Постанова № 58014801, 23.05.2016, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" травня 2016 р. Справа № 920/1819/15

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., суддя Істоміна О.А., суддя Плужник О.В.

при секретарі Кохан Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1

відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх.№980 С/3) на рішення господарського суду Сумської області від 25.02.16 у справі № 920/1819/15

за позовом Публічного акціонерного товариства Українська залізниця, м.Київ, в особі Регіональної філії Придніпровська залізниця Публічного акціонерного товариства Українська залізниця, м. Дніпропетровськ,

до Кролевецького дочірнього агролісогосподарського підприємства Кролевецький агролісгосп, м. Кролевець,

про стягнення 43630 грн.

ВСТАНОВИЛА:

В грудні 2015 року Публічне акціонерне товариство Українська залізниця, м.Київ, в особі Регіональної філії Придніпровська залізниця Публічного акціонерного товариства Українська залізниця, м. Дніпропетровськ звернулося до господарського суду Сумської області з позовною заявою, в якій просив суд стягнути з Кролевецького дочірнього агролісогосподарського підприємства Кролевецький агролісгосп, м. Кролевець 43630 грн. штрафу за невірно визначену масу вантажу та 1218 грн. судового збору.

Рішенням господарського суду Сумської області від 25.02.2016 року у справі №920/1819/15 (суддя Зайцева І.В.) позов задоволено повністю, стягнуто з Кролевецького дочірнього агролісогосподарського підприємства Кролевецький агролісгосп на користь Державного підприємства Придніпровська залізниця 43630 грн. 00 коп. штрафу за неправильно зазначену масу вантажу, а також 1218 грн. судового збору.

Відповідач з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права та неповне з'ясування обставин справи при його прийнятті, просить скасувати рішення господарського суду повністю та прийняти нове рішення у справі, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В апеляційній скарзі відповідач зазначив, що позивачем не доведено наявність законних підстав для застосування до його підприємства відповідного штрафу; вказує на те, що суд першої інстанції приймаючи рішення по справі, взяв до уваги копії накладної №34864553 від 02.06.2015 р. без відмітки кінцевої станції (ст.Роковата) про отримання вантажу, отже, документи, які позивачем додані до матеріалів справи в обґрунтування позовних вимог, містять суперечливі дані, а тому є сумнівною достовірність даних комерційного акта станції, складеного на ст. Пятихатка №АА010523/16/2 від 08.06.2015 р.

Судова колегія, повторно розглянувши справу, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду встановила, що 02.01.2015 року між Дочірнім підприємством Кролевецький агролісгосп (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю Еколіс (покупець) укладено договір купівлі-продажу необробленої деревини № 1.

У червні 2015 року зі станції Кролевець Південно-Західної залізниці Кролевецьке дочірнє агролісогосподарське підприємство Кролевецький агролісгосп здійснило відправлення вагону № 61943346 згідно накладної № 34864553 на станцію Рокувата Придніпровської залізниці.

У накладній № 34864553 від 02.06.2015 в графі спосіб визначення маси, відповідач зазначив на електронних вагах, заводський № НОМЕР_1, як це передбачено п. 9 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 № 644.

Відповідно до ст. 24 Статуту залізниць України при проходженні вагону через станцію Пятихатки Придніпровської залізниці, залізницею проведено контрольну перевірку маси вантажу, під час якої виявлено, що вона не відповідає масі, вказаній відправником у накладній, про що складено акт загальної форми ст. Пятихатки Стикова № 3763 від 06.06.215 та комерційний акт АА№ 010523/16/2 від 06.06.2015.

Суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що комерційним актом АА№ 010523/16/2 від 06.06.2015 засвідчено, що в перевізному документі зазначено: нетто не вказано, тара - 20300 кг., нетто 55000 кг. При контрольному зважуванні вагону на справних 150т вагонних вагах ст. Пятихатки, повірені 20.04.2015, виявилось брутто 68300 кг, тара з документу 20300 кг, нетто 48000 кг, тобто маси нетто менше від маси нетто вказаної в перевізному документі на 7000 кг. Вантаж навантажений у 4 штабеля по довжині вагону з глухими торцевими стінками. Увязки цілі не порушені. Вагон у технічному відношенні справний. Зважування вагону проводив приймальник поїздів Олійник в присутності комерційного агента Алєксєйчук. При повторному зважуванні недостача 7000 кг вантажу підтвердилась.

