вирішення спору по суті, а також для здійснення перевірки правильності нарахування позивачем відповідачу заборгованості за процентами, пені за несвоєчасну сплату процентів та 3% річних за несвоєчасну сплату процентів у звязку з неналежним виконанням останнім умов кредитного Договору №246-2012 від 25.06.2012р. ухвалою Львівського апеляційного господарського суду 16.11.2015 року (т. 1 а.с. 231-237) було призначено судову експертизу документів фінансово кредитних операцій.

Згідно висновку експерта № 4413 від 15.03.2016р. (т. 2 а.с. 2-11) при дослідженні питань щодо наявності простроченої заборгованості за платежами згідно Кредитного договору № 246-2012 від 25.06.2012 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський акціонерний банк" та Дочірнім підприємством Відкритого акціонерного товариства "Івано-Франківський м'ясокомбінат" "Івано-Франківські ковбаси" станом на 18.02.2015 року, зясовано, що за сплатою процентів за користування Кредитом заборгованість ОСОБА_2 підприємства Відкритого акціонерного товариства "Івано-Франківський м'ясокомбінат" "Івано-Франківські ковбаси" складає 1 276 354,16 доларів США; за сплатою пені у звязку з простроченням плати процентів за користування Кредитом заборгованість складає 77 633,22 долари США; та 3% річних від прострочених процентів за користування Кредитом складають 7 829,11 доларів США.

Як вбачається з матеріалів справи та зясовано в ході розгляду справи, позивач також просить стягнути з відповідача заборгованість за процентами за Кредитним договором №246-2012 від 25.06.2012 року в сумі 1 353 229,16 доларів США, пеню за несвоєчасну сплату процентів за Кредитним договором №246-2012 від 25.06.2012 року в сумі 74 086,50 доларів США та 3% у розмірі 7 937,84 доларів США.

Щодо заявленої до стягнення заборгованості за процентами за Кредитним договором №246-2012 від 25.06.2012 року колегія суддів зазначає наступне.

Як вже зазначалося вище, відповідно до п. 2.2. Кредитного договору проценти за користування кредитом нараховуються щомісячно виходячи із умови, що до розрахунку приймається календарна кількість днів у році та календарна кількість днів у місяці, методом факт/360.

Згідно з п. 2.3. Кредитного договору проценти нараховуються на залишок фактичної заборгованості за Кредитом протягом всього строку користування Кредитом. При цьому, проценти за користування кредитом Позичальник сплачує щомісяця на рахунок №2909488001126, не пізніше 15 (п'ятнадцятого) календарного числа місяця, наступного за тим, за який вони нараховані, та остаточно при погашенні кредиту (п.2.4. Кредитного договору).

При цьому, Договором по внесення змін № 6 до Кредитного договору № 246-2012 від 25.06.2012р. (а.с. 15) передбачено, кінцевий термін погашення Кредиту Позичальником 23 червня 2014 року включно та Договором про внесення змін до Кредитного договору № 246-2012 від 25.06.2012р. (а.с. 16) визначено кінцевий термін погашення Кредиту Позичальником 23 червня 2015 року включно.

Разом з тим, Договором про внесення змін до Кредитного договору № 246-2012 від 25.06.2012р. (а.с. 18), передбачено, що проценти нараховані за період з 01.06.2014р. по 30.09.2014р. Позичальник сплачує в строк до 15 листопада 2014 року.

Відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, Затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 17.06.2004р. №280, Зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26 липня 2004 року за № 919/9518 (надалі Інструкція) короткострокові кредити в поточну діяльність, що надані суб'єктам господарювання визначаються із призначення рахунку: облік короткострокових кредитів, що надані суб'єктам господарювання на здійснення поточної діяльності, у тому числі здійснення операцій з експорту та імпорту товарів і послуг. За дебетом рахунку проводяться суми наданих кредитів. За кредитом рахунку проводяться суми погашення заборгованості; суми заборгованості, що перераховані на рахунок простроченої заборгованості.

