Постанова № 57992286, 26.05.2016, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2-а/754/275/16

Справа №754/5393/16-а

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 травня 2016 року Деснянського районного суду міста Києва Ярошенко С.В. розглянувши в скороченому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом.

Адміністративний позов мотивований тим, що позивач перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Вказує на те, що відповідачем йому не було зараховано трудовий стаж за період роботи у Республіці Казахстан з 01.02.1994 року по 30.11.2001 року, у зв'язку із чим він звернувся до відповідача з відповідною заявою про його зарахування, однак листом відповідача йому було відмовлено у зарахуванні трудового стажу.

Позивач вважає таку відмову неправомірною, у зв'язку з чим просить суд визнати вказані дії відповідача протиправними та зобов'язати провести перерахунок та виплатити пенсію відповідно до довідок №07338 від 07.11.13 року.

Відповідачем надано суду заперечення, в яких вказувалось на те, що дії Управління відповідають чинному законодавству.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 183-2 КАС України скорочене провадження застосовується у адміністративних справах про оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.

Згідно п. 4. ч. 1 ст. 183-2 КАС суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами розгляду справи у скороченому провадженні суддя, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, за наявності достатніх підстав приймає законне та обґрунтоване судове рішення.

Дослідивши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, ОСОБА_2 перебуває на обліку у Лівобережному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

23.11.15 року позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії, в тому числі й з урахуванням довідок про заробіток для обчислення пенсії ТОВ «Тенгізшевройл» №07338 від 07.11.13 року.

Відповідач, листом №424/061 від 25.01.2016 року відмовив у проведенні вказаного перерахунку, посилаючись на те, що відсутні первинні документи, на підставі яких складені вказані довідки, відсутній нотаріально завірений переклад печаті ТОВ «Тенгізшевройл» та відсутня деномінація валюти, у зв'язку з чим вони не може бути врахована як документ про заробітну плату для обчислення пенсії.

Відповідно до ч.1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами у період до 1 січня 2016 року або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

В силу ст. 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відмінні від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про зайнятість населення» інтереси українських громадян, що тимчасово працюють за кордоном, захищаються міждержавними і міжурядовими угодами, що підписуються Україною з іншими державами.

В рамках Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць даної Угоди та членів їх сімей здійснюється по законодавству держави, на території якої вони постійно проживають. Усі витрати, пов'язані із здійсненням пенсійного забезпечення несе держава, яка здійснює таке забезпечення.

Отже, при призначенні в Україні пенсій громадянам України на території держав-учасниць зазначеної Угоди внески до Пенсійного фонду України за період роботи на території цих держав не сплачуються.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, в довідках ТОВ «Тенгізшевройл» від 07.11.2013 року про нараховану заробітку плату в тенге вказана помісячна заробітна плата, яка враховується при нарахуванні пенсії.

За встановлених обставин суд дійшов висновку, що діюче в Україні пенсійне законодавство передбачає, що у разі, якщо пенсія призначена на території України, а особа працювала на території Республіки Казахстан після 13 березня 1992 року, то цей стаж має враховуватися на території України як власний страховий (трудовий) стаж. Тобто існує гарантія врахування страхового (трудового) стажу кожної із сторін при призначенні пенсії на її території без перерахування страхових внесків.

Крім того відповідно до ст. 11 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року документи, що необхідні для пенсійного забезпечення, видані в установленому порядку на території держав-учасниць, приймаються на території держав-учасниць Співдружності без легалізації.

Враховуючи вище викладене, суд вважає, що відмова відповідача у зарахуванні до трудового стажу позивача період перебування за кордоном є неправомірною, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись Конституцією України, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 12, 41, 69, 70, 71, 86, 158-163 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії задовольнити.

Визнати дії Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_2 протиправними.

Зобов'язати Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести порахунок та виплату ОСОБА_2 пенсію із врахуванням заробітної плати за 60 місяців до 01.07.2000 року, згідно сум зазначених в довідці № 07338 від 07.11.2013 року за період роботи з 01.02.1994 року по 31.12.1998 року, виданої ТОВ «Тенгізшевройл», та в довідці № 07338 від 07.11.2013 року за період роботи з 01.01.1999 року по 30.11.2001 року, виданої ТОВ «Тенгізшевройл».

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання через Деснянський районний суд м. Києва в 10-денний строк, з дня отримання її копії, апеляційної скарги.

Суддя