Згідно із ст. 6 Статуту залізниць України та п. 1.2 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 року, накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Відповідно до 37 Статуту залізниць України, п.2.3. Правил оформлення перевізних документів та п.5 Наказу Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року N 644 "Про затвердження окремих розділів Правил перевезення вантажів", представник відправника вказує свою посаду, розписується, засвідчуючи правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі. Про спосіб визначення маси вантажу відправник зобов'язаний зазначити у накладній.

Пунктом 2 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 встановлено, що загальна маса вантажу визначається зважуванням (на вагонних, вантажних, елеваторних та інших вагах) або іншим способом, тип ваг указується в накладній. Маса вантажу визначається відправником. Про спосіб визначення маси вантажу відправник зобов'язаний зазначити в накладній. Ваговимірювальні технічні засоби відправників (одержувачів) мають бути повірені органами Держспоживстандарту та взяті на облік залізницею відповідно до Інструкції про порядок застосування ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті.

П.п. 2.1.,2.3. Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 31.07.2012 №442 зазначено, що засоби ваговимірювальної техніки, які перебувають у власності як залізниць, так і організацій, які не належать до сфери управління Укрзалізниці, підлягають обліку залізницями.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі про відсутність належних доказів щодо справності тензометричних ваг, на яких проводилось зважування вагону необґрунтоване, оскільки вказані тензометричні ваги пройшли повірку у визначені Інструкцією про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України строки, що спростовує доводи відповідача та підтверджується витягом із технічного паспорту засобу ваговимірювальної техніки (зввт) № 12 вагонних ваг заводський №1155, станція Пятихатки Придніпровської залізниці, у якому повірником зроблений запис, що 20.04.2015 повірені ваги еталонними гирями ВПВ № 19992049 та визнані придатними до застосування.

Суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги посилання відповідача про невідповідність способу проведеного позивачем зважування вантажу, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 9 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000, лісоматеріали й дрова повинні пред'являтися до перевезення із зазначенням у накладній таких даних: у разі перевезення в спеціальних контейнерах або в пакетах - кількості контейнерів або пакетів; у разі перевезення з використанням верхньої звуженої частини обрису навантаження ("шапки") - кількості основних штабелів, їх висоти і кількості штабелів, укладених у "шапці"; у разі перевезення лісоматеріалів і дров у критих вагонах - кількості штабелів; в інших випадках - кількості штабелів і їх висоти. Маса лісоматеріалів і дров визначається відправником умовно.

Пунктом 22 Правил видачі вантажів, затверджених цим же наказом, вказано, що перевірка маси вантажу на станції призначення проводиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення. Зважування вантажів на вагонних вагах провадиться в порядку, передбаченому Правилами приймання вантажів до перевезення. В пункті 27 Правил зазначено, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто. При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить, зокрема, 2 % маси, зазначеної в перевізних документах, для вантажів рідких або зданих до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані; 0,5 % маси всіх інших вантажів.

Суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що у даному випадку різниця між вагою вантажу у накладній та у комерційному акті перевищує граничне розходження у визначенні маси нетто.

Як вбачається із матеріалів справи, на станції Кролевець відповідач визначив масу вантажу способом зважування на електронних вагах заводський №5104179002, про що вказав у накладній, як вимагається статтею 37 Статуту залізниць України. На станції Пятихатки та Рокувата зважування вагону здійснювалося на 150 - тонних статичних тензометричних вагах, отже, тим самим способом, що і відповідач.

Згідно із ч. 1 ст.129 Статуту залізниць України та ч. 1 ст.26 Закону "Про залізничний транспорт" обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Відповідно до п. 6 Правил складання актів, в акті зазначаються: номери відправки, вагона, рід вагона, кількість пломб (ЗПП) і відбитки на них, кількість місць і маса вантажу за документами та виявлені перевіркою. У разі визначення маси на вагонних вагах зазначаються маса брутто, тари (з бруса або перевірена) вагона та нетто вантажу.

Пунктом 8 Правил складання актів визначено, що комерційні акти складаються у трьох примірниках на бланках установленої форми і заповнюються на друкарській машинці або чорнилами чітко, без будь-яких виправлень. На кожному акті проставляється штемпель станції. Другий примірник акта видається одержувачу на його вимогу. Якщо комерційний акт складається на станції відправлення або на попутній станції, то другий примірник акта додається до перевізних документів. Про складений комерційний акт проставляється відмітка у перевізних документах у порядку, визначеному правилами оформлення перевізних документів.

