Ухвала суду № 58010969, 26.05.2016, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа 668/1811/16-ц Головуючий в І інстанції Кузьміна О.І.

Провадження №22-ц/791/1234/16 Доповідач: Ігнатенко П.Я.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Херсонської області в складі:

ГоловуючогоІгнатенко П.Я.Суддів:Воронцової Л.П. Стародубця М.П.СекретарПісоцька Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Суворовського районного суду міста Херсона від 03 березня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5, треті особи: ОСОБА_7 та приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу Довгань Оксана Іванівна, про розірвання договору довічного утримання та визнання права власності,

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2016 року позивач звернувся до сузу із вказаним позовом, посилаючись на те, що 08.08.2013 року між ним та ОСОБА_5 укладено договір довічного утримання, згідно якого він передав у власність відповідачці свою квартиру АДРЕСА_1. В зв'язку з порушенням його прав та невиконанням останньою умов договору, просив розірвати зазначений договір та повернути сторони у первісний стан та визнати за ним право власності на його квартиру.

В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_6 зазначав, що укладення договором довічного утримання передбачалось надання йому щомісячно 500 грн. матеріальної допомоги, однак це не виконувалось, оскільки ОСОБА_5 заволоділа його банківською карткою та фактично користувалась його грошима і видавала йому його ж кошти. До його квартири відповідачка поселила квартирантів які йому перешкоджали користуватися своєю ж квартирою та не оплачували проживання. Позивач просив задовольнити позов.

Рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 03.03.2016 року позов задоволено. Розірвано договір довічного утримання, укладений 08.08.2013 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_5, посвідченого приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Довгань Оксаною Іванівною та зареєстрованого в реєстрі за №2610. Визнано за ОСОБА_6 право власності на АДРЕСА_1

Не погоджуючись із рішенням суду, ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, як незаконне та необґрунтоване та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Письмових заперечень на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходило.

В ході апеляційного розгляду ОСОБА_5 підтримала апеляційну скаргу , просить її задовольнити, рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Третя особа ОСОБА_7 допитаний в якості свідка в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та пояснив, що відповідачка виконувала умови договору довічного утримання, нею придбавались необхідні позивачу речі, видавались кошти. Ніяких суперечностей між сторонами договору не було і ОСОБА_6 ніхто не погрожував. Ініціатива щодо вселення квартирантів у квартиру виходила від ОСОБА_6

Позивач ОСОБА_6 в ході апеляційного розгляду апеляційну скаргу не визнав та пояснив, що квартиранти заселились за вказівкою ОСОБА_5, вони йому не платили та погрожували, забороняли з'являтись до своєї квартири без їх попереднього дозволу. Його банківська картка, на яку надходила пенсія, знаходилась у ОСОБА_5, за рахунок цих коштів остання купувала деякі речі. На придбання хлібопічі, яку придбала ОСОБА_5, ОСОБА_6 дав своїх 500 грн. Продукти він купував за свої кошти. Позивач пояснив, що відповідачка не виконувала умови договору довічного утримання.

Представник ОСОБА_6 - ОСОБА_9 апеляційну скаргу не визнала, просила її відхилити та рішення суду залишити без змін. При цьому пояснила, що ОСОБА_5 умови договору не виконувала, заволоділа банківською карткою позивача та користувалась цими грошима до серпня 2015 року. Допомогу, яка передбачена умовами договору довічного утримання, остання не надавала, комунальні платежі не оплачувала. Заперечує написання розписки про повний розрахунок з ОСОБА_6 та укладення додаткового договору, яким передбачено передача коштів не поштовим переказом, а готівкою або безготівковим розрахунком,- який не відповідає формі договору, нотаріально не посвідчений та є нікчемним. Придбання заявлених відповідачкою товарів частково оплачено самим ОСОБА_6 Просить не брати до уваги докази щодо придбання ОСОБА_5 будівельних матеріалів ніби для проведення ремонту у квартирі позивача, оскільки дати придбання цих матеріалів передують укладенню договору довічного утримання. Окрім того, відповідачка вселила до квартири ОСОБА_6 квартирантів, які створювали перешкоди останньому та погрожували. Також представник звернула увагу суду на те, що надані відповідачкою усі докази в їх сукупності щодо витрат на ОСОБА_6 не покривають і половини витрат, передбачених договором.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом правильно встановлено, що між сторонами укладено договір довічного утримання від 08.08.2013 року, посвідченого приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Довгань Оксаною Іванівною та зареєстрованого в реєстрі за №2610. Визнано за ОСОБА_6 право власності на АДРЕСА_1 (а.с. 4-5).

