Рішення № 58014056, 24.05.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.05.2016Справа №910/6848/16

За позовом Публічного акціонерного товариства "Центренерго" в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТДС УкрСпецтехніка"

про стягнення грошових коштів

Представники учасників судового процесу:

від позивача:Гавкалюк В. В. за довіреністю; від відповідача:Смик Д. П. за довіреністю

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства "Центренерго"в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТДС УкрСпецтехніка" про стягнення штрафних санкцій за неналежне виконання умов договору № 16/267 на закупівлю робіт з виготовлення (ремонту) обладнання від 21.05.2014.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2016 порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 05.05.2016.

В судових засіданнях 05.05.2016 та 23.05.2016 судом в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) оголошувалася перерва до 23.05.2016 та 24.05.2016 відповідно.

Через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва 23.05.2016 позивачем було подано заяву про збільшення позовних вимог (вих. № 421-3069 від 23.05.2016), відповідно до якої заявник просить суд стягнути з відповідача 17 890, 00 грн штрафних санкцій за порушення умов договору, з яких 12 010, 66 грн пені за період з 01.01.2016 по 22.05.2016 та 5 879, 34 грн штрафу.

Від відповідача через відділ канцелярії господарського суду 24.05.2016 надійшли заперечення на заяву про збільшення позовних вимог (вих. № 245-1 від 24.05.2016) та клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій (вих. № 255-2 від 24.05.2016).

В судове засідання 24.05.2016 представники сторін з'явилися, надали суду пояснення по суті справи, в яких позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі, з урахуванням поданої ним заяви про збільшення позовних вимог, відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив та просив зменшити розмір штрафних санкцій.

Подана позивачем заява про збільшення позовних вимог (вих. № 421-3069 від 23.05.2016) була прийнята судом до розгляду у відповідності до ст. 22 ГПК України.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем його зобов'язань за договором № 16/267 на закупівлю робіт з виготовлення (ремонту) обладнання від 21.05.2014, в частині виконання робіт в строк обумовлений договором.

Відповідач у своєму відзиві (вих. 284 від 28.04.2016) проти задоволення позовних вимог заперечує, посилаючись на невиконання позивачем його зобов'язань за договором № 16/267 на закупівлю робіт з виготовлення (ремонту) обладнання від 21.05.2014 в частині надання йому наряду - допуску на виконання робіт. Крім того, відповідач клопотав про зменшення штрафних санкцій.

У судовому засіданні 24.05.2016 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на які посилається позивач, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Як підтверджено матеріалами справи, 21.05.2014 між позивачем, як замовником та відповідачем, як виконавцем було укладено договір № 16/267 на закупівлю робіт з виготовлення (ремонту) обладнання (далі за текстом - договір), відповідно до п. 1.1. якого виконавець зобов'язується у 2014 році виконати на свій ризик роботи, що зазначені у додатку № 1 до договору, а замовник прийняти і оплатити роботи.

В пункті 1.2. договору сторони погодили, що роботи повинні бути виконані у строки, зазначені у додатку № 1 до договору. В разі відсутності в додатку № 1 до договору строку виконання робіт, роботи виконуються протягом строку дії договору.

Ціна договору зазначена в додатку № 1 до договору (п. 3.1. договору).

Відповідно до п. 5.3 договору для пропуску працівників виконавця на територію замовника виконавець повинен надати замовнику відповідний перелік працівників, що потребують такого пропуску.

Здавання - прийняття виконаних робіт за договором оформляється шляхом підписання сторонами двостороннього акту прийому - передачі виконаних робіт протягом 5 робочих днів із моменту одержання замовником повідомлення виконавця про готовність результатів робіт до приймання (п. 5.4. договору).

Пунктом 6.1.1. договору виконавець зобов'язався забезпечити виконання робіт у строки встановлені договором. Приступити до виконання робіт виконавець зобов'язався, згідно з п. 6.1.4. договору після отримання від замовника наряду - допуску виконати роботи.

Згідно з п. 7.2. договору у разі невиконання, або несвоєчасного виконання робіт з виконавця стягується пеня у розмірі 0, 1 % вартості виконаних робіт, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

В додатку № 1 до договору сторони погодили в п. 1 найменування та опис робіт, в п. 2 загальну вартість робіт: 83 990, 64 грн, в т. ч ПДВ 13 998, 44 грн. Згідно з п. 4 додатку № 1 до договору результатом робіт є проведений в повному обсязі капітальний ремонт автонавантажувача "Рекорд". Строк дії договору - до 31.12.2014, а в частині розрахунків та гарантійних зобов'язань - до повного виконання робіт. Строк виконання робіт - 2-3 квартал 2014 (п. 11, 13.1 додатку № 1 до договору).

Додатковою угодою № 1 - 16/657 до договору від 29.12.2014 сторони продовжили строк дії договору до 30.06.2015, та строк виконання робіт до 30.06.2015.

Додатковою угодою № 2 - 1/137 до договору від 26.0.2015 сторони продовжили строк дії договору до 31.12.2015, та строк виконання робіт до 31.12.2015.

В січні 2016 року позивач направив відповідачу претензію щодо виконання умов договору № 16/267 від 21.05.2014 (вих. № 25/74-532 від 29.01.2016), в якій вимагав у найкоротший термін належним чином виконати зобов'язання за договором та надати замовнику відповідний акт прийому - передачі для підписання.

Відповідач надав позивачу відповідь на претензію щодо виконання умов договору № 16/267 від 21.05.2014 (вих. № 345 від 16.03.2016), в якій повідомив позивача, що зупинив виконання його обов'язку за договором № 16/267 від 21.05.2014 до виконання позивачем його зобов'язань за договором № 16/226-1 від 18.04.2014, та просив продовжити строк дії договору № 16/267 від 21.05.2014.

Доказів виконання відповідачем робіт, передбачених договором матеріали справи не містять.

Предметом позову у справі є матеріально - правова вимога позивача до відповідача про стягнення з останнього на користь позивача 12 010, 66 грн пені за період прострочення з 01.01.2016 по 22.05.2016 та 5 879, 34 грн штрафу за прострочення виконання робіт на строк понад тридцять днів.

Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що між сторонами за своєю правовою природою укладено договір підряду.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України), є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно з ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Як встановлено судом, сторонами з урахуванням положень додаткової угоди № 2 - 1/137 до договору від 26.06.2015 погоджено строк виконання робіт до 31.12.2015.

Доказів виконання робіт, передбачених договором у строк до 31.12.2015 матеріали справи не містять. При цьому відповідач в цілому не заперечує факт невиконання ним робіт за договором, посилаючись на невиконання позивачем його зобов'язань по іншому договору.

Оскільки матеріали справи доказів виконання відповідачем робіт, обумовлених договором у строк до 31.12.2015 та у будь - який інший строк не містять, суд дійшов висновку про невиконання відповідачем його зобов'язань за договором щодо виконання обумовлених сторонами робіт.

При цьому суд відхиляє доводи відповідача щодо ненадання замовником наряду - допуску на виконання робіт, оскільки матеріали справи не містять жодних доказів із яких би вбачалося, що відповідач мав намір приступити до виконання робіт, подавав замовнику списки робітників на оформлення перепусток, допусків, тощо. Щодо посилань відповідача на ст. 538 ЦК України, згідно з якою у разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі, суд зазначає, що відносини сторін за одним господарським договором, не можуть впливати на відносини за іншим договором, якщо це прямо не передбачено такими договорами.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в ст. 193 ГК України, яка регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України (далі за текстом - ГК України) визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 2 ст. 231 ГК України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Пунктом 7.2. договору сторони також погодили нарахування за несвоєчасне виконання робіт пені у розмірі 0, 1 % вартості невиконаних робіт та 7 % штрафу за прострочення понад тридцять днів.

У відповідності до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Судом перевірено розрахунки позивача пені за період прострочення з 01.01.2016 по 22.05.2016 та 7 % штрафу нарахованих на суму невиконаних відповідачем за договором робіт та визнано їх арифметично вірними, відповідно з відповідача підлягає стягненню пеня у сумі 12 010, 6 грн та 7 % штрафу у сумі 5 879, 34 грн за порушення строків виконання обумовлених договором робіт.

Згідно до п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Оцінивши винятковість випадку (обставин винятковості випадку позивачем в його клопотанні про зменшення розміру штрафних санкцій наведено не було), виходячи з інтересів сторін, ступеню виконання зобов'язання, причин невиконання зобов'язання, значності прострочення виконання суд дійшов висновку про відсутність правових підстав в даному випадку для зменшення розміру штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Згідно зі ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин та враховуючи викладене вище, позов підлягає задоволенню повністю.

Згідно з ст. 49 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати по сплаті судового збору, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТДС УкрСпецтехніка" (01133, м. Київ, вул. Кутузова, буд. 18/7, кім. 417; ідентифікаційний код 37001696) на користь Публічного акціонерного товариства "Центренерго" (03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, 1; ідентифікаційний код 22927045) в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції (63460, Харківська область, Зміївський район, смт Комсомольське, Балаклійське шосе; ідентифікаційний код 05471247) суму пені в розмірі 12 010 (дванадцять тисяч десять) грн 66 коп., суму штрафу в розмірі 5 879 (п'ять тисяч вісімсот сімдесят дев'ять) грн 34 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 30.05.2016.

Суддя О.М. Дупляк