Постанова № 58012231, 30.05.2016, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2016 рокум. ПолтаваСправа №816/535/16

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Єресько Л.О.,

розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області, треті особи без самостійних вимог на предмет спору: Зіньківське відділення поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області, Управління Пенсійного фонду України в Зіньківському районі Полтавської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

18 квітня 2016 року ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1О.) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Полтавській області (надалі - відповідач, ГУНП в Полтавській області), треті особи без самостійних вимог на предмет спору: Зіньківське відділення поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області, Управління Пенсійного фонду України в Зіньківському районі Полтавської області, просив:

- визнати протиправними дії ГУНП в Полтавській області щодо відмови у перерахунку грошового утримання (заробітної плати) ОСОБА_1 за період з 25.07.1986 по 25.08.1986;

- зобов'язати ГУНП в Полтавській області провести перерахунок грошового утримання (заробітної плати) за період 25.07.1986 по 25.08.1986 за час робіт по ліквідації наслідків на ЧАЕС;

- зобов'язати ГУНП в Полтавській області видати довідку через підпорядкований підрозділ - Зіньківське відділення поліції ГУНП в Полтавській області, про грошове утримання з урахуванням перерахунку за перебування в стані бойової готовності, наведеного в довідці від 20.02.2015 №1425 та відповідно до положень і постанови РМ СРСР та ВЦРПС від 05.06.1986 №665-195, наказів СРСР від 11.06.1986 №0130 і від 30.06.1986 №0189 з врахуванням підвищення грошового забезпечення збільшеного в 2 рази, згідно постанови ЦК КПРС, Президії ВР СРСР, РМ СРСР і ВЦРПС від 07.05.1986 №524-156, нарахування премії - 60% від нарахування на підвищену заробітну плату відповідно до постанови РМ СРСР та ВЦРПС від 05.06.1986 №665-195 та постанови РМ УРСРС і Української республіканської ради професійних Спілок від 10.06.1986 №207-7.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в період проходження служби в органах МВС на посаді офіцерського складу був направлений у складі зведеного загону протипожежної служби Полтавської області на виконання робіт в зону Чорнобильської АЕС, де знаходився безвиїзно з 25 липня по 25 серпня 1986 року (32 доби) безпосередньо на АЕС; розрахунок грошового забезпечення за роботу (службу) в зоні Чорнобильської АЕС за період з 25.07.1986 по 25.08.1986 не відповідає фактичним обставинам, оскільки при заповненні довідки про фактичну заробітну плату в зоні відчуження відповідач не врахував положення окремих нормативно-правових актів часів Радянського Союзу, з яких знято гриф "секретно", та які є чинними.

Управління Пенсійного фонду України в Зіньківському районі Полтавської області надало до суду письмові заперечення проти позову, у яких просило відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. При цьому, третя особа зазначила, що ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії відповідно до довідки Зіньківського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області від 20.02.2015 вих. №1425 та на підставі постанови Зіньківського районного суду Полтавської області від 21.07.2015 у справі №530/577/15-а, залишеної без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.02.2016.

Відповідач та третя особа - Зіньківське відділення поліції ГУНП в Полтавській області письмових заперечень проти позову до суду не надали.

24.05.2016 судом одержано заяву представника відповідача, у якій останній просив замінити відповідача у справі з ГУНП в Полтавській області на Зіньківський районний відділ Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, а в разі незгоди позивача на заміну відповідача - залучити Зіньківський РВ як другого відповідача. При цьому зазначив, що оскільки довідку про грошове забезпечення у зоні ЧАЕС від 20.02.2015 вих. №1425 позивачу видано Зіньківським районним відділом Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, то саме останнє є належним відповідачем у справі.

Розглянувши дану заяву, суд дійшов висновку про відмову у її задоволенні з огляду на такі обставини.

Згідно з пунктом 9 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, передбачених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

В силу положень частини першої статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України суд першої інстанції, встановивши, що з адміністративним позовом звернулася не та особа, якій належить право вимоги, або не до тієї особи, яка повинна відповідати за адміністративним позовом, може за згодою позивача допустити заміну первинного позивача або відповідача належним позивачем або відповідачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.

А відповідно до частини третьої вказаної статті, якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача.

