Ухвала суду № 57989335, 20.05.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 362/2831/15-ц Головуючий у І інстанції Лебідь-Гавенко Г. М.Провадження № 22-ц/780/1177/16 Доповідач у 2 інстанції Суханова Є. М.Категорія 26 20.05.2016

УХВАЛА

Іменем України

18 травня 2016 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого - судді Суханової Є.М.,

суддів Мережко М.В., Журби С.О.

при секретарі - Бобко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві матеріали цивільної справи з апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 18 грудня 2015 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3, про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и л а :

03 червня 2015 року публічне акціонерне товариство (далі-ПАТ) «Універсал Банк» звернулося до суду з указаним позовом, в якому просило суд стягнути з ОСОБА_2, як поручителя за кредитним договором № 014-2900/756-0707 укладеним 17 грудня 2007 року між ВАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_3, заборгованість, що виникла в зв'язку із неналежним виконанням боржником взятих на себе зобов'язань, та станом на 28 квітня 2015 року становить 53 327,31 швейцарських франків.

Оскільки позичальник умови кредитного договору не виконує, позивач просив суд стягнути з відповідача, як поручителя, заборгованість за кредитним договором та сплачений ним судовий збір в розмірі 3 654 грн.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав та просив суд відмовити в його задоволенні вказуючи на порушення строку позовної давності.

Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 18 грудня 2015 року в задоволенні позову публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3, про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовлено.

Не погодившись з висновками суду апелянт звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.

Колегія суддів вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги вважає, що вона не обґрунтована та задоволенню не підлягає.

Судом першої інстанції установлено, що 17 грудня 2007 року між ВАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 014-2900/756-0707 (далі - Договір), згідно з умовами якого позичальнику на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру виконання Банк надав кредитні кошти у розмірі 66 000,00 швейцарських франків із кінцевою датою погашення та сплати процентів і комісійних по ньому - 10 грудня 2024 року включно (а.с. 6-11).

Отримання ОСОБА_3 суми кредиту підтверджено меморіальним ордером № 0142900CHF000026 від 17 грудня 2007 року та випискою з особового рахунку за 17/12/2007 (а.с. 12-13).

17 грудня 2007 року між ВАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_2 укладено договір поруки № 014-2900/756-0707-Р, за п. 1.1. якого остання як поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати за невиконання ОСОБА_3 усіх його зобов'язань перед кредитором, що виникли з Кредитного договору № 014-2900/756-0707 укладеного 17 грудня 2007 року між ВАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_3 в повному обсязі як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому (а.с. 18-19).

25 листопада 2014 року ОСОБА_3 направлено вимогу про дострокове погашення заборгованості, що отримана боржником 30 грудня 2014 року (а.с. 16-17).

25 листопада 2014 року ОСОБА_2 банком надіслано вимогу про сплату простроченої заборгованості за кредитом в розмірі 55 223,91 швейцарських франків (а.с. 20-21).

Відповідно до розрахунку, загальна заборгованість по кредитному договору станом на 28 квітня 2015 року, становить 53 327,31 швейцарських франків, що складається з 2 358,03 швейцарських франків заборгованості за кредитом, 50 733,43 швейцарських франків - суми дострокового стягнення кредиту, 235,85 швейцарських франків - підвищених відсотків (а.с. 14-15).

Як вбачається з п. 2.4 договору, позичальник зобов'язується щомісячно здійснювати погашення щомісячних платежів, шляхом зарахування до такої дати (включно) відповідної суми коштів на поточний рахунок. При цьому, під терміном «дата погашення щомісячних платежів» сторони розуміють останній робочий день, що передує «10» числу кожного місяця. Під терміном «дата прострочення сплати суми боргу» сторони розуміють перший календарний день, що слідує за вищевказаною датою погашення щомісячного платежу (а.с. 6).

Тобто, судом першої інстанції було достовірно встановлено, що в укладеному кредитному договорі визначені чіткі щомісячні умови виконання сторонами взятих на себе зобов'язань, які банківською установою виконані в повному обсязі, а ОСОБА_3 взяті на себе зобов'язання не виконує.