Суд першої інстанції правомірно встановив, що станцією Пятихатки Придніпровської залізниці правомірно складено саме комерційний акт, про що зазначено у залізничній накладній, оскільки виявлено факт невідповідності маси вантажу з даними, зазначеними у накладній №34864553, за приписами п. 2 Правил складання актів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002 року,

Комерційний акт АА №010523/16/2 від 06.06.2015 містить повну інформацію про відправника та одержувача вантажу, на ньому проставлено штемпель станції, а також у зазначеному документі детально описано відомості про вагон, його вантажопідйомність, технічний стан, спосіб завантаження вантажу, особу відповідальну за його навантаження, спосіб визначення маси вантажу (розділ А); обставини, за яких виявлено порушення (розділи Б, В, Г, Д).

Пунктами 12, 14 Правил складання актів якщо при перевірці вантажу, що прибув з актом попутної станції, під час перевірки на станції призначення не буде виявлено різниці між даними акта, складеного на попутній станції, і фактичною наявністю та станом вантажу, багажу або вантажобагажу, то станція призначення в розділі "Є" комерційного акта попутної станції вносить відмітку такого змісту: "Під час перевірки вантажу (багажу, вантажобагажу) різниці проти цього акта не виявлено"; така відмітка засвідчується штемпелем станції і підписами осіб, указаних у п.10 цих Правил. Комерційний акт АА № 010523/16/2 від 06.06.2015 року також містить заповнений пункт Є, який заповнений чорнильною ручкою та засвідчений штемпелем кінцевої станції Рокувата та підписами осіб.

Пунктом 10 Правил складення актів передбачено, що комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчику, сортувальної платформи, старший прийомоздавальник) і прийомоздавальник станції, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.

Суд першої інстанції правомірно встановив, що комерційний акт АА №010523/16/2 від 06.06.2015 року за формою та змістом відповідає вимогам чинного законодавства України, складений та підписаний повноважними особами.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Статуту залізниць України, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.

Пунктом 28 Правил приймання вантажів до перевезення визначено, що вантажі, завантажені відправником у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагонів, вантажу, їх маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагонах без перевірки маси та кількості вантажу.

На відповідача покладено обов'язок правильно визначити у накладній масу вантажу, при чому за приписами ч. 1 ст. 24 Статуту залізниць України позивач мав право, а не обов'язок перевірити ці відомості.

Пп. 6 та 3, пунктів 3.3. та 3.15 роз'яснень Президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002р. за № 04-5/601 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею", господарським судам слід мати на увазі таке. Стаття 24 Статуту надає залізницям право перевіряти правильність відомостей, зазначених відправником у залізничній накладній, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній, у тому числі і після прибуття вантажу на станцію призначення. Пункт 26 Тарифного керівництва також надає залізниці право на договірних засадах зважувати та перевіряти масу вантажів при прийманні, видачі і перевантаженні у випадках, не передбачених Правилами перевезення, і згідно зі статтею 129 Статуту складати комерційний акт. Тому складання залізницею комерційного акту у випадках, коли залізниця не зобов'язана була видавати вантаж з перевіркою, не може бути підставою для визнання відповідного комерційного акта таким, що не має доказового значення. У застосуванні статті 118 Статуту слід мати на увазі, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених у цій статті порушень, встановлених залізницею як на станції призначення або під час перевезення, так і на станції відправлення після пред'явлення вантажу до перевезення, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.

Згідно із ст 122 Статуту залізниць України та п. 5.5. Правил оформлення перевізних документів, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, з відправника стягується штраф у розмірі визначеному ст. 118 Статуту залізниць України.

Відповідно до ст. 118 Статуту залізниць України встановлює, що за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що сума штрафу становить 43630 грн. 00 коп., оскільки відповідно до накладної, провізна плата за вагон від станції Кролевець Південно-Західної залізниці до станції Рокувата Придніпровської залізниці становить 8726 грн. 00 коп.

Колегія суддів вважає, що посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що позивачем не доведено наявність законних підстав для застосування до його підприємства відповідного штрафу необґрунтоване, оскільки позивачем надано докази, які достовірно підтверджують факт допущення відповідачем порушення, передбачені статтею 122 Статуту залізниць України, оформлених комерційним актом.

Суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив вимоги позивача про стягнення з відповідача 43630 грн. 00 коп. штрафу.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, що відповідачем не виконано.

Таким чином, висновки викладені в рішенні господарського суду, відповідають нормам матеріального та процесуального права та фактичним обставинам справи, а мотиви відповідача не можуть бути підставою для його скасування, керуючись ст.ст. 6, 24, 37 118,122, 129 Статуту залізниць України, ст.ст. 101-105 ГПК України колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Сумської області від 25.02.16 у справі №920/1819/15 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції: Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 27.05.16

Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.

Суддя Істоміна О.А.

Суддя Плужник О.В.