Рішення № 57994345, 02.07.2013, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа №403/4228/12

Провадження № 2/403/2548/12

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2013 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Кудрявцевої Т.О.

при секретарі Ханберовій Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Урспецреалізація», Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа Публічне акціонерне товариство «Кредитпромбанк», про визнання недійсними прилюдних торгів, протоколу та акту проведення прилюдних торгів, свідоцтва про придбання нерухомого майна, визнання недійсним договору купівлі-продажу,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду із вказаним позовом. В обґрунтування своїх позовних вимог, з урахуванням уточнень, позивач посилається на те, що між Відкритим акціонерним товариством "Кредитпромбанк" та нею 04.10.2007 року був укладений кредитний договір № 33/22/07-СКЛН, відповідно до умов якого банк відкрив їй як позичальнику відновлювальну кредитну лінію у розмірі 60 000,00 доларів США. В забезпечення виконання зобов"язань по кредитному договору між нею та банком 04.10.2007 року було укладено іпотечний договір № 33/22/01-Скнл, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за № 2446. Предметом іпотечного договору була трикімнатна квартира № 13, що розташована за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Гладкова, буд.12, яка належала їй на праві власності на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом (ВЕК № 614637), посвідченого державним нотаріусом Сьомої дніпропетровської державної нотаріальної контори 04.04.2007 року, зареєстрованого в реєстрі за № 5-2311. В зв"язку з неможливістю виконання зобов"язань по кредитному договору у неї виникла заборгованість та банк звернувся до нотаріуса з заявою про вчинення на Іпотечному договорі виконавчого напису. 28.07.2010 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 було вчинено виконавчий напис, який зареєстрований в реєстрі за № 916, який було направлено банком до Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції для виконання. 04.08.2010 року головним державним виконавцем Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції ОСОБА_5 було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого напису № 916, виданого 28.07.2010 року про звернення стягнення на нерухоме майно, що належить ОСОБА_1 на праві власності - житлової квартири АДРЕСА_1. В кінці січня 2012 року вона дізналася про проведення прилюдних торгів з реалізації належної їй на праві власності квартири. 23 лютого та 06 березня 2012 року її представник ознайомився з матеріалами виконавчого провадження з виконання виконавчого напису № 916 та було встановлено, що в ході здійснення виконавчого провадження з примусового виконання цього виконавчого напису державним виконавцем Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції були допущені порушення вимог та положень законодавства, що призвели до порушення та обмеження передбачених законом прав.

Позивач зазначає, що 06.09.2010 року державним виконавцем було складено акт опису та арешту майна. Вона не отримувала постанову про арешт коштів та майна боржника, що позбавило її право на її оскарження, опис та арешт майна був проведений без її участі. Постановою державного виконавця від 07.09.2010 року призначено експертом, суб"єктом оціночної діяльності - суб"єктом господарювання у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого напису № 916 ОСОБА_6 Вона не отримувала копію зазначеної постанови, що позбавило її права на подачу заяви про відвід експерта. Державним виконавцем Бабушкінського ВДВС Дніпропетровського МУЮ також був порушений абзац 5 пункт 5.12.5 Інструкції про проведення виконавчих дій, яка затверджена наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 року № 74/5, відповідно до якої державний виконавць протягом трьох робочих днів з моменту отримання звіту про оцінку майна доводить її до відома сторін виконавчого провадження. Зазначені строки були порушені, а саме - оцінка була проведена 29.08.2011 року, Бабушкінський ВДВС направив звіт про оцінку майна з пропущенням встановленого Інструкцією строку, а вона отримала зазначену оцінку лише в грудні 2011 року. В матеріалах виконавчого провадження взагалі не підтверджується виконання державним виконавцем абз.5 п.5.12.5 щодо повідомлення боржника про оцінку рекомендованою кореспонденцією, відсутнє поштове повідомлення про отримання оцінки, а також відсутнє будь-яке інше підтвердження отримання боржником копії оцінки.

12.12.2011 року державним виконавцем було проведено переоцінку майна - зазначеної квартири, при цьому вона не брала участі у переоцінці майна, не отримувала будь-яких повідомлень про проведення такої переоцінки та навіть не отримувала копію зазначеного акту про переоцінку майна, що позбавило можливості оскаржити проведену переоцінку в установленому законом порядку. 16.01.2012 року державним виконавцем був складений акт про проведення прилюдних торгів по реалізації нерухомого майна з порушенням ч.2 ст. 47 Закону України "Про іпотеку", а саме в акті не зазначена дата перерахування коштів за придбаний предмет іпотеки, включаючи гарантійний платіж.

