Ухвала суду № 58011168, 19.05.2016, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 728/2818/15-ц Провадження № 22-ц/795/961/2016 Категорія -цивільнаГоловуючий у I інстанції -Костенко О. Ф. Доповідач - Губар В. С.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2016 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіГубар В.С.,суддів:Лакізи Г.П., Позігуна М.І.при секретарі:Халимон Т.Ю.за участю:представника ОСОБА_5 - ОСОБА_6, ОСОБА_7, прокурора Оліфір О.В., ОСОБА_16 та її представника ОСОБА_8, представника Батуринської міської ради Ткаченко В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу ОСОБА_10 на рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 31 березня 2016 року у справі за заявою ОСОБА_10 про визнання ОСОБА_11 недієздатним та встановлення над ним опіки, -

в с т а н о в и в:

В грудні 2015 року ОСОБА_10 звернувся до суду із заявою, в якій просив визнати недієздатним ОСОБА_11 та призначити його опікуном над недієздатним сином ОСОБА_11

Рішенням Бахмацького районного суду Чернігівської області від 31 березня 2016 року заява ОСОБА_10 задоволена частково.

Громадянина ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і жителя АДРЕСА_1 визнано недієздатним в результаті хронічного та стійкого психічного розладу.

В призначенні опікуном над недієздатним ОСОБА_11 ОСОБА_10 відмовлено.

Недієздатного ОСОБА_11 передано під опіку органу опіки та піклування Батуринської міської ради.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_10 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення, яким задовольнити його заяву в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що ОСОБА_11 є рідним сином позивача і питання про позбавлення апелянта батьківських прав не виникало, він не ухилявся від виконання своїх батьківських обов»язків по матеріальному утриманню та вихованню дитини.

Як зазначає апелянт, в судовому засіданні були заявлені клопотання про допит свідків, про надання письмової довідки-характеристики односельчан, про надання довідки-характеристики на його дружину ОСОБА_12, про огляд записів з подяками в його трудовій книжці, проте суд першої інстанції необґрунтовано відмовив в задоволенні вказаного клопотання.

Апелянт вказує, що в вересні 2015 року він офіційно звернувся до органу опіки та піклування Батуринської міської ради про призначення його опікуном, а до цього була призначена опікуном його сестра ОСОБА_13, яка здійснювалось опікунство над ОСОБА_11 З часом він дізнався про призначення ще одного опікуна - ОСОБА_14 без звільнення попереднього опікуна, а з 25 лютого 2016 року опікуном була призначена ОСОБА_15 на підставі рішення Батуринської міської ради, а його (ОСОБА_10) заява про опікунство була залишена без задоволення.

Апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не була надана належна оцінка рішенням Батуринської міської ради, які є непослідовними та не відповідають нормам матеріального права і не враховано, що встановлення опіки над недієздатною особою можливе тільки за рішенням суду.

ОСОБА_10 зазначає, що в основу висновку органу опіки та піклування від 25.02.2016 року покладена недостовірна інформація, тому в силу положень ст. 63 ЦК України та ст. 9 Конвенції про права дитини, саме він як рідний батько, повинен бути опікуном ОСОБА_11, оскільки має стабільну пенсію, веде власне господарство, має нормальні матеріально-побутові умови.

В письмових запереченнях ОСОБА_16 просить відхилити апеляційну скаргу ОСОБА_10, а рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 31 березня 2016 року - залишити без змін, посилаючись на те, що рішення Батуринської міської ради про призначення її опікуном над недієздатним ОСОБА_11 апелянтом не оскаржувалось і є чинним. ОСОБА_16 наголошує, що ОСОБА_10 з'явився в житті ОСОБА_11 лише через півтора року після смерті матері, а до цього часу він сина не підтримував і нічим не допомагав.

В письмових поясненнях ОСОБА_14 зазначає, що ОСОБА_11 постійно проживав з матір»ю, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 року, а а батько ОСОБА_10 з сім»єю не проживав, ніколи не піклувався про сина і не цікавився його станом здоров»я. Після смерті ОСОБА_17 заявник зацікавився сином лише через півтора року і, на думку ОСОБА_14, лише з матеріальних мотивів. На даний час за ОСОБА_11 здійснює догляд ОСОБА_16 на достатньому рівні і яка займалась організацією поховання матері ОСОБА_11

Батуринська міська рада Бахмацького району Чернігівської області в своїх письмових поясненнях просить відхилити апеляційну скаргу ОСОБА_10, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін, посилаючись на те, що ОСОБА_11 постійно проживав з матір»ю ОСОБА_17, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 року і за життя матері ОСОБА_10 ніколи не піклувався про сина, проживав окремо, не цікавився його життям та здоров»ям, а аліменти були стягнуті в примусовому порядку за рішенням суду. Після смерті матері батько жодного разу не запропонував сину жити разом і його опіка обмежувалась лише тим, що один раз в день він приносив їжу.

