Рішення № 57991160, 23.05.2016, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 543/752/15-ц Номер провадження 22-ц/786/1333/16Головуючий у 1-й інстанції Гришко О.Я. Доповідач ап. інст. Акопян В. І.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2016 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді: Акопян В.І.

Суддів: Гальонкіна С.А., Кузнєцової О.Ю.

при секретарі - Фадейкіній Н.Б.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" на рішення Оржицького районного суду Полтавської області від 12 березня 2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутих грошових коштів.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, -

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2015 року ПАТ КБ "ПриватБанк" звернулося до суду з позовом про стягнення безпідставно набутих грошових коштів, посилаючись на те, що відповідачка при проведенні в web-інтерфейсі LIQPAY переліку операцій в квітні-травні 2014 року без наявної на те правової підстави набула кошти ПАТ КБ «Приватбанк» в загальній сумі 153233,24 грн. та 504,87 доларів США, внаслідок того, що поповнивши рахунки LIQPAY на суму 156545,19 грн. та 859,87 доларів США, ініціювала та отримала виконання від банку операцій з перерахування на власні рахунки та рахунки третіх осіб коштів на загальну суму 309778,43 грн. та 1364,74 доларів США. Просив стягнути з відповідачки на користь ПАТ КБ «Приватбанк» 153233,24 грн. та 504,87 доларів США, що разом згідно повідомлення Національного банку України від 30.07.2015 року становить 164375,72 грн., стягнути відсотки за користування безпідставно набутими грошовими коштами у період з 25.04.2014 року по 30.07.2015 року в сумі 37887,47 грн. та суму судового збору у розмірі 2022,63 грн.

Рішенням Оржицького районного суду Полтавської області від 12 березня 2016 року в задоволенні позовних вимог ПАТ КБ "Приватбанк" відмовлено.

З рішенням суду не погодився позивач ПАТ КБ «Приватбанк» та подав на нього апеляційну скаргу, у якій просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити заявлені позовні вимоги, посилаючись на те, що рішення суду ухвалено з порушенням норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права, вказуючи на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення порядку, встановленого для вирішення питання.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь в справі, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:

Згідно з вимогами ст. 213, 214 ЦПК України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, таким коли суд виконав всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом на основі повного і всебічного з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд першої інстанції дійшовши висновку про відмову в задоволенні позову, огрунтовував тим, що позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що відповідач ОСОБА_2 була користувачем web-інтерфейсу LIQPAY, що вона приєдналася до Угоди користувача, щодо отримання послуг переказу грошових коштів, використовуючи web-інтерфейс LIQPAY, що відповідач поповнював рахунки LIQPAY, ініціював та отримав виконання від банку операцій з перерахування на власні рахунки та рахунки третіх осіб коштів, внаслідок чого безпідставно набув грошові кошти. Також позивачем не надано доказів того, що рахунки, зазначені в додатках до позову, були відкриті та використовувались саме відповідачем, що телефонний номер, за яким було здійснено відповідну авторизацію на сайті www.liqpay.com, використовувався відповідачем.

З даними висновками суду колегія погодитись не може з огляду на наступне.

У відповідності до положень статті 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір, а саме доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Із матеріалів справи вбачається, що ПАТ КБ «Приватбанк» в порядку, передбаченому ст. 634 ЦК України запропонував необмеженому колу фізичних осіб можливість отримання послуг по переказу грошових коштів з використанням web-інтерфейсу LIQPAY.

ОСОБА_2 була зареєстрована в системі LIQPAV з використанням номеру мобільного телефонуНОМЕР_1(а.с.153)

Відповідачка приєдналася до запропонованої угоди шляхом реєстрації в web-інтерфейсі LIQPAY, тим самим повністю погодилася з усіма умовами угоди користувача (договору приєднання) про використання web-інтерфейсу LIQPAY.

Розділом 5 угоди користувача передбачається порядок її укладення.

Так, у відповідності до пункту 5.1 угоди користувача про використання web-інтерфейсу LIQPAV угода укладається між банком та клієнтом в формі договору приєднання.