При цьому, довгострокові кредити в поточну діяльність, що надані суб'єктам господарювання визначаються із призначення рахунку: облік довгострокових кредитів, що надані суб'єктам господарювання на здійснення поточної діяльності, у тому числі для здійснення операцій з експорту та імпорту товарів і послуг. За дебетом рахунку проводяться суми наданих кредитів. За кредитом рахунку проводяться суми погашення заборгованості; суми заборгованості, що перераховані на рахунок простроченої заборгованості.

Також, відповідно до положень Інструкції прострочена заборгованість за кредитами в поточну діяльність, що надані суб'єктам господарювання визначається із призначення рахунку: облік простроченої заборгованості за кредитами в поточну діяльність, що надані суб'єктам господарювання. За дебетом рахунку проводяться суми простроченої заборгованості за наданими кредитами. За кредитом рахунку проводяться суми погашення простроченої заборгованості за наданими кредитами; суми списання безнадійної заборгованості.

Разом з тим, положеннями Інструкції передбачено, що нараховані доходи за кредитами в поточну діяльність, що надані суб'єктам господарювання визначаються із призначення рахунку: облік нарахованих доходів за кредитами в поточну діяльність, що надані суб'єктам господарювання. За дебетом рахунку проводяться суми нарахованих доходів. За кредитом рахунку проводяться суми нарахованих доходів під час їх отримання; суми, що перераховані на рахунок прострочених нарахованих доходів. Одночасно, передбачено, що прострочені нараховані доходи за кредитами в поточну діяльність, що надані суб'єктам господарювання визначаються із призначення рахунку: облік прострочених нарахованих доходів за кредитами в поточну діяльність, що надані суб'єктам господарювання. За дебетом рахунку проводяться суми прострочених нарахованих доходів. За кредитом рахунку проводяться суми отриманих доходів.

Таким чином, враховуючи виписки за особовими рахунками ОСОБА_2 підприємства Відкритого акціонерного товариства "Івано-Франківський м'ясокомбінат" "Івано-Франківські ковбаси", відкритими в ПАТ «ВіЕсБі БАНК» з обліку прострочених нарахованих доходів за кредитами в поточну діяльність, що надані субєктам господарювання, умови укладеного між сторонами Кредитного договору, а також здійснивши перерахунок нарахування позивачем відповідачу заборгованості за процентами за Кредитним договором №246-2012 від 25.06.2012 року, колегія суддів зазначає, що заборгованість за процентами за Кредитним договором №246-2012 від 25.06.2012 року станом на 18.02.2015 року становить 1 276 354,16 доларів США, а не 1 353 229,16 доларів США, як визначено місцевим господарським судом.

Наведене також підтверджується висновком № 4413 судово-економічної експертизи у господарській справі № 909/487/15 від 15.03.2016 року (т. 2 а.с. 2-15), яка приймається колегією суддів до уваги, оскільки являється належним доказом у справі.

Перевіряючи доводи позовної заяви в частині нарахування позивачем відповідачу 3% річних за несвоєчасну сплату процентів судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобовязанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.

Таким чином, колегія суддів вважає, що якщо зобов'язання виконано не належним чином, то воно не припиняється, а навпаки на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України, оскільки остання передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відтак, провівши перерахунок нарахування позивачем відповідачу 3% річних за період з 18.11.2014р. по 15.12.2014р.; за період з 16.12.2014р. по 15.01.2015р.; за період з 16.01.2015р. по 16.02.2015р.; за період з 17.02.2015р. по 18.02.2015р., колегією суддів встановлено, що загальна сума 3 % річних за неналежне виконання відповідачем умов укладеного між сторонами Кредитного договору складає 7 829,10 доларів США (2 033,12 доларів США + 2 577,41 доларів США + 3 008,77 доларів США + 209,81 доларів США) так, як визначено місцевим господарським судом.

Аналізом матеріалів справи встановлено, що позивач просить стягнути з відповідача 1 745 257,24 грн. пені за несвоєчасне виконання зобовязань по Кредитному договору.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобовязань (ст. 625 Цивільного кодексу України).