Матеріалами справи підтверджено, що 13.01.2016 ОСОБА_1 звернувся із заявою на імя начальника ГУНП в Полтавській області ОСОБА_2 про видачу уточненої довідки про грошове забезпечення у зоні ЧАЕС /а.с. 6/. Дану заяву відповідач - ГУНП в Полтавській області, розглянув по суті та надав позивачу відповідь від 10.02.2016, якою повідомив про відмову у видачі згаданої довідки /а.с. 7/.

А відтак, вимоги про визнання дій неправомірними звернуто до належного відповідача.

Крім того, зважаючи на триваючу процедуру ліквідації органів внутрішніх справ, ГУНП в Полтавській області буде також належним відповідачем за вимогами позивача про зобов'язання провести перерахунок грошового утримання та видати оновлену довідку.

Суд враховує, що всі особи, які беруть участь у справі, надали до суду клопотання про розгляд справи без їх участі.

Згідно з частиною четвертою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

А відповідно до частини першої статті 41 названого Кодексу, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин, розгляд справи проведено у порядку письмового провадження та без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, є інвалідом ІІ групи /а.с. 10-12/.

У 1986 році проходив службу в УВС виконкому Полтавської обласної ради народних депутатів на посаді старшого інспектора відділення ДПН /а.с. 9/.

У період з 25.07.1986 по 25.08.1986 позивач виконував службові обовязки по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

З 1997 року позивач отримував пенсію як військовий пенсіонер МВС.

20.02.2015 Зіньківським районним відділом Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області видано ОСОБА_1 довідку про розмір грошового забезпечення за період з 25.07.1986 по 25.08.1986, за змістом якої загальний розмір грошового забезпечення становить 1132,48 руб. /а.с. 9/.

На підставі згаданої довідки та відповідно до постанови Зіньківського районного суду Полтавської області від 21.07.2015 у справі №530/577/15-а, залишеної без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.02.2016, позивачу призначено пенсію відповідно до вимог частини першої статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Вважаючи за необхідне провести перерахунок грошового утримання у урахуванням приписів окремих нормативно-правових актів СРСР, 13.01.2016 позивач звернувся до ГУНП в Полтавській області із заявою, на яку відповідач надав роз'яснення від 10.02.2016 про відсутність підстав для відповідного перерахунку /а.с. 6-7/.

Не погодившись з такою відмовою та вважаючи за необхідне зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та видати довідку, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд виходить з такого.

Суд зазначає, що згідно з частиною першою статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.

Таким чином, неврахування при розрахунку грошового забезпечення позивача за період перебування останнього у зоні Чорнобильської АЕС вимог чинних у відповідний період нормативно-правових актів безпосередньо впливає на призначення пенсії.

Суд зауважує, що даний спір стосується наявності підстав для проведення перерахунку грошового утримання ОСОБА_1 за період перебування останнього у ІІ-й зоні небезпеки ЧАЕС з 25.07.1986 по 25.08.1986 та видачі оновленої довідки про заробіток.

При цьому суд зауважує, що питання фактичного нарахування та виплати позивачу грошового утримання з урахуванням нормативних актів з грифом "Таємно", прийнятих за часів Союзу РСР, не стосується предмету дослідження у даній справі, оскільки спір, що виник між сторонами, стосується саме права позивача на відповідні нарахування та наявність підстав для їх включення до довідки, що подається до органів Пенсійного фонду України для призначення пенсії відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Конституційний Суд України у рішенні від 15.10.2013 у справі №1-13/2013 за конституційним зверненням громадянки ОСОБА_3 щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України, статей 1, 12 Закону України "Про оплату праці" зазначив, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.

А відтак, позивач має право ініціювати в суді питання про правомірність нарахування йому грошового утримання за період перебування у ІІ-й зоні небезпеки ЧАЕС з 25.07.1986 по 25.08.1986.

Статтею 3 Закону України "Про правонаступництво України" передбачено, що закони та інші нормативні акти відповідних установ СРСР діють на території України, оскільки вони не суперечать законам України, прийнятим після проголошення незалежності України.