Пунктом 5.2 передбачено ,що акцептом умов Угоди є здійснення Клієнтом дій, передбачених п 5.4 цієї угоди. Пункт 5.4передбачає,що клієнт здійснює акцепт Угоди після ознайомлення на Сайті www/liqpav/com шляхом сукупного виконання наступних дій: ознайомлення з умовами Угоди та їх прийняття шляхом натискання кнопки «згоден»: реєстрації шляхом заповнення формуляра у відповідному вікні на Сайті, що супроводжується направленням Клієнту ОТР- пароля для входу в web- інтерфейс LIQPAV. Пароль направляється у вигляді sms- повідомлення на номер мобільного телефону, зазначеного в формулярі. Під реєстрацією розуміється надання клієнтом банку відомостей, необхідних для ідентифікації клієнта у відповідності до реєстраційної форми(формуляра) заповнення якого пропонується користувачеві при здійсненні акцепта. Клієнт зобов'язується повідомляти при реєстрації в web-інтерфейсі LIQPAV достовірні персональні дані та відомості, що відповідають дійсності.

На підтвердження реєстрації відповідачки банком надано копію електронного формуляра заповненого відповідачкою (а.с153)

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

За ч. 2, 3 цієї статті, положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

За нормами ст. 1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Відповідно до ст. 1214 ЦК України, на яку посилається позивач в поданій до суду позовній заяві, особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. У разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).

Встановлено, що відповідач, будучи користувачем послуги web-інтерфейсу ІiqРay, що надається ПАТ «КБ «ПриватБанк» з переказу грошових коштів, 24 квітня 2014 року по 15 травня 2014 року ініціював та отримав виконання від позивача доручень з перерахування грошових коштів на загальну суму 309778,43 грн. та 1364,74 дол.США, в той час, коли рахунок було поповнено лише на суму 156545,19 грн. та 859,87 дол. США.

Сума коштів, в розмірі 153 233,24 грн. та 504,87 дол.США є сумою, яка не була забезпечена залишком коштів на рахунку, перерахування такої суми було ініційовано відповідачем та отримано відповідні послуги від позивача понад суму, що малася на рахунку.

Дослідженими в справі доказами також встановлено, що ініціювання та відповідно отримання виконання від позивача доручень з перерахування грошових коштів з надмірним використанням суми 153 233,24 грн. та 504,87 дол.США стало можливим у зв'язку зі здійсненням позивачем заміни старого інтерфейсу на новий із доповненням його функціонального наповнення та зміною технологічної обробки платежів.

Відповідач, виявивши вразливість нового web-інтерфейсу ІiqРay, використав можливість здійснювати переказ грошових коштів як в старому, так і в новому web-інтерфейсах ІiqРay.

ОСОБА_2 не тільки була зареєстрованою як користувач в системі LIQPAY, а й неодноразово ініціювала та отримувала виконання від позивача, як банківської установи, операцій з перерахування грошових коштів.

Для здійснення таких операцій користувач системи має в обов'язковому порядку заповнити персональну інформацію. Крім прізвища, ім'я, по батькові, адреси, email, ще і вказати рахунок чи картку у ПриватБанку чи іншому банку України. Оскільки відповідач не тільки пройшла процес реєстрації та стала користувачем даної платіжної системи, а й пройшла процес ідентифікації та в подальшому неодноразово здійснювала вхід до web-інтерфейсах ІiqРay, тобто, проходила процедуру авторизації та отримала дозвіл на проведення операції з використанням спеціального платіжного засобу, відповідні персональні дані відповідача були зазначені.

При цьому, виходячи з особливостей функціонування платіжного пристрою web-інтерфейсах ІiqРay, єдиною законною підставою для здійснення вказаних переказів з ініціативи відповідача, як користувача системи має бути сформований ОСОБА_2 та направлений ПАТ КБ «ПриватБанк» розрахунковий документ( платіжне доручення), в якому мають бути зазначені всі необхідні реквізити платежу, що містяться у затвердженій постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валютні форми.

Надмірне використання грошових коштів в сумі 153 233,24 грн. та 504,87 дол.США стало можливим у зв'язку з ініціюванням переказу грошових коштів саме відповідачем після перевірки її персональних даних (верифікації) як клієнта угоди.

