Рішення № 58009961, 26.05.2016, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа 668/334/15-ц Головуючий в І інстанції Рябцева М.С.

Провадження №22-ц/791/989/16 Доповідач: Ігнатенко П.Я.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Херсонської області в складі:

ГоловуючогоІгнатенко П.Я.Суддів:Воронцової Л.П. Стародубця М.П.Секретар За участю адвокатаПісоцька Т.І. Салівонського О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на заочне рішення Суворовського районного суду міста Херсона від 17 квітня 2015 року у цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_6, третя особа - ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2015 року публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» (далі - ПАТ «Дельта Банк» або банк) звернулося до суду із вказаним вище позовом, посилаючись на те, що 25 квітня 2008 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «УкпСиббанк», та ОСОБА_7 укладено кредитний договір, згідно якого остання отримала кредитні кошти у розмірі 96000,00 дол.США з розрахунку 13,5 % річних строком до 24 квітня 2015 року. В забезпечення виконання зобов'язань позичальника між банком та ОСОБА_6 25 квітня 2008 року укладено договір поруки, згідно якого позичальник та поручитель несуть солідарну відповідальність.

08 грудня 2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта Банк» укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, згідно якого останній набув права вимоги по вказаному вище кредитному договору.

У зв'язку з порушенням позичальником зобов'язань за зазначеним кредитним договором, станом на 10 листопада 2014 року виникла заборгованість в сумі 2440282,55 грн., які позивач просив стягнути на свою користь з ОСОБА_6.

Заочним рішенням Суворовського районного суду м.Херсона від 17 квітня 2015 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором №11340485000 в сумі 2440282,55 грн., з яких: 2411030,29 грн. заборгованість за додатковою угодою №11340485001, в тому числі: сума заборгованості за кредитом - 1285416,66 грн., сума заборгованості за відсотками - 1125613,63 грн.; 29252,26 грн. - заборгованість за кредитним договором №11340485000.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Херсона від 22.02.2016 року заяву ОСОБА_6 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.

Письмові заперечення на апеляційного скаргу до апеляційного суду не надходили.

В ході апеляційного розгляду представник ОСОБА_6 - адвокат Салівонський О.М. підтримав апеляційну скаргу. Просить її задовольнити, скасувати рішення суду та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову у зв'язку з припиненням поруки.

В письмових поясненнях представник банку Іванюк Т.М. пояснила, що помилково зазначений номер в договорі поруки на забезпечення боргових зобов'язань ОСОБА_7 за кредитним договором №11340485000, ця помилка в номері виправлена в додатковій угоді. Просить розглядати справу у їх відсутність та відхилити апеляційну скаргу і залишити рішення суду без змін.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги банку, суд першої інстанції виходив з дійсності поруки поручителя ОСОБА_6

Погодитись з таким висновком не можна.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником (ч. 1 ст. 553 ЦК України).

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч. ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України).

Припинення поруки пов'язане, зокрема, із закінченням строку її чинності.

За змістом ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Отже, порука - це строкове зобов'язання, і незалежно від того, строк її дії встановлений договором чи законом, його сплив припиняє суб'єктивне право кредитора.

З матеріалів справи вбачається, що 25 квітня 2008 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк», та ОСОБА_7 укладено кредитний договір №11340485000, згідно якого остання отримала кредитні кошти у розмірі 96000,00 дол.США з розрахунку 13,5 % річних строком до 24 квітня 2015 року (а.с. 7-14).

В забезпечення виконання зобов'язань позичальника між банком та ОСОБА_6 25 квітня 2008 року укладено договір поруки, 30.04.2009 року додаткова угода №1, згідно яких позичальник ОСОБА_7 та поручитель ОСОБА_6 несуть солідарну відповідальність за виконання зобов'язань за вказаним вище кредитним договором від 25.04.2008 року з урахуванням додаткової угоди №11340485001 (а.с.20-22).

08 грудня 2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта Банк» укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, згідно якого останній набув права вимоги по вказаному вище кредитному договору.