В письмових поясненнях прокуратура Чернігівської області просить відхилити апеляційну скаргу ОСОБА_10, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін, посилаючись на те, що враховуючи положення ст. ст. 60, 63 ЦК України, ст. 241 ЦПК України та Правила опіки та піклування, при розгляді справи щодо встановлення опіки та піклування чинне законодавство не наділяє суд права на самостійне прийняття рішення щодо визначення конкретних осіб опікунами чи піклувальниками. Орган опіки та піклування зобов'язаний надати суду висновки про необхідність встановлення опіки та піклування щодо повнолітніх осіб, а також висновок щодо кандидатур опікунів та піклувальників.

Прокурор наголошує, що в матеріалах справи відсутній висновок органу опіки та піклування Батуринської міської ради щодо призначення ОСОБА_10 опікуном над недієздатним ОСОБА_11 Наголошує, що ОСОБА_10 тривалий час догляд за сином не здійснював та до органів опіки та піклування з питання встановлення опіки не звертався, а належних доказів на підтвердження здійснення ОСОБА_10 догляду за сином ОСОБА_11 суду не надано.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасовано правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Перевіряючи доводи скарги, апеляційним судом встановлено наступне.

Відповідно до положень ст. 39 ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Порядок визнання фізичної особи недієздатною встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України.

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_3, інвалід 1 групи з дитинства, безстроково, перебуває на обліку у психіатричному кабінеті Бахмацької центральної районної лікарні з 16 липня 1985 року, що підтверджується довідкою від 09.12.2015 року (а.с. 13).

Відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи від 19.01.2016 року № 33 у ОСОБА_11 має місце важка розумова відсталість (F72 - за Міжнародною Класифікацією Хвороб 10-го перегляду). У зв'язку з тим, що ОСОБА_11 страждає на важкий (хронічний та стійкий) психічний розлад, він не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

З урахуванням вищенаведених обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для визнання ОСОБА_11 недієздатним.

Відмовляючи в задоволенні заяви ОСОБА_10 в частині призначення його опікуном над недієздатним ОСОБА_11, суд першої інстанції виходив з того, що заявник не зможе створити хворому ОСОБА_11 необхідних побутових умов, забезпечити його доглядом і лікуванням. Також суд зазначив, що рішення виконавчого комітету Батуринської міської ради від 25.02.2016 року про відмову в призначенні опікуном оскаржено не було, а висновок про можливість призначення позивача опікуном суду не наданий.

Апеляційний суд погоджується з таким рішенням, оскільки судом першої інстанції обставини справи з'ясовані в обсягу, необхідному для правильного вирішення спору, відповідно до встановлених обставин, правильно визначено суть і характер правовідносин сторін та норми матеріального права, що їх регулюють.

Апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_11 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 року у с. Батурин Бахмацького району Чернігівської області та зареєстрований за адресою - АДРЕСА_2, що підтверджується копію паспорта громадянина України на ім.»я ОСОБА_11, шо міститься в матеріалах справи (а.с. 7).

ОСОБА_11 є сином ОСОБА_10, що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с. 11).

Мати ОСОБА_11 - ОСОБА_17, з якою він постійно проживав та яка його доглядала, померла ІНФОРМАЦІЯ_5 року, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с. 9).

В матеріалах справи мається висновок від 19.10.2004 р. лікарської комісії щодо необхідності стороннього догляду за інвалідом І групи внаслідок психічного розладу, з якого вбачається, що ОСОБА_11 є інвалідом І групи внаслідок психічного розладу і за станом психічного розладу потребує постійного догляду. Зазначені висновки також підтверджуються висновком судово-психіатричної експертизи від 19 січня 2016 року.

З матеріалів справи вбачається, що після смерті матері, ОСОБА_17, до 27 серпня 2014 року хворий ОСОБА_11 знаходився без належної опіки.

Звертаючись до суду із заявою, ОСОБА_10 просив призначити його опікуном над недієздатним сином ОСОБА_11, враховуючи положення ст. ст. 60, 62, 63 ЦК України та ст. 241 ЦПК України.

Відповідно до ст. ст. 41, 60 ЦК України та вимог ст. 241 ЦПК України над недієздатною фізично особою встановлюється опіка, яка призначається судом за поданням органу опіки та піклування.

Право на опіку або піклування фізичної особи, яка визнана недієздатною або цивільна дієздатність якої обмежена передбачено ст. 292 ЦК України.

Опіка є особливою формою державної турботи про повнолітніх осіб, які потребують допомоги щодо забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів повнолітніх осіб, які за станом здоров»я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов'язки. Опіка встановлюється для здійснення замість особи в її інтересах цивільних права та виконання цивільних обов'язків її представниками.

Суд встановлює опіку на фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Відповідно до положень ст. 63 ЦК України опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов'язки опікуна чи піклувальника.

При призначенні опікуна важливі і обов'язково повинні враховуватись особисті приязні взаємини між опікуном та підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.

Статтею 55 ЦК України передбачено, що опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, які за станом здоров»я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов'язки.

Згідно з ч. 1 ст. 60 ЦК України суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Таким чином, вирішуючи питання про призначення повнолітній особі опіки суд не діє самостійно. Орган опіки та піклування зобов'язаний подати до суду висновки про необхідність встановлення опік5и щодо повнолітніх осіб, а також подає висновок щодо кандидатур опікунів та піклувальників.