Згідно вимог статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд зазначає, що умови оплати праці в період виконання позивачем робіт з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС визначалися постановами та розпорядженнями ОСОБА_4 Міністрів СРСР та УРСР у залежності від категорії працюючих (працівники, особи рядового та начальницького складу, військовозобовязані, призвані на збори, військові строкової служби) та місця знаходження працівника залежно від встановлених зон в період виконання цих робіт (1-ша, 2-га, 3-тя зони небезпеки, зона іонізуючого випромінювання (30-ти кілометрова зона).

Як зазначено у листі Міністерства праці та соціальної політики України від 13.04.2001 №03-3/1652-018-2 "Про оплату праці у зоні відчуження ЧАЕС у 1986-1990 років осіб, які виконували роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС і запобіганням забрудненню навколишнього середовища", листом Держкомпраці УРСР від 13.06.1989 №10-769 повідомлено про зняття грифу "секретно" з постанов ЦК КПРС, Президії Верховної ОСОБА_4 СРСР, ОСОБА_4 Міністрів СРСР і ВЦРПС від 07.05.1986 №524-156, ОСОБА_4 Міністрів СРСР і ВЦРПС від 05.06.1986 №665-195, ОСОБА_4 Міністрів СРСР і ВЦРПС від 29.12.1987 №1497-378, розпоряджень від 03.09.1986 №1767-рс і від 11.12.1986 №2488-рс. Повідомлялось також, що розсекречуються прийняті до виконання постанови ОСОБА_4 Міністрів УРСР від 08.05.1986 №168-5, від 10.06.1986 №207-7, розпорядження ОСОБА_4 Міністрів УРСР від 10.09.1986, від 16.12.1986 №694-рс, від 06.01.1988 №12-рс та листи Держкомпраці УРСР, якими доводились зазначені рішення ОСОБА_4 Міністрів УРСР: №4с від 09.05.1986, №58с від 11.06.1986, №132с від 16.09.1986, №179с від 25.12.1986, №8с від 22.01.1988. Знято гриф секретності з низки інших нормативних актів, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС.

ОСОБА_4 Міністрів СРСР та ВЦРПС "Про умови оплати праці та матеріального забезпечення, працівників підприємств, організацій і установ, зайнятих на роботах, повязаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і запобігання забрудненню навколишнього середовища" від 05.06.1986 №665-195 передбачає встановлення за працівниками, направленими для виконання робіт, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і запобігання забрудненню навколишнього середовища, збереження середньої заробітної плати.

При цьому, пунктом першим названої ОСОБА_4 передбачено поширення на військовослужбовців дії пунктів 1 та 10 Постанови ЦК КПРС, Президії Верховної ОСОБА_4 СРСР, ОСОБА_4 Міністрів СРСР і ВЦРПС від 07.05.1986 №524-156 "Про умови оплати праці й матеріального забезпечення працівників підприємств і організацій зони Чорнобильської АЕС".

Пунктом 1 Постанови ЦК КПРС, Президії Верховної ОСОБА_4 СРСР, ОСОБА_4 Міністрів СРСР і ВЦРПС від 07.05.1986 №524-156 "Про умови оплати праці й матеріального забезпечення працівників підприємств і організацій зони Чорнобильської АЕС" передбачено підвищення тарифних ставок (посадових окладів) працівників підприємств і організацій, безпосередньо зайнятим на роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, до 100%. А військовослужбовцям військових частин і органів КДБ СРСР, а також особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, виконуючим службові обов'язки в зоні Чорнобильської АЕС, мали виплачуватись посадові оклади та оклади за військовим або спеціальним званням у подвійному розмірі.

Аналогічні за змістом положення містились у наказах СРСР від 11.06.1986 №0130 та від 30.06.1986 №0189.

Окрім того, відповідно до пункту 4 ОСОБА_4 Міністрів СРСР та ВЦРПС "Про умови оплати праці та матеріального забезпечення, працівників підприємств, організацій і установ, зайнятих на роботах, повязаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і запобігання забрудненню навколишнього середовища" від 05.06.1986 №665-195 установлено максимальний розмір премії - 60 відсотків тарифної ставки (окладу) в місяць.

Відповідно до постанови Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 07.05.1986 №153/10-43 премія за роботу в зоні ЧАЕС виплачувалась у відповідності з діючими на підприємстві системами преміювання. Встановлені граничні розміри премій дозволено підвищувати до 60% тарифної ставки (окладу) на місяць (підпункт 4 пункту 1 постанови ОСОБА_4 Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10.06.1986 №207-7).