Також, позивач посилається на те, що відповідно до п.1.4. Іпотечного договору заставна вартість майна за згодою сторін становить 75 649,00 доларів США, що складає 382 027,45 грн. за курсом НБУ на 04.10.2007 року. Відповідно до звіту про оцінку майна від 29.08.2011 року, який наданий суб"єктом оціночної діяльності ОСОБА_6, вартість вищевказаної квартири складає 261 532 грн., що не відповідає дійсним ринковим цінам та сама оцінка проведена з порушенням вимог законодавства. Позивач зазначає, що проведення прилюдних торгів ТОВ "Торговий дім Укрспецреалізація" з реалізації квартири № 13, яка розташована за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Гладкова, буд.12, було також проведено з порушенням вимог законодавства, оскільки товариством не було повідомлено своєчасно про дату, час та місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна. Повідомлення про проведення торгів 10.01.2012 року нею було отримано 31.01.2012 року, в результаті чого були порушені її права. Таким чином, вказаним товариством було здійснено організацію проведення прилюдних торгів з порушенням процедури підготовки та проведення торгів, передбаченої Законом України "Про іпотеку", Законом України "Про виконавче провадження", Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, зміст протоколу про проведення прилюдних торгів від 10.01.2012 року щодо визначення оцінки вказаної квартири суперечить вимогам Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Посилаючись на зазначене, позивач просить визнати недійсними: прилюдні торги, які були проведені 10.01.2012 року з реалізації квартири, що розташована за адресою АДРЕСА_2, протокол проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна від 10.01.2012 року, акт про проведення прилюдних торгів від 16.01.2012 року та свідоцтво про придбання вказаного нерухомого майна, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_7 02.02.2012 року та зареєстровано в реєстрі за № 33; визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири, що розташована за адресою АДРЕСА_2, який було укладено 15.06.2012 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_8 за зареєстрований в реєстрі за № 851, судові витрати покласти на відповідачів.

Позивач з представником в судовому засіданні, посилаючись на обставини, викладені в позові та уточненнях до нього, позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

Відповідачі та їх представники в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, посилаючись на їх необгрунтованість.

Представник ТОВ "Торговий дім Укрспецреалізація" в судове засідання не з"явився, про розгляд справи повідомлений належним чином.

Представник третьої особи в судовому засіданні вважав позовні вимоги позивача необґрунтованими та просив відмовити у їх задоволенні.

Вислухавши осіб, які зявилися, дослідивши докази у справі, виконавче провадження, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно дост. 15 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства

У відповідності до ч.1ст.3 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорювань прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов»язків. У відповідності до ст.627 цього Кодексу відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначення умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов»язковими відповідно до актів цивільного законодавства, що передбачено ч.1 ст. 628 ЦК України.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, якими є умови про предмет договору, умови, визначені законом як істотні або є необхідними для даного виду договору, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї сторони має бути досягнуто згоди.

Згідно ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов»язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов»язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 572 ЦК України кредитор (іпотекодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобовязання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом. Згідно до ч. 1 ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

У відповідності до ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобовязання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобовязання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у звязку із предявленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

За умовами ч. 1 ст. 33, 35 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобовязання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобовязанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених ст. 12 цього Закону.

Згідно до ч. 1 ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 33 Закону України "Про іпотеку" звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотеко держателя.

Як передбачено ч. 1 ст. 12 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення іпотекодавцем обовязків, встановленим іпотечним договором, іпотекодержатель має право дострокового виконання основного зобовязання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Згіднодост. 41 Конституції Україниправо приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Відповідно дост. 328 ЦК Україниправо власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

У відповідності дост.321 ЦК Україниправо власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійснені.Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 346 ЦК України підставою припинення права власності є звернення стягнення на майно за зобов'язаннями власника. Статтею 650 ЦК України закріплений такий спосіб реалізації мана, як укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах, та ця норма закону відсилає до інших нормативних актів, якими повинні встановлюватись особливості укладення цих договорів. До цього зводиться і норма ч.4 ст.656 цього Кодексу, згідно з якою до таких договорів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Відповідно до ст. 32 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб є заходом примусового виконання рішення в межах виконавчого провадження.

Згідно ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Відповідно до ст.62 Закону України "Про виконавче провадження" реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно із законом, та майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах. Рухоме майно, вартість якого не перевищує сто п'ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, товари побутового вжитку, а також інше рухоме майно (у разі якщо стягував не заперечує проти цього) реалізуються на комісійних умовах. Нерухоме майно, транспортні засоби, повітряні, морські та річкові судна

реалізуються виключно на прилюдних торгах (аукціонах).

