Постанова № 57984959, 10.05.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" травня 2016 р. Справа№ 910/18637/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Гончарова С.А.

Яковлєва М.Л.

за участю представників сторін:

від позивача: Ващенко М.С. - дов. № 1юр від 14.01.2016р.

від відповідача: Мицик М.Р. - дов. № 3 від 05.01.2015р.

Варданян А.Л. - дов. № 1 від 31.12.2015р.

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.04.2016р.

у справі № 910/18637/15 (суддя Пригунова А.Б.)

за заявою Публічного акціонерного товариства "Державне акціонерне

товариство "Чорноморнафтогаз"

про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва

від 17.08.2015р.

у справі № 910/18637/15 (суддя Пригунова А.Б.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СП "Стан-Комплект"

до Публічного акціонерного товариства "Державне акціонерне

товариство "Чорноморнафтогаз"

про стягнення 409 583, 08 грн.

В судовому засіданні 10.05.2016р. відповідно до ст. ст. 85, 99 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського міста Києва від 04.04.2016р. у справі №910/18637/15 відмовлено в задоволенні заяви відповідача про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 17.08.2015р. у даній справі.

Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та прийняти нове рішення, яким заяву скаржника про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 17.08.2015р. у справі № 910/18637/15 до 10.01.2017р. задовольнити.

Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом ст..43 ГПК України (не з'ясування всіх обставин справи), та керування виключно ст.193 ГК України та запереченнями позивача на заяву про розстрочку виконання рішення.

Відповідно до автоматизованого розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" 22.04.2016р. передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Тищенко О.В., Яковлєв М.Л.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.04.2016р. колегією суддів в зазначеному складі апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 10.05.2016р.

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції склад колегії суддів змінювався.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач посилався на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 22.03.2016р. у справі №922/1119/14 та те, що надання розстрочки відповідачу на підставі тяжкого фінансового стану не може вважатись підставою для застосування положень ст.121 ГПК України.

Представники відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції 10.05.2016р. підтримали вимоги апеляційної скарги, просили її задовольнити, оскаржувану ухвалу скасувати та прийняти нове рішення, яким заяву скаржника про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 17.08.2015р. у справі № 910/18637/15 до 10.01.2017р. задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції 10.05.2016р. заперечував проти доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі, просив її відхилити, а оскаржувану ухвалу залишити без змін з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

Відповідно до ч. 2 ст. 102 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Частиною 5 статті 106 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Згідно із частиною 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом при винесенні оскаржуваної ухвали норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала підлягає скасуванню виходячи з наступного.

В липні 2015р. Товариство з обмеженою відповідальністю «СП «Стан-Комплект» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» про стягнення 409 583, 08 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.08.2015р. у справі № 910/18637/15 позов задоволено.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СП "Стан-Комплект" заборгованість у розмірі 223 659,82 грн., 3 % річних у розмірі 15 055,68 грн., 170 867,58 грн. - інфляційних втрат та 8 191, 66 грн. судового збору.

Відстрочено виконання рішення у даній справі до 01.01.2016р.

На виконання рішення Господарського суду міста Києва від 17.08.2015р., яке набрало законної сили, судом 07.09.2015р. видано наказ №910/18637/15.

22.03.2016р. від відповідача надійшла заява про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 17.08.2015р. у справі № 910/18637/15 до 10.01.2017р.

В обґрунтування поданої заяви відповідач посилався на те, що боржником здійснюються заходи, спрямовані на відновлення діяльності на газовому родовищі «Стрілкове» (Генічеського району Херсонської області), видобутий газ на якому є єдиним джерелом доходів для Публічного акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз». При цьому для експлуатації виробничих об'єктів на газовому родовищі та відновлення діяльності самого товариства боржником прийнято на роботу працівників, яким відповідно до КЗпП України необхідно сплачувати заробітну плату. Боржник зазначає, якщо заява про відстрочку виконання рішення не буде задоволена судом, це призведе до звільнення/скорочення працівників, що потягне за собою негативні наслідки у вигляді можливих аварій, технічних збоїв, соціальної напруги в Генічеському районі Херсонської області.

Надана Господарським судом м.Києва відстрочка виконання рішення від 17.08.2015р. у даній справі, як зазначає боржник, буде використана Публічним акціонерним товариством «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» для відновлення експлуатації газового родовища для постачання газу споживачам на території Генічеського району Херсонської області, відновлення контролю за підрахунком видобутого природного газу, здійснення моніторингу щодо недопущення появи аварій, екологічних катастроф, вироблення механізму повернення природного газу з тимчасово окупованої території до газотранспортної системи України, а також розміщення надлишків природного газу видобутого на газовому родовищі «Стрілкове» в літній період.