Окрім того, чинним рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 12.03.2014 року, яке набрало чинності 06.05.2014 року (справа №668\16591\13-ц) за позовом ПАТ «Дельтабанк» до ОСОБА_7, ОСОБА_9 про стягнення кредитної заборгованості, позов про дострокове стягнення кредитної заборгованості задоволено та стягнуто солідарно з ОСОБА_7 (позичальника) та ОСОБА_9.(поручителя) на користь банку за кредитним договором №11340485000/001 заборгованість станом на 20.11.2013 року в сумі 1130515,45 грн.

Вказаним рішенням суду встановлено, що 25.04.2008 року на виконання зобов'язань ОСОБА_7 за кредитним договором №1134048500025 від 25 квітня 2008 року укладено договір поруки із ОСОБА_9, якій банком направлялась досудова вимога від 15.03.2013 року за №31-4-08\1586\13, якою повідомлено про наявну заборгованість за кредитним договором ОСОБА_7 №111340485000\001 від 25.04.2008 року та попереджено про необхідність сплати заборгованості (а.с.208).

Отже, звернувшись до позичальника ОСОБА_10 та її поручителя ОСОБА_9 із вимогою про сплату заборгованості за кредитним договором та, звернувшись до них із позовом про дострокове стягнення всієї заборгованості, банк використав своє право передбачене частиною другою статті 1050 ЦК України та змінив строк виконання основного зобов'язання, на забезпечення виконання якого виступав поручителем ОСОБА_6

З договору поруки, укладеному із поручителем ОСОБА_6 вбачається, що в ньому не встановлено строку, після якого порука припиняється, а умова договору поруки (пункт 3.1) про його дію до повного виконання боржником своїх зобов'язань перед банком за кредитним договором не є встановленим сторонами строком припинення дії поруки, оскільки суперечить ч. 1 ст. 251 та ч. 1 ст. 252 ЦК України, тому в цьому разі підлягають застосуванню норми ч. 4 ст. 559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Виходячи з положень другого речення частини четвертої статті 559 ЦК України слід дійти висновку про те, що вимогу до поручителя про виконання ним солідарного з боржником зобов'язання за договором повинно бути пред'явлено в судовому порядку в межах строку дії поруки, тобто протягом шести місяців з дня, встановленого кредитором для дострокового погашення кредиту в порядку реалізації ним свого права, передбаченого частиною другою статті 1050 ЦК України.

З матеріалів справи вбачається, що після зміни строку виконання основного зобов'язання, з урахуванням того, що банк звернувся із досудовою вимогою до поручителя ОСОБА_9 15.03.2013 року, після чого звернувся із позовом до ОСОБА_10 та її поручителя ОСОБА_9 про погашення заборгованості за вказаним вище кредитним договором та після ухвалення з цього приводу рішення суду від 12.03.2014 року про стягнення заборгованості, яке набрало законної сили 06.05.2014 року, протягом шести місяців банк не реалізував можливість пред'явити вимогу (позов) до поручителя ОСОБА_6 і звернувся із позовом до нього 20.12.2014 року поза межами дії поруки (а.с.40).

Отже, банк пропустив передбачений ч. 4 ст. 559 ЦК України шестимісячний строк пред'явлення вимог до поручителя ОСОБА_6, (п. 24 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин»).

Крім того, такий висновок відповідає правовим позиціям Верховного Суду України, викладених у постановах № 6-33цс12 від 23 травня 2012 року, №6-53цс14 від 17.09.2014 року, які згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковими для судів.

Задовольняючи позовні вимоги про стягнення заборгованості з поручителя ОСОБА_6, суд першої інстанції не врахував зазначених вище норм закону та дійшов помилкового висновку про задоволення позову та стягнення заборгованості з поручителя ОСОБА_6 після припинення поруки.

За таких обставин рішення суду підлягає скасування з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог повністю в зв'язку з припиненням поруки.

Керуючись ст.ст. 553, 554, 559 ЦК України, ст.ст. 303, 307, 309 ЦПК України, судова колегія,-

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6, - задовольнити.

Заочне рішення Суворовського районного суду міста Херсона від 17 квітня 2015 року,- скасувати та ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_6, третя особа - ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий П.Я.Ігнатенко

Судді: Л.П.Воронцова

М.П.Стародубець