У свою чергу, підпунктом 3 пункту 1 постанови ОСОБА_4 Міністрів УРСР і Української республіканської ОСОБА_4 професійних Спілок від 10.06.1986 №207-7 передбачено обмеження розміру премії у 400 карб.

ОСОБА_4 Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначено, що в усіх випадках премія, передбачена підпунктом 3 пункту 1 постанови ОСОБА_4 Міністрів УРСР, Укрпрофради від 10.06.1986 №207-7 (207с-86-п ) (не більш як 400 карбованців на місяць), що була визначена умовами оплати праці для осіб, які безпосередньо брали участь у роботах, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи і запобіганням забрудненню навколишнього природного середовища, після проведеного розрахунку додається до суми обчисленого заробітку.

Таким чином, виплата премії та її максимальний розмір визначений нормативно-правовими актами, отже, працівники, на яких поширюються зазначені нормативно-правові акти, можуть бути позбавлені таких виплат (або розмір останніх може бути зменшено) лише у випадках і за умов, передбачених цими актами.

ОСОБА_4 Міністрів СРСР і ВЦРПС від 05.06.1986 №665-195 (постанова ОСОБА_4 Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10.06.1986 №207-7) таких випадків (позбавлення або зменшення розміру премії) не передбачено.

Відповідачем не надано суду доказів позбавлення чи зменшення розміру премії ОСОБА_1 за час перебування в зоні ЧАЕС.

Відповідно до статті 10 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців*, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.

*Тут і надалі до військовослужбовців належать: особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовозобов'язані, призвані на військові збори, військовослужбовці-жінки, а також сержанти (старшини), солдати (матроси), які перебувають (перебували) на дійсній строковій службі у збройних силах, керівний і оперативний склад органів Комітету державної безпеки, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань.

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 у період з 25.07.1986 по 25.08.1986 виконував службові обовязки у другій зоні Чорнобильської АЕС загалом 32 доби /а.с. 8/. У зазначений період позивач знаходився в м. Чорнобиль безвиїзно.

На дату відрядження до м. Чорнобиль позивач перебував на посаді старшого інспектора відділення ДПН УВС виконкому Полтавської обласної ради народних депутатів на посаді /а.с. 9/.

Порядок та умови оплати праці осіб, що приймали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, визначено переліченими вище нормативно-правовими актами, що є діючими на даний час.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що розрахунок грошового забезпечення позивача за період з 25.07.1986 по 25.08.1986 має проводитись з урахуванням приписів зазначених вище нормативних актів, якими врегульовано порядок оплати праці робітників та службовців.

Разом з тим, як встановлено зі змісту довідки Зіньківського РВ УМВС України в Полтавській області від 20.02.2015 №1425 /а.с. 9/, позивачу нарахована заробітна плата за липень 1986 року в розмірі 247,73 крб та за серпень 1986 року 884,75 крб, з них:

- за основним місцем роботи: липень - 53,41 крб, серпень 190,75 крб;

- у зоні відчуження: з 25 липня по 31 липня 1986 року - 194,32 крб, з 01 по 25 серпня 1986 року - 694,00 крб.

Будь-які інші нарахування позивачу не здійснювались та у довідці від 20.02.2015 №1425 не враховані.

Згідно з частиною третьою статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.

ОСОБА_4 Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до положень пункту 3 названого Порядку у разі коли особа пропрацювала у зоні відчуження менш як 12 місяців підряд, пенсія обчислюється виходячи із заробітної плати за повні календарні місяці підряд у зоні відчуження.

У разі коли особа пропрацювала у зоні відчуження менше календарного місяця у 1986-1990 роках, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу у зоні відчуження, за весь фактично відпрацьований час, в одному із неповних календарних місяців роботи протягом цих років, без додавання суми заробітної плати за період роботи за межами зони відчуження. У такому разі заробітна плата за весь фактично відпрацьований час ділиться на число відпрацьованих днів, а одержана сума множиться на 25,4. Якщо дні роботи припали на вихідні і святкові дні, розрахунок заробітної плати проводиться у такому ж порядку, як і за роботу у робочі дні, а доплата за вихідні і святкові дні, нарахована за фактично відпрацьований час, з урахуванням установленої кратності додається до суми обчисленої заробітної плати.

