Ухвала суду № 57996952, 30.05.2016, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/473/15-к

Номер провадження 1-кп/404/10/16

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2016 року Кіровський районний суд м. Кіровограда у складі:

головуючого судді Завгороднього Є.В.,

суддів Бурка Р.В., Романюка Є.В.,

при секретарі судового засідання Ткачук Л.О.,

за участю прокурора Цвігуна І.М.,

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

ОСОБА_4,ОСОБА_5,

обвинувачених ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді кримінальне провадження №12014120000000387 по обвинуваченню:

ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_8,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.5 ст.185, ч.4 ст.190, ч.2 ст.358, ч.1 ст.263 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_10 заявив клопотання: про заміну по відношенню до нього виду раніше застосованого запобіжного заходу, з домашнього арешту у певний період доби на особисте зобовязання.

В обґрунтування заявленого клопотання повідомив, що має на утриманні хвору мати пенсійного віку, про яку необхідно піклуватись, крім того він працює, надає юридичні послуги, в тому числі за межами міста Кіровограда, представляючи інтереси осіб в судах Вінницької області, тобто реалізує власне Конституційне немайнове право на труд повязаний з періодичними короткочасними відрядженнями. Через існуючий домашній арешт, він обмежується в юридичній практиці, тобто не може в достатній мірі сподіватись на отримання в правовій державі законного джерела одержання доходу.

Прокурор заперечив можливість задоволення такого клопотання через продовження існування ризиків перерахованих в ухвалі колегії суддів про застосування домашнього арешту.

Решта присутніх учасників кримінального провадження, підтримали доводи ОСОБА_10 про необхідність зміни йому чинного запобіжного заходу на особисте зобовязання.

Заслухавши доводи учасників кримінального провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання ОСОБА_10 з наступних підстав:

Згідно ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

У теперішній час по кримінальному провадженню виникли та стали достатніми підстави для висновку про можливість зміни виду запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_10, який утримує і піклується матір»ю похилого віку, має право на працевлаштування за для одержання законного джерела доходу.

Згідно п. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини, ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, кожен має право на доступ до правосуддя та на справедливий і відкритий розгляд його справи впродовж розумного строку.

За таких умов суд вважає, що подальше застосування ОСОБА_10 домашнього арешту в певний період доби буде суперечити п.п. «c» п. 1 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини та принципу правової держави, виходить за межі співмірності у порівнянні із заявленими по кримінальному провадженню ризиками можливого невиконання обвинуваченим його процесуальних обовязків. Такий висновок суду сприятиме гуманізації та підвищенню гарантій захисту прав особи.

Враховуючи завершальну стадію судового розгляду кримінального провадження, тривалість знаходження обвинуваченого ОСОБА_10 під домашнім арештом, особу обвинуваченого, який має позитивні характеристики з місця проживання (т.9, а.к.п.133, т.16 а.к.п.208), його вік та стан здоровя, який є інвалідом, хворіє на онкологічне захворювання (т.10 а.к.п.364), має на утриманні неповнолітню доньку ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_1 (т.20, а.к.п.198) та матір похилого віку, має постійне місце проживання і реєстрації, раніше не судимий, на обліках у диспансерах, не перебуває. (т.9, а.к.п.129,130), тому суд вважає обґрунтованим зміну виду запобіжного заходу з домашнього арешту у певний період доби на особисте зобовязання.

Визначальним критерієм для такого висновку стало те, що протягом дії домашнього арешту ОСОБА_10 своєчасно і беззастережно виконав всі покладені на нього процесуальні обовязки, порушень не зафіксовано, тобто можливе застосування менш суворого запобіжного заходу. Крім того, на цій стадії свідки та потерпілі допитані, тому відпали ризики впливу на них.

Запобіжний захід застосований на стадії судового розгляду, продовжує свою дію весь час судового розгляду і перегляду зі спливом двох місяців не потребує, тому граничний строк дії особистого зобовязання обвинуваченому ОСОБА_10 буде визначено окремим процесуальним документом при ухваленні остаточного процесуального рішення.

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 331,177, 178, 179, 195, 131-132, 205, 309, 331, 369-372 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_10 задовольнити.

Змінити обвинуваченому ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_2, умови застосованого до нього запобіжного заходу з домашнього арешту у певний період доби на особисте зобовязання, поклавши на нього наступні обовязки: прибувати в судові засідання, за першою вимогою суду; повідомляти прокурора чи суд, про зміну свого місця проживання; уникати в будь-якій формі контактів як особисто, так і через сторонніх осіб із свідками, потерпілими.

Ухвалу про зміну ОСОБА_10 запобіжного заходу у виді особистого зобовязання направити для відома начальнику Кіровоградського ВП ГУ НП в Кіровоградській області.

Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_10, що у разі невиконання покладених на нього вище наведених обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Кіровського

районного суду

м.Кіровограда Є. В. Завгородній