Зобов'язання виникають із підстав, передбачених статтею 11 ЦК України, зокрема договорів.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 ЦК України).

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником (частина перша статті 553 ЦК України).

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частини перша, друга статті 554 ЦК України).

Суд першої інстанції, з висновком якого погоджується колегія суддів, що припинення поруки пов'язане, зокрема, із закінченням строку її чинності.

За змістом частини четвертої статті 559 ЦК України, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Отже, порука - це строкове зобов'язання, і незалежно від того, встановлений строк її дії договором чи законом, його сплив припиняє суб'єктивне право кредитора.

Оскільки відповідно до статті 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому самому обсязі, що й боржник, то зазначені правила (з урахуванням положень частини четвертої статті 559 ЦК України) повинні застосовуватись і до поручителя.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про те, що у разі неналежного виконання боржником зобов'язань за кредитним договором передбачений частиною четвертою статті 559 ЦК України строк пред'явлення кредитором вимог до поручителя про повернення боргових сум, погашення яких згідно з умовами договору визначено періодичними платежами, повинен обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.

Як зазначалося вище, сторони встановили як строк дії договору - до моменту виконання сторонами в повному обсязі взятих на себе зобов'язань, так і строки виконання зобов'язань зі щомісячним погашенням платежів, останній з яких у визначеній сумі підлягав виконанню у строк до 10 листопада 2014 року.

Таким чином, умовами договору погашення кредитної заборгованості та строки сплати чергових платежів визначено місяцями.

Отже, поряд з установленням строку дії договору сторони встановили й строки виконання боржником окремих зобов'язань (внесення щомісячних платежів), що входять до змісту зобов'язання, яке виникло на основі договору.

Строк виконання кожного щомісячного зобов'язання згідно із частиною третьою статті 254 ЦК України спливає у відповідне число останнього місяця строку. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (стаття 253 ЦК України).

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Так, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина п'ята статті 261 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України за загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5 ст. 261 ЦК України).

Згідно ст. 261 ЦК України початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, скільки з певним моментом (фактами), які свідчать про порушення прав особи.

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

У справі, яка розглядається, судом установлено, що згідно з умовами кредитного договору позичальник зобов'язаний здійснювати повернення кредиту частинами (щомісячними платежами) у розмірі та в строки, визначені договором, і щомісяця сплачувати проценти за користування кредитом, а також сплатити пеню за порушення строків повернення кредиту та процентів за користування ним.

Оскільки умовами договору передбачені окремі самостійні зобов'язання, які деталізують обов'язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового платежу, а отже і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.

Таким чином, ураховуючи, що за умовами договору погашення кредиту повинно здійснюватись позичальником частинами до 10 числа кожного місяця (включно), наступного за звітним, у рахунок якого вносяться кошти, то початок перебігу позовної давності для стягнення цих платежів необхідно обчислювати з моменту (місяця, дня) невиконання позичальником кожного із цих зобов'язань.

Вказана правова позиція закріплена у постанові Верховного Суду України від 19 березня 2014 року по справі за № 6-20цс14.

Враховуючи викладене, аналізуючи умови договору сторін і зміст зазначених правових норм, враховуючи дату останнього платежу здійсненого ОСОБА_3, а також момент порушення боржником строку погашення кредиту з якого починається перебіг позовної давності та дату звернення позивачем до суду, колегія суддів приходить до висновку, що судом обґрунтовано відмовлено в задоволенні позову в зв'язку із закінченням строків позовної давності.

Нових доказів або обставин, які б могли призвести до скасування рішення суду, апелянт в апеляційній скарзі, не навів, таким чином, колегія суддів приходить до висновку про недоведеність апеляційної скарги, яка підлягає відхиленню.

Згідно з вимогами ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 293,303,304,307,308 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Універсал Банк"

відхилити.

Рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 18 грудня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції.

Головуючий

Суддів