Згідно умов договору ОСОБА_6 передав у власність, а ОСОБА_5 отримала у власність АДРЕСА_1

Згідно п. 7 договору ОСОБА_5 зобов'язалась довічно утримувати ОСОБА_6, тобто забезпечувати грошовими ресурсами для задоволення потреб та створення умов для нормальної життєдіяльності, на які він самостійно буде забезпечувати себе харчуванням, одягом, лікарськими засобами, необхідними послугами та всім необхідним для повноцінного життя та зобов'язалась сплачувати грошовий еквівалент у розмірі 500,00 грн. щомісячно шляхом поштового переказу.

Судом першої інстанції також правильно встановлено факт неналежного виконання умов договору довічного утримання відповідачкою, зокрема, невиконання умов щодо щомісячного переказу коштів ОСОБА_6 в сумі 500 грн., використання нею банківської картки останнього, ініціювання вселення квартирантів до квартири ОСОБА_6,які перешкоджали останньому користуватись квартирою та створювали неприйнятні умови для проживання. Вказані обставини підтверджуються поясненнями самого позивача та свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13, які підтвердили, що ОСОБА_5 не виконувала свої зобов'язання за договором довічного утримання, користувалась банківською карткою ОСОБА_6, грошей, окрім його ж пенсії, йому не передавала, вселила квартирантів. У придбанні ОСОБА_14 окремих речей ОСОБА_6 приймав участь, зокрема, на хлібопіч давав 500 грн.

Пояснення свідка ОСОБА_15 - квартиранта, який проживає із дружиною у квартирі з ОСОБА_6 щодо вселення його за ініціативою останнього, судом першої інстанції правильно не взято до уваги як такі, що спростовуються сукупністю доказів, які є в матеріалах справи.

В ході апеляційного розгляду допитаний в якості свідка ОСОБА_7 підтвердив, що ОСОБА_15 знайомий їх сім'ї, а не ОСОБА_6, отже ініціатива останнього щодо вселення ОСОБА_15 із дружиною до квартири виключається.

Окрім того, судом першої інстанції правильно не взято до уваги додаткову угоду від 08.09.2013 року, яка є нікчемною відповідно до вимог ч.1 ст. 220 ЦК України.

Судом першої інстанції, повно, всебічно досліджено і оцінено обставини у справі, надані сторонами докази, правильно визначено юридичну природу спірних правовідносин та закон, який їх регулює.

Перевірені колегією доводи апеляційної скарги до уваги прийняті бути не можуть, оскільки вони не спростовують висновків суду і не містять посилання на нові факти або засоби доказування, які мають значення для справи, а вказані в скарзі посилання на допущені судом порушення норм матеріального та процесуального права позбавлені правового обгрунтування і підлягають відхиленню.

Докази надані ОСОБА_5 щодо часткового дотримання нею умов договору не спростовують висновки суду про неналежне виконання передбачених договором умов, що дає підстави для задоволення позовних вимог про розірвання договору довічного утримання на підставі ч.1 ст. 755, ч.1 ст. 756 ЦК України і визнання права власності за ОСОБА_6 на АДРЕСА_1, що була предметом зазначеного вище договору.

Повне та відповідне виконання позивачкою умов договору довічного утримання належними і допустимими доказами не доведено, як в суді першої, так і апеляційної інстанції, а судом не встановлено.

З урахуванням викладених обставин оскаржуване судове рішення ухвалено за повного та всебічного дослідження всіх обставин по справі з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для визнання їх незаконними та необґрунтованими відсутні.

Апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду в межах оскарження та доводів апеляційної скарги - залишенню без змін.

На підставі, ст.ст.303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5, - відхилити.

Рішення Суворовського районного суду міста Херсона від 03 березня 2016 року,- залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і з цього часу може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий П.Я.Ігнатенко

Судді: Л.П.Воронцова

М.П.Стародубець