Заперечуючи проти задоволення заяви відповідача про відстрочку виконання рішення суду від 17.08.2015р. у даній справі, позивач зазначав, що обґрунтовано розраховував на отримання винагороди в еквіваленті 8 грн./1 дол. США, при цьому на даний час співвідношення долар США/гривня становить 28-30 грн./1 долар США, тобто позивач при розмірі основного боргу 224 000, 00 грн. отримає еквівалент не 28 000 доларів США, а у ліпшому разі - 7 500 доларів США. Тож, оскільки позивач і так поніс значних збитків на курсових різницях, що суттєво порушило його фінансові інтереси, просив відмовити в задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення у даній справі.

Відмовляючи в задоволенні заяви ПАТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» про відстрочення виконання рішення суду від 17.08.2015р. у даній справі до 10.01.2017р., місцевий господарський суд виходив з того, що надані відповідачем документи не дають суду можливості дійти висновку про неможливість виконання рішення суду у встановлені законодавством строки.

Інших доказів, на підставі яких можливо б було дійти висновку про неможливість виконання рішення у встановлений законодавством строк, заявником суду не надано. При цьому, судом враховано, що у даному випадку відстрочка виконання рішення матиме негативні наслідки для ТОВ «СП «Стан-Комплект».

Однак, колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду, вважає їх помилковими виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

При цьому Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, у зв'язку з чим суд повинен оцінювати докази, які підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд, зокрема, має право відстрочити виконання рішення (ухвали, постанови).

По суті, відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Однак відстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Стаття 121 господарського процесуального кодексу України не обмежує право господарського суду певними обставинами, при наявності яких господарський суд може відстрочити виконання прийнятого ним рішення, проте визначальним фактором при наданні відстрочки є винятковість цих випадків та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення. Однак, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Відповідно до п. 7.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

17.03.2014р. Верховною Радою Республіки Крим було прийнято постанову "Про питання енергетичної безпеки Республіки Крим", в якій вказано, що власністю Республіки Крим є рухоме та нерухоме майно ПАТ "ДАК "Чорноморнафтогаз", розташоване на території Республіки Крим.

Таким чином, на момент прийняття рішення Господарського суду міста Києва від 17.08.2015р. у даній справі, відповідача було націоналізовано самопроголошеною владою АР Крим за юридичною адресою заявника та створено нове підприємство - Кримське республіканське підприємство "Чорноморнафтогаз".

Згідно ст. ст. 1-3 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" тимчасово окупована територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України. Цей Закон визначає статус території України, тимчасово окупованої внаслідок збройної агресії Російської Федерації, встановлює особливий правовий режим на цій території, визначає особливості діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій в умовах цього режиму, додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб. Для цілей цього Закону тимчасово окупованою територією, зокрема, визначається сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій.

На час прийняття рішення місцевим господарським судом у справі №910/18637/15 від 17.08.2015р. та набрання ним законної сили, юридичною адресою відповідача була - Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, пр. Кірова/пров. Совнаркомовський, 52/1, тобто відповідач знаходився на території, яка на даний час є тимчасово окупованою.

Станом на теперішній час відповідач є діючим суб'єктом господарювання, не визнаний банкрутом, не знаходиться в процесі ліквідації або іншого способу припинення та провадить свою діяльність у м. Києві по вул. Богдана Хмельницького, 26, оф. 505.

Відповідно до ч. 3 ст. 14, ч. 1 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України, зокрема, засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб. Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю.

В матеріалах справи наявний сертифікат Торгово-промислової палати України № 2018 від 03.12.2014р. про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (а. с. 61-62, т. 1), в якому, зокрема, зазначено про те, що 27.02.2014р. збройне терористичне угрупування захопило приміщення Верховної Ради Автономної Республіки Крим та Кабінету Міністрів Автономної Республіки Крим. 17.03.2014р. нелегітимною Верховною Радою Республіки Крим прийнято постанову "Про незалежність Криму" № 1745-6/14, відповідно до якої на території "Республіки Крим" не застосовується законодавство України. 17.03.2014р. Верховна Рада Республіки Крим прийняла постанову "Про питання енергетичної безпеки Республіки Крим" № 1758-6/14, в якій зазначено, що власністю Республіки Крим є: рухоме та нерухоме майно ПАТ "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз", розташоване на території Республіки Крим, її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони, увійшло і не увійшло до статутного капіталу товариства у складі необоротних (в тому числі нематеріальних) і оборотних активів, у тому числі державне (України) майно, передане йому у користування та те, що перебуває на балансовому і позабалансовому обліку". На підставі наданих документів, Торгово-промислова палата України засвідчила настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) з 27.02.2014р. Публічному акціонерному товариству "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз". На момент видачі сертифікату Торгово-промисловою палатою України форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) тривають та дату закінчення їх терміну встановити неможливо.