У відповідності до ст.216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з ч. 1 ст. 220 ГК України боржник, який прострочив виконання господарського зобов'язання, відповідає перед кредитором (кредиторами) за збитки, завдані простроченням, і за неможливість виконання, що випадково виникла після прострочення.

Частиною 1 статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Крім цього, пунктом 2.5. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань (з наступними змінами і доповненнями) передбачено, що щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, за період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

Як зазначалося вище, за прострочення виконання будь-яких грошових зобов'язань за цим Договором Позичальник сплачує Кредитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла на час виникнення заборгованості, від суми простроченого платежу за кожен календарний день прострочення. Розрахунок пені здійснюється, починається з наступного календарного дня після дати, коли відповідне грошове зобов'язання мало бути виконаним, і по день виконання Позичальником простроченого зобов'язання (п. 14.4. Кредитного договору).

Разом з тим, перевіряючи правильність нарахування позивачем відповідачу пені колегія суддів зазначає, що відповідно до статті 192 ЦК України законним платіжним засобом, обовязковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно із частиною 1 статті 533 ЦК України грошове зобовязання має бути виконане у гривнях.

Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобовязаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом (частина 3 статті 533 ЦК України).

Такий порядок визначено Декретом Кабінету Міністрів України Про систему валютного регулювання і валютного контролю від 19 лютого 1993 року № 15-93, дія якого не поширюється на правовідносини щодо нарахування та стягнення штрафних санкцій за внутрішніми угодами, укладеними між резидентами на території України.

Відповідно до статті 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (стаття 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань).

Таким чином, максимальний розмір пені повязаний із розміром облікової ставки Національного банку України; оскільки чинне законодавство не передбачає встановлення Національним банком України облікової ставки для іноземної валюти, пеня має обчислюватися та стягуватися за судовими рішеннями лише у національній валюті України гривні (правова позиція Верховного суду України від 01.04.2015 року у справі № 3-29гс15).

Відтак, нарахування пені в доларах США суперечить вимогам чинного законодавства України.

Таким чином, провівши перерахунок нарахування позивачем відповідачу пені та враховуючи межі заявлених позовних вимог, колегією суддів встановлено, що загальна сума пені за період з 18.11.2014р. по 15.12.2014р., з 16.12.2014р. по 15.01.2015р., з 16.01.2015р. по 16.02.2015р. та з 17.02.2015р. по 18.02.2015р. за несвоєчасну сплату процентів за укладеним між сторонами Кредитним договором складає 1 745 257,24 грн, а не 1 191 932,48 грн., як визначено місцевим господарським судом.

Враховуючи документальні докази у справі та беручи до уваги висновки експертизи викладені у висновку № 4413 судово-економічної експертизи у господарській справі № 909/487/15 від 15.03.2016 року (т. 2 а.с. 2-15) колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції при ухваленні судового рішення від 17.07.2015 року допущено помилки при розрахунку заборгованості (заборгованість по сплаті процентів та пені за несвоєчасне виконання зобовязань) ОСОБА_2 підприємства Відкритого акціонерного товариства "Івано-Франківський м'ясокомбінат" "Івано-Франківські ковбаси" за Кредитним договором № 246-2012 від 25.06.2012 року. Тому, судова колегія вважає, що рішення місцевого господарського суду слід змінити шляхом внесення змін у п. 2. резолютивної частини рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 17.07.2015 року у справі № 909/487/15.

Разом з тим, як зясовано в ході розгляду справи в суді апеляційної інстанції, представник відповідача (скаржника у справі) визнає висновок експертизи, вважає його належним та допустимим доказом у справі, проте просить рішення господарського суду Івано-Франківської області від 17.07.2015р. скасувати і винести нове, яким в задоволенні позову відмовити.

Одночасно, перевіряючи доводи апеляційної скарги в частині покликання скаржника на те, що судом першої інстанції не витребувано та не досліджено первинних документів позивача, на основі яких базувалися позовні вимоги, а саме оригінал кредитного договору, оригінали всіх додатків та додаткових угод до кредитного договору, договору застави та додатків до нього, колегія суддів зазначає, що відповідно до листа № 51/12-061/02 від 17.11.2014 року слідчого відділу Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області (т. 1 а.с. 134), такі документи були витребувані у ПАТ «ВіЕйБі Банк» у звязку з необхідністю розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень.