Верховний Суд України на засіданні Судової палати у цивільних справах 24 жовтня 2012 року розглянув справу № 6-116 цс 12, предметом якої був спір про визнання прилюдних торгів недійсними. При розгляді цієї справи Верховний Суд України зробив правовий висновок, що, виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, а відтак є правочином.

Таким чином, враховуючи, те, що відчуження майна з прилюдних торгів відноситься до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватись недійсною на підставі норм цивільного законодавства про недійсність правочину (ст. ст. 203, 215 ЦК України).

Відповідно до ст.360-7 ЦПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України.

Згідно ч.1ст.203 ЦК Українизміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам суспільства. Відповідно до ч.2 цієї статті особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Згідно до ч.3, 4, 5, 6цієї ж статті волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, має вчинятися у формі, встановленій законом та бути спрямованим на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх та непрацездатних дітей

У відповідності до ч.1,3 ст.215 ЦК Українипідставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п»ятою та шостоюстатті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Разом із тим слід зазначити, що оскільки виходячи зі змісту ч.1 ст. 215 ЦК України підставами недійсності укладеного за результатами прилюдних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами прилюдних торгів, то підставами для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів.

Відповідно до ст. 650 ЦК України та п.4.5.3 Інструкції з примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, реалізація арештованого державними виконавцями майна здійснюється відповідно до Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 15.07.99 № 42/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.07.99 за № 480/3773 (із змінами),Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.10.99 № 68/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.11.99 за № 745/4038 (із змінами),Правил комісійної торгівлі непродовольчими товарами, затверджених наказом Міністерства зовнішніх економічних зв'язків України від 13.03.95 № 37, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 22.03.95 за № 79/615 (із змінами).

Порядком реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 15.07.99 № 42/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.07.99 за № 480/3773 (далі Порядок реалізації арештованого майна) визначено, що аукціон (прилюдні торги) є спеціальною процедурою продажу майна, за результатами якої власником майна стає покупець, який у ході торгів запропонував за нього найвищу ціну (п. 2.3 Порядку реалізації арештованого майна), та передбачені певні правила проведення цих торгів, а саме: по-перше, правила, які визначають процедуру підготовки, проведення торгів (укладення договору між органом ДВС та організатором аукціону, опублікування інформаційного повідомлення певного змісту про реалізацію майна; подання державним виконавцем організатору аукціону заявки на реалізацію майна, складання акту передачі арештованого майна та ін.) (розд. 3); по-друге, правила, які регулюють сам порядок проведення торгів (розд. 4) і, по-третє, ті правила, які стосуються оформлення кінцевих результатів торгів (розд. 4, 6).

В п. 4.9 та п. 7.1 Порядку реалізації арештованого майна визначено, що після повного розрахунку за придбане майно, на підставі протоколу державний виконавець складає акт про проведений аукціон і подає його на затвердження начальнику відповідного органу державної виконавчої служби. Право власності на майно переходить до переможця аукціону після повного розрахунку за придбане майно.

У відповідності до ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Відповідно до ч.2 цієї статті особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд.

Відповідно до ст.57 цього Кодексу доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів. Згідно ч.1 ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

У відповідності до ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим статтею 61 цього Кодексу. Відповідно до ч.2 - докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Згідно до ч.3, 4 цієї статті - доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як встановлено в судовому засіданні, 04.10.2007 року між Відкритим акціонерним товариством "Кредитпромбанк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Кредитпромбанк", та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 33/22/07-Склн, відповідно до умов якого банк відкрив позивачці як позичальнику відновлювальну кредитну лінію на споживчі цілі у розмірі 60 000,00 доларів США строком по 02.10.2015 року включно. На виконання умов вказаного договору позивачкою було отримано у банку кредит у вказаній сумі.

Відповідно до ч.1.3. кредитного договору процентна ставка за кредитом дорівнює 13,55% річних.

Пунктом 1.5.кредитного договору передбачено, що забезпеченням виконання зобов"язань за цим договором є іпотека квартири АДРЕСА_3 згідно з іпотечним договором № 33/22/І01-07-Склн від 04.10.2007 року. При цьому зазначено, що позичальник також відповідає перед банком за зобов"язаннями, що випливають з цього Договору всіма коштами майном майновими правами, що йому належать на праві власності, на які може бути звернено стягнення в порядку, встановленому чинним законодавством України.

Пунктом 1.6. кредитного договору передбачено, що у кожному випадку невиконання (неналежного виконання) позичальником своїх зобов"язань за цим договором (відносно своєчасності та/або повноти сплати процентів і повернення кредитів), розмір процентної ставки збільшується на 0,75 процентів річних, починаючи з розміру, встановленого п.1.3. цього договору.

Відповідно до п.3.1. кредитного договору - позичальник зобов"язується забезпечити повернення одержаної суми кредиту згідно з умовами цього договору не пізніше 02.10.2015 року на рахунок, вказаний у п.1.2. цього договору, шляхом внесення готівкою або шляхом безготівкового перерахування зі свого поточного/карткового рахунку грошових коштів у валюті отриманого кредиту. Починаючи з листопаду 2007 року по 10-го числа кожного календарного місяця включно, починаючи з місяця, наступного за звітним, рівними частками у розмірі 625,00 доларів США забезпечити погашення отриманого ним кредиту шляхом внесення готівкою або шляхом безготівкового перерахування зі свого поточного/карткового рахунку грошових коштів у валюті отриманого кредиту на позичковий рахунок у період з 01 по 10 число кожного календарного місяця таким чином, щоб станом на 11 число календарного місяця заборгованість за кредитом не перевищувала розмір,зазначений у таблиці, що защзначена у п.3.1. договору.

23.07.2008 року між Відкритим акціонерним товариством "Кредитпромбанк" та ОСОБА_1 був укладений Договір про внесення змін № 33/22/07-Склн-ДУ1 до кредитного договору № 33/22/07-Склн від 04.10.2007 року, відповідно до умов якого були внесені зміни в п.1.3. кредитного договору з викладенням його в новій редакції, відповідно до якого процентна ставка за кредитами стала становити 16,00 % річних.

В забезпечення виконання зобов"язань по кредитному договору між ОСОБА_1 та банком 04.10.2007 року було укладено іпотечний договір № 33/22/01-Скнл, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_9, та зареєстрований в реєстрі за № 2446. Предметом іпотечного договору була трикімнатна квартира № 13, що розташована за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Гладкова, буд.12, яка належала позивачу на праві власності на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом (ВЕК № 614637), посвідченого державним нотаріусом Сьомої дніпропетровської державної нотаріальної контори 04.04.2007 року, зареєстрованого в реєстрі за № 5-2311 та зареєстрованого в КП "ДМБТІ" в Реєстрі прав власності на нерухоме майно за № 7815584. Вказана квартира складається з: 1-коридор, 2-санвузол, 3- кухня, 4,5,6-житлові, загальною площею 74,9 кв.м., житловою площею 60,9 кв.м.

Пунктом 4.1. Іпотечного договору передбачено, що за рахунок іпотечного майна іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, який визначається на момент фактичного задоволення разом із сумою кредиту, процентів, штрафними санкціями та відшкодуванням збитків, які виникли у зв"язку із прострочкою виконання іпотекодавцем зобов"язань за кредитним договором , витратами, пов"язаними із зверненням стягнення на майно, витратами, пов"язаними з утриманням та збереженням майна, витратами на страхування майна, та інші витрати, обумовлені виконанням умов цього договору.

Відповідно до п.4.2. Іпотечного договору іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на майно у випадку порушення іпотекодавцем умов кредитного договору або умов цього договору.

Відповідно до п.4.5. Іпотечного договору реалізація майна здійснюється іпотекодержателем самостійно шляхом укладення від свіого імені договорів купівлі-продажу майна з третіми особами, а у разі звернення стягнення на підставі рішення суду? або виконавчого напису нотаріуса - в порядку, визначеному Законом України "Про іпотеку".

Встановлено, що в зв"язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 умов кредитного договору, з"явилася заборгованість по сплаті кредитних коштів та відсотків.

Статтею 87 Закону України "Про нотаріат" та п. 282 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 20/5 від 03.03.2004 року та зареєстрованої за № 283/8882, передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

У відповідності до ст. 88 цього Закону та п. 284 вказаної Інструкції нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Зазначені вимоги передбачені також Переліком документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29 червня 1999 року.

Крім того, відповідно до розяснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.01.1992 р. № 2 "Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні" виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом за умови, що наявність безспірної заборгованості боржника перед стягувачем підтверджується документами, передбаченими Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Тобто, заборгованість визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадку, якщо подані нотаріусу для вчинення виконавчого напису документи, передбачені вказаним Переліком.

В зв"язку з цим ПАТ "Кредитпромбанк" звернулося до приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 з заявою про вчинення на Іпотечному договорі виконавчого напису.

28.07.2010 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 було вчинено виконавчий напис, який зареєстрований в реєстрі за № 916, яким запропоновано звернути стягнення на нерухоме майно, що належить на праві власнику боржнику ОСОБА_1 - житлову квартиру №13, що знаходиться у буд. №12 по вул. Гладкова в м. Дніпропетровську. За рахунок коштів, отриманих від реалізації зазначеного нерухомого майна пропонувалося задовольнити вимоги ПАТ "Кредитпромбанк", що складаються з: заборгованості за кредитним договором № 33/22/07-Склн від 04.10.2007 року, який укладений між ВАТ "Кредитпромбанк", правонаступником якого є ПАТ "Кредитпромбанк" та ОСОБА_1, яка станом на 20.07.2010 року складає 552 293,72 грн., що по офіційному курсу НБУ станом на 20.07.2010 року складає 69 916,79 доларів США (із розрахунку 7,8993 грн. за 1 долар США), а саме: заборгованість за кредитом - 409 776,19 грн., що по офіційному курсу НБУ складає 51 875,00 доларів США, заборгованість по процентам - 98 189,80 грн., що по офіційному курсу НБУ складає 12 430,19 доларів США, пеня по простроченій заборгованості за кредитом - 23 150,23 грн., що по офіційному курсу НБУ складає 2930,67 доларів США, пеня по простроченій заборгованості по відсотках - 21 177,50 грн., що за офіційним курсом НБУ складає 2680,93 долари США, витрат по вчиненню виконавчого напису - 3000,35 грн., стягнуті суми пропонувалося перевести на рахунок № 373980502 в Дніпропетровській філії ПАТ "Кредитпромбанк". Стягнення за виконавчим написом проводиться з 10.12.2008 року по 20.07.2010 року (з моменту стягнення заборгованості та до дати розрахунку суми боргу). Вказаний виконавчий напис було направлено банком до Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції для виконання.

Постановою головного державного виконавця Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції ОСОБА_5 від 04.08.2010 року ВП № 20820149 було відкрито провадження з виконання вищезазначеного виконавчого напису № 916, виданого 28.07.2010 року приватним нотаріусом ОСОБА_10, та запропоновано боржнику в строк до 11.08.2010 року добровільно виконати зазначений виконавчий документ. Цією постановою заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику в межах суми боргу, арешт накладено з моменту надходження постанови. На час розгляду справи виконавчий напис є чинним.

06.09.2010 року державним виконавцем Пасовою О.О. було складено ОСОБА_7 опису й арешту майна, яким було здійснено опис та арешт боржника ОСОБА_1 квартири АДРЕСА_4.

Постановою головного державного виконавця Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції ОСОБА_5 ВП № 20820149 про призначення експерта, суб»єкта оціночної діяльності-суб»єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні від 07.09.2010 року призначено експертом, суб»єктом оціночної діяльності-суб»єктом господарювання ОСОБА_6 у виконавчому провадженні з примусового виконання вищевказаного виконавчого напису, якому зазначено про необхідність надання письмового висновку, звіту про оцінку майна боржника з питань: яка ринкова вартість арештованого майна боржника, зазначеного в акті опису й арешту майна.

Відповідно до Звіту про вартість об»єкта оцінки, складеного оцінщиком ОСОБА_6, станом на 29.08.2011 року вартість квартири АДРЕСА_4 становить 261532 грн.

07.11.2011 року між ДФ ТОВ «ТД Укрспецреалізація» та Бабушкінським ВДВС Дніпропетровського міського управління юстиції було укладено договір № 1-04344 про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки), відповідно до якого за цим договором Відділ передає організатору прилюдних торгів нерухоме майно, що належить позивачеві, арештоване державним виконавцем, а організатор прилюдних торгів надає послуги з організації і проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», Законом України "Про іпотеку", іншими законами України, Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999 року № 68/5 і зареєстрованим в Мін"юсті України 02.11.99 р. за № 745/4038.

Прилюдні торги по реалізації арештованого нерухомого майна предмету іпотеки, яке належало ОСОБА_1 квартири АДРЕСА_4, було призначено на 28.11.2011 року, про що повідомлені учасники виконавчого провадження.

Відповідно до повідомлення ДФ ТОВ «ТД Укрспецреалізація» від 01.12.2011 року прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна вказаної квартири не відбулися в зв»язку з відсутністю заявок покупців.

Відповідно до ОСОБА_6 переоцінки арештованого майна від 12.12.2011 року, складеного державним виконавцем Пасовою О.О., в зв»язку з відсутністю заявок покупців на реалізацію на прилюдних торгах торговельною організацією ДФ ТОВ «ТД Укрспецреалізація» квартири АДРЕСА_4, відповідно до ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження», відбулася переоцінка вказаного майна на 15%, в зв»язку з чим вартість зазначеної квартири склала 222302,20 грн. без ПДВ.

Прилюдні торги по реалізації арештованого нерухомого майна предмету іпотеки, яке належало ОСОБА_1 квартири АДРЕСА_4, було призначено на 10.01.2012 року, про що на адресу позивача та ПАТ «Кредитпромбанк» було направлено відповідне повідомлення від 26.12.2011 року ТОВ «Торговий дім Укрспецреалізація».

Повідомлення про зазначені торги вказаною торгівельною організацією були опубліковані згідно інформаційного повідомлення на відповідному веб-сайті у порядку та в строки? передбачені чинним на той час законодавством, що підтверджено виконавчим провадженняім. .

10.01.2012 року Дніпропетровською філією ТОВ «Торговий дім Укрспецреалізація» були проведені прилюдні торги по реалізації арештованого нерухомого майна, що є предметом іпотеки, яке належить ОСОБА_1, - квартири АДРЕСА_5 в процедурі виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого напису від 28.07.2010 року про звернення стягнення на нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_5.

За результатами прилюдних торгів Дніпропетровською філією ТОВ «Торговий дім Укрспецреалізація» було складено «Протокол № 1-04344-І-2Н-2 проведення прилюдних торгів по реалізації арештованого нерухомого майна, що є предметом іпотеки, яке належить ОСОБА_1 м. Дніпропетровськ, вул. Екскаваторна, 11 ІПН НОМЕР_1», в якому ОСОБА_2 зазначений переможцем цих прилюдних торгів, що запропонував ціну продажу 223500,00 грн.

Про проведення прилюдних торгів головним державним виконавцем Бабушкінського ВДВС Дніпропетровського МУЮ було складено ОСОБА_6 про проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна, затверджений 16.01.2012 року начальником Бабушкінського ВДВС. Відповідно до ОСОБА_6 переможцем прилюдних торгів став ОСОБА_2, який запропонував найвищу ціну 223500,00 грн., які після всіх необхідних відрахувань були перераховані на депозитний рахунок Бабушкінського ВДВС. Копія ОСОБА_6 була направлена сторонам виконавчого провадження. В зв"язку з зазначеним постановою державного виконавця було закрито вказане виконавче провадження.

02.02.2012 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_7 підставі ст. 66 Закону України "Про виконавче провадження" та на підставі вищевказаного ОСОБА_7 про проведення прилюдних торгів по реалізації арештованого майна, затвердженого Бабушкінським відділом державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, ОСОБА_2 було видано Свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів ВРП № 591122, яким посвідчено, що йому на праві власності належить майно квартира АДРЕСА_5. На підставі вказаного Свідоцтва за ОСОБА_2 було зареєстровано право власності на вказане нерухоме майно.

15.06.2012 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено договір купівлі-продажу, відповідно до якого ОСОБА_3 придбала у ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_5. Вказаний договір купівлі-продажу було посвідчено приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_11, на підставі цього договору за ОСОБА_3 зареєстровано право власності на зазначену квартиру.

Суд вважає, що вказані прилюдні торги були проведенні у відповідності до вимог чинного законодавства України, а тому позовні вимоги позивача є необґрунтованими.

Як зазначено вище, виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника до покупця учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на прилюдних торгах, а відтак є правочином.

Оскільки відчуження майна з прилюдних торгів відноситься до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватись недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, які встановлені частинами 1-3 та 6 ст. 203 ЦК України. При цьому підставою для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999 року № 68/5 та зареєстрованого в указаному Міністерстві 2 листопада 1999 року за № 745/4038. В свою чергу, дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Положеннями статей 1, 2, 5, 7, 10, 11, 11-1, 58, 85 Закону України "Про виконавче провадження" визначено загальні правові основи організації та діяльності державної виконавчої служби, її завдання та компетенцію, а також визначено учасників виконавчого провадження, закріплено їхнє права та обовязки, у тому числі право стягувачів і боржників та інших учасників виконавчого провадження на оскарження дій (бездіяльності) державного виконавця та порядок цього оскарження.

В позові позивач та в судовому засіданні представник позивача як на підставу позовних вимог посилалися на не отримання позивачем копій постанов про відкриття виконавчого провадження, про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження, копій актів опису та арешту майна боржника, призначення у виконавчому провадженні експерта, а також не повідомлення його про результати визначення вартості чи оцінки (переоцінки) арештованого майна.

Разом з цим, судом встановлено, що ОСОБА_1 в установленому законом порядку не оскаржувала рішення, дії (бездіяльність) державного виконавця щодо організації та проведення вказаних прилюдних торгів. Також, суд вважає, що вказані доводи позивача стосуються обставин, що передують прилюдним торгам і могли бути предметом судового контролю у виконавчому провадженні за встановленими правилами процесуального законодавства і Закону України "Про виконавче провадження", а в часі такі обставини себе вичерпали на момент вчинення заперечуваного правочину, що виключає підстави за ч.1 ст. 215 ЦК України для задоволення вимог, оскільки відповідно до положень цієї статті підставою недійсності правочину є недотримання вимог закону саме в момент його вчинення.

Крім того, вказані твердження позивача спростовуються доказами, які перебувають в матеріалах справи та матеріалах виконавчого провадження, а зокрема, гарантійним листом ОСОБА_1 від 08.11.2011 року, адресованим Начальнику відділу Дніпропетровської філії ВАТ «Кредитпромбанк», в якому вона просить зупинити виконавче провадження, яке перебуває у Бабушкінському ВДВС, до часу продажу нею квартири самостійно для погашення кредиту, з якого вбачається про обізнаність позивачки про наявність виконавчого провадження з реалізації належної їй квартири.

Правовий аналіз положень Закону України "Про виконавче провадження" та Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 року № 74/5, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 15.12.1999 року за № 865/4158 свідчить про те, що вони не встановлюють порядку та правил проведення прилюдних торгів, а лише закріплюють, як і ст. 650 ЦК України, такий спосіб реалізації майна, як його продаж на прилюдних торгах, і відсилають до інших нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України та Міністерства юстиції України, якими визначається порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна, що передбачено ст. 62 Закону України "Про виконавче провадження" та пп. 5.11, 5.12 Інструкції.

Як зазначено вище, процедура проведення прилюдних торгів визначена Тимчасовим положенням, яким передбачені певні правила проведення прилюдних торгів.

Відповідно до п.1.2. Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна за заявкою державного виконавця організовує і проводить спеціалізована організація, з якою органом державної виконавчої служби укладено відповідний договір.

Відповідно до п.3.2. Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна спеціалізована організація проводить прилюдні торги за заявкою державного виконавця, в якій зазначається початкова вартість, що виставляється на торги за експертною оцінкою та інші відомості, передбачені Інструкцією про проведення виконавчих дій, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 року №74/5.

Згідно до п. 3.5 Тимчасового положення в редакції, діючої станом на час виникнення спірних правовідносин, спеціалізована організація, яка проводить публічні торги, не пізніше як за 15 днів до дня проведення публічних торгів публікує в порядку, визначеному Положенням про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 20.05.2003 N 43/5, зареєстрованим у Мін'юсті 21.05.2003 за N 388/7709 (зі змінами), на відповідному веб-сайті інформацію про нерухоме майно, що реалізується. Оголошення про проведення прилюдних торгів має бути розміщене не пізніше семи днів з моменту укладення договору про реалізацію майна, а у випадку проведення повторних торгів - не пізніше семи днів з моменту переоцінки майна. Одночасно ця інформація може бути розміщена в засобах масової інформації.

Відповідно п.3.12. Тимчасового положення порушеннями порядку організації торгів є відмова допуску до участі в них учасників (чи їхніх представників), які виконали умови допуску до торгів - подали заяву про участь у торгах, сплатили реєстраційний та гарантійний внески та подали документи, що підтверджують сплату; допуск до участі в торгах учасників, які не виконали умов допуску до торгів (наприклад не сплатили реєстраційного та гарантійного внесків); порушення встановленої процедури проведення торгів.

Відповідно до р. 6 Тимчасового положення, до порушень порядку оформлення результатів торгів відноситься підписання протоколу про проведення прилюдних торгів особою, яка не є їх переможцем, або ж підписання цього протоколу на інших умовах, ніж це було запропоновано переможцем торгів.

У відповідності до ст. 43 Закону України "Про іпотеку" організатор прилюдних торгів не пізніше ніж за 15 днів до дня початку прилюдних торгів публікує за місцезнаходженням предмета іпотеки принаймні в двох місцевих друкованих засобах масової інформації повідомлення про проведення прилюдних торгів. У повідомленні зазначається інформація про день, час, місце проведення прилюдних торгів, опис предмета іпотеки, що підлягає продажу, місце, де можна отримати додаткову інформацію про умови проведення прилюдних торгів та іншу необхідну інформацію.

Встановлено, що організатором торгів Дніпропетровською філією ТОВ «Торговий дім Укрспецреалізація» - з дотриманням вимог та строків, передбачених п. 3.5 Тимчасового положення та ст. 43 Закону України "Про іпотеку", опубліковано повідомлення про заплановані прилюдні торги, що не спростовано позивачем.

Крім того, всі повідомлення за своїм змістом містять всю необхідну інформацію, що має бути зазначена, як того вимагає п. 3.6 Тимчасового положення, за яким зміст інформаційного повідомлення повинен містити: 1) найменування, опис і характеристику нерухомого майна;2) його місцезнаходження (адресу); 3) стартову ціну; 4) строки сплати та суму гарантійного внеску учасника прилюдних торгів, найменування, адресу банку, номер рахунка спеціалізованої організації для його сплати; 5) порядок та строки розрахунку за придбане на публічних торгах майно, номер депозитного рахунка органу державної виконавчої служби для сплати коштів; 6) дату, час та місце ознайомлення з майном; 7) дату, час та місце проведення прилюдних торгів; 8) реквізити спеціалізованої організації, яка проводить прилюдні торги; 9) кінцевий термін реєстрації для участі у прилюдних торгах; 11) інші відомості, потрібні для проведення прилюдних торгів.

Торгівельною організацією було забезпечено безперешкодне прийняття всіх заяв на участь у прилюдних торгах, а також вільний доступ покупців до місця проведення прилюдних торгів, жодних скарг з цього приводу не надходило, а отже було дотримано приписи п. 3.12 Тимчасового положення. Встановлено, що не було допущено порушень чинного законодавства і під час проведення самих торгів та оформлення їх результатів.

Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження, в торгах приймали участь ОСОБА_2, ОСОБА_12, яка діяла за довіреністю від імені ОСОБА_13, ОСОБА_14, тобто була дотримана умова п. 4.2 Тимчасового положення про участь в торгах не менше двох покупців.

Як встановлено п. 4.14 Тимчасового положення, під час прилюдних торгів ведеться протокол (додаток 3), до якого заносяться такі дані: номер лота; назва лота; стартова та продажна ціна майна; сума сплаченого гарантійного внеску; розмір винагороди спеціалізованої організації, яку покупець повинен додатково сплатити, та реквізити рахунку спеціалізованої організації для її сплати; пропозиції покупців; відомості про покупця, який запропонував у ході торгів найвищу ціну (переможець торгів). У разі потреби до протоколу можуть бути внесені й інші відомості. Протокол підписується ліцитатором і переможцем торгів і затверджується керівником спеціалізованої організації. Встановлено, що Протокол проведення торгів № 1-04344-І-2Н-2 від 10.01.2012 року повністю відповідає вищезазначеним вимогам. Відповідає встановленим вимогам і ОСОБА_7 про проведені прилюдні торги, затверджений 10.01.2012 року, який узгоджується з приписами п. 6.1 Тимчасового положення.

Розрахунки за придбане нерухоме майно ОСОБА_2 було здійснено в порядку та строки, визначені п. 5.1 Тимчасового положення, що не спростовано в судовому засіданні.

Пунктом п. 7.1 Тимчасового положення передбачено, що прилюдні торги вважаються такими, що не відбулися, у разі: відсутності покупців або наявності тільки одного покупця; якщо жоден із покупців не запропонував ціну, вищу за стартову ціну лота; несплати в установлений термін переможцем прилюдних торгів належної суми за придбане майно. Як вбачається з вищевикладеного, підстави, передбачені законом, для визнання прилюдних торгів від 10.01.2012 року такими, що не відбулися, відсутні.

Таким чином, позивачем не надано належних та допустимих доказів в обґрунтування заявлених позовних вимог щодо наявності порушень, за якими прилюдні торги є недійсними, а тому позовні вимоги позивача про визнання недійсними торгів, в ході яких була реалізована квартира АДРЕСА_5, проведені 10.01.2012 року та оформлені протоколом проведення торгів 1-04344-І-2Н-2 від 10.01.2012 року; визнання недійсними зазначеного протоколу проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна від 10.01.2012 року, акту про проведення прилюдних торгів від 16.01.2012 року та свідоцтва про придбання ОСОБА_2 вищевказаного нерухомого майна задоволенню не підлягають, як безпідставні.

З наведених встановлених підстав не підлягають задоволенню суду позовні вимоги позивача про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири, що розташована за адресою АДРЕСА_6, укладеного 15.06.2012 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_8, зареєстрованого в реєстрі за № 851, оскільки суду не надано доказів того, що в момент його вчинення сторонами не було додержано вимог, встановлених ч.1-3,5,6 ст. 203 ЦК України, що передбачено ст.. 215 ЦК України.

Таким чином, позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог до товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Урспецреалізація», Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа Публічне акціонерне товариство «Кредитпромбанк», про визнання недійсними прилюдних торгів, протоколу та акту проведення прилюдних торгів, свідоцтва про придбання нерухомого майна, визнання недійсним договору купівлі-продажу.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення.

Суддя Т.О. Кудрявцева