Таким чином, неможливість відповідача розпоряджатися належним йому нерухомим майном, внаслідок вищевказаних подій, відноситься до обставин, що у розумінні ст. 121 Господарського процесуального кодексу України ускладнюють виконання рішення.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Вищого господарського суду України від 10.06.2015р. у справі № 910/24836/14 та від 22.12.2015р. у справі №910/8753/14.

03.11.2010р. Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову №999 "Про визначення критеріїв віднесення об'єктів державної власності до таких, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави", відповідно до п. 1 якої до об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, належать, в тому числі, підприємства паливно-енергетичного комплексу, які забезпечують цілісність об'єднаної енергетичної системи України, зокрема, диспетчерське (оперативно-технологічне) управління зазначеною системою, експлуатують магістральні та міждержавні електричні мережі; атомні електростанції; гідроелектростанції з греблями, що забезпечують водопостачання споживачам; гідроакумулюючі електростанції та гідроелектростанції (крім малих гідроелектростанцій); підприємства, що провадять діяльність з транспортування магістральними газо- та нафтопроводами і зберігання у підземних нафто- та газосховищах.

Відповідно до постанови № 83 від 03.03.2015р. Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави" відповідача віднесено до категорії стратегічних підприємств паливно-енергетичного комплексу.

Державою застосовуються всі можливі заходи для забезпечення діяльності підприємств паливно-енергетичного комплексу на належному рівні, що фактично обумовлено забезпеченням підприємствами паливно-енергетичного комплексу життєво важливих суспільних інтересів.

Аналогічна правова позиція викладена в рішенні Конституційного Суду України № 18-рп/2012 від 13.12.2012р. у справі за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІД Конс" щодо офіційного тлумачення положень п. 15 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" у взаємозв'язку з положеннями ч. 1 ст. 41, ч. 5 ст. 124, п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 115 ГПК України, п.п. 1.3, 1.4 ст. 1, ч. 2 ст. 2, абз. 6 п. 3.7 ст. 3 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

Станом на теперішній час відповідачем здійснюються всі можливі дії для відновлення своєї господарської діяльності, що надасть йому можливість розрахуватись за своїми грошовими зобов'язаннями, на підтвердження чого відповідачем до матеріалів справи долучено протокол б/н від 04.02.2015 р. спільної наради з питань стану та перспектив забезпечення природним газом Генічеського та інших районів Херсонської області (а. с. 65-69, т. 1), яку проведено за участі представників Генічеської районної державної адміністрації, Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", Публічного акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз", Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" та Публічного акціонерного товариства "Херсонгаз". За наслідками проведення наради було вирішено відповідачу забезпечити надійність експлуатації Стрілкового газородовища для постачання споживачам Генічеського району природного газу.

З огляду на вищевикладене, оцінивши встановлені обставини на предмет виняткового їх характеру, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють виконання рішення, колегія суддів дійшла висновку про те, що обставини, наведені відповідачем в заяві про відстрочку виконання рішення, є винятковими в розумінні ст. 121 Господарського процесуального кодексу України та достатніми для відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 17.08.2015р. у справі № 910/18637/15 до 10.01.2017р.

Аналогічні постанови були прийняті Київським апеляційним господарським судом і набрали законної сили, зокрема, у справі №911/2736/14 від 08.09.2015р., у справі №910/8753/14 від 27.10.2015р., у справі №910/18226/15 від 29.03.2016р.

Заперечення позивача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, не спростовують наявність виняткових обставин та надання відстрочення виконання вказаного судового рішення.

Зважаючи на вищевикладені обставини справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" з підстав, викладених в ній, підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду міста Києва від 04.04.2016р. підлягає скасуванню з підстав, викладених вище, з прийняттям нового рішення про задоволення заяви Публічного акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 17.08.2015р. у справі № 910/18637/15 до 10.01.2017р.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку із задоволенням апеляційної скарги відповідача, з позивача на користь відповідача підлягає стягненню 1 378, 00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103-106, 121 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.04.2016р. у справі № 910/18637/15 задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.04.2016р. у справі №910/18637/15 скасувати.

3. Заяву Публічного акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 17.08.2015р. у справі № 910/18637/15 задовольнити.

4. Відстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 17.08.2015р. у справі № 910/18637/15 до 10.01.2017р.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СП «Стан-Комплект» (03040, м. Київ, вул. Стельмаха, 10-А, ідентифікаційний код 22916099) на користь Публічного акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" (01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 26, оф.505, ідентифікаційний код 00153117) 1 378,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

6. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ.

7. Матеріали справи № 910/18637/15 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді С.А. Гончаров

М.Л. Яковлєв