При цьому, як зазначає скаржник у нього (як сторони Кредитного договору № 246-2012 від 25.06.2012 року) відсутній примірник Кредитного договору, хоча відповідно до п. 15.9. Кредитного договору цей Договір укладено українською мовою в двох оригінальних примірниках, що мають однакову юридичну силу по одному для кожної з Сторін, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині колегія суддів вважає голослівними.

Отже, з огляду на викладене вище, оцінивши докази в їх сукупності в тому числі і належним чином засвідчені первинні документи позивача, на основі яких базувалися позовні вимоги, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 17.07.2015 року у справі № 909/487/15 змінити, п. 2. резолютивної частини рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 17.07.2015 року у справі № 909/487/15 викласти в наступній редакції: «Стягнути з ОСОБА_2 підприємства відкритого акціонерного товариства "Івано-Франківський м'ясокомбінат" "Івано-Франківські ковбаси" в користь Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський ОСОБА_3" заборгованість за Кредитним договором №246-2012 від 25.06.2012р., а саме по кредиту в розмірі 18 750 000,00 доларів США, по процентах - 1 276 354,16 доларів США, 3% річних в розмірі 7 829,10 доларів США, що разом становить 20 034 183,29 (двадцять мільйонів тридцять чотири тисячі сто вісімдесят три долари США двадцять девять центів), що за офіційним курсом НБУ станом на 17.07.2015р. складає 440 551 690,55 грн (чотириста сорок мільйонів пятсот пятдесят одна тисяча шістсот девяносто гривень пятдесят пять копійок) та пеню в розмірі 1 745 257,24 грн (один мільйон сімсот сорок пять тисяч двісті пятдесят сім гривень двадцять чотири копійки).».

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.33 ГПК України).

Нормою ст.43 ГПК України передбачено що, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку, відповідно до вимог ст. 49 ГПК України покласти на скаржника.

Керуючись ст. ст. 49, 91, 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, - Львівський апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

1.Апеляційну скаргу ОСОБА_2 підприємства Відкритого акціонерного товариства "Івано-Франківський м'ясокомбінат" "Івано-Франківські ковбаси" № 58 від 31.07.2015 року залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 17.07.2015 року у справі №909/487/15 змінити, виклавши п. 2. резолютивної частини рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 17.07.2015 року у справі № 909/487/15 в наступній редакції:

«Стягнути з ОСОБА_2 підприємства відкритого акціонерного товариства "Івано-Франківський м'ясокомбінат" "Івано-Франківські ковбаси" в користь Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський ОСОБА_3" заборгованість за Кредитним договором №246-2012 від 25.06.2012р., а саме по кредиту в розмірі 18 750 000,00 доларів США, по процентах - 1 276 354,16 доларів США, 3% річних в розмірі 7 829,10 доларів США, що разом становить 20 034 183,29 (двадцять мільйонів тридцять чотири тисячі сто вісімдесят три долари США двадцять девять центів), що за офіційним курсом НБУ станом на 17.07.2015р. складає 440 551 690,55 грн (чотириста сорок мільйонів пятсот пятдесят одна тисяча шістсот девяносто гривень пятдесят пять копійок) та пеню в розмірі 1 745 257,24 грн (один мільйон сімсот сорок пять тисяч двісті пятдесят сім гривень двадцять чотири копійки).».

В решті рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 17.07.2015 року у справі № 909/487/15 залишити без змін.

3.Судовий збір за перегляд рішення Господарського суду Івано-Франківської області в апеляційному порядку покласти на скаржника.

4.Господарському суду Івано-Франківської області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи скеровуються в Господарський суд Івано-Франківської області.

Повний текст постанови складений 27.05.2016р.

Головуючий-суддяМельник Г.І.

СуддяДавид Л.Л.

Суддя Михалюк О.В.