При цьому, згідно у з умовами п.6.3.угоди користувача банк не несе відповідальність за збитки клієнта, вчинені в результаті неправомірних дій третіх осіб, в тому числі пов'язаних з втратою сім-карти з номером мобільного телефону, який є підтвердженням Верифікації.

Система ІiqРay є системою , яка прив'язана до мобільного телефону, але проведення клієнтом операцій в системі можливо виключно після ідентифікації клієнта.

З угоди користувача вбачається, що саме ПАТ КБ»Приватбанк» є оператором унікального web-інтерфейсу LIQPAY. В п.2.1. угоди користувача, ( умови якої повно та безумовно, без будь-яких застережень та/чи обмежень прийняла відповідач, приєднавшись до запропонованої угоди шляхом реєстрації в web-інтерфейсі LIQPAY) передбачено, що web-інтерфейс LIQPAY - це торгова марка Банку, унікальний Веб-інтерфейс для введення платіжних реквізитів в мережі Інтернет ініціювання переказу грошових коштів.

Належність ПАТ КБ «ПриватБанк» до торгової марки LIQPAY, web-інтерфейсу LIQPAY, програмного забезпечення чи програми в цілому не є предметом спору і тому не потребує доказуванню, а встановлення факту про належність ПАТ КБ «ПриватБанк» до торгової марки LIQPAY, web-інтерфейсу LIQPAY, програмного забезпечення чи програми в цілому регулюється Законом України «Про авторське право та суміжні права», ст.. 418-422 ЦК України.

На підставі викладеного, оскільки в період з 24 квітня 2014 року по 15 травня 2014 року відповідачем ОСОБА_2 було здійснено операції в старому та новому web-інтерфейс LIQPAY, які дали змогу здійснити перекази коштів на 153 233,24 грн. та 504,87 дол.США більше за суму наявних коштів на рахунку, вказані грошові кошти є безпідставно набутими та підлягають поверненню в порядку, визначеному ст. ст. 1212-1214 ЦК України.

Тому колегія суддів приходить до висновку, що з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ПАТ КБ «Приватбанк» підлягають стягненню грошові кошти в розмірі 153 233,24 грн. та 504,87 дол.США як безпідставно набуті, а позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

В позовній заяві позивач посилаючись на ч.2 ст. 1214 ЦК України та ст. 536 ЦК України прохав стягнути проценти за користування чужими грошовими коштами.

Згідно зі ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором , законом або іншим актом цивільного законодавства.

В поданій до суду позовній заяві банк посилається на норми ст..1 Закону України «Про Національний банк України», згідно з якими облікова ставка Національного банку України є один із монетарних інструментів за допомогою якого Національний банк України встановлює для банків та інших суб'єктів грошово- кредитного ринку орієнтир щодо вартості залучених та розміщених грошових коштів.

Визначення розміру процентів на рівні облікової ставки Національного банку України встановлено нормами ст. 1048 ЦК України( договір позики).

Колегія суддів вважає ,що правовідносини сторін виникли з угоди користування чужими грошовими коштами та є відмінними від правовідносин договору позики, тому позовні вимоги банку про стягнення відсотків за користування коштами задоволенню не підлягають.

Згідно до ст.79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до вимог ст..88ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони ,понесені нею і документально підтверджені судові витрати .Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що при подачі позову банком було сплачено судовий збір в сумі 2022,63 грн. та при подачі апеляційної скарги -2224,89 грн., позов банку задоволено частково, тому в повернення сплаченого судового збору з відповідачки на користь банку необхідно стягнути 3451,88грн.(1643,75 грн. + 1808,13 грн. ).

Керуючись ст. ст. 303, 307, 313 -317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" - задовольнити частково.

Рішення Оржицького районного суду Полтавської області від 12 березня 2016 року - скасувати.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» безпідставно набуті кошти в розмірі 153 233,24 грн. та 504,87 дол. США, що еквівалентно 11142,48 грн., що разом становить 164375 грн. 72 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» понесені судові витрати за подачу позову до суду першої інстанції в розмірі 1643,75грн та за подачу апеляційної скарги в розмірі 1808, 13 грн. коп. , всього 3451,88грн.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий В.І.Акопян

Судді С.А.Гальонкін

О.Ю.Кузнєцова

З оригіналом згідно

Суддя В.І.Акопян