В усіх випадках премія, передбачена підпунктом 3 пункту 1 постанови ОСОБА_4 Міністрів УРСР, Укрпрофради від 10 червня 1986 р. N 207-7 (не більш як 400 карбованців на місяць), що була визначена умовами оплати праці для осіб, які безпосередньо брали участь у роботах, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи і запобіганням забрудненню навколишнього природного середовища, після проведеного розрахунку додається до суми обчисленого заробітку /пункт 6 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи/.

Зважаючи на вищенаведене, суд дійшов висновку, що неврахування при розрахунку грошового забезпечення позивача за період перебування останнього у зоні Чорнобильської АЕС перелічених вимог безпосередньо впливає на призначення пенсії ОСОБА_1

За приписами частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно з частиною другою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Відповідно до частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

З урахуванням вищевикладеного, беручи до уваги встановлені по справі фактичні обставини, суд, з метою повного та всебічного захисту прав позивача, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог: визнати протиправними дії ГУНП в Полтавській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку грошового забезпечення за період з 25.07.1986 по 25.08.1986; зобовязати ГУНП в Полтавській області провести перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 за період роботи останнього по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 25.07.1986 по 25.08.1986 з урахуванням перерахунку за перебування в стані бойової готовності, наведеного в довідці від 20.02.2015 №1425, та відповідно до положень і постанови РМ СРСР та ВЦРПС від 05.06.1986 №665-195, наказів МВС СРСР від 11.06.1986 №0130, від 30.06.1986 №0189 з урахуванням підвищення грошового забезпечення, збільшеного в два рази, згідно з постановою ЦК КПРС, Президії ВР СРСР, РМ СРСР і ВЦРҐІС від 07.05.1986 №524-156, нарахування премії 60% від нарахування на підвищену заробітну плату відповідно до постанови РМ СРСР і ВЦРПС від 05.06.1986 №665-195 та постанови РМ УРСРС і Української республіканської ради професійних Спілок від 10.06.1986 №207-7 з обмеженням, передбаченим підпунктом 3 пункту 1 постанови ОСОБА_4 Міністрів УРСР і Української республіканської ОСОБА_4 професійних Спілок від 10.06.1986 №207-7, та видати довідку про грошове забезпечення з урахуванням перерахунку через підпорядкований підрозділ Зіньківське відділення поліції ГУНП в Полтавській області.

Приймаючи до уваги встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими врегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 у повному обсязі.

Керуючись статтями 7-11, 69-71, 86, 94, 122, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області, треті особи без самостійних вимог на предмет спору: Зіньківське відділення поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області, Управління Пенсійного фонду України в Зіньківському районі Полтавської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії задовольнити.

Визнати дії Головного управління Національної поліції в Полтавській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку грошового забезпечення за період з 25 липня 1986 року по 25 серпня 1986 року протиправними.

Зобовязати Головне управління Національної поліції в Полтавській області провести перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 за період роботи останнього по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 25 липня 1986 року по 25 серпня 1986 року з урахуванням перерахунку за перебування в стані бойової готовності, наведеного в довідці від 20.02.2015 №1425, та відповідно до положень і постанови РМ СРСР та ВЦРПС від 05.06.1986 №665-195, наказів МВС СРСР від 11.06.1986 №0130, від 30.06.1986 №0189 з урахуванням підвищення грошового забезпечення, збільшеного в два рази, згідно з постановою ЦК КПРС, Президії ВР СРСР, РМ СРСР і ВЦРҐІС від 07.05.1986 №524-156, нарахування премії 60% від нарахування на підвищену заробітну плату відповідно до постанови РМ СРСР і ВЦРПС від 05.06.1986 №665-195 та постанови РМ УРСРС і Української республіканської ради професійних Спілок від 10.06.1986 №207-7 з обмеженням, передбаченим підпунктом 3 пункту 1 постанови ОСОБА_4 Міністрів УРСР і Української республіканської ОСОБА_4 професійних Спілок від 10.06.1986 №207-7, та видати довідку про грошове забезпечення з урахуванням перерахунку через підпорядкований підрозділ Зіньківське відділення поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області.

ОСОБА_4 набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

ОСОБА_4 може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання її копії з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Суддя Л.О. Єресько