Згідно п. п. 1.3, 1.4 Правил опіки і піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім'ї та молоді, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства освіти України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26.05.1999 року № 34/166/131/88, органами, які приймають рішення щодо опіки та піклування, є районні, районні в містах державні адміністрації, виконавчі комітети міських, районних у містах, сільських, селищних рад.

Як вбачається з матеріалів справи, 27 серпня 2014 року рішенням виконавчого комітету Батуринської міської ради № 71 від 27.08.2014 року опікуном над недієздатним ОСОБА_11 була призначена тітка - ОСОБА_18 відповідно до її письмової заяви.

Ні підставі рішення Батуринської міської ради від 17.11.2015 року № 3 з 17 листопада 2015 року відповідно до письмової заяви опікуном над ОСОБА_11 була призначена його сусідка ОСОБА_14

Рішенням виконавчого комітету Батуринської міської ради від 25 лютого 2016 року № 2 призначено ОСОБА_16 опікуном над ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_3, інвалідом І групи з дитинства, який потребує постійного стороннього догляду.

Рішенням № 6 виконавчого комітету Батуринської міської ради від 25 лютого 2016 року ОСОБА_10 відмовлено у встановленні опіки над ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_3, інвалідом І групи з дитинства, який потребує постійного стороннього догляду.

Відповідно до ст. 75 ч. І ЦК України, суд, якщо він призначив опікуна чи піклувальника, або орган опіки та піклування за заявою особи звільняє їх від повноважень опікуна або піклувальника. Ця заява розглядається судом або органом опіки чи піклування протягом 1 місяця. Особа виконує повноваження опікуна або піклувальника до винесення рішення про звільнення її від повноважень опікуна чи піклувальника чи до закінчення місячного строку від дня подання заяви, якщо вона не була розглянута протягом цього строку.

В ході розгляду справи апеляційним судом, ОСОБА_16 було надано рішення виконавчого комітету Батуринської міської ради № 10 від 19 квітня 2016 року, відповідно до якого звільнено ОСОБА_14 від покладених на неї обов'язків опіки та піклування рішенням виконкому № 3 від 17.11.2015 року над ОСОБА_11 згідно поданої заяви; звільнено ОСОБА_18 від покладених на неї обов'язків опіки та піклування рішенням виконкому № 71 від 27.08.2014 року над племінником ОСОБА_11 у зв'язку з невиконанням вищезазначених обов'язків опіки та піклування; залишено ОСОБА_16 як таку, що буде виконувати обов'язки опікуна та піклувальника, покладених раніше рішенням виконкому від 25.02.2016 року на час до повного завершення розгляду питання опіки та піклування над ОСОБА_11 у судовому порядку.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_16 та ОСОБА_10 звернулись до органу опіки та піклування Батуринської міської ради з проханням призначити опікунство над ОСОБА_11

Згідно висновку органу опіки та піклування Батуринської міської ради про можливість виконувати обов'язки опікуна ОСОБА_16 та ОСОБА_10 орган опіки та піклування Батуринської міської ради дійшов до висновку, що доцільно буде покласти обов'язки опікуна на ОСОБА_16

В апеляційному суді ОСОБА_10 не надано суду жодного доказу того, що призначення його опікуном над недієздатним ОСОБА_11 якнайкраще відповідатиме інтересам сина, і що призначення опікуном ОСОБА_16 суперечить цим інтересам.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст. 59 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. ст. 1, 2, 3 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Сторони та інші особи, які беруть у часть у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.ч. 2,3 ст. 212 ЦПК України жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності.

Однак, ОСОБА_10 не представлено апеляційному суду достовірних і безсумнівних доказів, які б могли викликати сумніви у об'єктивності та виваженості оскаржуваного судового рішення, прийнятого виключно з урахуванням необхідності захисту законних прав і інтересів ОСОБА_11

Крім того, апеляційним судом було встановлено, що ОСОБА_19 відповідно до вимог ч. 1 ст. 75 ЦК України рішення виконавчого комітету Батуринської міської ради про відмову в призначенні його опікуном над ОСОБА_11 у встановленому порядку не оскаржувалось і є чинним. Висновок органу опіки та піклування про можливість призначення позивача опікуном над недієздатним ОСОБА_11 в матеріалах справи відсутній. Окрім того, апеляційний суд приймає до уваги, що, подавши апеляційну скаргу та наполягаючи на призначенні його опікуном, ОСОБА_10 в апеляційний суд не з»являвся, не надав ніяких документальних доказів на підтвердження поважних причин неявки та не проявив ніякого інтересу до розгляду справи в апеляційному суді.

Враховуючи викладені обставини, матеріали справи у їх сукупності, а також оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, апеляційний суд вважає, що справа судом першої інстанції розглянута повно та об'єктивно, оскаржуване рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, зазначені в ньому висновки відповідають фактичним обставинам справи, а тому апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313 - 315, 317, 319, 324 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - відхилити.

Рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 31 березня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: