Постанова № 5799834, 22.09.2009, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"22" вересня 2009 р.Справа № 14/343 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Колодій С.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 14/343

за адміністративним позовом фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Світловодськ Кіровоградської області

до відповідача Світловодської об”єднаної державної податкової інспекції, м. Світловодськ Кіровоградської області

про скасування податкового повідомлення-рішення

Представники сторін

від позивача ОСОБА_2., довіреність №2501 від 27.07.2007 р.;

від відповідача участі не брав;

Час прийняття постанови: 17 год. 40 хв.

Подано позов про скасування податкового повідомлення-рішення Світловодської ОДПІ №0000021700/3 від 29.08.2007 р., згідно якого позивачу відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 9 782,00 грн.

Не погоджуючись з висновками податкового органу, що стали підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, позивач стверджує про безпідставність визначення податкового зобов'язання по податку на додану вартість за перевіряємий період, та як наслідок, неправомірну відмову у бюджетному відшкодуванні з податку на додану вартість.

Позивач звернув увагу суду на відсутність будь-якого обгрунтування, з посиланням на первинні документи, висновку щодо відсутності у позивача права на бюджетне відшкодування податку на додану вартість.

В обгрунтуванні позовних вимог представник позивача зазначає, що у ході розгляду справи надані докази, що підтверджують виникнення у позивача у попередніх податкових періодах від'ємного значення між податковим зобов'язанням і податковим кредитом за листопад-грудень 2005 року і січень-лютий 2006 року, що згідно з вимогами підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” давало платнику податку право на отримання бюджетного відшкодування у розмірі 9 782,00 грн.

Не погоджуючись з позовними вимогами відповідач, керуючись підпунктами 7.7.1,7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, зазначає про порушення платником податків даних норм, а саме заповнення рядка 18.1 розділу 3 Податкових декларацій (позитивне значення зобов'язань), як на підставу для висновку про неправомірне заявлення позивачем бюджетного відшкодування податку на додану вартість за грудень 2005 року на суму 3 203 грн. (податкова декларація від 12.01.2006 р. №28357, розрахунок суми бюджетного відшкодування (додаток 3 до декларації) від 12.01.2006 р. №28358), за січень 2006 р. на суму 3 227 грн. (податкова декларація від 20.02.2006 р. №1755, розрахунок суми бюджетного відшкодування (додаток 3 до декларації) від 20.02.2006 р. №1756) та за лютий 2006 року на суму 3 352 грн.(податкова декларація від 16.03.2006 р. №2462, розрахунок суми бюджетного відшкодування (додаток 3 до декларації) від 16.03.2006 р. № 2463) та просить суд відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Працівниками ДПА у Кіровоградської області проведена планова виїзна документальна перевірка своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків, зборів(обов”язкових платежів) суб”єкта господарської діяльності фізичної особи ОСОБА_1 за період з 01.07.2005 р. по 30.09.2006 р.

За результатами перевірки складено акт №257/1710-2902507722 від 19.12.2006 р., в якому зафіксовано порушення позивачем підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, в зв'язку з чим упереджено заявлення бюджетного відшкодування податку на додану вартість на загальну суму 9 782,00 грн., в тому числі за грудень 2005 року на суму 3 203 грн., за січень 2006 року на суму 3 227 грн., за лютий 2006 року на суму 3 352 грн.

Акт перевірки від 19.12.2006 року став підставою для прийняття відповідачем спірного податкового повідомлення-рішення.

Не погодившись з упередженням заявленого бюджетного відшкодування податку на додану вартість, позивач оскаржив спірне податкове повідомлення рішення в адміністративному порядку. В результаті розгляду скарг позиція податкового органу залишена без змін, що стало підставою для прийняття Світловодською ОДПІ податкового повідомлення-рішення №0000021700/3 від 29.08.2007 р.

Господарський суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю в силу наступного.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адмінінстративного судочинства України в адмінінстративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адмінінстративного позову.

Господарський суд вважає, що Світловодська об'єднана державна податкова інспекція не доказала належними доказами правомірність своїх висновків, які стали підставою для прийняття спірного акта.

Відповідно до пунктів 2.3.2, 2.3.4 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005 р. №327, зареєстрованого в Мінюсті України 25.08.2005 р. №925\11205 за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно: висвітлити показники, які відображаються суб'єктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку суб'єкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю; у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб суб'єкта господарювання щодо встановлених порушень; зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів. При цьому до акта перевірки додаються пояснення посадових осіб або інших працівників суб'єкта господарювання (у межах їх компетенції), що перевіряється, щодо відсутності первинних та інших документів; у разі відмови посадових осіб суб'єкта господарювання надати перевіряючим письмові пояснення щодо встановлених порушень та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, факти відмови відобразити в акті.

Не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів.

Зі змісту розділу 2.5 акту перевірки “Перевірка достовірності нарахування сум податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню” вбачається, що перевіркою визначення правильності нарахування суми бюджетного відшкодування в порушення підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” встановлено неправомірне її заявлення за грудень 2005 року на суму 3 203,00 грн., за січень 2006 року на суму 3 227,00 грн., за лютий 2006 року на суму 3 352,00 грн.

Акт перевірки не містить інформації в чому саме полягають допущені позивачем порушення зазначеним норм Закону України “Про податок на додану вартість”, відсутні посилання та аналіз будь-яких первинних документів, що став підставою для висновку про завищення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за зазначені податкові періоди, що порушує вимоги норм Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005 р. №327, зареєстрованого в Мінюсті України 25.08.2005 р. №925/11205.

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього пункту, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі ростроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону встановлено, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Заперечуючи позов, представник ДПА в Кіровоградської області послався на порушення позивачем вищезазначених норм, а саме заповнення позивачем рядка 18.1 розділу 3 податкових декларації попередних податкових періодів з позитивним значенням податкового зобов'язання по податку на додану вартість, що на думку податкової служби, позбавляє позивача права на бюджетне відшкодування. В той же час представником ДПА в Кіровоградської області не наведено жодного доказу дослідження первинних документів платника податків, що підтверджують чи спростовують показники досліджених податкових декларацій.

В той же час до матеріалів справи долучено довідки про результати документальних невиїзних(камеральних) перевірок податкових декларації з податку на додану вартість Світловодської ОДПІ від 10.02.2006 р. №17, від 07.03.2006 р. №20, від 14.04.2006 р. №36, якими підтверджено заявлені до бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість в розмірі 3 203 грн. за грудень 2005 року, в розмірі 3 227 грн. за січень 2006 року, в розмірі 3 352 грн. за лютий 2006 року, а також податкові декларації та первинні документи, що стали підставою для висновків, викладених у вищезазначених довідках (а.с.24-58).

Результати і достовірність невиїзних (камеральних) перевірок і наданих позивачем податкових декларацій та первинних документів не спростовані ні матеріалами планової документальної перевірки від 19.12.2006 р., ні представниками відповідача під час судових засідань.

Посилання відповідача на дослідження первинних документів платника податків при визначенні та нарахуванні позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість за перевіряємий період, розділ 2.4 акту перевірки від 19.12.2006 р., як достатні заходи для встановлення упередженної для бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість не може бути прийнято судом, оскільки постановою господарського суду Кіровоградської області від 05.06.2008 року у справі №6/348, що набрала законої сили, податкове повідомлення - рішення Світловодської ОДПІ №00000317/3 від 29.08.2007 р. про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 23 473,50 грн.скасовано.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 71, 160, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Світловодської ОДПІ №0000021700\3 від 29.08.2007 р. на суму 9782,00 грн. про відмовлення у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Присудити з Державного бюджету України (рахунок № 31115095700002 УДК у м. Кіровограді, банк отримувача: ГУДКУ у Кіровоградській області, МФО 823016, ідентифікаційний код 24145329) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (27502, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) - витрати по сплаті судового збору в розмірі 3,40грн.

За заявою стягувача після набрання постановою законної сили господарський суд видає виконавчий лист.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через господарський суд Кіровоградської області.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України з дня складання в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, і копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя