Ухвала суду № 57992720, 20.05.2016, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/26400/13-ц

У Х В А Л А

20 травня 2016 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Гладун Х.А.,

при секретарі - Кулакова І. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві скаргу ОСОБА_1 на дії та рішення державного виконавця,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в м. Києві Бялого М.Г. від 29.12.2015 р. про стягнення з нього виконавчого збору в розмір 472311,33 грн. в межах виконавчого провадження ВП № 43949487.

В обґрунтування доводів скарги зазначає, що таке рішення та дії державного виконавця є неправомірними, оскільки, він не був повідомлений належним чином про відкриття виконавчого провадження, тим самим, був позбавлений можливості добровільно виконати рішення суду, або надати документи на підтвердження його виконання.

Особи, які беруть участь у справі, будучи належним чином повідомленими про розгляд скарги, в судове засідання не з'явились, причини неявки суду не повідомили. Їх неявка не перешкоджає розгляду скарги.

Дослідивши матеріали справи, та копії матеріалів виконавчого провадження ВП № 43949487, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 08.07.2014 представник Публічного акціонерного товариства «Фортуна-банк» звернувся до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в м. Києві з заявою про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 757/26400/13-ц, виданого Печерським районним судом м. Києва 04.07.2014 на підставі рішення Печерського районного суду від 26.03.2014 р. про солідарне стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «БВТ Груп» та ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Фортуна-банк» заборгованості за кредитним договором в сумі 4719672 грн. 27 коп. та судових витрат.

14.07.2014 р. старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в м. Києві Бялим М.Г. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 43949487 щодо боржника ОСОБА_1

У вказаній постанові боржнику наданий семиденний строк для добровільного виконання рішення суду з моменту винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

14.07.2014 р. старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в м. Києві Бялим М.Г. винесено постанову про арешт майна боржника ОСОБА_1 та оголошення заборони на його відчуження.

29.12.2015 р. старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в м. Києві Бялим М.Г. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 8 ч. 1 ст. 49, ст.. 50 Закону України «Про виконавче провадження» в зв'язку з виконанням рішення суду.

29.12.2015 р. старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в м. Києві Бялим М.Г. на підставі ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про стягнення з боржника ОСОБА_1 виконавчого збору в розмірі 472311,33 грн. в зв'язку із невиконанням у запропонований семиденний строк виконавчого листа № 757/26400/13-ц.

Відповідно до статті 383 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом частин 1 та 4 статті 31 Закону України «Про виконавче провадження», копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Згідно частини 1 статті 6 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Разом з тим, матеріали копії виконавчого провадження № 43949487 не містять даних про належне повідомлення боржника ОСОБА_1 про відкриття виконавчого провадження шляхом вручення постанови або направлення її рекомендованим листом зі зворотнім повідомленням про вручення адресату. Воно не було надіслано боржнику ні рекомендованим листом з повідомленням про вручення, як і не було вручено особисто під розписку, як це передбачено пунктом 1 та 4 статті 31 Закону України «Про виконавче провадження».

Також матеріали виконавчого провадження не містять доказів про те, що боржник був своєчасно повідомлений про відкриття виконавчого провадження,

За таких обставин, суд приходить до висновку, що при недотриманні державним виконавцем встановленого законом порядку повідомлення боржника ОСОБА_1 про відкриття виконавчого провадження, останній був позбавлений можливості добровільно виконати рішення суду у визначений державним виконавцем строк.

Крім того, відповідно до змісту частини першої статті 28 Закону України «Про виконавче провадження», у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі виконання рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки та виконання боржником рішення після закінчення строку для самостійного його виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

При цьому, сплив строку, наданого для добровільного виконання рішення суду, сам по собі не є тією достатньою підставою, з якою законодавець пов'язує стягнення виконавчого збору з боржника. Виконавчий збір стягується на підставі постанови державного виконавця, якщо боржником в установлений для цього строк рішення добровільно не виконано, а державним виконавцем вчинено дії, спрямовані на примусове виконання, які в цьому випадку не вчинялися.

Судом встановлено, що 29.12.2015 р. старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в м. Києві Бялим М.Г. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження згідно п. 8 ч. 1 ст. 49, ст.. 50 Закону України «Про виконавче провадження» на підставі довідки стягувача від 12.10.2015 р. № 256/04 про відсутність заборгованості по виконавчому документи, що безумовно свідчить про добровільний характер виконання боржниками, у тому числі ОСОБА_1, рішення суду.

Таким чином, оскільки ОСОБА_1, не отримував копію постанови про відкриття виконавчого провадження в установленому законом порядку, крім того, виконавче провадження закінчено у зв'язку із відсутністю заборгованості за виконавчим документом, тобто його виконанням боржниками у добровільному порядку, суд приходить до висновку, що винесення Державним виконавцем постанови про стягнення із боржника ОСОБА_1 виконавчого збору було протиправним, у зв'язку з чим, скарга підлягає задоволенню у повному обсязі, а вказана постанова - скасуванню.

Разом з тим при вирішенні скарги щодо скасування постанови на піставі ч. 2 ст. 387 ЦПК України, відповідно до яких у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

З урахуванням викладеного, на підставі статті 19 Конституції України, статей 6, 28, 31, 47 Закону України «Про виконавче провадження», керуючись статями 10, 11, 13, 60, 383-389 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

Скаргу ОСОБА_1 на дії та рішення державного виконавця - задовольнити.

Визнати неправомірною постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в м. Києві Бялого М.Г. від 29.12.2015 р. про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в розмірі 472311,33 грн. в межах виконавчого провадження ВП № 43949487 та зобов'язати Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в м. Києві скасувати зазначену постанову.

Ухвала суду може бути оскаржена через Печерський районний суд м. Києва до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання її копії.

Суддя Х.А. Гладун