Ухвала суду № 58004486, 30.05.2016, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 30.05.2016

Справа № 320/3344/16-к

(1-кс/320/837/16)

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«30» травня 2016 року слідчий суддя Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Пономаренко Л.Е.

за участю:

секретаря - Воробйової В.В.,

сторони кримінального провадження старшого слідчого Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області капітана поліції Долгополової Т.О.,

прокурора Мелітопольської місцевої прокуратури - Неровної Н.Г.,

підозрюваної - ОСОБА_3,

захисника - адвоката Ненашевої Я.В.

законного представника - ОСОБА_5

розглянувши клопотання старшого слідчого Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області капітана поліції Долгополової Т.О. погоджене з прокурором Мелітопольської місцевої прокуратури Неровною Н.Г. про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в кримінальному провадженні №12016080140000722 від 13 лютого 2016 року, відносно:

- ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6 року народження, уродженки м. Мелітополя Запорізької області, громадянку України, не заміжню, з середньою освітою, не працюючу, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимої,

підозрюваного у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, поєднаному з проникненням до іншого приміщення, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

30 травня 2016 до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області надійшло клопотання старшого слідчого Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області капітана поліції Долгополової Т.О. погоджене з прокурором Мелітопольської місцевої прокуратури Неровною Н.Г. про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в кримінальному провадженні №12016080140000722 від 13 лютого 2016 року, відносно ОСОБА_3

Клопотання обґрунтовано тим, що 07.03.2016, приблизно о 21 годині 00 хвилин, знаходячись на вулиці Ногайській (Цюрупи) у місті Мелітополі Запорізької області, неповнолітня ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6 року народження, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи із корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, спільно з ОСОБА_6 та ОСОБА_7, шляхом пошкодження вхідних дверей, проникли до приміщення будинку НОМЕР_1 розташованого по вищевказаній вулиці, яке є житлом, звідки таємно викрали майно, що належить ОСОБА_8, а саме: - персональний комп'ютер «Acer Aspire X 3470», у корпусі чорного кольору, вартістю 4500 гривень; - модем «Піпл нет», вартістю 600 гривень, в якому знаходилась сім-картка, яка не представляє для потерпілого матеріальної цінності; - комп'ютерну акустику «MS-311 Glamour (Black)», вартістю 300 гривень; - картку пам'яті, ємністю 32Гб, у корпусі чорного кольору, вартістю 300 гривень;- чоловічу куртку, чорного кольору, яка не представляє для потерпілого матеріальної цінності, чим спричинили потерпілому ОСОБА_8 майнову шкоду на загальну суму 5 700 гривень.

Своїми умисними діями ОСОБА_3 вчинила таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у житло, що кваліфікується як кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч.3 ст. 185 КК України.

Вказане правопорушення 13 лютого 2016 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016080140000722, за ознаками кримінального правопорушення (злочину)? передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України.

За наявністю достатніх доказів по кримінальному провадженні, «27» травня 2016 року неповнолітню ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.185 КК України.

Враховуючи те, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні умисного корисливого кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.185 КК України, який класифікується як тяжкий злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років, є достатні підстави вважати, що ОСОБА_3, вчинить інше кримінальне правопорушення, у зв'язку з тяжкістю вчиненого кримінального правопорушення та усвідомлюючи невідворотність покарання, є ризик того, що ОСОБА_3 буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Таким чином, вважає, що існують наступні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме неповнолітня підозрювана ОСОБА_3 може:1) вчинити інше кримінальне правопорушення; 2) переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Вважає, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передчасним ст. 177 КПК України, з наступних підстав: при обранні особистого зобов'язання підозрюваний зобов'язується виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки. Враховуючи тяжкість вчиненого злочину, є ризик того, що ОСОБА_3 може вчинити інше кримінальне правопорушення; особи, які заслуговують на довіру та поручаться за виконання неповнолітньої підозрюваної ОСОБА_3 обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, відсутні; відсутність таких осіб, а також враховуючи, що сама ОСОБА_3 не працевлаштована, постійного джерела заробітку не має, що унеможливлює застосування відносно неї запобіжного заходу у вигляді застави.

Для забезпечення повного та всебічного розслідування кримінального провадження, вважає за необхідним покласти на неповнолітню підозрювану ОСОБА_3 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:не відлучатись з місця проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду;повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;не відвідувати розважальні заклади та заклади, де дозволено вживати алкогольні напої.

У зв'язку з вищевикладеним, вважає, що запобігти ризикам передбаченим ст. 177 КПК України неможливо, при застосуванні до ОСОБА_3 запобіжного заходу, більш м'якого, ніж домашній арешт.

У судовому засіданні прокурор, слідчий підтримали клопотання, посилаючись на наявність ризиків визначених ст. 177 КПК України.

Підозрювана ОСОБА_3 щодо застосування до неї запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту не заперечувала. Захисник підозрюваної та законний представник погодились з заявленим слідчим запобіжним заходом у вигляді домашнього арешту.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання слідчого є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Оцінюючи вагомість таких доказів суд враховує рішення Європейського суду з прав людини по справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 p., в якому викладено позицію що «32. ... наявність «обґрунтованої підозри» передбачає наявність таких фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин.» та рішення у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», згідно якого «…факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.», та суд вважає їх достатніми для підозри ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого злочину.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваної ОСОБА_3, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

У зв'язку з тим, що підозрювана ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні умисного корисливого кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.185 КК України, який класифікується як тяжкий злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років, є достатні підстави вважати, що ОСОБА_3, вчинить інше кримінальне правопорушення, у зв'язку з тяжкістю вчиненого кримінального правопорушення та усвідомлюючи невідворотність покарання, є ризик того, що ОСОБА_3 буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду, у зв'язку з чим, вважаю, що існують наступні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме підозрювана ОСОБА_3 може: вчинити інше кримінальне правопорушення; 2) переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а тому слідчий суддя дійшов до висновку про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту та покладення на підозрювану ОСОБА_3 обов'язків передбачених ст. 194 КПК України.

У зв'язку з вищевикладеним запобігти ризикам передбаченим ст. 177 КПК України неможливо, при застосуванні до ОСОБА_3 запобіжного заходу, більш м'якого, ніж домашній арешт.

Беручи до уваги вищевикладене слідчим, прокурором доведено необхідність застосування щодо підозрюваної ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту з покладенням на підозрювану, таких обов'язків: не відлучатись з місця проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду;повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;не відвідувати розважальні заклади та заклади, де дозволено вживати алкогольні напої.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 194, 196 КПК України,

У Х В А Л И В:

Застосувати щодо неповнолітньої підозрюваної ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, за місцем її проживання та реєстрації за адресою: АДРЕСА_1, з забороною покидати місце проживання у період часу з 20 годин 00 хвилин до 07 годин 00 хвилин, з 30.05.2016 по 30.07.2016, без застосування електронних засобів контролю.

Покласти на неповнолітню підозрювану ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5 такі обов'язки:

-не відлучатись з місця проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

-не відвідувати розважальні заклади та заклади, де дозволено вживати алкогольні напої.

Ухвалу про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту передати для виконання Мелітопольському відділу поліції ГУ Національної поліції у Запорізькій області.

Мелітопольському відділу поліції ГУ Національної поліції у Запорізькій області негайно поставити на облік ОСОБА_3, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1.

Роз'яснити підозрюваній ОСОБА_3, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу внутрішніх справ, з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Апеляційного суду Запорізької області протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Л.Е. Пономаренко